№1. Об’єднане королiвство Великоi Британії та Пiвнiчноi Iрландii

1. Територiя краiни складає 244, 8 тис. км2, населення — 61, 2 млн. чол. державне свято — день народження королеви (1926) — вiдзначасться у другу суботу червня. Великiй Британії належить 15 заморських територiй, в т. ч. Гiбралтар, Бермудськi острови, частина Вiргiнських островiв, Фолклендськi острови, о. Св. Слени, територii в Антарктидi. Королева — номiнальний глава Спiвдружностi, до складу якоi входить 54 держави. Країна омивасться водами iрландського i Пiвнiчного морiв. Вiд континенту Британiя вiддiлясться дуврською протокою (Па-де-Кале) i Англiйським каналом (Ла-Манш). З Францiсю Британiю зв’язус тунель пiд Ла-Маншем довжиною 48 км. для Британії характерний пересiчний рельеф. Пiвнiчно-Шотландське нагiр’я вiддiлене вiд Пiвденно-Шотландського Середньо-Шотландською низовиною. У Шотландii розташована найвища точка краШи — гора Бен Невiс (1340 м). Гiрськi масиви займають Уельс (Кембрiйськi гори) i Корнуол. У середнiй частинi Пiвнiчноi Англii розташованi Пеннiнгськi гори, якi вiддiляють Ланкаширську низовину на заходi вiд Иоркширськоi на сходi, Країна вiдносно багата на корпснi копалини. Загальнi запаси кам’яного вугiлля — 190 млрд. т. (три основних басейни — Йоркширський, Нортумберленд-даремський, Пiвденно-Уельський), нафти — 1, 5 млрд. т (шельф Пiвнiчного моря), природного газу — 1, 8 трлн. м3, залiзноi руди — 4, 6 млрд. т. (пiвнiчний схiд Англii). Залiзна руда має невисокий вмiст металу — 22 — 33%. Зара.з iмспаортують руду з Швецii, Канади, Бразилii, Африки. У IiТотландii є запаси урановгiх руд. є поклади вапняку, мiдi, солi, гiпсу, кремнезему. У краiнi переважають бурi лiсовi i пiдзолистi грунти. Гольфстрiм сприяс тому, що домiнус м’який, вологий, океанiчний клiмат. Зимою температура 3 — 7 гадусiв, влiтку 11 — 17. Снiг, якщо випадас зимою, вiдразу ж тане. Опадiв випадае вiд 800 ло 3000 мм. У Великiй Британії значна кiлькiсть рiчок. Найбiльшi — Темза (336 км), Северн, що протiкас з Уельсу до Брiстольсько затоки (328 км). Мiж рiками багато каналiв, якi нинi використовуються лише в спортивних цiлях. У Манчестерi є порт, який за допомогою каналу з’сднаний з морем. Рiки як джерело електроенергй використовуються мало, переважно в Шотландi та Уельсi. Найбiльше озеро розташоване у Пiвнiчнiй iрландii Лох-Нiх. У Шотландii знаходиться знамените озеро Лох-Нес. Лiси (хвойнi i широколистянi) займають 9% територii. Густота населення в краiнi одна з найвищих в свiтi — понад 240 чол. на км2. Середня тривалiсть життя — 78 рокiв. Майже 90% населення проживас у мiстах. Мiста свого часу забудовувалися за традицiйноiю схемою. У центрi знаходшшся 4-5-поверховi офiси, що являють собою монументальнi споруди вiкторiанськоi епохч. У захiднiй частинi мiста знаходяться старi комфортабельнi будинки знатi, зi сходу — промисловi квартали робiтникiв — зона занепаду, що вимагас реконструкцii далi два кiльця передмiсть — старого й нового. Британцi не лiЬблять багатоповерховi будинки. є мiста торговi, адмiнiстративнi для сiльськоi округи, курортнi, унiверситетськi (Кембридж, Оксфорд, ‘тон). Корiннi нацii краiнИ: англiйцi — 81, 5%, шотландцi — 9, 6%, iрландцi 2, 4%, валлiйцi — 1, 9%. у другiй половинi ХХ ст. спостерiгався значний притiк iммiгрантiв з Iндii, Пакистану, Бангладеш, краiн Карибського басейну, а наприкiнцi ХХ ст. з Кенii, угандi, Малавi. Вихiдцi з цих краiн складають понад 7 %. Пануюча церква в краiнi — англiканська (бл. 34 млн. послiдовникiв). Прихильникiв пресвiтерiанськоi церкви у Шотландii бл. 800 тис. у королiвствi бл. б млн. католикiв, 1, 5 млн. мусульман. Прирiст населення вiдбувасться переважно за рахунок iммiгрантiв. На одну британку припадас всього лише 1, 66 дитини. Але для порiвняння — в iспанii 1,15. в Тталi 1, 19, в ФРН 1, 34. Уряд намагасться стимулювати народжуванiсть. у 2004 р. допомога на першу дитину складала 16, 50 фунтiв в тиждень, на наступну — 11, 05 фунтiв. Крiм англiйськоi мови, в краiнi вживаються гельська мова у Шотландii та iрська — в Пiвнiчнiй iрландii. Бл. 26% жителiв Уельсу володiс валлiйською мовою, населення Нормандських островiв користусться французькою. Разом з тим для краiни харатернi iстотнi соцiальнi й демографiчнi проблеми. Половина чипсiв, що споживасться в Свропi, припадас на ВБ, кiлькiсть британцiв з зайвою вагою збiльшилася в 4 ради. З середини ХIХ до середини ХХ ст. ВБ покинуло 11 млн. осiб. Нинi ж небiлi складають в Лондонi 30%, а в Бiрмiнгемi — 75% (майже всi мусульмани). Англiя населення втрачас, а Шотландiя, Уельс, Пiвн. Iрландiя збiльшус. Британськими пабами все бiльше володiють iноземцi. Найбiльшим х власником є японський банк «Номмура». Лише 38% шлюбiв супроводжуються вiнчанням, до зайня’ггя сану свiщенника допустили жiнок. Близько 1 млрд. людей без вiзи можуть щорiчно в’iжджати до ВБ. У краiнi навчасться 300 тис. студентiв з iнших краiн. Лише третина англiйцiв вважають себе британцями, а серед iнших цей вiдсоток ще менший. Снiдають британцi о 7 — 8 годинi, о 11 — кава, о 13 — 14 — ланч (другий снiданок, о 16- 17 — пиття чаю, о 18-19 — обiд. Обожнюють камiни, суддi одягають перуки. За все потрiбно платити. Камiн в гуртожитку не включиться, доки не опустити монету. Проходячи через чужi володiння стежкою слiд опустити монету в скриньку бiля хвiртки. Протягом жи’ггя британцi активно загартовуються. Зимою не носять головних уборiв зате носять рукавички i шарфи. У британських будинках прохолодно, а спальнi взагалi не опалюються. У понад 50% шкiл хлопчики i дiвчатка навчаються окремо. У краiнi близько 40 унiверситетiВ. 2. Велика Британiя — конституцiйна монархiя. Конституцiя складається з ряду конституцiйних актiв, Глава держави — королева Слизавета Ii. За нею закрiплене формальне право скликати i роэпускати парламент, призначати прем’ср-мiнiстра. Королева затверджус закони, схваленi парламентом, є верховним головнокомандувачем, главою судовоi влади i англiканськоi церкви. Королева мас право оголошувати вiйну й укладати мир, пiдписувати мiжнароднi договори й угоди. Попри те, шо королева є главою виконавчоi влади, практично всi i складовi зосередженi у прем’ср-мiнiстра. Вiн, як правило, є лiдером партi, що отримала перемогу на виборах. Нинi цю посаду займає консерватор девiд Камерон. Вищим органом законодавчо влади є парламент що складається з палати громад i палати лордiв. Палата громад обирасться раз на 5 рокiв за мажоритарною системою. Складається з 659 депутатiв. Основна функцiя палати громад - схвалення законiв i бюджету крани. Палата лордiв складається з спадкових, пожиггсвих, духовних i судових перiв (останнi три призначаються монархом). З часу схвалення Актiв про парламент 1911 i 1949 рр. право цiсi палати на вето тлодо законопроектiв сильно обмежено, але нона вiдiграс важливу роль у судовiй системi краiни. Пропонусться скоротити число спадкових лордiв, а пожиггсвих призначати мiжрпартiйними комiсiями з врахуванням результатiв парламентських виборiв. У Великiй Британії склалася двопартiйна система. до провiдних полiтичних партiй належать лейбористська i консервативна. Консервативна партiя втратила владу у 1997 р. Нинi лiдером є девiд Камерон. 3 1988 р., коли лiберали об’сдналися з соцiалдемократами, лiберальнiй пратii вдалося дещо посилити своi позицi. У краiнi є ряд партiй, що формуються за регiональною (з етнiчним чи релiгiйним акцентом) ознакою: Плайд Камрi (Уельс), Шотландська нацiональна партiя, Ольстерська юнiонiстська партiя, Шин Фейн (полiтичне крило Iрландськоi республiканськоi армii). Останнi парламентськi вибори вiдбулися б травня 2010 р. Перемогу отримала Консервативна партiя, яка отримала 305 мiсць. друге мiсце посiла Лейбористська партiя — 255 мандатiв. Лiберальнi демократи отимали 61 мiсце, незалежнi депутати — 29. для створення бiльшостi в 326 мандатiв консерваторам довелося пiти на союз з лiберальними демократами. Iх лiдер Нiк Кегг став вiце-прем’сром. Посаду прем’ср-мiнiстра посiв лiдер консерваторiв девiд Камерон. Країна складається з 4 iсторичних провiнцiй — Англii, Шотландii, Уельсу i Пiвнiчно Iрландi. В адмiнiстративному вiдношеннi подiлясться на графства, округи i мiста. Англiя i Уельс подiляються на графства, Шотландiя — на райони. Графства i райони подiляються на округи. В серединi ХХ ст. б мiських агломерацiй буди видiленi в самостiйнi адмiнiстративнi округи — метрополiтанськi графства. 3 1986 р. вони фактично лiквiдованi. Особливий статус у 1964 р. отримав Великий Лондон. для останнього десятилiггя для королiвства характерний процес деволюцii — децентралiзацii влади. 3 1998 р. обирасться Асамблея Пiвнiчноi iрландй, а з 1999 р. — Нацiональна асамблея Уельсу i парламент Шотландii. Провiднi полiтичнi партii по-рiзному вiдносяться до цього процесу. Лейбористи фактично його iнi цiювали, консерватори до останнього часу виступали категорично проти, а лiберали вимагають поглиблення деволюцii i перетворення королiвства у федерацiю. до початку 1970-х рр. британська зовнiшня полiтика проводилася по трьох основних напрямах: 1) стосунки з колишнiми колонiями, 2) вiдносини з США, 3) стосунки з провiдними свропейськими кранами. З того часу перший напрям втратив для Великоi Британії прiоритетне значення. Натомiсть, Лондону вдалося зберегги i, певною мiрою, навiть посилити особливi вiдносини з США i значно посилити свропейський вектор свос зовнiшньоi полiтики. Королiвство є ядерною краiною — мас на озбросннi пiдводних човнiв близько 200 боеголовок. Вiйськово-морська база ВБ роэташована в Плiмутi. Неоднозначним є вiдношення ВБ до свроiнтеграцii. Негативнi результати по конституцii ЄС з боку Францii та Нiдерландiв були на руку Лондон. Британський уряд вчергове висловився за iдею не полiтичного об’сднання. а створення единого економiчного простору. З моменту вступу до ЄС ВБ займала вiдмiнну вiд Парижа й Берлiна позицiю. Разом з тим спроби ВБ стати третiм лiдером ЄС були нереалiзованi. Одним з болючих моментiв для вiносин ВБ i ЄС було питания британського чекю>, Воно було в основному врегульоване у 1984 р., коли ВБ почала отримувати 2/3 свого внеску до ЄС назад. Країна пiдписала Маастрiхський договiр, але термiн федеральний» пiд тиском ВБ був вмлучений з договору. ВБ не присдналася до зони свро. Як альтернативу пропонували iдею сильного ЕКЮ. Мейджор виносив це питання навiть на референдум. Лондон вчступив проти iде Парижа про створення Сврокорпусу. У кранi е Партiя незалежного Об’еднаного королiвства (ЮКiП), яка однозначно вчсловлюсться за вихiд ББ з ЄС. Лондон свого часу запропонував iдею <двохшвидкiсно Європи», яка передбачас поряд з розвчтком процесу евро iнтеграцй поглиблення спiвпрацi мiж окремчми кранами — членами ЄС. Найближчими союзниками ББ у ЄС є данiя, Нiдерланди, Португалiя, що виразно дотрчмуються, як i Лондон, проатлантично iнтеграцй. Э нових членiв орiентуються певною мiрою на позицiю ВБ Чехiя, Угорщина, Польща, Кiпр, Мальта, Словакiв, Словенiя, Прибалтiйськi кранч. Лондон висловлюсться за прийняття до ЄС Хорватi i Туреччини. Разом з тим з середини 1990-х рр. на ЄС припадас 60% брчтанського експорту. у 1996 р. у зв’язку з коров’ячою кризою (енцифалiт) було уведено ембарго на експорт британсько яловичини до ЄС, знчщено 1,2 млн. БРХ. Ембарго дiяло З роки. Особливi вiдносини пов’язують ББ i США. Бонн особливо змiцнилися в перiод правлiння М. Тетчер i Р. Рейгана. США тодi пiдтримали ВБ у конфлiктi з Аргентиною щодо Фолклендських островiв та надали своi бази для передислокацi британських вiйськових пiдроздiлiв. Цi вiдносини посилися пiсля операцii 1991 р. у Перськiй затоцi, Тодi ВБ надiслала до затоки 45 тис. воякiв, що за чисельнiстю поступалися лише вiйськовим контингентам з США та Саудiвсько Аравi. Для прикладу Францiя надiслала лише 14700 воякiв. <Особливi» вiдцосини також проявляються у тому, що ВБ вiдiграе роль посередника мiж Старчм i Новим свiтом. уряд ББ постiйно пiдкреслюс ключову роль НАТО в обороноздатностi Эахiдно Європи. Стосунки з Францiсю розвивалися нерiвномiрно. Францiя пiдтримала ВБ у питаннi щодо Фоклендiв. у 1985 р. було схвалене рiшення про будiвництво тунелю пiд ЛаМаншем. у Боснi буди створенi об’еднанi британсько-французькi ЭС. Обидвi краiни пiдтрчмали позицiю США щодо недопущения зняття ембарго на поставку зброi мусульманам Боснi. Певною мiрою пiд впливом ВБ Ж. Ширак схвалчв рiшення про переведення формування французькоi армi на добровiльнiй основi за британським зразком. Але залчшалися роэходження щодо питання розширення ЄС. Певне охолодження спостерiгалося пiсля iракськоi крчзи 2002 — 2003 рр. i кризи в ЄС 2005 р. Стосунки з ФРН є бiльш рiвнимч. На кiнець 1990-х рр. ФРН перетворчлася на основного економiчного партнера ВБ — майже 11%. ФРН залишаеться найбiльшим сподивачем британськоi нафти i основним реципiентом британських капiталiв. у 2005 р. Т. Блер запропонував План Маршалла для Африки». Тiснi зв’язки ВБ пiдтргiмуе з Кенiею, Нiгерiею, Угандою. Особлчвi вiдносини склалчся з ПАР. У 1995 р. вдалося залучити до Спiвдружностi Мозамбiк i Камерун. Другим реципiентом британських капiталiв в Африцi пiсля ПАР є Нiгерiя. ББ брала участь в урегулюваннi конфлiкту в Сьсра-Леоне. ВБ є крупнчм iмпортером iндiйськчх товарiв i найбiльшим iнвестором в iндiйську економiку. Важливим елементом зовнiшньоi полiтики ББ є економiчна дчпломатiя. Эарубiжнi активи ВБ перевищували ВВП у 3,3 ради. Эа iнвестицiями в iншi краiни ВВ поступасться лише США. ВБ є постiйним членом Ради Безпекч ООН. З. у 1970-х рр. (телекомунiкацiйнi технологи), Ейч-ес-бi-сi (банкiвська справа), Юнiлевер (парфумерiя i харчова промисловiсть). Як виробник продуктiв Юнiлевер займає друге мiсце серед ТИК, поступаючись лише Нестле. Столиця краiни — Лондон — є крупнмм свiтовим фiнансовим центром. Тут здiйснюсться кожна третя валi-отна операцiя в свiтi. За обсягом фiнансових операцiй Лондон поступасться лише Нью-Иорку. У Лондонi знаходиться третя в свiтi (пiсля Нью-Иорка i Токiо) фондова бiржа i найбiльша в Свропi нафтова бiржа. до провiдних галузей промисловостi нiлежить добувна: у королiвствi добувасться бл. 100 млн. т. нафти i бл. 100 млрд. м3 природного газу. Разом з тим, зважаючи на те, що нафта з Пiвнiчного моря легка, продовжусться iмпорт важкоi нафти з Близького Сходу. Пiк видобування нафти й газу вже пройдений i через 10-15 рокiв за прогнозами % нафти i природного газу будуть iмпортуватися. Свого часу у 1913 р. ВБ видобувала 292 млн. т. кам’яного вугiлля, нинi майже в 10 ра.зiв менше. В оброблюванiй промисловостi лiдирус машинобудування, зокрема електротехнiчна промисловiсть, оптичне приладобудування, виробництво транспортных засобiв. Втiм всi вiдомi британськi марки легкових авто скупленi iноземними ТИК, зокрема БМВ та Форд. Марку <Лотус» купила малазiйська компанiя сПротон». У ВБ є фiлii японських ТНК ((НiЄСан», Хонда>, <Тойота», французькоi «Пежо». Зростас роль хiмiчноi промисловостi (етилен, пропiлен, лаки, бензин, фарби, шампунi). за розвитком якоi Британiя в Свропi поступасться лише ФРН. За рiвнем розвитку фармацевтики Країна поступасться лише США. Провiднi позицii в свiтi належать Британії у виробництвi обладнання для морського видобування нафти. Текстильна промислоВiсть занепадас, зростас iмпорт З iндi, Пакистану й Китаю. Знизилася роль металургii (бл. 10 млн, т. сталi) та цивiльного суднобудування. Значне мiсце в енергетицi краiни належить атомному сектору — 22%. Але кожний другий реактор вичерпус свiй потенцiал. Кожна третя теплоелектростанцiя працюс на вугiлли. Британия мас високотехнологiчне сiльське господарство. Вирощуються пшениця, ячмiнь, рапс, картопля та iн. У краiнi багато фруктових садiв. За рiвнем розвитку тваринництва крана наблйжасться до дани i Нидерландив. Поголiв’я ВРХ складає бл. 12 млн. голiв, 22% з якого є молочним. Чисельнiсть овець нараховус бл. 29 млн. голив i мас тенденцiю до поступового скорочення. Поголiв’я свиней, навпаки, зростас — 8 млн. Сильське господарство забезпечус бл. 65% потреб краiни. Сiльськогосподарськi угiддя складають майже половину територii краiни. Центром сильськогосподарського виробнинтна є Пивденно-Захидний район. Основний транспорт в краiнi — автомобiльный. Автодориг в краiни багато, але ноны переважно вузьки. Залiзнйчний транспорт поступово втрачас свос значення — мережа зализниць скорочусться. Теж саме можна сказати про рiчковый транспорт. Морський транспорт зберiгас свос значення, але чисельнисть британського флоту зменшусться. Нинi в краiни нараховусться бл. 590 суден з них 140 танкерiв. Основний напрям товарообiгу в краiнi — Лондон-Лiверпуль. динамiчно розвивасться авiатранспорт. «Брiтiш Еруей» - одна з провидних мижнародних авиакомпаний. В краiнi розвинена iндустрия туризму. Щороку краiну вiдвiдують понад 20 млн. туристiв. Найбiльше вiдвiдувачив прибувас з США, Франциi, Нiмеччини, Iрландиi, Нiдерландiв. В основу соцiально-економiчного розвитку Брытанii покладена модель акцiонерного капiтализму. для не характерно роэпилення акцiонерноi власности — так звана «теория демократii власникив». Лише протягом 1980 — 2000 рр. приватизацii було пiддано бл. 100 державних пидприсмств. За индексом економичноi свободи ВБ займає б мiсце, поступаючись Сiнгапуру, Новий Зеландиi, США, Швейпариi i Малайзii. основни зовнишньоекономични партнеры — краiни ЄС i США. В краiни є 11 економичних районiв — по одному у Шотландii, Уельси та Пiвнiчний iрландii i 8 у Англii. Значну роль в економичному жиiти краiни видиграють конурбацii — Великий Лондон, Великий Манчестер, Великий Бiрмингем, Захiдний Иоркшир (Лiдс), Мерсейсайд (Лiверпуль), Пiвденний Иоркшир (Шеффiлд), Тайнсайд (Ньюкасл). ВБ називали <хворою людиною Європи». Реформи М. Тетчер сприялч пожвавленню економiки. Э 1993 по 2008 р. економiчнчй рiст в кранi складав в середньому 2, 8% (в ЄС — 2,4, а в Країнах сiмки — 2%). Велика Британiя займає 4-5 мiсце серед розвинених краiн свiту — близько 3% свiтового ВВП (2,7 трлн. дол.). Ще бiльша роль крани у свiтовiй торгiвлi — 4,5 — 5%. iнфлянiя краiни тримаеться поблизу показника 2%: безробiтгя складае бп. 5%. Эагальнi тенденцii розвитку економiки полягають у збiльшеннi ролi сфери послуг, зниження у ВВП продукцii сiльського господарства. Эа останнi десятилiггя iстотно знизилася роль вугiльноi промисловостi, а зросла — нафтогазово. Серед 500 ТНК британськi за чисельнiстю (29) поступаються лише Тi-ГК США i Японii. Серед них Брiтiш Петролеум Ройял Датч Шелл (британсько-голландська) (нафтога.зовий сектор), Глаксо Смiт Клайн, Астра Эенака (фармацевтика), Водафон ВБ внесла значний внесок у науково-технiчний прогрес. У 1803 р. Р. Тревiток створив паротяг, 1825 р. д. Стефенсон — залiзнгiцю з паровою тягою, Бесемер винайшов спосiб виробництва сталi.

