Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скутіна В.І. Загальна педагогіка для забезпечен...doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
1.18 Mб
Скачать
  1. Виховання як процес формування творчої особистості.

Творчість - це один з видів людської діяльності, спрямований на вирішення проблемної ситуації або творчого завдання.

Творча особистість - це тип особистості, для якої характерний творчий стиль діяльності у одному або кількох видах людської діяльності.

Для творчої особистості характерна стійка спрямованість на творчість, мотиваційно-творча активність, високий рівень розвитку творчих здібностей стійкі продали високого рівня потреб, ціннісних орієнтацій, властивостей, рис характеру, що забезпечують особистості високі рівні творчих результатів у всіх основних видах її життєдіяльності.

Компоненти творчих здібностей особистості учня:

  1. Мотиваційно - творча активність і спрямованість особистості (допитливість, пізнавальний інтерес, ініціатива, прагнення до лідерства, до творчих досягнень, прагнення до самовдосконалення).

  2. Інтелектуально-логічні здібності (уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, виявляти причинно-наслідкові зв’язки; здатність обґрунтовувати, доводити, давати визначення, систематизувати).

  1. Інтелектуально-евристичні здібності особистості (здатність генерувати ідеї, фантазувати; здатність бачити протиріччя, виділяти проблеми; критичність мислення, здатність до оціночних суджень, незалежність суджень (не слідувати сліпо певній точці зору), здатність подолати інерцію мислення (швидке переключення на мислення на новий спосіб вирішення творчої задачі).

  1. Світоглядні, моральні і естетичні властивості і якості особистості, які сприяють успішності навчально-творчої діяльності (всі загальнолюдські якості + сила волі, сміливість, рішучість, естетичні якості, наполегливість).

  1. Здатності до самоуправління власною діяльністю (цілеспрямованість, здібності планувати, самоорганізовуватись, самооцінка, самоконтроль) .

6. Комунікативно-творчі здібності особистості (організаторські здібності, здатність до співробітництва, уміння спілкуватися з іншими людьми і переконувати інших, здатність уникати конфліктів, коректно, вирішувати конфліктні ситуації).

Важливе завдання вчителя - організація творчої навчальної діяльності учнів, однією з найважливіших ознак якої є виникнення в результаті її здійснення психічних новоутворень; знань, умінь, творчих здібностей особистості.

Створення творчих ситуацій на уроці. Творчою для учня є така ситуація, вихід із якої можливий завдяки пошуку нового методу, прийому, засобу діяльності, які стимулюють розвиток творчих здібностей особистості. Наприклад, дискусійні ситуації, ситуації, що вимагають оціночних суджень, прогнозування, генерування ідей, гіпотез, припущень.

  1. Компоненти виховної діяльності педагога.

  1. Діагностичний,

  2. Проектувально-цільовий,

  3. Організаційний,

  4. Стимулюючо-спонукальний,

  5. Контрольно-оцінний.

Діагностичний етап містить різні аспекти діагностичної діяльності, педагога: діагностика особистості, діагностика міжособистісних стосунків у колективі, діагностика сім'ї, діагностика референтних груп.

Проектувально-цільовий передбачає осмислення цілей, завдань, сутності, специфіки процесу виховання з урахуванням результатів діагностики. Цілі виховної діяльності є мисленим уявленням майбутнього результату виховання (мета - уявний образ сформованої особистості вихованця). Визначення змісту, формі методів.

Етап організації передбачає реалізацію виховного задуму педагога у співробітництві з учнями.. Атмосфера психолого-педагогічної підтримки творчих починань учнів. Реалізація змісту виховного заходу – методи – прийоми - динаміка змісту, форм і методів (педагогічна творчість).

Стимулюючо-спонукальний або комунікативний. Виховна діяльність діє за законами спілкування і тому ґрунтується на встановленні доцільних, доброзичливих стосунків, взаєморозумінні і взаємоповаги між учасниками виховного процесу.

Контрольно-одінний етап передбачає оцінку досягнутих педагогічних результатів, зіставлення їх із вихідною метою.