Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скутіна В.І. Загальна педагогіка для забезпечен...doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
1.18 Mб
Скачать
  1. Нормативні документи, що визначають зміст освіти.

Характеристика навчальних планів сучасної школи.

У шкільних навчальних планах реалізуються основні ідеї та положення Державної національної програми “Освіта” щодо повнішого врахування кардинальних змін у всіх сферах суспільного життя, реформування змісту освіти (гуманізації та національної спрямованості змісту освіти).

Проблеми сучасних навчальних планів:

    • проблема необхідності підвищення науковості змісту освіти при збереженні його доступності;

    • необхідність розширення обсягу знань з багатьох предметів, уведення нових дисциплін при нестачі навчального часу.

Принципи побудови сучасних навчальних планів:

    • спрямованість структури навчальних планів на реалізацію головних цілей освіти і виховання;

    • системності;

    • безперервності;

    • наступності.

Забезпечують рівні права особи у здобутті середньої і вищої освіти.

Найважливіша соціальна вимога до навчального плану як державного документу є створення учням умов для вільного, без перешкод, переходу від одного ступеня освіти на інший.

    • принцип єдиної школи – вимагає щоб результат навчання в усіх типах середніх навчальних закладів відповідав єдиному рівню вимог, достатніх для продовження безперервної освіти;

    • принцип диференціації навчання зумовлює різноманітність, різноваріативність навчальних планів відповідно до запитів та здібностей учнів. Розвиток мережі профільних і спеціалізованих шкіл. Класів з поглибленим вивченням окремих предметів, ліцеїв, гімназій, коледжів, кооперативних і приватних шкіл.

Компоненти навчальних планів. Для забезпечення органічної єдності мети держави і суспільства у галузі виховання підростаючого покоління у змісті освіти виділяють 2 компоненти: державний і шкільний.

  1. Сутність понять “методи”, “прийоми”, “засоби” навчання.

Термін “метод” – означає спосіб діяльності, спрямований на досягнення поставленої мети.

Методи навчання – основні способи досягнення певної дидактичної мети (засвоєння знань, понять, вироблення певної навички або уміння).

Отже, методи навчання – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, за допомогою яких здійснюється процес навчання, тобто озброєння учнів знаннями, практичними уміннями і навичками.

Метод навчання визначає характер і спосіб діяльності вчителя і учнів. Тому метод навчання являє собою упорядковану систему взаємопов’язаних прийомів педагогічної діяльності вчителя і навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Будь-який метод навчання є сукупністю окремих компонентів.

Прийом навчання (основний компонент) – це складова частина або окрема сторона методу навчання, завдяки якій реалізуються окремі дидактичні завдання.

Наприклад, метод вправ складається з прийомів:

    • показ вчителя, як необхідно застосовувати знання на практиці;

    • повторення показаних дій учнями;

    • тренування учнів по формуванню і удосконаленню умінь і навичок.

Прийом навчання включає цілеспрямовану діяльність вчителя і учня, дії яких складаються з кількох операцій.

Метод навчання покликаний вирішувати основну дидактичну мету, а прийоми, дії, операції – конкретні завдання, які спрямовані на досягнення основної мети. Наприклад: проблемний метод роботи з підручником може бути реалізований завдяки наступним прийомам:

    • створення проблемної ситуації;

    • самостійний аналіз тексту учнями;

    • робота з ілюстраціями;

    • фіксування в зошитах основних понять;

    • складання плану, тез, конспектів.

Отже, кожний метод навчання є цілісною дидактичною системою зі складною структурою, яка включає прийоми навчання, прийоми розумової та фізичної діяльності, мотивації, творчого підходу (проблемно-наукова і конструктивна діяльність) моделювання.

Структура методів навчання:

    • змістові компоненти (оволодіння учнями новою інформацією);

    • мотиваційні (формування мети);

    • практичні;

    • корекційні (корекція, наприклад, діяльності учнів).

Функції методів (призначення).

Виділяють такі основні загально-педагогічні функції методів навчання:

    • освітня функція полягає в тому, щоб оптимально сприяти формуванню високо-освітньої, ерудованої, особистості з високим культурним рівнем. Наприклад, з метою формування у учнів пізнавальної самостійної роботи, евристичну бесіду, проблемно-пошукові завдання;

    • виховна функція реалізується завдяки прийомам, що акцентують увагу учнів на основних виховних ідеях, оцінюванні природних і суспільних явищ, моральних якостей літературних персонажів, естетичної цінності матеріальних об’єктів, з другої сторони – методи навчання повинні сприяти організації гуманних взаємовідносин між вчителем та учнями та між самими учнями;

    • розвиваюча функція полягає в цілеспрямованому розвитку особистості. Наприклад, проблемний виклад нового матеріалу, лабораторних, практичних робіт більше сприяють розумовому розвитку, ніж репродуктивні методи;

    • мотиваційна функція полягає у формуванні внутрішніх стимулів учіння, підтримці і закріпленні пізнавального інтересу на кожному уроці. Наприклад, (прийоми) посилення контрастності у викладі матеріалу, показ парадоксальності у явищах, створення ефектів, які породжують подив, інтерес до знань, позитивних емоцій;

    • контрольно-корекційна функція передбачає аналіз результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів (методи контролю і самоконтролю).

Сукупність методів викладання того чи іншого предметі є методикою викладання. У методиці викладання кожного предмета відбивається його специфіка. Проте дидактичні категорії є спільними для всіх навчальних предметів і в їх основу покладено класифікацію методів навчання.

Поняття про засоби навчання.

Ефективність застосування різних методів навчання інтенсифікація викладання та учіння значною мірою залежить від матеріально-технічного оснащення навчального процесу, від ефективного застосування на уроці засобів навчання.

Засоби навчання – це джерела або спеціальні пристосування, які допомагають вчителю організувати навчально-пізнавальну діяльність учнів (допомагають вчителю вчити, а учням вчитись).

До засобів навчання належать слово вчителя, підручники, навчальні посібники, додаткова література, наочні посібники, навчальне обладнання, технічні засоби навчання, спеціальні засоби програмованого навчання, навчальне телебачення.