- •Пакет матеріалів
- •Загальна педагогіка
- •Спеціальність « Трудове навчання»
- •Анотація курсу « Загальна педагогіка»
- •Робоча навчальна програма курсу “Загальна педагогіка” Модуль I. Загальні основи педагогіки.
- •Модуль II. Теорія навчання.
- •Модуль III. Теорія виховання.
- •Модуль IV. Школознавство.
- •Методичні вказівки до вивчення курсу “Загальна педагогіка”
- •Модуль I
- •Тема1. Предмет педагогіки План
- •Література:
- •Поняття про педагогіку, виникнення і розвиток педагогіки.
- •Предмет і завдання педагогіки.
- •Основні категорії педагогіки.
- •Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •Методологія та методи науково-педагогічного дослідження.
- •Тема 2. Особистість. Загальні закономірності розвитку і формування особистості. План
- •Література:
- •Поняття про особистість.
- •Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.
- •Фактори розвитку і формування особистості.
- •Тема 3.Вікові особливості розвитку і формування особистості План
- •Література:
- •Періодизація вікового розвитку особистості.
- •Поняття про кризи вікового розвитку.
- •Вікові особливості розвитку і виховання особистості підлітка.
- •Вікові особливості розвитку і виховання старшокласників.
- •Тема 4. Цілісний педагогічний процес. План
- •Література:
- •Поняття про педагогічний процес.
- •Педагогічний процес як система.
- •Закономірності педагогічного процесу.
- •Організація педагогічного процесу.
- •Модуль II
- •Тема 1. Предмет дидактики. План
- •Література:
- •Поняття про дидактику.
- •Розвиток дидактики як науки.
- •Головні завдання і проблеми дидактики.
- •Основні категорії дидактики: освіта, навчання, викладання, учіння.
- •Основні тенденції сучасної освіти.
- •Тема 2. Суть процесу навчання. Його теоретичні і методологічні основи. План
- •Література:
- •Суть процесу навчання. Рушійні сили процесу навчання.
- •Функції процесу навчання.
- •Структура процесу навчання.
- •1. Цільовий компонент.
- •2. Стимуляційно-мотиваційний компонент.
- •3. Змістовний компонент.
- •4. Організаційно-діяльнісний компонент.
- •5. Контрольно-регулювальний компонент.
- •6. Оціночно-результативний компонент.
- •Структура діяльності вчителя та учнів у процесі навчання.
- •1 Етап – засвоєння знань.
- •2 Етап – організація вправ на застосування знань на практиці та формування умінь і навичок.
- •3 Етап – повторення, узагальнення і систематизація вивченого матеріалу з метою поглиблення знань та удосконалення практичних умінь та навичок.
- •Закономірності процесу навчання.
- •Принципи і правила навчання.
- •Принцип спрямованості навчання на вирішення завдань освіти, розвитку і виховання.
- •Принцип науковості.
- •Принцип наочності – “золоте правило дидактики”.
- •Принцип свідомості і активності.
- •Тема 3. Наукові основи змісту, методів та форм навчання. План
- •Література:
- •Поняття про зміст освіти. Наукові вимоги і фактори формування змісту освіти.
- •Нормативні документи, що визначають зміст освіти.
- •Сутність понять “методи”, “прийоми”, “засоби” навчання.
- •Різні підходи до класифікації методів навчання.
- •Форма навчання як категорія дидактики.
- •Типи і структура уроків.
- •Контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.
- •Усне опитування учнів.
- •Екзамени, заліки.
- •Модуль III. Теорія виховання
- •Тема 1 Суть процесу виховання План
- •Література:
- •Виховний ідеал, поняття про мету та завдання виховання.
- •Виховання як процес цілеспрямованого формування особистості.
- •Специфіка процесу виховання.
- •Виховання як процес формування творчої особистості.
- •Компоненти виховної діяльності педагога.
- •Поняття про ефективність виховання.
- •Тема 2. Науково-педагогічні основи провідних напрямів змісту виховання. План
- •Література:
- •Психолого-педагогічні основи морально-духовного виховання.
- •Суть морального виховання
- •Трудова підготовка та трудове виховання учнів на сучасному етапі.
- •Мета і завдання естетичного виховання школярів.
- •Сучасна концепція екологічної освіти і виховання школярів.
- •Правове виховання школярів.
- •Підготовка до створення сім’ї, статеве виховання як важлива складова загального процесу виховної роботи сім’ї та школи.
- •Модуль IV Практичні заняття.
