Модуль 1. Основи теорії держави і права
Тема 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
1. Поняття та ознаки держави
Держава являє собою особливу форму організації суспільства, сутність якої зумовлена історичним етапом його розвитку.
Термін "держава" в юридичній літературі розглядають по-різному.
Якщо розглядати термін "держава" у субстанціональному, атрибутивному, інституційному і міжнародному значенні, то таким чином:
у субстанціональному значенні держава — організоване в певні корпорації населення, що функціонує в просторі й часі;
в атрибутивному значенні — це устрій певних суспільних відносин, офіційний устрій певного суспільства;
в інституційному значенні — це апарат публічної влади, державно-правові органи, що здійснюють державну владу;
в міжнародному значенні державу розглядають як суб'єкт міжнародних відносин, як єдність території, населення і суспільної влади.
Отож, можливо зробити висновок, що держава — це суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.
|
ОСНОВНІ ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ | |
|
1. Суверенітет |
Повнота, верховенство і неподільність державної влади у межах держави (внутрішній суверенітет). Самостійність і незалежність держави у зовнішніх відносинах з іншими державами (зовнішній суверенітет). |
|
2. Територіальність |
Державна влада обмежена певною територією, на яку поширюється суверенітет держави. |
|
3. Народонаселення |
Суб'єктом і об'єктом державної влади є народ — громадяни (піддані) даної держави. |
|
4. Наявність апарату керування і примусу (механізму держави) |
Система органів та організацій, які утворені державою для реалізації її функцій і задач.
|
|
5. Публічно-політичний характер державної влади |
Існують державно-правові інститути, відділені від населення, що виражають волю панівних верств населення (соціальної групи, блоку класових сил, більшості народу); публічна (державна) влада — влада, яка не співпадає з населенням, але виступає від його імені, забезпечує державний примус. |
|
6. Легалізований примус (насильство) |
Держава (її органи) мають право застосовувати примус до всіх громадян, іноземців та осіб без громадянства на території держави. |
|
7. Універсальність |
Держава — єдина універсальна організація на території країни, яка охоплює все населення, встановлює адміністративно-територіальний поділ, інститут громадянства і негромадянства. |
|
8. Правові норми |
Легалізують діяльність держави, регулюють громадські відносини, санкціонуються й охороняються державою.
|
|
9. Податкова система і спеціальний матеріальний фонд (скарбниця, бюджет) |
Податки — це матеріальні кошти, які стягує держава з населення, необхідні для утримання державного апарату (фінансова основа його діяльності), розв'язання загальносоціальних задач держави.
|
