45. Захист права власності у цивільному праві.

Право власності: в об'єктивному сенсі - це сукупність правових норм, які регулюють відносини власності і є юридичною підставою існування і реалізації права власності, котре належить певному суб'єкту; в суб'єктивному сенсі - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб Захист права власності — це застосування судовими органами в разі порушення прав власника сукупності відповідних правових засобів, передбачених у цивільному законодавстві і спрямованих на відновлення прав власника: віндикаційний позов – це позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння, негаторний позов – це позадоговірна вимога власника, не позбавленого володіння майном, до третьої особи про усунення перешкод у здійсненні правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження майном

11. Поняття та структура правовідносин.

Правові відносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юридичних прав і юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.

ОЗНАКИ ПРАВОВІДНОСИН:

1. Вони виникають, припиняються або змінюються лише на основі правових норм. Немає норми права — немає і право­відносин. Вони являють собою якусь єдність, цілісність.

2. Правовідносини – це взаємний зв'язок між суб'єкта­ми, внаслідок якого вони наділяються взаємними юридичними правами й обов'язками, які у правовій науці прийнято називати суб'єктивними. Цей зв'язок і є власне правовідносини, в рамках яких праву однієї сторони відповідає обов'язок іншої, і навпак

3. Правовідносини – це завжди двосторонній або багато­сторонній зв'язок. У більшості правовідносин кожний із учас­ників одночасно має право і несе обов'язок.

4. Правовідносини мають вольовий характер. Це проявляється двояко. По-перше, через норми права відображається державна воля; по-друге, в силу того, що правовідносини не можуть настати без волевиявлення їхніх учасників, принаймні одного з них. Необх­ідний вольовий акт або дія, що дає початок правовідносинам.

5. Правовідносини охороняються й гарантуються державою.

6. Правовідносини відрізняються суворою визначеністю сторін, тобто суб'єктів, і персоніфікацією їх прав і обов'язків. Правовідно­сини — це завжди конкретні відносини когось із кимсь.

Структура правовідносин Об’єкт Суб’єкт Зміст

1. Суб'єкти правовідносин — це учасники, або сторони пра­вовідносин, які мають правосуб'єктність. Суб’єктом правовідносин є право- і дієздатний суб'єкт суспільного життя, який є носієм юридичних прав і обов'язків. Юридичною передумовою набуття учасниками суспільного життя суб'єкта правовідносин є наявність у нього правоздатності, а що до певних правовідносин - ще й дієздатності. Суб'єкти правовідносин поділяються на такі види: Фізичні особи (люди, Об'єднання:, Соціальні спільності, трудові колективи.

2. Об'єкт правовідносин - це певне особисте або соціальне благо для задоволення і використання якого встановлюються взаємні юридичні права і обов'язки суб'єктів. Об'єктами правовідносин є ті матеріальні або нематері­альні блага з приводу яких виникли правовідносин, на використання або охорону яких спрямовані взаємні суб'єктивні права та юри­дичні обов'язки. Залежно від характеру та видів правовідносин їх об'єктами виступають: матеріальні блага (речі, предмети, цінності); нематеріальні особисті блага (права і свободи людини, духовні цінності, морально-психологічний стан людини); поведінка, дії суб'єктів, різного роду послуги та їхні результати; продукти духовної творчості; цінні папери, офіційні документи.

3. Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного. Юридичний зміст - це суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, зафіксовані у певних правових нормах, тобто можливість дій уповноважених суб'єктів і необхідність відповідних дій зобов'язальних суб'єктів. Фактичний зміст - це сама поведінка суб'єктів, їх діяльність, в якій реалізуються суб'єктивні права і юридичні обов'язки сторін.

Види правових відносин:

За функціональним призначенням Регулятивні (виникають із правомірних дій суб’єктів) Охоронні (виникають із протиправних дій, пов’язаних із застосуванням державного примусу)

За галузевою приналежністю Кримінальні Адміністративні Конституційні та ін.mЗа характером регулювання Матеріальні Процесуальні

За зобов’язаними суб’єктами Абсолютні (точно визначена одно сторона, наприклад: власник речі) Відносні (суворо визначені обидві сторони, наприклад: боржник-кредитор)

За кількістю суб’єктів Прості (між двома суб’єктами) Складні (між кількома або навіть необмеженим числом суб’єктів)

За характером обов’язків Активні (обов’язок полягає у необхідності виконати певні дії на користь правомочного) Пасивні (обов’язок зводиться до утримання від небажаної для контрагенте поведінки)

За відносинами зобов’язаної і правомочної сторони Односторонні Двосторонні