14. Систематизація нор-пр актів.

Систематизація нормативно-правових актів - це діяльність, спрямована на впорядкування законодавства. Своєю метою систематизація має, передусім, забезпечення зручності користування та доступності нормативно-правового матеріалу. Крім того, вона сприяє вивченню законодавства і його вдосконаленню, усуненню суперечностей між нормативно-правовими актами, та приведенню нормативно-правових актів до якоїсь системи.

Систематизація законодавства – це діяльність по упорядкуванню і вдосконаленню нормативно-правових актів, зведенню їх до єдиної, внутрішньо узгодженої системи. Мета систематизації: Усунення протиріч між нормативними актами. Забезпечення доступності користування законодавством для всіх суб’єктів права. Підвищення ефективності законодавства.

Засоби систематизації законодавства

КОДИФІКАЦІЯ засіб систематизації, при якому здійснюється суттєва переробка і узгодження визначеної групи юридичних норм, пов’язаних загальним предметом правового регулювання та об’єднання їх у єдиний юридичний акт. Результатом кодифікації є кодекс, статут, основи законодавства.

ІНКОРПОРАЦІЯ засіб систематизації законодавства, що полягає в упорядкуванні існуючих нормативних актів без зміни змісту норм права, яке їх містить в одному комплексі. Результатом систематизації є алфавітні або хронологічні збірники. КОНСОЛІДАЦІЯ більш глибока обробка нормативного матеріалу, при якій розрізнені акти з одного й того самого питання об’єднуються в один новий акт. Консолідація часто використовується як проміжний етап, коли можливість кодифікації відсутня.

При інкорпорації і консолідації нові нормативно-правові акти не з’являються.

10. Правова норма та її структура.

Норми права - це формально обов'язкові правила фізичної поведінки, які мають загальний характер, встановлюються або санкціонуються державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечуються її організаційною, виховною та примусовою діяльністю. Норми права складаються із двох різновидів загальнообов’язкових правових розпоряджень:

1. Правил поведінки.

2. Вихідних (установчих) норм.

Правила поведінки – це безпосередньо регулятивні норми. Вони встановлюють вид і міру можливої і належної поведінки учасників громадських відносин, їх взаємні суб’єктивні прав та юридичні обов’язки. Такі правила поведінки складають більшу частину правових норм. Вихідні (установчі) норми – це норми-принципи, норми-дефініції. Вони являють собою норми опосередкованого регулювання, встановлюють загальні початки, вихідні положення і напрямки правового регулювання.

Ознаки правової норм

Регулює групу кількісно невизначених суспільних відносин ЇЇ дія припиняється у встановленому законом порядку

Застосовується неодноразово Діє безупинно Містить формально-обов’язкове правило поведінки

Структура норми права – це внутрішня конституція норми, яка проявляється у взаємодії її основних структурних частин (елементів).

1. Гіпотеза. Частина норми права, яка вказує на конкретні життєві обставини, при яких дана норма (її диспозиція) вступає в дію. Це умова застосування норми. Гіпотеза відповідає на питання: хто? Коли? За яких умов?

Абсолютно визначена (точно визначаються обставини, при яких діє правова норма) Відносно визначена (не містить повних відомостей про обставини дії норми, обмежує умови застосування норми певним колом формальних потреб)Альтернативна (ставить дію норми у залежність від однієї або кількох фактичних умов)

2. Диспозиція. Це ядро правової норми, правило поведінки, яке містить суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Реаліза­ція диспозиції можлива тільки за умов, указаних у гіпотезі. Диспозиція є найбільш важливою частиною правової норми. Вона відповідає на питання що робити? чого не треба робити?

Абсолютно визначена (чітко визначає права й обов'яз­ки учасників правовідносин) Відносно визначена (не має повних відомостей про пра­ва й обов'язки учасників правовідносин) Альтернативна (вказується на декілька правових наслідків, але передбачається настання тільки одного з них)

3. Санкція. Частина норми права, яка містить юридичні наслідки виконання або невиконання правила поведінки, за­фіксованого в диспозиції. Санкція відповідає на питання: які наслідки можуть статися у випадку порушення правової норми (диспозиції)?

Абсолютно визначена (у таких санкціях точно визначені вид і ступінь відповідальності) Відносно визначена (межі відповідальності визначені від мінімальної до максимальної або тільки до максимально ї)Альтернативна(у таких санкціях названі кілька видів відповідаль­ності, з яких той, хто застосовує право, вибирає тільки один)

Види правових норм:

За функціями Регулятивні Охоронні (правоохоронні) Спеціалізовані норми (норми спеціальної дії)

За предметом правового регулювання Кримінальні Цивільні Конституційні та ін.

За юридичною силою Норми законів Норми підзаконних актів

За формою виражених розпоряджень Імперативні Диспозитивні

За колом осіб Загальні Спеціальні Виняткові

За дією норм права у часі Постійні Тимчасові Виняткові

За дією норм права у просторі Акти вищих органів влади Акти місцевих органів самоврядування

За функціями регулювання Матеріальні Процесуальні