№2. Французька республiка Територiя крани складає 547 тис. км, населення — 64,7 млн. чол. державним святом є день взяггя Бастилй (14 липня). до складу крани входять заморськi термторй (Французька Полiнезiя, Нова Каледонiя), заморськi департаменти (Гвiана, Гваделупа, Мартiнiка) i територiальнi спiльноти (Майогг, Сен-Пьср, Мiкелон). Розпад бiполярного свiту й зниження свiтового значення Францi виклив дискусiю в публiцистицi. 2003 р. з’явився памфлет адвоката й економiста Нiколя Баве «Францiя, що падас. На його думку, Францiя пройшла повз три найважливiшi подй сучасностi: роэпад СРСР, глобалiзацiю свiтово економiки i подiю 11 вересня 2001 р. Уряд крани дотримувався соцiально-економiчно можелi, яка зжила себе. Влада не хоче перейти до шоково терапii, остаточно приватизацй держсектору, вiдмiни законодавчого регулювання трудових вiдносин. На думку Баве, Францiя знас, чого нона не хоче — гегемонй США у свiтi та лiдерства Велико Британй в Свропi, але не знас чого нона хоче. У вiдповiдь Бане з’явився памфлет Жана-П’сра Жуйс та Фiлiпа Мобiля «Не ховайте Францiю». iх аргументи — за обсягом ВВП Країна займає 4-5 мiсце в свiтi, по експорту озбросння З пiсля США i Росй, по експорту с/г продукцй — 2 пiсля США, а за надходженнями iноземних iнвестицiй — 2 пiсля КНР. З пiвночi Францiя омивасться водами Бiскайсько затоки, проток Па-де-Кале i ЛаМанш, з півдня — Середземного моря. У Францй присутнi всi типи захiдноснропейського ландшафту. Пiвдень крани — це переважно гориста мiсцевiсть. Найбiльшу територiю тут займає Центральний французький масив, який являс собою базальтове плато з вулканiчними конусами. Найвищою точкою цього масиву є вершина Паi-де-Сансi — 1886 м. На територiю Францй заходять Альпи з х найвиiцою вершиною — горою Монблан висотою 4807 м. З пiвночi французькi Альпи обрамленi горами Юра i Вогези. Францiю вiд Iспанй вiддiляють Пiренеi для пiвночi домiнуючим ландшафтом є рiвнини. Центральне мiсце належить тут Паризькому басейну. до Бiскайсько затоки примикають рiвнини Аквiтанй. На пiвнiчному сходi крани видiлясться височина Арморика. Найбiльшою рiчкою Францй є Луара (1000 км.), що витiкас з гiр Центрального масиву i впадас до Бiскайськоi затоки. Протяжнiсть Рони, що впадас в Середземне море, 812 км., а Сени — 776 км. Майже 20% територi крани аймають лiси, зосередженi переважно в Аквiтанii, схiднiй частинi Паризького басейну, Альпах i Пiренеях. У горах на висотi 2100 — 2300 м. знаходяться альпiйськi луки. Крана не мас стратегiчно значимих запасiв корисних копалин. У Лортарiнгй є поклади залiзно руди, кам’яного вугiлля i калiйно солi, в Аквiтанй — незначнi запаси нафти i газу, у Лангедоцi й Провансi — алюмiнiсвих руд, на плато Центрального масиву — ураново руди. У крани можна видiлити три клiматичнi зони. для Заходу характерний морський клiмат, для Центру i Сходу — перехiдний до континентального, для Середземноморського узбережжя — субтропiчний. Густота населения в кранi — 108 чол. на км2, 75% населения проживас у мiстах. Середня трчвалiсть житгя перевищус 79 рр. Свого часу, пiсля другоi свiтово вiйни, Франція пережила бебi-бум. Пiдвищенi темпи народжуваностi були характернi до 1973 р. Ключову роль у приростi населення вiдiграс iммiграцiя. до середини 1990-х рр. в крану щорiчно прибувало 100 тис. чол., надалi — 50 тис. У Францi проживас бiльше 15 млн. осiб — вихiдцiв з iнших кран. В х структурi бл. 40% складають вихiдцi з Португалi, Іспанiя, Iталія, понад 40% - вихiдцi з Марокко, Алжиру i Тунiсу. Стосовно останнiх «полiтична iнтеграцiя» провалилася. Зафiксованi як французи, вони опираються на принцип комунiтаризму. 6,5% населення складають меншини: ельзасцi, бретонцi, фламандцi, корсиканцi, баски, каталонцi. За Вiросповiданням переважають католики бл. 85%. до 10% населення складають мусульмани до мiжетнiчних конфлiктiв додаються притаманнi для крани конфлiкти мiж батьками й дiтьми. Останнi масштабнi мiжетнiчнi конфлiкти опанували Францiю восени 2005 i весною 2006 р. У першому випадку араби i африканцi здiйснювали погроми, у другому студенти протестували проти закону, iнiцiйованого де Вiльпеном, про лiбералiзацiю трудових вiдносин. 2. Францiя постiйно коливалася мiж президентською республiкою (США) та парламентською системою (ВВ). З к’iнця ХУIII ст. було схвалено 17 основних законiв та прирiвняних до них документiв. Найдовше дiяла Конституцiя З- республiки (з 1875 по 1940 р.), яка взагалi сдиним документом не була. За цей час для Францi було характерно 8 типiв державного устрою: абсолютна i 2 конституцiйнi монархi, 2 iмперi, тоталiтарний режим Вiшi i 5 республiк — З парламентських, президентська (Конституцiя 1852 р.) i нинiшня напiвпрезидентська. У полiтичнiй культурi Францi конфлiкт домiнус над компромiсом. Правлячi елiти постiйно затягують вирiшення болючих проблем. Зiткнення германдiв i романцiв пiд час великого переселення народiв до сих пiр залишас слiди у виглядi етнокультурних вiдмiнностей мiж Пiвнiччю та Пiвднем по течi Луари. У Францi понягггя «держава» i <нацiя» формувалися одночасно. для полiтично системи характерний жорсткий централiзм, придушення мiсцевого самоуправлiння, надiя на державу, очiкування пiльг, протистояння держави i громадянського суспiльства. Хоча Ельзас, Бретань, Країна Баскiв, Корсика зберегли етнiчну й культурно-мовну спепифiку, структура управлiння Францiсю залишасться виключно однорiдною: держава = нацiя. Впливас на полiтичну культуру й iдеологiчний фактор. У свiдомостi бiльшостi французiв склалося уявлення, шо Францiя є старшою донькою католицько церкви. Лише закон 1905 р. вiддiлив церкву вiд дервави (до цього конкордат). Спроба соцiалiстiв у 1984 р. поставити пiд державний контроль католицькi школи завершилася невдало. Нинiшнiй конституцiйний устрiй сформувався як наслiдок полiтики голлiзму. В перiод iснування 4-о республiки змiнилося 22 кабiнети, але чиновництво залишалося практично незмiнним. 90% членiв депутатського корпусу сумiщали сво виборнi посади з посадами мера, члена мунiципально чи департаментсько ради. для правлячо елiти був притаманний iммобiлiзм — вiдтягування непопулярних заходiв доти, доки вони не втрачали суспiльну гостроту. Як висловився один з французьких полiтикiв, 4-та республiка не була вбита, вона покiнчила самогубством. Нацiональнi збори надали де Голлю надзвичайнi повноваження. Голлiзм, як i бонапартизм, втiлюс iдею прямоi демократii референдумiв. Конституцiя 1958 р. на референдумi отримала пiдтриму 79,3% французiв, якi здiйснили волевиявлення. Ця конституцiя утвердила баланс на користь виконавчо влади. Президент — ключова фiгура полiтично системи. Обирасться на 5-рiчний термiн. Так вирiшив референдум 2000 р.. до цього президент обирався на 7 рокiв. до 1962 р. обирався колегiями виборникiв, надалi — внаслiдок загальних виборiв. Президент — конституЦiйний арбiтр, гарант нацiонально незалежностi, призначас виших посадових осiб, включно з прем’ср-мiнiстром. Президент має право розпуску парламенту. Не має законодавчо iнiцiативи, але може видавати декрети й укази, шо прирiвнюються до законiв, органiзовувати референдуми з питань внутрiшньо i зовнiшньо полiтики. Президент звiльнясться вiд судово вiдповiдальностi на термiн свого перебування на посадi, крiм нацiонально зради, що є предметом розгляду на особливому засiданнi Верховного суду. Iснуе поняття «заповiдних областей» президента — зовнiшня полiтика, оборона, заморськi територй, плюс «найважливiшi проблеми для країни». Президент, як правило, веде засiдання Кабiнету Мiнiстрiв. Iснуе секретарiат Президента на чолi з генеральним секретарем i директором секретарiату. Нинiшнiй президент — Француа Саркозi. Прем’ер-мiнiстр не е главою уряду, а лише першим мiнiстром. Так сформулював становище прем’ера де Голль, коли один з журналiстiв запитав його, хто е главою уряду. Уряд виступае своерiдним буфером мiж президентом i парламентом. Може бути звiльнений президентом навiть за умови пiдтримки його парламентом. Парламент має право видавати опали щодо кабiнету. За перiод iснування 5-от республiки НЗ видавали бл. 50 опал, але лише одна 5.Х 1962 р. призвела до вiдставки кабiнету Ж. Помпiду. Прем’ермiнiстр має право законодавчо iнiцiативи, за дорученням президента може головувати на засiданнях уряду. Нинi прем’ер-мiнiстр — Француа Фiйоль. для вiдносин мiж президентом i прем’ером в окремi перiоди французько iсторi було характерне поняггя спiвжнтгя», коли, наприклад у 1986 — 1988 рр. президентом був Ф. Мiтгеран, а прем’ером Ж. Ширак. Парламент складаеться з нацiональних зборiв i сенату. Нацiональнi збори обираються за мажоритарною системою на 5 рокiв. до зборiв проходять лише тi полiтичнi партii кандидати яких у всiх 96 департаментах набрали не менше 5%. Членам парламенту заборонено займати посади у виконавчiй владi, Нацiональнi эбори схвалюють закони, бюджет, можуть добиватися вiдставки уряду, але президент, прийнявши вiдставку прем’ер-мiнiстра, може вiдразу ж призначити його на ту ж посаду. Сенат обираеться двоступеневим голосуванням i що три роки оновлюеться на третину. Стосовно законiв нацiональних зборiв сенат має право вiдкладального вето. Останнi вибори до НЗ вiдбулися в червнi 2007 р. Перемогi отримав постголлiстський Союз за Народний Рух — 313 мандатiв. Соцiалiстична партiя Францi, представником яко був президент Ф. Мiттеран (прихiд його до влади супроводжувався iстотним вiдтоком iнвестицiй з крани), отримала 186 мiсць. Партiя Новий Центр має 22 манадати, ФКП — 15. до конституцй 5-оi республiки було внесено 20 поправок. Поправка 1999 р. затвердила рiвний доступ жiнок i чоловiкiв до державних посад. Поправка 2007 р. засвiдчила остаточну вiдмовi вiд смертноi кари. Виборчий порiг в часи президентства Жискар д’Естена був знижений з 21 до 18 рокiв. для виборiв характерний абсентеiзм i протестне голосування. Схваленi закони надходять до конституцiйного суду на перевiрку х вiдповiдностi Конституцi. Суд складаеться з 9 суддiв, порiвну делегованих президентом, нацiональними зборами i сенатом. Судова влада на мiсцях пiддаеться тиску з боку адмiнi страцi . Провiдною полiтичною партiею останнього десятплiтгя е Союз за об’еднання народу — постголлiстська партiя, яку очолюе Ф. Саркозi. Французька соцiалiстична партiя, яка у 1980 — середпнi 1990-х рр. перебувала при владi, втратила частину електорально пiдтримки. На чолi ФСП знаходиться Сеголен Руаль. Незадоволення напливом iммiгрантiв в крану сприяло посиленню Нацiонального фронту на чолi з Ле Пеном. Иого програма передбачае вихiд з ЄС, посилення президентсько влади, припинення iммiграцi.

