Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Право!!!!!!!!!.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
50.47 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЗАКЛАД

Київський Національний Економічний Університет

ім. Вадима Гетьмана

Кафедра міжнародного та європейського права

Доповідь-дослідження

на тему: «Україна та СОТ: основні недоліки та перспективи»

Виконала: студентка

4-го курсу, 6503

12 групи

Захарченко Кароліна

Тел..: 8 063 893 24 64

e-mail: karolina_zakharchenko@mail.ru

Науковий керівник: Малишева М.Х.

КИЇВ-2012

УКРАЇНА ТА СОТ: ПЕРСПЕКТИВИ НА МАЙБУТНЄ

План

Вступ

  1. Стратегія України щодо СОТ

  2. Результат приєднання України до СОТ

  3. Тенденції та перспективи України на майбутнє

Висновки

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

Актуальність теми дослідження. Сучасна Світова організація торгівлі є провідною міжнародною організацією, членами якої є 150 країн світу. Останнім часом сфера діяльності СОТ розширюється і передбачає не тільки регулювання торговельних потоків, але й міжнародне економічне регулювання капіталу та робочої сили. Членство в цій організації стало практично обов'язковою умовою для будь-яких країн, які прагнуть інтегруватися у світове господарство. Вступаючи до СОТ, країна одержує право голосу за всіма рішеннями, що приймаються в межах організації. Приєднання України до СОТ стало одним із стратегічних завдань зовнішньоекономічної політики держави. Без членства в цій організації, за сучасних умов, неможливо використати переваги світової торгівлі й гарантувати вітчизняним товаровиробникам міжнародно-правовий захист від недобросовісної конкуренції на світовому та регіональному ринках. Актуальність теми дослідження обумовлена вагомим значенням цієї організації для подальшого розвитку національної економіки України.

Метою статті є показати всі позитивні і негативні сторони, які Україна отримала від вступу до СОТ.

1. Стратегія України щодо сот

На сьогодні після вступу України до СОТ можна розглядати з позитивної точки зору як необхідну передумову лібералізації режиму торгівлі між Україною і ЄС, створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Євросоюзу. Світова організація торгівлі є сучасною потужною міжнародною організацією. Послідовна та системна реалізація стратегічних та тактичних заходів економічної політики України сприятиме адаптації національної економіки в СОТ, що буде певною гарантією прозорості економічних та політичних механізмів.

«Для ефективного входження України на міжнародні економічні ринки уряду необхідно першочергово узгодити існуючу законодавчо-нормативну базу до вимог СОТ, розробити систему захисту внутрішнього ринку товарів і послуг, вміло використовувати наявний економічний потенціал країни, підвищувати конкурентоспроможність як вітчизняного товаровиробника, так і вітчизняного споживача. Адже відсутність цілісної зовнішньоекономічної стратегії не лише обумовлює гальмування національного економічного розвитку, а й веде до значних ускладнень в міждержавних торгівельних стосунках України з іншими країнами», - повідомляє журнал «Молодіжна альтернатива» у своїй статті «Перспективи вступу до СОТ».

Одним із основних принципів СОТ є торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі і взаємне надання національного режиму торгівлі товарам і послугам іноземного походження.

Світова організація торгівлі висуває дуже жорсткі вимоги до технічних стандартів. Основними шляхами реформування системи технічного регулювання України мають бути:

1) скасування обов'язкової сертифікації продукції, яка не підпадає під дію обов'язкового у ЄС технічного регулювання;

2) перехід від обов'язкової сертифікації до оцінки відповідності за принципом “управління ризиками”;

3) внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” задля скасування вимоги обов'язкової стандартизації;

4) прискорення гармонізації національних стандартів з міжнародними і європейськими;

5) створення системи ринкового нагляду.

Впровадження угод про технічні стандарти пов'язане з витратами на відповідне устаткування, навчання персоналу та ін. Як свідчить досвід країн з перехідною економікою, ці витрати є досить значними і нерідко потребують зовнішніх запозичень.