1. Влада та соціальні норми у первісному сучпільстві.

На етапі первісного розвитку суспільства держави не було, тому цей період називають додержавним суспільством. Універсальною формою організації аграрних та інших ранніх суспільств, через яку пройшли всі народи світу, е община. Найбільш соціально організованою була родова община завдяки колективізму у виробництві та споживанні. Спільність інтересів, виробництва та споживання членів роду зумовила таку організацію суспільної влади, як первісне самоуправління, яке характеризується такими ознаками:• існувало тільки у межах роду, виражало Його волю та базувалося на кровно-родинних зв'язках;• суб'єкт та об'єкт управління збігалися;• влада не поділялася за окремими функціями на певні види;• органами самоуправління виступали збори членів роду та старійшини (вожді), що на них обиралися;• суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на цих зборах;• влада старійшин (вождів) ґрунтувалась на їх авторитеті, досвіді, повазі до них, ця посада не давала ніяких переваг — старійшина вважався "першим серед рівних".Поведінка членів первісного суспільства регламентувалася первісними соціальними нормами, такими як звичаї (правила поведінки, що склалися внаслідок фактичного їх застосування протягом тривалого часу) або табу (заборона, що накладалася на певний предмет, діяння, слово тощо, порушення яких призводило до покарання (статеве табу, харчове табу)).Первісні норми ґрунтувалися на природній необхідності та мали значення для усіх сфер життя общини, роду, племені. Це були "мононорми", тобто нерозчленовані, єдині норми. У них змішувалися різні елементи: моральні, релігійні, правові начала.Ознаки первісних соціальних норм:• виникали і формувалися поступово в процесі суспільного життя, складалися в результаті багаторазового повторення;• виражали волю та інтереси роду або племені;• були наявні у свідомості людей, не мали письмової форми вираження• забезпечувалися засобами суспільного впливу, силою звички, традицій.

2. Загальна характеристика походження держави. Виникнення держави і права.

Теорії походження держави.

Теологічна (Фома Аквінський),

Патріахальна (Аристотель),

Договірна з людських угод. Мета цих договорів –

захист життя, власно-сті, свободи.

Насильства (Дюрінг)

Соціально-економічна (класо-ва) –шляхом історичного розвитку сус-во поділилось на класи: з’явились бідні та багаті, як наслідок – з’явились антагонізми між ними.

Психологічна

Органічна – обгрунтував англ. філо-соф Спенсер. Він проводив аналогію між державою та біологічним організмом.

Космічна і тех-нократична.

Як держава так і право виникли завдяки необхідності управляти соціальним процесом. Право встановлюється державою в перших державних законах закріплювалась майнова нерівність, станові превілегії, безправність рабів та інші верстви бідного населення. Закони Хамурамі, Ману, Руська Правда, Польська Правда. Між правом і державою встановлюється тісний зв’язок і завжди навіть звичаї і традиції пристосувалися до пануючого класу. Таким чином виникає правовий звичай як найбільш стародавня форма права. Держави виникали і формувалися по різному. В стародавніх афінах держава виникла класично із класових протиріч в середині родового суспільства. У стародавн Римі виникнення держави характеризується боротьбою Патрицій (родова знать) і Плебеїв. У німців фактором виникнення держави було завоювання ними римської імпперії яка на той час розпалася. У народів стар сходу важливу роль у виник держ відіграли суспільні роботи по будуванню каналів. Інки, мая, землеробство. У східнослов’янськ племен сприяло переродження органів військової демократії у державні органи.