3. Особлива роль Францй у свiтовiй дипломатй до розвалу СРСР опиралася на врахуваннi протирiч мiж США i СРСР. У середпнi 1960-х рр. крана вийшла з вiйськовоi органiзацi НАТО. Францiя засудила агресiю США в Iндокита, звинуватила Iзраiль у розв’язаннi вiйни з арабами у 1967 р. довгий час Францiя блокувала вступ Великоi Британi до ЄС. Пiсля зникнення бiполярного свiту Францiя виявилася не затребуваною як посередник. Крiм цього, рiзко звузилося поле для балансування у свiтовiй дипломатi. Не завжди ефективними були спроби Францi налагодити особливi стосунки з арабськими кранами. Намагання створити Середземноморське спiвтовариство пiд своею егiдою виявило протирiччя з цiлим рядом кран регiону, зокрема Туреччиною. Спроби Францi досягги в межах ЄС бiльшого ступеню iнтеграцii наштовхнулися на спротив Велико Британй i ряду малих кран — данi, Нiдерландiв. Удар свропейськiй полiтицi Францi нанiс референдум 2005 р., коли бiльшiсть французiв висловилася проти схвалення конституцii ЄС, iнiцiйованоi самою ж Францiсю. для французько зовнiшньо полiтики характерна тенденцiя антиамернканiзму. Зокрема, Францiя засудила американську операцiю проти Iраку. Францiя, на вiдмiну, вiд Великобританi не вiдмовилася повнiстю вiд свос колонiально iмперi. Францiя ядерна крана. На 11 озбросннi бл. 350 ядерних боеголовок, розташованих на лiтаках наземного базування, авiацi авiаносця <Шарль де Голль» i трьох пiдводних човнах. Ядерний полiгон розташований на атоллi Муруроа. Ранiше був ще один — Регган в Алжирськiй Сахарi. У Французькiй Гвiанi знаходиться космодром Куру, звiдки запускаються ракети-носi <Арiан». 4. Францiя подiляс з Великою Британiсю 4 — 5 мiсце серед розвинених кран за обсягом ВВП (2,06 трлн. дол.), але темпи економiчного розвитку за останнi 20 рокiв були дещо нижчими. Це було викликано кризою характерно для крани моделi соцiально ринково економiки, що була ефективною до 1973 р. достатньо високим є рiвень безробiтгя — бл. 10%. Глибокi структурнi перетворення торкнулися промисловостi. Видiлилися передовi галузi — автомобiлебудування, фармацевтика i парфумерiя, аерокосмiчна технiка, ядерна енергетика. Провiдне мiсце займає автомобiлебудування (групп сПежо-Сiтроен», Рено»). Країна виробляс 20% автомобiлiв у Захiднiй Свропi. За вартiстю продукЦii фармацевтики крана займає 4 мiсце в свiтi, а концерн «Рон-Пуленк» - б мiсце в свiтi. Париж — свiтова столиця парфумерi. дорогi парфуми виробляють <Шанель» i «Сен-Лоран». Бiльш масову продукцiю виготовляс ((Л’Ореаль», якому належить 13% свiтового обiгу парфумiв (1 мiсце в СвiТi). Концерн Алькатель» входить в трiйку свiтових лiдерiв виробництва телекомунiкацiйного обладнання. Французькiй компанi «Аероспасьяль» належить 37, 9% акцiй свроконсорцiуму сЕйрбас iндастрi» - основного постачальника цивiльнцх лiтакiв на европейський ринок. 77% енергi в кранi виробляеться на атомних електростанцiях — понад 400 млрд. квг/год. (попереду лише США). Сiльське господарство даг п’яту частину аграрноi продукпi ЄС. Основним товаровиробником е фермерськi господарства величиною вiд 50 га. Францiя займає 1 мiсце у Захiднiй Свропi за валовыми зборами пшенццi, дiлить з Iталiсю 1 мiсце в свiтi за виробництвом вина, 1 мiсце в свiтi за збором яблук, 1-2 мiсце в Свропi за врожаем абрикос i груш. Францiя має i-айкрупнiше в Свропi поголiв’я ВРХ, займає 2 мiсце в свiтi за виробництвом сирiв i вершкового масла. За розвитком птахiвництва Країна поступасться лише США. Основний вид транспорту — автомобiльний. Францiя е крупною туристичною краною. Ii щороку вiдвiдують 70 — 75 млн. туристiв. За прибутками вiд туризму (понад 20 млрд. дол.) Країна поступасться лише США. Розвиток фiнансового сектору вiдстас вiд аналогiчних секторiв у США i Великiй Британi. для соцiально-економiчно органiзацi характерний принцип дирижизму» - втручання державы у найважливiшi економiчнi процеси. Торгiвля Францii, на вiдмiну вiд Великоi Британії чи ФРН, слабо глобалiзована. Основнi зовнiшньоекономiчнi партнери: ЄС — бд. 65%, США — 7%, Китай — бл. 2%.