- •Література:
- •Тематичний контроль по модулю I
- •Література:
- •Література:
- •Тематичний контроль по модулю II
- •1.1. Загальні положення.
- •Словник термінів з педагогіки
- •Підсумковий тестовий контроль
- •6. Заповніть пропущені у переліку педагогічні поняття щодо важливих напрямків виховної роботи школи.
- •7. Допишіть пропущені категорії.
- •8. Які суперечності є рушійною силою процесу навчання?
- •9. Які з наведених суджень є закономірностями процесу навчання, а які — дидактичними принципами?
- •10. Які методи навчання за джерелом набуття знань:
- •11. Які чинники беруться до уваги під час вибору методів навчання?
- •12. Запишіть номери правильних відповідей, визначивши
- •13. У працях якого педагога класно-урочна система занять уперше набула теоретичного обгрунтування?
- •14. Визначіть назву типу уроку за його структурою.
- •15. Які вимоги, характерні для класно-урочної системи організації навчання:
- •27. Основні ланки системи профорієнтаційної роботи у школі: :
- •28. Необхідними умовами формування позитивного ставлення учнів до праці є:
- •29. Чи тотожні поняття "передовий досвід" і "новаторський досвід"?
- •30. Визначте послідовність етапів вивчення й узагальнення, передового педагогічного досвіду вчителя.
Функції процесу навчання.
Навчальний процес як складова частина загального процесу виховання всебічно розвиненої особистості, що відповідає потребам сучасного суспільства, повинен забезпечити виконання цього завдання реалізацією трьох функцій: освітньої, розвиваючої та виховної.
Освітня функція покликана забезпечити засвоєння учнями системи наукових знань, формування умінь і навичок.
Знання – узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука.
Виділяються такі види знань:
основні терміни і поняття;
наукові факти;
основні закони науки;
теорії та гіпотези.
Отже, знання з однієї сторони є результатом наукового пізнання, а з другої сторони у процесі навчання знання є предметом засвоєння.
Знання учня – це розуміння, збереження в пам’яті, а також уміння відтворювати певні факти, поняття , закони, узагальнюючі висновки.
Виділяються три сторони знань:
теоретична;
світоглядно-моральна;
практична.
У процесі застосування знань відбувається формування умінь та навичок учнів.
Уміння – це результат оволодіння раціональними способами та прийомами застосування знань на практиці, це здатність виконувати складні комплексні дії на основі засвоєних знань, вироблених навичок і набутого практичного досвіду.
Навички – це вироблені в результаті вправ автоматизовані дії, які є компонентами умінь.
Розрізняють загально-навчальні та спеціальні уміння та навички.
На думку Сухомлинського В.О., кожний учень за роки навчання у середній школі повинен обов’язково оволодіти такими загально-навчальними уміннями:
спостерігати явища навколишнього світу;
думати – зіставляти, порівнювати, протиставляти, знаходити незрозуміле, дивуватися;
висловлювати міркування про те, що учень бачить, спостерігає, думає;
вільно, виразно, свідомо читати;
вільно, швидко і правильно писати;
виділяти у прочитаному логічно завершені частини, встановлювати взаємозв’язок між ними;
знаходити книжку з питання, що цікавить;
робити попередній логічний аналіз тексту в процесі читання;
слухати вчителя і водночас стисло занотовувати зміст його розповіді;
написати твір.
Розвиваюча функція передбачає розвиток учнів у процесі навчання. Розвиваюче навчання сприяє розвиткові мислення, формування волі, емоційно-почуттєвої сфери, навчальних інтересів, мотивів і здібностей.
Передусім слід розвивати мислення учнів на основі загальних розумових дій і операцій. Учні повинні навчитися структуруванню, систематизації, конкретизації. Варіювання, доведення, робити висновки, пояснення, класифікувати, аналізу, синтезу, порівняння абстрагування, узагальнення.
Виховна функція полягає у формуванні наукового світогляду, моральних поглядів і переконань, свідомої поведінки і діяльності, ідеалів і потреб, цінностей, якостей особистості.
Процес навчання передусім сприяє формуванню наукового світогляду учнів на основі засвоєння системи наукових знань, що в свою чергу є підґрунтям для виховання моральних, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості.
Реалізація освітньої, розвиваючої та виховної функції залежить від таких чинників:
використання змісту навчального матеріалу;
добору форм, методів і прийомів навчання;
забезпечення порядку і дисципліни на уроці;
використання мотивації оцінок;
вплив особистостей вчителя на учнів.