21. Шарль Фур’є

Шарль Фур’є --ідея соціальної гармонії, що можлива лише в суспільстві побудованому на засадах справедливості і рівності. Він негативно ставиться до революції, яка загарбує багатих, але капіталізм в основу якого покладено приватну власність необхідно реформувати. Господарську систему нового суспільства він бачив як сукупність окремих, економічно відособлених одиниць – фаланг. Економічною основою майбутнього ладу Фурє вважав суспільну владу на засоби виробництва. Власність усуспільнюється не державою, а окремими товариствами – фалангами, які стають реальними власниками, де зберігається приватна власність. Вона визначає пропорції розподілу продукту. Розподіл здійснюється до внеску кожного. Фурє впевнений, що продуктивність праці у фаланзі буде високою і кожен буде мати заощадження. Власниками у фаланзі будуть не тільки багаті, а й усі. Фурє переконаний у перевагах вільної праці, яку таким чином буде досягнуто. Саме держава примусить робітників і капіталістів організувати фаланги. Кошти на формування фаланг дадуть капіталісти – акціонери фаланг. На думку Фурє, з часом усе світове господарство перетвориться на систему фаланг. Фаланга ФурСаме держава примусить робітників і капіталістів організацій і фалангів. Кошти на формування фаланг дадуть капіталісти – акціонери фаланг. На думку Фур(є з часом усе світове господарство перетвориться на систему фаланг. Фаланга Фур(є –це сприятливе середовище, де люди зможуть мати усі умови для праці і всебічного розвитку.є –це сприятливе середовище, де люди зможуть мати усі умови для праці і всебічного розвитку.

22. Р.Оуен про перетворення суспільства в 20 років уже був підприємцем, а в 1799 р. стає керівником великої на ті часи бумагопрядильної фабрики в Нью-Ленарке, в Шотландії. Оуен вперше в історії виробництва звернув увагу на людей, вивчив їх психологію, бажання, потреби. Машини і обладнання, стверджував Оуен, мають дуже важливе значення у зростанні продуктивності праці, але не менш вагомим є і вміле керівництво людьми.Коли в Англії люди працювали 14 годин і одержували низьку заробітну плату. Оуен скоротив робочий день до 10 з половиною годин на добу. Вперше в Англії коштом фабрики він організував школи для дітей бідняків, де юнаки вчились і займались в спортивних залах гімнастикою. Заходи, здійснені Оуеном, дали небачені результати. По-перше, у людей з'явилось почуття власної гідності. Зникли пиятики, крадіжки, прогули; по-друге, значно зросла продуктивність праці, а з нею і доходи фабрики. В праці "Новий погляд на суспільство, або досвід про формування характеру" (1812-1813 pp.), спираючись на результати, отримані в процесі управління фабрикою, Р.Оуен пише з твердим переконанням, що людину змінюють обставини. Вміння керівника підійти до неї розбудить у самого знедоленого внутрішні сили до боротьби за своє щастя. Оуен вважав для безробітних повинні бути організовані села, жителі яких би займались як землеробством, так і в промисловості. Завдяки праці в таких селах, вважав англійський мислитель, люди будуть формувати в собі раціональні погляди на життя.Оуен із своїми утопічними, реформістськими ідеями щодо перетворення суспільства зазнав краху, але впровадження ним теоретичних положень щодо управління людьми, знайшли свою пролонгацію і утвердження в самостійній науці 20 ст., яка отримала назву менеджмент. І першим менеджером був філософ, політик і підприємець-реформатор Роберт Оуен.