№3. Федеративна республіка Нiмеччина

Площа крани складає 357,02 тыс, км2, населення — 81,8 млн. чол. Традицiйною датою заснування крани вважасться 2 лютого 962 р., коли схiдно франкський король Оггон i був коронований у Римi i став iмператором Священно Римсько iмперii ФРН була утворена 23 травня 1949 р. в результатi об’еднання спочатку Бiзонii, а потiм Тризонi. З жонтня 1990 р. вiдбулося воз’еднання нiмецьких земель. державним святом кранп е З жовтня день нiмецько едностi. З пiвночi ФРН омиваеться Пiвнiчним i Балтiйським морями, у водах яких краiнi належать Схiдно-Фризькi, Пiвнiчно-Фризькi острови, Рi-оген та ряд невеликих островiв. На територi крани видiляють 5 ландшафтних зон. Пiвнiчнонiмецька низовина має яскраво вираженi форми льодовикового рельефу. Середньогерманськi гори й пiдвищення тягнуться вiд Рейнських сланцевих гiр на заходi до Рудних гiр на сходi. У центрi цiе зони роэташований масив Гарц. Пiвденно-захiдне Нi мецьке середньогiр ‘я тягнеться смугою вiд Тiюрiнзького лiсу до кордону ФРН з Францiсю i Швейцарiсю, Пiвденно-нiмецьке передальпiйське плоскогiр’я включас Швабсько-Баварське плато. На самому пiвднi крани розмiщенi Баварськi Альпи, найвищою точкою яких е гора Цугшпiтце (2962 м). Крана бiдна на кориснi копалини. Має значнi запаси кам’яного вугiлля бл. 22 млрд. т. (Рурський, Саарський i Ахенський басейни), бурого вугiлля — бл. 160 млрд. т. (Пiвнiчний ГеЄСен, райони Кельна i Лейпцига). У передгiр’ях Гарцу е поклади калiйно солi, у Верхнiй Баварi — кам’яно солi. Незначнi запаси нафти i природного газу зосередженi у Нюкнiй Саксонi. У кранi домiнують пiдзолистi й бурi лiсовi грунти. Клiмат перехiдний вiд морського до континентального. ФРН має розгалужену мережу рiчок. Головною транспортною артерiею краiни е Рейн (865 км). до iнших рiк, якi, значною мiрою, протiкають по територi ФРН, вiдносяться — Ельба (700 км), дунай (647 км), Майн (524 км). Рiчки зв’язанi мiж собою каналами. Середньонiмецький канал (321 км) з’еднуе Рейн i Ельбу. є канал Майн — дунай (153 км) та Кiльський (99 км), що скорочус морський шлях з Пiвнiчного до Балтiйського моря. На межi з Швейцарiею i Австрiсю розташоване Боденське озеро (571,5 км2, нiмецька частина — 305 км2). Лiси займають майже 30% територi крани, але є сильно окультуреними. є сосновi (на пiвночi), ялиновi (в центрi й на пiвднi) та буковi лiси (на плоско гiр’ях). Эбирати квiти, гриби i дрова в лiсах суворо заборонено. Розводити полум’я можна лише в чiтко визначених мiсцях. Густота населення — понад 230 чол. на км2. Середня тривалiсть житгя складає понад 77 рокiв. Нiмцi в кранi виразно домiнують — 91%. до iсторично сформованих етнiчних меншин вiдносяться лужицькi сорби, фризи, данцi у Шлезвiг-Гольштейнi. Загальне х число ледь перевищус 100 тис. В краiнi проживають громадяни iнших кран — Туреччини (майже 2 млн.), Iталй (понад 600 тис.), Сербi (бл. 500 тис.), Грецi (бл. 360 тис.), Польщi (понад ЗОО тис.). ФРН — переважно християнська крана: у нiй нараховуеться майже 27 млн. католикiв i понад 26,5 млн. протестантiв. Бiльше 1 млн. осiб сповiдують православ’я. Крiм цього, в краiнi проживас 2,6 млн. мусульман i майже 90 лю. iудев. до них пiр для Нiмеччини е актуальным питання етнiчно та мовно едностi крани. Тснують протирiччя мiж еоЄСi> (схiднi) й «веЄСi» (захiднi). У Баварi нерадивого нiмця з пiвнiчного сходу донинi можуть назвати прусак японський». Запекле протистояння Баварii й ПруЄСi тягнеться ще з 1871 р., коли Людвiг II Баварський (1845 — 1886) ф актично продав свое королiвство Бiсмарку. Розмовна мова сильно вiдрiзняеться вiд лiтературно. Нiмцi вживають мало дiЄСлiв i майже зовсiм не вживають артиклiв. Коли виходець з СРСР потрапляв до ФРН, йому здавалося, що вчителi нiмецько його обдурили при вивченнi мови. Але саме за допомогою тако спрощено мови нiмцi спiлкуються з iноземцями. Тепер цим дiалектом нiмецько розмовляють на турецьких, грецьких i навiть тайських курортах. Знання лiтературно мови не е обов’язковим навiть для полiтикiв. 4 з б ф едеральних канцлерiв спiлкувалися з громадянами на свох дiалектах. Мiсцевий патрiотизм проявляеться навiть в тому, що на пiвночi вiтаються iцiеп Та, тодi як на пiвднi — СiгОВ Соц. Запозичень з iнших мов. Зокрема, з росiйсько мови нiмцi запозичили лише слово дача». Найбiльш бережливими серед нiмцiв вважаються шваби. є швабське прислiв’я: <Прапюй, працюй. будуй свiй дiм i не заглядай на дiвчат». Бережливiсть вплинула на нiмцiв i в тому планi, шо воин сповiдують культ страхування. Що об’сднус нiмцiв, так це любов до жi, Центральне мiсце в жi займає ковбаса. У Нiмеччинi виготовляють понад 5 тис. рiзних сортiв ковбаси. Нiмцi щороку вживають по 63 кг м’яса на душу населення i за цим показником займають переш мiсце в свiтi. дуже популярними є шнiцелi й котлети, що являють собою шматок м’яса з рiзними соусамч. Популярними є тости, що являють собою кусок пiдсмаженого хлiба з солiдним шматком м’яса. З кiнця 1960-х рр. велико популярностi набув гавайський тост, в який додають ще й ананас. Етикет вимагас з’сти все, бо противне потрактують так, що вам блюдо не сподобалося. Пд час спiльних вечiрок кожен розраховусться за себе. Нинi нiмцi все бiльше надають перевагу турецьким, грецьким i китайським ресторанам. Кожен нiмець щорiчно випивас 143 л. пива, а баварець 200 л. Якщо ще врахувати вино й водку, то виходить 12 л. чистого спирту на кожного жителя краiни в рiк. Нiмцi полюбляють запрошувати гостей. Прийом гостей продуманий до дрiбниць. Потрiбно не запiзнюватися. Люблять рукостискання чим тiснiше, тим щирiша й прямодушнiша людина. Спиртне пiд час гостювання суворо дозоване. Бiле вино подають до десерту, червоне — до м’яса. Найкращим подарунком є коробка цукерок, букет квiтiв i пляшка вина. Потрiбно постiйно хвалити господарiв, демонструвати увагу до тварин. Особлива увага вiдводиться кавово-квiтковiй церемонii. У домашньому iнтерсрi нинi є популярним старонiмецький стиль, основою якого є меблi, зробленi з масивного дуба. Нiмецька пунктуальнiсть є вiдомою у всьому свiтi. Навiть дiтей привчають гратися у чiтко визначений час — з 10 до 12. Затримка на годину викликас обурення у сусiдiв. У краiнi маса смiттсвих бакiв. З кухонних вiдходiв виготовляють компост для добрива. Навiть пляшки рiзного кольору викидають у рiзнi баки. У лiтературi iснус жартiвливе пояснення, чому революцiя 1918 р. у Берлiнi не перемогла. Бо перед iмператорськпм палацом впсiла табличка «Газонами ходити суворо заборонено». Нiмцi вважають себе найкращими водiями в свiтi. Надэвичайно люблять машини. Обмеження швидкостi на автобазах вiдмiнпв А. Гiтлер у 1933 р. У ФРН зареестровано понад 45 млн. авто. Автобани мають 8 смуг. Але нинi дорiг, де не iснус обмежень швидкостi, в краiнi лише 1,4%. Навiть на велисопедах нiмцi полюбляють здитп швидко.Таксисту платять точно по лiчильнику. За перевезення на громадському транспортi собак, велисопедiв i т. п. сплачують окремо. У потягах обов’язково мають бути туалети окремо для чоловiкiв, окремо для жiнок. Одним з улюблених занять нiмцiв є шопiнг. В недiлю й на свята магазини, включаючи продуктовi, не працюють. Виключення допускасться для булочних, яким дозволясться продавати свою продукцiю по вихiдним вранцi. В минуле вiдходять магазинчики тiтоньки Емми, де зосереджувалися товари першоi необхiдностi. Iх все бiльше витiсняють супермаркети. Перед святами нiмцi здiйснюють масову атаку на супермаркети. Популярними є зимовий i лiтнiй розпродажi. При цьому головна мета покупця полягас не в цiнi покупки, а в величинi економii. У центрах мiст iснус спецiальна пiшохiдна зона, де зосереджена мережа кав’ярень, аптек i взуггевих магазинчикiв. 2. ФРН — федеративна парламентська республiка. дiс Конституцiя 1949 р. Згiдно з нею державнiстю володiе не лише федерацiя, але й кожна з 16 федеральних земель. Кожна земля має власнi законодавчi й виконавчi органи — ландтаги й уряди на чолi з прем’срмiнiстрами. Землi подiляються на общини, мiста й округи. Глава держави — федеральний президент (з 2009 р. Крiстiан Вульф). Ного обирають ф едеральнi збори (спецiально скликуванi з цiсю метою) на 5 рокiВ з можливiстю одноразового переобрання. Президент мас переважно представницькi функцii: призначас послiв, федеральних суддiв, пропонуе бундестагу кандидатуру канцлера i може розпустити бундестаг, якщо той не пiдтримас заяву канцлера про довiру. Законоданча влада зосереджена в бундестазi. Вiн обирасться на 4 роки за мажоритарно-пропорцiйною системою. Кожен виборець має два бюлетенi: одним голосуе за визначеного кандидата, а iншим — за ту чи iншу партiю. Представництво у бундестазi отримус партiя, яка набрала не менше 5% <других» голосiв або три прямих мандати. Вища палата парламенту — бундесрат — представляс iнтересч федеральних земель. Вiн ф ормуеться з числа членiв земельних урядiв чи х представникiв. Представництво залежить вiд чисельностi населення. Пiвнiчний Рейн-Вестфалiя, Баварiя, БаденВюртемберг, Нижня Саксонiя мають б представникiв, а Мекленбург-Передня Померанiя, Гамбург, Бремен i Саар — по З. Бундесрат схвалюс законопроекти, особливо тi, що стосуються федеральних фiнансiв. При внесеннi поправок до Конституцi потрiбно эгода 2/3 членiв бундесрату. Бундесрат очолюеться почергово прем’ ер-мiнiстрами федеральних земель (каденцiя — 1 рiк). Вчщим органом виконавчо влади є федеральний уряд. Його очолюс канцлер, яким стае лiдер полiтично партi, що має бiльшiсть у бундестазi. 3 2005 р. канцлером є лiдер партй ХдС/ХЄС Ангела Меркель. Вiце-канцлером стае, як правило, мiнiстр закордонних справ. Крана має розбудований бюрократичний апарат. За чисельнiстю держслужби (7 млн. осiб) ФРН належить перше мiсце в свiтi. Важлива роль належить федеральному конституцiйному суду, що формуеться на паритетних засадах бундестагом i бундесратом. Вiн здйснюе нагляд за дотриманням Конституцii, вирiшуе суперечки мiи федерацiею i землями, забезпечуе гарантi правово держави i незалежного правосуддя. У ФРН фактично дiе двопартiйна система. Основними партiями е християнськодемократична (ХдС/ХЄС) та соцiал-деМократична (СДГIГ). Однак в останнi десятилiггя рiдко коли цi партii одноосiбно формувалч уряди. З початку 1980-х рр. постiйними союзниками хргiстиянських демократiв е вiльнi демократи (СвДП), а соцiал-демократiв — партiя Зелених. На парламентських виборах 2009 р. переможцем виявилася ХдС/ХЄС, що отримала 239 мандатiв (194+45), що склало 33,8%. СдГ[Г зазнала вiдчутно поразкч, отримавши лише 146 мандатiв (23%). Молодшим партнером ХДС/ХЄС по урядовiй коалiцi стали вiльнi демократи — СвДП, шо має 93 мiсця в рейхстазi (14,6%). Лiвi, шо незадовго перед виборами вiдокремилися вiд СдГIГ мають в рейхстазi 76 мiсць (11,9%). Зеленi отримали внаслiдок вчборiв 68 мандатiв (10,7%). Зовнiшню полiтпку ФРН проводить в союзi з партнерами по ЄС. Вона передбачас подальший розвиток ЄС i поглиблення iнтеграцi, трансформацiю iнституцiйно системи Союзу для пiдвищення ефективностi. ФРН е послiдовником прихильником розбудови НАТО як блоку, що може забезпешти безпеку Свропейського континенту. Нiмецька дипломатiя активно працюе в напрямку розширення партнерських вiдносин з кранами Середземномор’я, Близького Сходу i СНд. ФРН е надiйним партнером США. достатньо гармонiйно останнiм часом розвиваються вiдносини мiж ФРН i Росiею. Це при тому, що для 1-го канцлера ФРН К. Аденауера. азiйськi крани, тобто Росiя, розпочиналчся за Ельбою. З середини 1990-х рр. вiйськовi контингенти ФРН беруть участь у складi миротворчих сил у Боснi та Герцеговинi, Косово, з 2001 р. — в Афганiстанi. 3. ФРН займає четверте мiсце в свiтi серед розвинених кран за обсягом ВВП (бл. 3,3 млрд.). ВВП на душу населення складае майже 40 тис дол. в рiк. Найдинамiчнiше розвиваються торгiвля, готельний i рестораний бiзнес, транспорт i зв’язок. Найбiльш важливими промисловими галузями е автомобiлебудування, машинобудування, хiмiчна, харчова, електротехнiчна. Провiднi позицi на свiтовому ринку займають нiмецькi автомобiлебудiвнi компанii «БМВ», «Фольксваген», «даймлерКрайслер». За обсягом виробництва автомобiлiв Нiмеччина поступаеться лише США i Японi. Традицiйно провiдною в Свропi е нiмецька хiмiчна промисловiсть. В електротехнiцi всесвiтньо вiдомою е компанiя «Сiменс». Сiльське господарство е високопродуктивним, але не витримуе конкуренцi на свiтовому ринку з-за високих витрат. В зв’язку з дим тривае скорочення посiвних площ i сiльськогосподарських угiдь. Разом з тим, виробництво пшеницi, картоплi, овочiв, ф руктiв, свинини, яець збiльшуеться. Нiмеччина входить в п’ятiрку кран-лiдерiв виробникiв сиру i вершкового масла. ФРН має найбiльшу пiсля США мережу автошляхiв, включно зi знаменитимч автобанами, на яких немає обмеження швидкостi. Зберегли свое значення нiмецькi залiзницi. Пiдвищенню ефективностi х роботи сприяс приватизацiя, що тривас з середини 1990-х рр. Мережа залiзниць складає понад 44 лю. км. ФРН має один з найсучаснiших морських флотiв. Вiн сучасний. Але торговий флот постiйео чисельно скорочуеться. Нинi вiн нараховус менше 600 суден. Велике значення продовжус вiдiгравати i рiчковпй флот (бл. 5 тие. суден), який за обсягом вантажних перевезень практично не поступасться залiзничному транспорту. 2/3 рiчкових перевезень здiйснюсться по Рейну. Нiмецька авiакомпанiя «Люфтганза» належить до провiдних в свiтi. Щороку нона перевозить бл. 50 млн. пасажирiв. Найбiльшим аеропортом краiни є Франфурт-на-Майнi. Значний авторитет у свiтi мають нiмецькi забудовнi компанi. Тоекана й Ельзас ф актично окупованi ними, продовжусться х експансiя на Нiдерланди, Швецiю, Канаду. динамiчно розвивасться сфера телекомунiкацiй. Найбiльший нацiональний оператор <дойче Телеком» є найкрупнiшою нiмецькою компанiсю за рiвнем ринково капiталiзацй i входить до п’ятiрки провiдних, якi найбiльше затруднюють працiвникiв (бп. 250 тие.). Фiнансовi ринкч ФРН в останнс десятилiття переживають бурхливий розвиток, але все ще вiдстають вiд американських i британських. Щороку крашу вiдвiдують бл, 13 млн. туристiв. Нiмцi ж належать до найбiльш подорожуючих нацiй у свiтi. У зв’язку з цим цiни на житло й оренду в регiонах, з яких можна швидше виiхати закордон, є вищими. Щорiчно нiмцi здiйснюють бл. 63 млн. туристичних поiздок закордон i за цим показником iм належить перше мiсце в свiтi. Нiмець дуже ретельно готусться до турне, прочитус гору спецiальноi лiтератури, а ще зо два десятки книжок бере з собою. На пляжах нiмцi займають крашi мiсця й обносять х пiщаним валом. Навiть якщо нiмцi пиячать до ранку, все-одно Бонн з’являться на пляжах ранiше iнших свропейцiв, щоб «захопити» найпрестижнiшi мiсця. Разом з тим дуже вимогливi до умов, якi забезпечуються туристичними компанiями. Вiдомий випадок, коли один з клiентiв подав позов на туристичну фiрму з приводу двохспальноi кроватi пiд час вiдпочинку на о. Мальорка. Це заважало йому пiдтримувати гарячi стосунки з подругою, оскiльки кроватi постiйно роз’iзджалися. Суддя, що розглядав цю справу, виявився не меншим оригiналом, вiдмовляючи позивачу i задоволеннi його позову. Вiн сказан, що знас декiлька способiв сексу, яким успiшно можна займатися коханням на односпальнiй кроватi, крiм цього, можна було зв’язати кроватi ременем. Основними зовнiшньоекономiчними партнерами ФРН е Францiя, США i Велика Британiя. Останнiм часом зросли зв’язки з Країнамп Схiдноi Азії.

№4. iталiйська республiка

Площа крани складає 301,2 тие. км2, населення 60, 6 млн. чол. Протягом 1865 — 1871 рр. столицею iталii була Флоренцiя. державним святом є 2 червня (з 1946 р.). Крана розташована на Апеннiнському пiвостровi. Омивасться водами Адрiатичного моря — на сходi, Лiгурiйського — на пiвнiчному заходi, Тiрренського — на заходi. Берегова лiнiя слабо порiзана, майже всi портч (виключення Неаполь, Тарент) розташованi в штучних гаванях. Берегова лiнiя постiйно знижусться: Пiза колись була портом, тепер розташована за 10 км вiд моря. З заходу до ‘тали примикають острови Сардинiя i Сицилiя. Iталiя має три значних затоки: Генуезька. Венецiйська i Тарентська, Гори i пiдвищення займають майже 770/о територii. На пiвночi Гталiя обрамлена Альпами з вершинами висотою понад 4 тие м. З пiвночi на пiвдень тягнуться Апеннiни з найвищою точкою — 2914 м. декiлька рiчок мають довжину понад 300 км, в т.ч. По i Тпбр. Площа басейну По дорiвнюс 1/4 частинi територi краiни. Ця рiчка несе з гiр велику кiлькiсть камiнцiв, що осiдають в 11 гирлi. Як наслiдок рiвень води тут вище за рiвень сушi й тому збудованi дамби. для Калабрi i Спцилi характернi рiчки, русла яких пересихають, - фрiумери. Найбiльшими рiвнинами крани е Паданська, Латинська i Кампанська. Зустрiчаються рiзнi типи грунтiв, найродючiшимн з яких є червоноземнi середземноморськi, сприятливих для вирощування фруктових дерев i Винограду. Лiси займають 23% територii. На пiвночi ростуть широколистянi, а на пiвднi — субтропiчнi лiси. У морях є багато риби - кефаль, трiска, сардини та iн., в також молюскiв. На кориснi копалини iталiя вiдносно небагата. Але є крупнi родовища кiноварi (ртуть) та значнi запаси будiвельних каменiв — мармуру, гранiту, азбесту. Iталiя має запаси сурми, калiйнмх солей, сiрки. є родовища природного газу, але газ невисоко якостi — розчинений у водi. Родовища бокситiв в Апулi вже вичерпанi. у 1982 р. припинився видобуток залiзно руди на о. Ельба. Клiмат на бiльшiй частинi крани субтропiчний. На Сицилii зимою дуе сiрокко вiтер з Африки, який приносить спеку i червонувату пиляку. Густота населення в iталii бл. 200 осiб на км2. За iндексом старiння Iталiя займає перше мiсце в Свропi. Це стало причиною пiдвищення у 1990-х рр. пенсiйного порогу до 65 рокiв з 60 для чоловiкiв i 55 для жiнок. Тривалiсть житгя в краiнi складає понад 79 рокiв. У мiстах проживас понад 60% населення. для Пiвночi характерна щiльна мережа малых мiст населенням 10—30 тис., для Пiвдня — мiст-сiл. Процес урбанiзацii продовжуеться, що призводить до злиття окремих мiст, наприклад Турiн — Мiлан — Бергамо. Понад 95% населення — це iталiйцi. На пiвночi компактно проживають нiмцi, французи i словенцi, на пiвднi е етнiчнi громади албанцiв i грекiв. Окремою нацiсю вважають себе сардинцi — 1,5 млн. Проживас також 70 тис. фрiулiв (ретороманцiв). до 1970-х рр. емiграцiя з Тталй перевищувала iммiграцiю. Понад 20 млн. iталiйцiв виiхало до США, Аргентини, Бразилй, Австралй. На початку ХХI ст. склалися громади (вiд 50 до 200 тыс.) марокканцiв, фiлiппiнцiв, албанцiв, сербiв i чорногорцiв, тунiсцiв, китайцiв. Внутрiшня мiграцiя скеровусться з пiвдня на пiвнiч, Абсолютна бiльшiсть iталiйцiв — католики. достатньо вiдомою i популярною є iталiйська кухня, яка має чимало регiональних вiдмiнностей. у Лiгурii мiсцевою стравою є бурiдда — риба, зварена в маслi з великою кiлькiстю зеоленi. у Ломбардi вiддають перевагу бузеццi — супу з нутрощiв, у Венецii — рiзi з бiзi — рису з горошком. Неаполь є батькiвщиною знаменито iталiйсько пiцци. Снiданок iталiйця складаеться з кави i шматка бiлого хлiба з маслом чи варенням. Обов’язковою складовою обiду є макарони, яких е понад 30 видiв. Всi блюда з макаронiВ назхиваються паста. Пiд час обiду також дять сир, багато спецiй, п’ють вино. Вечеряти iталiйцi, особливо чоловiки, люблять у невеликих ресторанчиках — траторiях, де спiльно обговорюють полiтичнi питання чи дивляться футбол. Шлюби раннi. Шлюбний вiк для чоловiкiв 16, для жiнок 14 рокiв. до середини 1970-х рр. пiд впливом католицько церкви розлучення було забороненим. Пiд час весiлля барикада» - перепинка наречених. Молодый має заплатити викуп за наречену. Пiд час святкування Нового Року обов’язково стрiляють з хлопавок, викидають з вiкон посуду, всiлякий хлам. Час вiд часу це забороняють з-за значного числа нещасних випадкiв. 2. iталiя — парламентська республiка. дiе Конституцiя 1947 р. Країна подiляеться на районы (20), провiнцi (94) i комуни. Прийнято роздiляти економiчнi районы Пiвночi, Центру i Пiвдня. Вищим органом законодавчо влади є двопалатний парламент. Палата депутатiв обираеться громадянами вiд 18 рр. термiном на 5 рр., сенат — громадянами вiд 25 рр. термiном на б рр. у 1993 р. пропорцiйна система виборiв була замiнена змiшаною з перевагою мажоритарноi Палата депутатiв на % формуеться на мажоритарнiй основi, iншi — на пропорцiйнiй з врахуванням виборчого порогу — 4%. Сенат формуеться на основi також спiввiдношення, але пропорЦiйна квота орiентуеться нам показники партii в районi. деяка частина сенату за особливi заслуги перед краiною може бути призначена пожиттєво. Главоi-о держави є президент. Згiдно з законом вiн не може бути молодше 50 рокiв. Вiн обираеться колегiею виборникiв, яка складаеться з членiв обох палат i 5 представникiв вiд районiв, термiном на 7 рр. Для його обрання необхiдно квалiфiкована бiльшiсть - 2/3. Але пiсля третього не результативного голосування достатньо простот бiльшостi. Президент має право розпуску парламенту, але не пiзнiше, нiж за б мiсяцiв до завершення термiну його повноважень. Нинi президентом е Джорджо Наполiтано. За результатами виборв президент призначас прем’ср-мiнiстра, який формус склад уряду i представляс його на затвердження спочатку президенту, потiм парламенту. Уряд вiдповiдальний перед парламентом. Проурядовi коалiцi, як правило, не стiйкi, тому нинiшнiй уряд С. Берлусконi є 61-м зд повоенний перiод. Вищим органом судово влади є Конституцiйний суд. Вiн складаеться з 15 суддiв, третина з яких делегусться президентом, третина обираеться парламентом, третина — звичайним i адмiнiстративним Верховними судами. 3 1990-х рр. йде процес передачi частини управлiнських функцiй з центру на мiсця: впроваджена система прямих виборiв мерiв мiст з населенням 15 тис., мажоритарна система виборiв в мiсцевi законодавчi органи — джунти. Райони отримали право вносити змiни у своi статути без обов’язкового схвалення Iх центром. З’явилася i нова структура - наради, що являють собою органи постiйноi взаемодii центральноi адмiнiстрацii з регiональними i мiсцевими владами на консультативнiй основi. Втiм такi змiни не можна назвати впровадженням федералiзму, оскiльки верхня палата не е палатою регiональних автономiй. Партiйна система на початку 1990-х рр. зазнала глибокоi трансформацii. Тодi система «недосконалоi двопартiйностi» канула в лету. iКП перетворилася в Демократичну партiю лiвих сил, а ХДП внаслiдок корупЦiйних скандалiв розкололася зiйшла з iсторичноi арени. На початку ХХI ст. в краiнi нараховувалося 16 партiй, що об’сднувалися в двi коалiцй. Лiвоцентристська <Юливкове дерево» об’сднувала ДГГЛС, об’сднання Маргаритка, ‘КП. Ii лiдером є Р. Продi. Правоцентристська «Народ (Дiм) свободи» включала «Вперед Iталiя», Пiвнiчну Лiгу, Нацiональний альянс i об’сднання Бiла квiточка. Ii лiдером е С. Берлусконi. Останнi парлаМентськi вибори 2008 р. засвiдчили перевагу «НС». Коалiцiя отимала 47,2% мiсць у сенатi та 46,8% у палатi депутатiв. Лiвоцентристська коалiцiя, очолювана мером Риму Вальтером Вельтронi, отримала вiдповiдно 38% i 37,5% мiсць. Вперше за пiслявоенний перiод у складi парламенту не виявилося соцiалiстiв та комунiстiв. Посилення правоцентристiв засвiдчили також регiональнi вибори 2010 р. Якщо перед цим Бонн правили лише у двох регiонах, то пiсля виборiв — у б. Прихованим переможцем останнiх виборiв виявився Ватикан, який завжди агiтував голосувати за правих. iталiйськi профспiлки продовжують залишатися достатньо добре органiзованими. Загальна iталiйська конфедерацiя працi (5,3 млн.) представляс iнтереси «синiх комiрдiв». iталiйська конференцiя профспiлок трудящих (4,3 млн.), традииiйно зв’язана з християнськими демократами, представляс iнтереси «бiлих комiрцiв» i має розгалужену мережу на Пiвднi. Iталiйський союз працi (1,8 млн.) захищас iнтереси менеджерiв середньоi ланки. Внутрiшня полiтика характеризусться поступовим переходом вiд 1-1 до 2-1 республiки. Це проявилося i змiнi виборчого законодавства, i в розширеннi самоуправлiння i в тенденцii до розширення повноважень президента. Слабким мiсцем внутрi ш ньоi полiтики залишаеться эбереження традицiй регiонального партикуляризму i особливо глибоких соцiокультурних вiдмiнностей мiж Пiвнiччю i Пiвднем.

Зовнiшня полiтика краiни базусться на принципах европеiзму i атлантизму. Сильнi позицii лiвих сил завжди змушували iталiйськi уряди загравати з соцiалiстичними Країнами, особливо з СРСР. 1 зараз Iталiя залишасться одним з основних захiдносвропейських партнерiв Росii. Збройнi сили ‘тали нараховують понад 170 тыс. чол. На оборону витрачасться 1,6% ВВП.

3. доля Iталi у свiтовому ВВП складає 3% (2,03 трлн. дол.). довгий час пiсля вiйни iталiя за темпами економiчного эростання поступалася лише Японii ФРН i Пiвденнiй Кореi. у 1990 на початку ХХi ст. темпи економiчного эростання були нижчими, нiж у ЄС 19% проти 2,4%. Тстотним недолiком економiки е вiдставання Пiвдня вiд Пiвночi. Виробництво на душу населення на Пiвднi складає 60% вiд показника Пiвночi. Рiвень безробiiтя на Пiвднi у три рази вищий, нiж на Пiвночi. Iталiя входить у провiдну европейську четвiрку виробникiв сталi i феросплавiв, електроенергii, цементу. Крана е одним з лiдерiв автомобiлебудування (1 млн,). Сильнi позицй крана займає у впробництвi електропобутових товарiв, машин i обладнання для обробки пластмас, належить до свiтових лiдерiв з експорту продукцii легкоi текстильно’ i харчовоi промисловостi. За випуском взуття (400 млн. пар) Країна поступаеться лише США. 78% електроенергii вироблясться на ТЕЦ. у краiнi мало власних Т1-Ж основне виробництво зосереджене на малих i середнiх пiдприсмствах. Серед 500 найкрупнiших свiтових ТНК iталiйських 8, в т. ч. «Фiат», харчосмакова дрiбнi i середнi пiдприемства складають основу промислових округiв (кластерiв) на Пiвночi i на Пiвднi. Багато кластерiв експортноорiентованi — надсилають на експорт вiд 1/3 до 2/3 продукцii. Характерний процес оновлення i диверсифiкацii продукцii динамiка його майже в 2 рази виша, нiж у ЄС. Промисловий трикутник краiни роэташований мiж мiстами Мiлан — Турiн — Генуя. у сiльському господарствi Iталiя є одним з лiдерiв з випуску <середземноморських» видiв продукцii — оливково олй, вина, субтропiчних овочiв i фруктiв. Зернове господарство розвинене слабо Загальний збiр понад 20 млн., пшеницi — 7-8 млн. т.). На Паданськiй долинi вирощують однi з найнищих врожаiв рису в свiтi. Технологiчне забезпечення характерне для Пiвночi спостерiгасться ерозiя грунтiв. iталiя має розвиненi залiзничну мережу (бл. 20 тис. км) i систему автошляхiв (670 тис. км). Країна має 470 суден. В краiнi все ще значну роль вiдiграе роздрiбна торгiвля. домiнують пiдприемства ЄСiмейного» чи iндивiдуального типу, якi спецiалiзуються на продажу окремих видiв товарiв. iталiя входить в п’ятiрку провiдних туристичних кран свiту. урядi1 роблять спроби поглибити приватизацiю, провести пенсiйну реформу, податкову, реформувати банкiвську i страхову справу. Фондовi бiржi розвиненi недостатньо. Сукупна капiталiзацiя бiрж в Мiланi, Римi, Туринi, Гену еквiвалентна 70%, тодi як на Лондонськiй бiржi — 150% ВнП. Разом з тим, бiльше 70% iталiйцiв е власниками житла. Iталiя є одним з свiтових центiв моди. У самiй краiнi центром моди є Турiн. дуже добре розвинена iндустрiя туризму. Основними туристичними центрами е лiгурiйська Рiв’ера та острiв Сардинiя. Провiдними напрямами туризму е iсторгiчний, релiгiйний, лiкувально-оздоровчий.

Основнi торговi партнери: ЄС — 52,5 експорт i 56 iмпорт, США — 10 i 5. Жвавi торговi зв’язки iснують з КНР, РФ, Країнами Персько’ затоки. На весь свiт здобули славу знаменитi iталiйськi опернi театри. Найбiльш популярними з них є мiланський «Ла Скала», неаполiтанський «Сан Карло», венецiанський сФенiче», римська опера.

№5. Іспанія

Королiвство Іспанія займає територiю 506 тис. кв. км. Ii населення складає 46,6 млн. чол.. до Е складу входять Балеарськi острови у Середземному морi та Канарськi — в Атлантичному. Володiннями Гспанii є Сеута i Мелiлья на пiвнiчному узбережжi Африки. державним святом краiни є 12 жойтня — день iспансько нацi. Береги Пiренейського пiвострова слабо порiзанi але у Бiскайськiй затоцi є ряд эручних природних гаваней. Ландшафт пiвострова являс собою континент у мiнiатюрi. домiнують гiрськi хребти i високогiрнi плоскогiр’я що займають 60% територii. Найвищою точкою Пiреней є пiк Ането — 3404 м. Основну частину пiвострова займає найбiльше в Свропi плато — Каствльська Месета (600 м). З усiх сторiн плато обрамлено гiрськими хребтами. З пiвнiчного сходу на пiвденнвй захiд плато пересiкас гiрськвй хребет Центральна Кордильсра (2678 м). На пiвденному узбережжi Середземного моря розташованi Андалузькi гори (3000 — Сьсра-Невада), схiднiше — Каталонськi гори (бл. 1700 м). На о. Тенерiфе (Канарськi острови) роэташована найввща точка Iспанii пiк Тейде (3717 м). Нечвсленнi долвнв (Арагонська, В аленсiйська, Мурсiйська, Андалузька) розташованi на узбережжi Середземного моря, за виключенням Арагонськоi, що впирасться у Каталонськi гори. Основнi рiкв - дуеро, Тахо, Ебро — не вiдзначаються повноводнiстю. Сдина судноплавна рiчка — Гвадалквiвiр — впадас до Кардiськоi затоки. Найбiльш родючi грунти — алювiальнi грунти првморськвх долин та рiчковвх долин. Лiсв i гаi займають 52% тервторii, але лише 5% з них — справжнi лiсв. Розташованi переважно на захiд i пiвнiч вiд Месетв. Переважать лвстянi i хвойнi лiсв. Месета являс собою с/г район, де вирощуються зерновi, виноград, олвки, мигдаль, цвтрусовi. 8,4% тервторii Iспанii займають првроднi заповiдникв (бп. 215). Првбережнi води багатi на рвбу. Надра пiвострова багатi на кориснi копалвнв. За запасами ртутi Iспанй належить одне з перших мiсць в свiтi. Загальносвропейське значення мають запаси залiзноi руди, пiритiв, мiдi, сввнцю, олова, цвнку, урану, золота, срiбла. Розвiданi запаси вугiлля — 0,7 млрд. т вугiлля низькоi якостi, мало коксiвного. Запаси нафтв — 27 млн. т, природного газу — 2 млрд. т. 97% нафтв i 30% коксу Iспанiсю iмпортусться. Нвнi Країна вiдчувас свльнвй iммiграцiйнвй пресинг з боку Пiвнiчноi Африки i Латвнськоi Америки. За числом легальнвх мiгрантiв Іспанія є лiдером в Свропi — 600 твс. щороку (+ нелегалв). Густота населення — бл. 80 чол. на кв. км. Середня трввалiсть життя в Iспанii 79 рр. Згiдно Конствтуцii Іспанія визнана сдвною нацiсю, що сформувалася на базi окремвх етнiчнвх груп i народностей. В краiнi прожввають: кастiльцi — 31%, каталонцi — 19%, андалусiйцi — 15%, валенсiйцi — 10%, галiсiйцi — 8%, баскв — 6%. у краiнi прожввають 200 тис. цвган, 35 твс. португальцiв, 15 тис. свреiв. Серед iмiгрантiв лiдврують марокканцi — 535 твс., еквадорцi — 400 твс., румуни — 380 твс., колумбiйдi — 238 твс., аргентвнцi i болiвiйцi — 268 тис., болгарв, украiнцi i поляки — 204 твс. у мiсцевих жвтелiв складається негатввне вiдношення до iммiгрантiв, у першу чергу до марокканцiв. Бл. 90% жвтелiв краiнв вiруючi, з 99% - католвкв. Разом з твм позвцii католицькоi церкви послабвлвся. до 22% зросло число позашлюбнвх дiтей. у 2006 р. на референдумi було ввзнано одностатевi шлюби (iнiцiатор iСРП, НП — протв). Але кiлькiсть розлучень вдвiчi менше, нiж у пiвнiчнвх Країнах. iснують свльнi проблеми нацiонального характеру. Термiн «пуебло> означас i народ, i поселення. Особливо це стосусться Краiни Баскiв. Басконiя займає 3,2% тервторii краiнв i мас 7% населення (понад З млн.). Баскв зберiгали незалежнiсть i пiд час правлiння римлян, германцiв та арабiв. На початку ХПi ст. Iх землi були подiленi — одна частина вiдiйшла до Францii, iнша до Каствлii.В iспанii Басконiя вiдносвлася до «Особлвввх провiнцiй» i до др.. пол. ХIХ ст. користувалася «Фуерос> - свосрiдною свстемою баських свобод. У 1876 р. Басконiя була окупована iспанськвмв вiйськамв — «фуерос» скасувалв, але булв укладенi економiчнi угодв i встановленi меншi податкв, нiж в iншвх провiнцiях. Як наслiдок, зародввся баськвй нацiоналiзм. Иого iдеологом став Сабiно Арона Гаiрi (1865 — 1903), основною iдесю якого була сднiсть 4 iспанськвх баських провiнцiй та З ф ранцузьквх. Посилення нацiональнвх рухiв спияло становленню вiйськово-монархiчноi двктатурв Прiмо де Рiвери i франкiстського режиму. у 1936 р. Басконiя отрвмала автономiю (Наварра вiдмоввлася до неi увiйтв). Однак автономiя проiснувала лише 254 днi. Пiсля перемоги Франко у 2-х баських провiнцiях економiчнi угоди були вiдмiненi, а в в Алавi та Наваррi, що пiдтримали путч, збереженi. Бiскайя та Гiлускоа при Франко пiддавалися жорстоким репресiям. Нинi двома основними партiями в нацiональному русi баскiв є Баскська нацiоналiстична партiя (парламентського типу) i ЕТА (Країна баскiв i свобода). Остання створена у 1959 р. 1975 р. подiлилася на мiлiарне крило i вiйськовополiтичне. Паралельно проходив iгiроцес перетворення революцiонерiв-романтикiв в терористiв-фанатикiв. донедавна основним мiсцем переховування терористiв був пiвдень Францii. За конституцiсю 1977 р. «фуерос» були вiдновленi, але кортеси вiдмовилися поставити Iх вище конституцii. Конституцiя також падала перевагу виконавчiй владi (мета — єднiсть краiни). БНП незадоволена. Конституцiю пiдтримало бл. 50% жителiв Наварри i Алави, 31% Бiскайi та 28% Гiлускоа. У жовтнi 1979 р. у Басконii був проведений референдум, внаслiдок якого був затвердженi Статут автономii, прапор, регiональна мова, вiдновлений податковий рай, створенi парламент, уряд, автономна полiцiя, Згiдно з Статутом глава уряду обирасться парламентом, затверджусться королем. З тих пiр Б1-{Л є правлячою у Басконii. ЕТА, в свою чергу, займалася терористичною дiяльнiстю. 1995 р. i бiйцi здiйснили замах на Аснара, у 1996 р.вбили Ф. Томаса-i-Вальснте, колишнього голову конституцiйного трибуналу. У вiдповiдь влада розв’язала сбрудну вiйну» спецслужб проти ЕТИ. Зокрема, було вбито 28 баскськпх активiстiв на територii Францii, щоб эмусити Париж спiвпрацювати з Мадридом. Така угода була пiдписана у 1994 р. Але це лише сприяло оживленню ЕТА. Нпнi з’явилися етаррас — молодi фанатики ЕТА. у 1998 р. Аснар уклав перемир’я з ЕТА, яке тривало 14 мiсяцiв. Оскiльки Аснар вiдмовився провести референдум щодо незалежностi Басконii, то ЕТа перемир’я перервало. Про незалежнiсть Басконй почала заявляти i БНП. У 2001р. була створена «Батасуна», але згодом розпущена. Спроби досягги компромiсу у ходi переговорiв Сапатеро з Батасуною — полiтичним крилом ЕТА не увiнчалися успiхом. Переговори були перерванi, коли 30 грудня 2006 р. був здiйснений теракт у мадридському аеропорту «Барах ас». У 2006 р. пiд час виборiв до баскського парламенту БНЛ в союзi з Гуско Алькартасуна отримали бiльшiсть. Головою парламенту i президентом став Х.Х.Iбарретче. Вiн запропонував «План Iббаретче». Згiдно з яким баскський народ мас право на самовизначення, пропонусться створити Баскське Спiвтовариство, вiльну асоцiацiю з iспанiсю, ввести подвiйне громадянство, спiльну судову систему, незалежне вiд iспанii представництво у всiх свропейських i мiжнародних установах. Причина нацiоналiзму не в економiцi. Економiчний зрiст в провiнцii 3-4%, рiвень безробiггя 7,8%, зарплати вище за iспанськi на 15%, пенсii на 20%. У Басконii є власне радiо й 2 телеканали (один на баскському), ф ункцiонус двомовна система освiти. Лише частина податкiв iде до Мадриду. Баський уряд субсидiюс на 25% фiльми, створенi на еускеро — баскськiй мовi. Зростас число осiб, що говорять на еускеро. Якщо на початку 1980-х рр. iх було 22%, то вже в серединi 1990-х рр. —31%. Эростають нацiоналiстичнi настроi i в Каталонii. Лише 40% населення спiвтовариства вважають себе i каталонцями i iспанцями. Каталонська є є основною робочою i дiловодною мовою у спiвтовариствi (а також в Андорi). Обурення у каталонцiв викликав переклад Конституцii валенсiйською мовою, який був тотожний каталонському. Критика Сапатеро, що вiн проголосив iснування новоi мови — валенсiйськоi, чим нанiс шкоду каталонськiй єдності.

2. Іспанія парламентська монархiя. дiє Конституцiй 1978 р. В адмiнiстративному вiдношеннi Іспанія подiлясться на 17 автономнох спiвтовароств. Сеута i Мелiлья також керуються як автономнi спiвтовароства. Автономii зборають власнi податки. Центру належоть право отримувато мотнi эбори. Каталонiя, Країна Баскiв, Галiцiя, Валенсiя, Андалузiя, Канарськi острово, Балеарськi острово мають автономнi статути. Іспанія унiтарна держава, але є значна кiлькiсть елементiв федералiзму. З Констотуцii 1978 р. поняття федералiзм» було воключно пiд впливом негативного досвiду Республiки, де була спроба утвердото федералiзм. Спiвтовариства подiляються на мунiципалiтети (8 тие.) та провiнцii (50). Останнi створенi за зразком департаментiв Францii. Очолюються префектамо. Провiнцii делегують своiх представнокiв до сенату — основнi по 4, меншi — по 3, Сеута i Мелiлья — по 2. Мунiципалiтето очолiоються амкальдамо — мерами, якi обораються раднокамо за умово абсолютноi бiльшостi голосiв. Воконавчомо органами в мiстах є хунто (радо). 3 2003 р. воно з’яволося i в провiнцiях. На мiсцевому рiвнi пошореной касокiзм — можловiсть шанованоi людоно впловато на електоральной вобiр мiсцевох жотелiв. Глава крано — король Хуан Карлос I (з 1975 р.). Вiн вощой представнок iспанii на мiжнароднiй аренi, Верховной головнокомандувач, глава Вощоi радо обороно, гарант Констотуцii Король прозначас уряд — прем’ер-мiнiстра i за його представленням членiв уряду. Глава воконавчоi владо — прем’ср-мiнiстр. Ном стае лiдер партii, що перемагас на воборах. Зараз це лiдер Iспанськоi соцiалiсточноi робiтночоi партii Хосе Луiс Родрiгес Сапатеро. Законодавчi функцii закрiпленi за парламентом — Генеральноми кортесамо. Воно складаються з конгресу депутатiв (350 депутатiв) i сенату (259 депутатiв). Сенат володiс вiдкладальном вето щодо рiшень конгресу депутатiв. Парламент оборасться громадянамо вiд 18 рр. термiном на 4 роко: депутато — на пропорцiйнiй основi, сенаторо — на основi тероторiального предетавноцтва. 208 сенаторiв на пропорЦiйнi основi вiд кожного автономного спiвтовароства i кожно провiнцii, 51 парламентами автономнох спiвтовароств. Останнi парламентськi воборо вiдбулося у березнi 2008 р. Перемогi вдруге святкувала IСРП — 168 мандатiв. ПЛ (Аснар) отромала 154 мiсця. Згiдно статусу кожне автономне спiвтовароство має власной парламент, президента, що оборасться парламентом, i уряд з широкими повноваженнямо на регiональному рiвнi: в областi землекоростування, будiвноцтва, транспорту, економiчного розвотку, туризму, охороно здоров’я, культуро. Однак, коли регiональнi iнтересо ветупають в проторiччя з державномо, превалюють останнi. Парламент спiвтовароств обораються на пропорпiйнiй основi термiном на 4 роко. Судова система включас Верховной суд, що складається з 20 суддiв, якi прозначаються королем на 5 рр. Дiе також Констотуцiйной суд у складi 12 суддiв, що прозначаються королем на 9 рр. до його функцiй належоть контроль за дотроманням Констотуцii Нововнеденням Констотуцii 1978 р. є пост народного захоснока» колектовнох прав i прав особо, якi вознаються еьогоднi за всiма iспанськомо громадянамо. Серед полiточнох партiй реальном впловом коростуються правоцентростська Народна партiя (лiдер — Хосе Марiя Аснар Лопес) i Тепанська соцiалiсточна робiтноча партiя (лiдер — Хосе Луiс Родрiгес Сапатеро). Народна партiя етворена у 1976 р., а IСРП iснус з 1 879 р. IСРП знаходола пiдтромку в парламентi КП’, партiй нацiоналiсточного напряму Каталонii i Краiно Баскiв. Воин уклало <Пакт Тiнеля», що передбачав воключення НП з будь-якого блоку. iСРП намагасться переглянуто iсторiю громадянськоi вiйно, пiдтромiс статуто автономiй. ИГ’ є бiльш послiдовною у боротьбi з теророзмом, критикус реформу територiально органiзацй крани. На Iх думку, це загрожус єдності краiхни. для прикладу, у Статутi Каталонii Каталонiя — нацiя. Це протирiчить конституцii, де Іспанія нацiя, а Каталонiя — нацiональна одиниця. Поряд з партiя загальнонацiонального масштабу дii-оть партii регiональнi, наприклад Баскська нацiоналiстична партiя. Внутрiшня полiтика обох провiдних партiй опирасться на принцип будiвництва держави самоврядних регiонiв». 3. Зовнiшня полiтика iспанii корегусться залежно вiд того, яка партiя перебувас при владi. Народна партiя враховувала фактор членства в НАТО i ЄС, особливу увагу придiляла вiйськово-полiтичнiй спiвпрацi з США. Обидвi партii всiляко розвивають традицiйнi зв’язки з латинською Америкою, Країнами Середземномор’я, Близького i Середнього Сходу. до 1960-х рр.. Іспанія проводила полiтику нейтралiтету (фактичного чи формального). 3 1960-х рр. почалося зближення з США, Пiсля демонтажу режиму Франко Іспанія у 1982 р. пiдписала протокол про вступ до НАТО, фактично присдналася до блоку у 1996 р. у 1986 р. кiаiна вступила до ЄС. Країна надсилала вiйськовi контингенти для участi у вiйськових i миротворчих операцiях у зонi Перськоi затоки, Югославii, Косово. Шляхом маневрiв iспанськiй дипломатii вдалося забезпечити без’ядерный статус свосi територii, привернути увагу НАТО до посилення безнеки своiх африканських анклавiв — Сеути i Мелiль’i, посилити своi переговорнi позицii з Великобританiсю щодо Гiбралтару. Послiдовна пiдтримка Народною партією вiйськовополiтичних крокiв США, зокрема щодо Iраку, призвело до II поразки на выборах 2004 р. Перемога соцiалiстiв призвела до охолодження стосункiв з США. у межах ЄС тiснi вiдносини склалися з Польщею. Внаслiдок консолiдованих дiй обидвi краiни отримали в Радi ЄС по 27 мiсць (ФРН, ВБ, Францiя, Iталiя по 29). до 2010 р. Гспанiя була найбiльшим бенефiцiарiсм ЄС. Але в подальшому такм стане Польща, яка мас отримати 60 млрд. свро. Зовнiшня полiтика Португалii розвивасться в руслi полiтики ЄС i НАТО. Враховуються традпцiйнi зв’язки з Африкою, Латинською Америкою i Схiдним Тiмором, незалежнiсть якого була проголошена у 2002 р. у 1999 р. пiд управлiння Китаю була передана колонiя Макао (Аоминь). На вiйськовi витрати йде 2% ВВП. Пiд Лiсабоном розмiщена штаб-квартира НАТО в Пiвденно-Схiднiй Атлантицi. На Азорських островах знаходиться вiйськово-повiтряна база США, на Мадейрi — вiйськово-морська база НАТО. 4. Іспанія — п’ята за обсягом ВВП Країна Захiдноi Свропи (1,6 трлн. дол.). ВВП на душу населения складає бл. 30 тыс, дол.., а в Мадридi, Наваррi, Краiнi Баскiв цей показник вищий за середньосвропейський. Темпы економiчного зростання краiни за останнс десятилi’ггя, як правило, перевыщували 3%. Разом з тим три провінції Каталонiя, Валенсiя i Мадрид дають бiльше 59% ВнП. Головными галузями промисловостi є автомобiлебудування i сектор телекомунiкадiйних i iнформацiйних технологiй. В автомобiлебудуваннi (3 млн. авто щороку) повнiстю домiнус iноземнi компанii — НiЄСан, Форд. За виробництвом авто краiнi належить 3-тс мiсце в Свропi. У секторi телекомунiкацiй панують iспанськi компанii, зокрема ТНК «Телефонiка», що контролюс 1/10 свiтового ринку iнформацiйних технологiй. За показниками виробництва продукцii у нафтохiмiчнiй, хiмiчнiй, текстильнiй, взутгсвiй (150 млн. пар) Іспанія входить до десятки провiдних краiн. За обсягами експорту взуття iспанй належить 3-тс мiсце в свiтi. Сильнi позицii краiни у суднобудуваннi, чорнiй i кольоровiй металургii, фармацевтицi, виробництвi будматерiалiв i цементу. Свiтовими галузевими лiдерами є «Чупа-Чупс», виробник весiльних плать — «Проновiас», в трiйку свiтовйх лiдерiв входить виробник молодiжного одягу — «Зара». В добувнiй промисловостi Іспанія займає перше мiсце в свiтi по видобутку ртутi (2,5 тис. т. — 30% свiтового видобутку), чiльнi позицii у видобуваннi цинку, мiдi, олова, вольфраму, марганцю. Щороку у краiнi видобувають бл. 20 млн. т. вугiлля. Видобуток субсидiюсться державою дуже мало видобувасться коксiвного вугiлля. В идобуток нафти постiйно скорочусться (з 1,5 млн. на початку 1990-х рр. до 250 тис. т.), хоч розвiданих запасiв є достатньо. Основними експортерами нафти до краiни є Росiя (майже 15%), Мексика (13%), Лiвiя (понад 12%), Саудiвська Аравiя (11,6%), Нiгерiя (10,5%). Нафтова компанiя «Репсол» мас концесй в Лiвй, Алжирi, Саудiвськiй Аравii, Казахстанi, Азербайджанi i тд. Основним постачальником природного газу до краiни є Алжир (48%). Країна лiдирус в Свропi за рiвнем використання сонячноi енергй, входить до трiйки краiн, що найбiльше никористовують вiтряну енергiю. В цiлому на ТЕЦ вироблясться понад 52% енергii, на ГТС — понад 25%, на АЕС — майже 15%. у краiнi є 8 дiючих реакторiв. Уряд Сапатеро свого часу проголосив вiдмову вiд використання атому, наслiдуючи Нiмеччину, Швецiю, Бельгiю. Одним з найкрупнiших свiтових виробникiв енергй є iспанська ТИК «Iбедрола». Іспанія крупна сiльськогосподарська Країна. дас 40% свiтового виробництва апельсмнiн (1 мiсце), 15% - лимонiв (2 мiсце), посiдас 1 мiсце в свiтi за виробництвом оливок i оливковоi олii. Країна за площами виноградникiв поступасться в Свропi лише Францii, за виробництвом вина займає 3-4 мiсце в свiтi. Іспанія — крупний виробник помiдорiв, кiсточкових i зерняткових фруктiв. Зернове господарство розвинене слабше. Іспанія є третiм в свiтi iмпортером зерна. З зернових Країна експортус лише рис. Тваринництво розвинене добре. На кожного >кителя краiни щороку припадас 118 кг м’яса внутрiшнього виробництва. Іспанія належить до свропейських лiдерiв у рибальствi. Щороку рибалки виловлюють по 28 iг риби на кожного жителя краiни. Iспанський капiтал тепер потужно представлений в Аргентинi, Бразилii, Чилi, Мексицi, Перу. Іспанія — велика туристична держава. Щороку 11 вiдвiдують бл. 75 млн. туристiв. По цьому показнику нона поступасться лише Францii. У краiнi нараховусться 17,5 тис. готелiв, якi щодоби готовi прийняти 1,5 млн. постояльцiв. За числом барiв, ресторанiв i готелiв Гспанii належить одне з перших мiсць в Свропi. У краiнi 40 iсторико-архiтектурних ансамблiв та 11 мiст визнанi ЮНЕСКО набутком людства. Однак останнiм часом туристична iндустрiя краiни вiдчувас сильну конкуренцiю з боку бiльш дешевих краiн — Туреччини, Грецii, Хорватii, Чорногорii. Серед iноземних туристiв лiдирують британцi — 30%. Взагалi в iспанськiй економiки сильними є позицii британського капiталу (Брiтiш Петролеум, Брiтiш Телеком). Туризм, а також трудова мiграцiя вплинули на формування нового культурного свiтогляду iспанцiв, який окреслюють термiном «Іспанія — iнша». У 1989 р. iспанськнй письменник Камiло Хосе Сала отримав Нобелiвську премiю. Провiдний вид транспорту — автомобiльний. для експортно-iмпортних операцiй важко переопiнити значення морського флоту, що складається з понад 1500 суден. Мадридська фондова бiржа вийшла на 4-те мiсце в Свропi. У зовнiшнiй торгiвлi експорт перевищус iмпорт. Бл. 70% зовнiшньоi торгiвлi припадас на ЄС (найкрупнiшим торговим партнером є Францiя — 15%), 9% - на краiни Латинськоi Америки, 7% - США, 3% - Схiдна Азiя. Майже 90% iннестицiй в iспанську економiку забезпечують ЄС i США. Разом з тим майже 60% iспанських iнвестицiй скеровуеться в Латинську Америку. Португалiя — iндустрiально-аграрна крана. ВВП — 238 млрд. дол. З середини 1970-х рр. була проведена нацiоналiзацiя крупних пiдприсмств. до вступу краiни в ЄС (1986) економiка виявилася бiльш диверсифiкованою. Роль добувно промисловостi невелика. За виробництвом мiдного концентрату Португалiя займає 1 мiсце в ЄС. Понад 70% енергi вчроблясться на ТЕЦ, майже 26% - на ГЕС. Нафтово-хiмiчна промисловiсть працюс на привiзнiй сировинi. Основнi 11 пiдприсмства розташованi в Лiсабонськiй агломерацй i в районi м. Порту. Серед нових галузей веIдiляються автомобiлебудування випуск пластмас, деяких видiв електрообладнання та електронiки. Майже третину експорту складає продукцiя текстильно промисловостi. Вона зосереджена на пiвнiчному сходi крани (бавовнянi тканини) i пiвденному сходi (шерстянi тканини). У харчовiй промисловостi провiдне мiсце належить виробництву рибних консервiв, вина i оливково олi. Основнi рибоконсервнi заводи зосередженi у Порту i Сетубалi. За виробництвом вина (особливо портвейнiв i мадер) Португалiя посiдае б мiсце в свiтi. На крану приходиться 60% свiтового експорту дубово пробки. у 1995 р. бiля Лiсабону був эбудований крупний завод з виробництва авто «Аутосвропа». Сiльське господарство розвинене недостатньо. 1 трактор приходиться на 4 ф ермерських господарства, з-за кордону ввозиться 60% продовольства i кормiв. Основна галузь — рослинництво. 3/5 посiвнихз площ вiдведенi пiд пшеницю й кукурудзу. Значнi площi займають виноградники i оливковi гаi. На пiвночi вирощуються кiсточковi й яблука, на пiвднi — цитрусовi. Головний напрямок тваринництва — вiвчарство. Транспорт розвинений недостатньо. Значну роль вiдiграс морський транспорт. Крана має 380 суден. Краiну щороку вiдвiдують понад 12 млн. туристiв, головним чином з Великоi Британії, Францi, Нiдерландiв i скандинавських краiн. За рiвнем консолiдацii банкiв Країна перебувас на 5-му мiсцi у Захiднiй Свропi. Найбiльша фондова бiржа знаходчться у Лiсабонi.

№6, 7 . Країни Бенiлюксу

Королiвство Нiдерландiвзаймає площу 41,5 тис. кв. км, має населення 16,8 млн. чол. Територiя краiни за останнi 50 рокiв збiльшилася на 9 тис. кв. км. державним святом є день народження королеви — 30 квiтня. Має володiння — Антильськi острови, Аруба (архiпелаг Пiдвiтрянi острови). до складу Нiдерландiв входять Захiдно-Фризькi острови. У давньоримськi часи на територii сучасних Н. проживало германське плем’я батавiв. З кiнця у ст. ця територiя увiйшла до складу Франксько держави. Внаслiдок Верденського подiлу 843 р. Батавiя дiсталася Людовiку Благочестивому. Тодi ж почали формуватися окремi феодальнi володiння Фландрiя, Брабант, Утрехт, Голландiя. У першiй половинi ХУ ст. цi володiння перебували в складi Бургундського королiвства, а в серединi цього столiггтя перейшли до володiнь iспанських Габсбургiв. 1463 р. у колишнiй Батавii з’явився представницький орган — Генеральнi штати. Тодi ж появилася i назна <Нiдерландш>. 1795 р. Об’сднанi провiнцi були окупованi Наполеоном i отримали назву «Батавська республiка». 1804 р. республiка увiйшла до складу Французькоi iмперi. 1815 р. внаслiдок рiшень Вiденського конгресу вiдбулося об’еднання Нiдерландiв i Бельгii, аде в ходi революцii 1830 р. Бельгiя проголосила свою самостiйнiсть.

Нiдерланди займають захiдну частину Середньосвропейськоi рiвнини 2/3 територii розташованi на висотi до 1 м над рiвНеМ моря, 1/3 — нижче цього рiвня. Найнпжча точка — Зьойдпласпольдер (- 7 м). Лише 2% територi королiвства знаходяться 50 м вище рiвня моря. Найвища точка краiни — Фаальберг (322,5 м). Iснус постiйна небезпека затоплення крани. У краiнi є Ватерстаг мiнiстерство. що вiдас воднимч справами. є навiть прислiв’я, що Бог створчв море, а голландцi — береги Iснус небезпека затоплення чатини крани. 1953 р. мав мiсце пропив дамб i було затоплено 160 тис. га землi, в т.ч. й декiлька прибережних мiст. Затоплювали приморськi територi й самi голландцi. Зокрема, у ХУI ст. пiд час боротьби з iспанцями та у ХУII ст. у зВ’язку з загрозою французького нашестя. Устя Рейну, Маасу i Шельди у Нiдерландах утворюють широку суднохiдну дельту. Рiчкову рибу ловлять вчключно для спортивного iнтересу вiдразу ж повертають назад у рiчку. Рiчки разом з каналами складаi-оть 7 тис. км судноплавних шляхiв. Збiльшення територй краIни вiдбувасться шляхом осушення болiт, озер i заток. У 1840-х рр. було осушене Харлемське озеро, де тепер розташований аеропорт Схiпхолл. Найбiльш масштабний проект осушення був запропонованчй наприкiнцi ХIХ ст. Корнелiусом Лелi й передбачав осушення затоки Зейдер-Зе. Час реалiзацii проекту тривав майже столiття. Иого реалiзацiя збiльшила територiю краiни на 7%, У 1985 р. тут була створена нова провiнцiя Флеволанд. Пiсля спорудження дамби на затоцi Зейдер-Зе його пiвденна частина перетворилася у прiсноводне озеро ЕйЄСелмер, бiльша частина якого осушена пiд польдерч. Тепер польдери займають третину територii королi вства. Територiя краiни подiлясться на три частини: побережжя, рiвнчну i перед гiр’я Арденн. Природа для захисту суходолу вiд моря створила дюни, голандцi — ж дамби. «дам> - дамба (Амстердам — дамба на р. Амсте, Ротгердам — дамба на р. Роггi). Створено декiлька тисяч дамб, iнколи в 2-3 ряди. Воин являють собоiо споруди з залiзобетону чи бетону висотою в 2-3-х поверховi будинки. Перед дамбами влаштованi хвилерiзи. За дюнами i дамбами — рiВнини — солоноватоводнi маршi. Бонн порiзанi дренажними канавами. З них вода йде в судноплавнi канали й рiки, взятi в залiзобетоннi лещата. Iх рiвень вищий за рiвень сушi, тому кораблi нiби летять над сушею. На мiсцi маршiв створенi польдери. Стара земля з них вивезена завезена нова. У IХ ст. арабський мандрiвник написав: «Це не земля, це сумiш пiску, глини й намулу». Все засипали «плаггеном». Нинi це най родючiша земля в Захiднiй Свропi. Далi на схiд маршi змiнюються гестами — пагорбистими рiвнинами, якi малородючi. Середня висота плато Арденн — 150 — 200 м, на кордонi з ФРН — 321 м. Лiси займають 7,6% територii. Цi лiси мають штучне походження. Фауна бiдна. Останнiй раз на вовкiв i кабанiв полювали 200 рокiв назад. Пiвнiчне море в економiчнiй зонi королiвства багате на рибу — трiску i оселедець. Головною мiнеральною сировиною краiни є природний газ — бл. 2 трлн. м3. Найкрупнiше родовище розташоване у провiнцii Гронiнген (1,2 трлн. м3). На голландськiй частинi континентального шельфу ведеться видобуток нафти. є поклади кам’яного вугiлля, глини, торфу, вапняку. Добування кам’яного вугiлля давно вже нерентабельне. Клiмат м’який, морський. Восени й зимою — частi тумани. Снiгопади трапляються рiдко, але, якщо вмпадають, то спричиняють справжню бiду — снiг в краiнi прчйнято не пр иб нр ат и Королiвству належить 1 мiсце по густотi населения у Захiднiй Свропi — понад 390 чол. на кв. км. За останнi 20 рр. чисельнiсть населення зросла на понад 2 млн., але народжуванiсть в краiнi невисока. Середня тривалiсть киггя — 77,6 рр. У мiстах проживас 82% населения, бiльшiсть — у промислово-торгово-транспортнiй агломерацii Рандстад, що включас Амстердам, Рот’гердам, Гаагу, делфт i Утрехт. На вiдмiну вiд Бельгii, у Нiдерландах фламандцi й голландцi элилися в сдину нiдерландську нацiю. Голландцi й блчзькi до них фламандцi складають 83% населения. З 1980-х рр. значно зрiс iммiграцiйний потiк — бл. 40 тисяч щороку. Серед iммiгрантiв — вихiдцi з Сурiнаму i Нiдерландських Антилл (12%), з Азії (22%) i з Африки (16%). На пiвночi проживають фризi1 (400 тис.). У Фрiсляндii двi офiцiйнi мови — фризька й нiдерландська, фризькою видаються журнали, газети, ведуться радiопередачi, йде викладання в школi. Етноособливiстю фризiв є терпа — церква на пiдвищеннi. Хати прикрашенi парами лебедiв - на коньку споруди. Фризи займаються рибальством, судноплавством, розводять фризьких корiв. Фризи займаються бiгом на коньках. Так само, як i голландцi, кальвiнiсти. 10% населення — неевропейського походження. Серед вiруючпх католикiв 31%, протестантiв 21%, мусульман 4,5% 40% населения — атеiстн. Свого часу жителi мiст вирiшували житлову проблему шляхом переобладнання суден. У серединi ХХ ст. був поширений рух кракерiв — бездомних, що захоплювали пустi будинки. У мiстах сiм’я живе у 2-3-поверхових будинках, займаючи хоча б по однiй кiмнатi на кожному поверсi. Голландцi полюбляють авто, iздити на велосипедах, займатися спортом. Прихильники розмiреного жиггя. По вечорах сидять вдома. Пiсля вечерi дивляться телевiзор. Об 11 годинi лягають спати. Гостей запрошують рiдко, як правило, на чашку кави, пiсля того, як пообiдають. Молодь збирасться у спортклубах, чоловiки — раз на недiлю у пив барах, де п’ють женевер — нiдерландський джин, частiше пиво, жiнки — у кав’ярнях, де п’ють каву з тiстечком. Вихiднi проводять на побережжi, вiдпустки — закордоном, тому що це дешевше, нiж у Нiдерландах. Хлiба й мучних виробiв iдять мало. Улюбленим блюдом є гороховий суп з шматочками сала i ароматичними приправами. Полюбляють кольорову капусту з шматочками копченоi ковбаси, сумiш картоплi з овочами i жирною пiдливою. Голландцi — великi цiнителi морепродуктiв. Споживають страви з молюскiв та мiдiй. Фiрмовою морською стравою є харiнг — оселедець з незначним вмiстом солi. Жителi королiвства споживають у 1,5 рази менше м’яса, нiж французи, вершкового масла у 2 рази менше, нiж бельгiйцi та англiйцi. Натомiсть, дять бiльше риби, дотримуються численних постiв. Масло замiнюють рiзнимп сортами сиру та високоякiсного маргарину. У голландцiв є надзвичайно популярними пряношi, зокрема тмин. Бонн винайшли сорт тмину, в якому зерна не випадають вiд вiтру. Жителi Нiдерландiв надзвичайно бережливi, зважено вiдносяться до покупок, землю використовують до останнього сантиметра. За характером переважно iндивiдуалiсти. Поколiння проживають окермо. Збираючись до доньки в гостi, мати за тиждень попередить i про вiзит. Натомiсть, надзвичайно активнi в громадському жигггi. Iснують, для прикладу, партiя холостякiв, об’сднання домогосподарок. Освiта з б до 16 рокiв є обов’язковою. Вища освiта безкоштовна лише для бiдних. Амстердам є столицею, але не резиденцiсю уряду. Канали зв’язують Амстердам з Пiвнiчним морем i Рейном. З-за значного числа каналiв Амстердам називають <пiвнiчною Венецiею». На площi дам знаходиться 8-ме диво свiто — королiвський палац, що стоiть на 13659 палях. У мiстi є метро, загальна протяжнiсть якого бл. 20 км. У Гаазi, крiм резиденцii уряду й парламенту, з 1913 р. знаходиться мiжнародний суд. У Лейденi розташований найстарiший голландський унiверситет, де навчасться 13 тис. студентiв. Вiн був заснований у 1575 р. Тодi жителi мiста прославилися героiчною обороною мiста вiд iспанцiв. Вiльгельм Оранський запитав Iх, щоб вони хотiли б за це — вiдмiни сплати податкiв чи заснування унiверситету. Лейденцi обрали друге. Залiзничною столицею Нiдерландiв є Утрехт. Королiвство Бельгiя займає територiю 30,51 тис. кв. км, мас населення 10,8 млн. чол. державним святом краiни є день незалежностi 21 липня. Переважно Бельгiя низовинна Країна, поступово пiдвищусться з пiанiчного сходу на пiвденний захiд. Подiлясться на три частини: низовинна плоска рiвнина (пiвнiчний захiд), горбиста рiвнина (центр) i згладжений гiрський масив Арденн. Найвища точка краiни Ботранж (694 м). Найбiльшi рiчки карiни Маас (183 км) i Шельда (200 км). Грунти на пiвнiчному схилi Арденн неродючi, на пiвденному — родючi в межах численних долин. На пiвнiч вiд Маасу земля являю собою лесовидну глину, яку називають <гебейською глиною>. Вона вирiзнясться високим ступенем родючостi. У краiнi є поклади кам’яного вугiлля, запаси якого майже вичерпанi, та кварцового пiску.

Середня тривалiсть жиггя — понад 78 рокiв. У мiстах проживас 80,5% населения. для крани характерний етнiчний дуалiзм: фламандцi складають 58%, валлони — 31%. 60% населення використовус голландську мову, 40% - французьку, 1% - нiмецьку. фламандцi зосередженi у пiвнiчнiй частинi, валлони — у пiвденнiй, нiмцi на сходi. Серед вiрних переважають католики — 75%. Велике герцогство Люксембург займає територiю 2586 кв. км, має населення 502 тис. чол. державним святом е день народження Велико герцогинi Шарло-гги (23 червня). Ландшафт крани в основному гористий. На пiвночi розташованi вiдрогп масиву Арденн, на пiвднi горбиста рiвнина. Всi рiчки належать до басейну р. Мозель. Бл. 1/3 територi зайнято лiсами, грунти на пiвночi малородючi, на пiвднi — родючi суглинки. Клiмат — помiрно-континентальний. Ранiше в кранi добувалася залiзна руда тепер родовища не експлуатуються. Щороку Країна поповнюсться бiльш, нiж на 9% iммiгрантами. Середня тривалiсть жи-п-я — 77,5 рокiв. Бл. 60% населення складають люксембуржцi — нащадки кельтських племен, перемiшанi з нiмецькими i французькими елементами. Серед iммiгрантiв домiнують iталi йцi i португальЦi Абсолютна бiльшiсть населення католики.

2. Нiдерланди - конституцiйна монархiя. Нинi дiе Конституцiя 1983 р. В адмiнiстративному вiдношеннi крана подiляеться на 12 провiнцiй, а провiнцi — на 635 комун. Законоданча влада належить монарху (з 1890 р. краiною правлять королеви з 1980 р. — королева Беатрiкс) i парламенту — Генеральним штатам. Останнi проводять засiдання у рицарськiй залi Бенархоф у Гаазi, а не в столицi — Амстердамi. Монарх призначас прем’ер-мiнiстра — лiдера партii, що отримала бiльшiсть у парламентi, а його представленням — членiв кабiнету. Монарх також призначас вищих посадових осiб регiонального i мiсцевого рiвнiв — Верховних комiсарiв провiнцiй i бургомiстрв комун. Монарх — глава державноi ради — органу, що надас кабiнету рекомендацii з адмiнiстративних питань i в областi законодавства. Право монарха розпустити парламент може бути реалiзованим лише зi згоди самого парламенту. Останнiй також санкцiонуе оголошення вiйни i укладення миру. Парламент складаеться з першо i другоi палат, Остання володiе правом законодавчоi iнiцiативи i складаеться з 150 членiв. депутати обираються громадянами вiд 18 рокiв за мажоритарною системою термiном на 4 роки. Останнi вибори вiдбулися у червнi 2010 р. Причиною Iх став розвал право-цеiiтристськоi коалiцii, що вiдбувся у лютому 2010 р. внаслiдок розходжень всерединi коалiцii щодо необхiдностi виведення голландських вiйськ з Афганiстану. Християнськi демокра-гн потерпiлп поразку. Вони отрпмалгi 21 мандат, що на 23 менше, нiж на виборах 2006 р. Перемогла лiберальна Народна партiя за свободу i демократiю (Марк Рюгге), що одержала 31 мандат (20,5%). На один мандат має менше Партiя працi (Иоб Кохан — мер Амстердаму) — 19,6%. дiйсним переможцем виборiв оглядачi назвали ультраправу Партiю Свободи (Герт Вiлтерс), що має 24 мандати (15,5% голосiв виборцiв). до парламенту проiли соцiалiсти (15 мандатiв), а також ряд дрiбних партiй, в тому числi Партiя захисникiв тварин. Перша палата володiе правом вiдкладального вето щодо законопроектiв. Вибори до цiеi палати здiйснюються парламентами провiнцiй на основi пропорцiйного представництва термiном на 4 роки. Перша палата складається з 75 депутатiв. Виконавча влада здiйснюсться кабiнетом на чолi з прем’ер-мiнiстром. Вiн вiдповiдае за обороноздатнiсть краiни, представляс 11 на мiжнароднiй аренi, є вiдповiдальним перед парламентом. Цю посаду з 2003 р. займає лiдер ХдП Ян Петер Балканенде. У червнi 2010 р. вiн подав у вiдставку, але эгодом був сформований кабiнет, очолюваний знову ним. Влада на регiональному рiвнi здiйснюеться Радою провiнцii, що обираеться за пропорцiйною системою. Рада обирае Виконавчий комiтет. Обидва цi органи очолюе Верховний комiсар провінції. Комуни обирають мунiципальнi ради, якi очолюе бургомiстр.

Провiдними полiтичними партiями краIни є ХдП, Народна партiя за свободу i демократiю i Партiя прапi. Серед партiй другого ешелонi видiлясться Список Пiма Фортейна. Основними пунктами його програми є скорочення iммiграцi i боротьба зi злочйннiстю. Ця партiя користусться пiдтримкою у великих мiстах, де багато iммiгрантiв, наприклад у Роггердамi. Значну роль в жiтггi крани вiдiграють пiдприсмницькi асоцiацi: Союз нiдерландських промисловцiв i роботодавцiв, Нiдерландська сiльськогосподарська органiзацiя, Нiдерландське торгово-промислове об’сднання. для голландцiв характернi консенсус, прагматизм i терпимiсть. Бонн першими на континентi сприйняли iде неолiбералiзму, вiдмiнили смертну кару, схвалили лiберальнi закони боротьби з наркоманiсю, дозволили евтаназiю. У зовнiшньополiтичному планi крана слiдус у фарватерi англо-американського курсу. Армiя (майже 52 тис.) формусться на контрактнiй основi. у 1995 р. створенi спiльнi ВПС з ФРН, у 1996 р. ВМС об’сднанi з бельгiйськими. доля Нiдерландiв у свiтовому ВВП бл. 1% (870 трлн. дол), а у свiтовiй торгiвлi — 2,45%. Крана є одним з найбiльших торгово-транспортних вузлiв Свропи, тут були заснованi три великi мiжнароднi концерни: «Ройял датч Шелл», «Фiлiпс» i «Юнiлевер» (Лiптон, Бесiда, Рама, Кнор, Рексона). Провiдною галуззю промисловостi є харчова, що дас 20% товарного експорту. Орiснтусться на переробку продуктiв власного сiльського господарства. За випуском сирiв, вершкового масла, молочного порошку крана займає одне з провiдних мiсць у свiтi. Важливими напрямами харчово промисловостi є виробництво цукру, какао, шоколаду, чаю. Нiдерланди входять у п’ятiрку найбiльших в свiтi виробникiв пива. Всесвiтньовiдомою маркою пива є «Хейнекен». 20% всiс iмпортовано до Захiдно Свропи нафти ввозиться через Ротгердамсъкiтй порт, навколо якого у 1960-х рр. були збудованi крупНi нафтопереробнi заводи. За потужнiстю цей комплекс займає 5 мiсце в свiтi. Нiдерландська стальт дуже високо якостi. Нiдерланди входять до свiтових лiдерiв з виробництва лакiв i фарб. Останнi десятилiття динамiчно розвивасться фармацевтика. добре розвинена електронна промисловiсть. Амстердам є одним з дентрiв обробки коштовних каменiв та огранки алма.зiв. Нiдерланди — одна з не багатьох кран з розвиненою добувною промисловiстю. у 2006 р. крана видобула 86 млрд. м3. В енергобалансi на газ приходиться 70%, на вугiлля — 23%, iнше — на ядерну енергетику i нетрадицiйнi джерела енергi. Сiльське господарство вирiзнясться високою iнтенсивнiстю. Всi господарства електрифiкованi, багато комп’ютерпзованих i автоматизованих. За внесенням мiнеральних добрив крана займає перше мiсце в свiтi. Середня площа сiльськогосподарського пiдприсмства 23 га. Головним напрямком є молочне тваринництвр. За виробнiщтвом молока на душу населення Н. поступаються лише данi. У кранi — понад 4 млн. голiв ВРХ середнi надо — понад 9 тис. лiтрiв. На Нiдерланди припадас 8% виробництва молока. Про значення молочного тваринннцтва свiдчить такий казус. Свого часу в Н. намагалися заборонити будiвництво вiтрякiв, бо вважали, що х шум негативно впливас на надЫ. Важливу роль грають свинарство (13 млн. голiв), птахiвництво (106 млн.), вiвчарство (1,3 млн.). Вирощуються пшениця, овес, кукурудза на силос, цукровий буряк, картопля, цибуля. Бд. 25% с/г продукцi дають городництво, садiвництво i квiтникарство. Понад 10 тис. га (1 мiсце в свiтi) вiдведено пiд теплицi, 60% яких використовують для вирощування квiтiв. Центром квiтникарства є Харлем. У рканi щороку проходить парад квiтiв, який користусться надзвичайною популярнiстю у туристiв. Тюльпани походять з Азi. до Свропи завезений ф ранцузьким ботанiком Каролусом Клезiусом. Голландцi в серединi ХУI ст. викрали в нього цибулини. Посол у Н. iспанський граф де Багна у 1945 р. хотiв купити 3 тис. цибулин тюльпанiв, але найвищо якостi. Торгiвець, що доставив йому цибулини, промовив: «Хоч в останнiй рiк окупапi нам жилося дуже тяжко, ми ‘ли навiть цибулини тюльпанiв, але лише низькоi якостi найкращi берегли до моменту визволення».

Нiдерланди мають понад 780 суден, а Роггердам є найкрупнiшим портом Свропи. Каналами i рiчками крана зв’язана з ФРН, Францiсю i Бельгiсю. Основним мiжнародним аеропортом краiни є Схiпхол (Амстердам). У 1980-х рр. у краiнi намiтпвся перехiд вiд кейнсiанських методiв економiчного регулювання i вiд всебiчно пiдтримки держави добробуту> до теорi i практики неолiбералiзму. Внаслiдок цього, держава, по-перше, повернулася до полiтики прибуткiв, а по-друге, були скороченi соцiальнi видатки i самоi держави i компанiй. В результатi нового Закону про непрацездатнiсть 1996 р. число осiб, що отримували допомоги, скоротилося на третину - на 400 тис. Разом з тим тривало постiйне й неодноразове зниження податкових плат пiдприсмцiв, Зрештою, був лiбералiзований ринок працi — його гнучкiсть пiдвищувалася за рахунок розширення можливостей найму на неповний робочий день. Збiльшилася експортнi можливостi краiни. Позитивну роль в цьому вiдiграло прирiвняння голландського гульдена в рамках свропейсько валютноi змiй> до нiмецькоi марки. Нинi ФРН поглинас третину голландського експорту. Взагалi, понад 90% експорту Нiдерландiв скеровусться до ЄС. Звiдти ж надходить майже 60% iмпорту. Iншими важливими торговими партнерами є краiни Перськоi затоки, США, Японiя, ККР.

3. Бельгiя — конституцiйна монархiя. Має федеративний устрiй (з 1993 р.). дiе Конституцiя 1831 р. зi змiнами 1993 р. Країна подiлясться на 3 регiони: Фландрiю, Валлонii-о i Брюссель та 10 провiнцiй. Процес федералiзацii краiни розпочався в 1960-тi рр., коли був схвалений закон про фiксацiю лiнгвiстичного кордону мiж ваялонським пiвднем i фламандською пiвнiччю. 1970 р. вiдбулася перша ревiзiя конституцй — було зафiксовано iснування трьох общин (фламандськоi, франкофонноi i нiмецькомовно), а всi три мови стали державними. З’явилося три регiони (Фландрiя, Валлонiя, Брюссель), але х межi не були чiтко визначенi. Всi бщини отримали широкi культурнi права. у 1980 р. Валлонiя i Фландрiя отримали статус автономiй через 10 рр. регiоном став Брюссель. Зрештою 1994 р. в конституцii з’явився запис, що Бельгiя — федеративна держава, що складається з спiвтовариств i регiонiв. Зрештою, Бельгiя стала подвiйноi федерацiсю — iснус три регiони, що мають своу парламенти й уряди, та три мовних спiвтовариства. Фламанський регiон i фламандськомовне спiвтовариство об’сдналися, тиiч самим рiзко пiдвищився ступi нь полiтизацii мовного питання. Нiмецькомовне спiвтовариство стало частиною Валлонського регiону. Нинi вже стоть на порядку денному питання про створення конфедерацi. Рушiйноi-о силою цього процесу є рiст нацiональноi сасвiдомостi фламандцiв, якi з часу утворення Бельгii перебували на других ролях. Крiм цього, Валлонiя, де домiнували металургiя та вуглевидобуток, поступово втрачала роль економiчного локомотиву. Завдяки розвитку автомобiлебудування, нафтовоi i хiмiчноi промисловостi Фландрiя вврвалася вперед (ВВП на душу населення на 15—20% вище, нiж у Валлонii). Фландрiя дас 81% бельгiйського експорту. Фламандцiв дратус, що вони дотують бiдний пiвдень. Полiтичнi суперечки концентруються навколо виборчого округу Брюссель-Халле-Вiлворде та iнституцiйноi реформи. БХВ є символом едностi краiни, тут голосують за загальнi для пiвдня й пiвночi партii, але є анклавом у Фландрi i фламандцi вимагають перекроiти цей округ з метою досягнення мовноi гомогенностi. iнституцiйна реформа, iнiцiйована Фландрiсю, передбачас надiлення пiвнiчних регiонiв бiльшими правами i эменшенням вiдрахувань пiвночi до федерального бюджету. iснус небезпека, що нiмецькомовна меншiсть захоче присднатися до ФРН, а Валлонiя — до Францii. Як вi.iзначиться статус БрюЄСепя — не лише бельгiйськоi столицi, але й мiста, де розташованi штаб-квартиры ЄС i НАТО? Ставе вiн частиною Фландрi, чи буде знайдено якесь компромiсне рiшення? Вищим законодавчим органом є двопалатний парламент. Складається з сенату i палаты депутатiв, вибори до яких вiдбуваються одночасно раз на 4 роки. Сенат складається з 71 члена, 40 з яких обираються прямим голосуванням, 21 — призначаються вiд провiнцiй, 10 — призначаються сенаторами, З — фацiвцi з права. Палата депутатiв (150 депутатiв) формусться за пропорцiйною системою. Виборный бар’ср складає для полiтичннх партiй 5%. Вибори проходять окремо по трьох регiонах. Формусться палата за методом д’Ондта — 88 11 членiв представляють нiдерландську общину, 62 — французьку i нiмецьку. Глава держави — король Альберт (з 1993 р.). Король скликас Раду Корони чи Раду Мудрецiв. Вiн призначас главу уряду i членiв його кабiнету з числа партiй, якi лiдирують в обох палатах. Потiм склад уряду схвалюсться законодавчим органом. У складi уряду мають бути представленi порiвну фламандцi й валлони. Юрисдикцiя федерального уряду передбачас вирiшення питань зовнiшньо полiтики, оборони, безпеки, пiдтримки порядку i валютно-фiнансового регулювання. 3 1993 р. у Бельгi дiе три урядових рiвнi: ф едеральний, регiональний i общинно-мовний. Судова система опирасться на прецедент не право. Суддi призначаються пожиггсво монархом, але пiдбираються урядом. для партiйно системи характерна райдужна шiстка або сiмка». У Фландрi i Валлонii впливом користуються рiзнi полiтичнi партii. На виборах у червнi 2010 р. перемогу отримав Новий фламандський iнтерес (27 мандатiв у ПП. та 9 у С). Вiдповiдно 26 i 7 мандатiв має Соцiалiстична партiя Валлонй Християнськi демократи i фламандцi отримали 17 i 4 мандатщ Реформацiйний рух (Валлонiя) — 18 i 4 Соцiалiстична партiя Фландрй 13 i 4 Вiдкритi фламандськi лiберали i демократи — 13 i 4 Фламандський iнтерес — 12 i 3. Формування коалiцii вимагас домовленостей мiж двома-трьома партiямгi. Эростас вплив право радикальних партiй, зокрема Фламандського iнтересу. Ця партiя вимагас зупинення iммiграцii до краIни i припинення субсидiювання Валлонii за рахунок зростаючо економiки Фландрii. Роздiленi i профспiлки, але тут вододiл проходить за релiгiйною ознакою. Прем’ср-мiнiстром крани є ‘в Летерм, перед цим прем’ср-мiнiстр Фландрii. Ного фраза: «Франкомовних i голландомовних громадян Бельгii сьогоднi об’сднус лише король, футбольна збiрна i пиво». Нацiональним гiмном краiни є «Брабансонна». Летерм його не знас, але знас, натомiсть, «Марсельслу». Бельгiя давно вважасться дослiдною лабораторiею ЄС, а i чиновники складають хребет сврочиновникiв. Бельгiя виступас за перетворення ЄС у бiльш централiзований союз, сподiваючись таким чином нiвелювати власнi нацiональнi протирiччя. Крiм цього, Бельгiя обстоюс концепцiю «просунуто кооперацii», яка дас окремим малим Країнам розвивати своу проекти у рамках ЄС. На оборону Країна витрачас бл. 1,5% ВВП. У ХIХ ст. Бельгiя йменувалась хмалою майстернею свiту». Пiсля другоi свiтово вiйни додавалм термiн <диво-Країна» чи «вiтрина iндустрiального процвiтання». Нинi ж Країна перебувас на етапi складно структурно перебудови. Основною причиною цього стала ‘хстаромодна спецiалiзацiя» - сталь, металообробка, машинобудування, неорганiчна хi мiя, скло, текстиль. Бельгiйський капiталiзм, який радше банкiрський, нiж промисловопiдприсмницький, не виявляв схильностi переключатися на новi галузi, зв’язанi зi значнгiми рисками. ВВП — 390 млрд. дол. Крана продовжус залишатися одним з провiдних виробникiв сталi в ЄС (11 млн.), але наголос зараз робиться на випуску нержавiючо сталi, автомобiльного прокату, сталевоi проволоки. Провiдний виробник нержавiючоi сталi Кокерiль-Шамбре поступилася контрольним пакетом акцiй французькiй хЮсiнор». Металургiйний комбiнат «Сiдмар», що випускас автомобiльний лист, увiйшов до складу люксембурзького Арбеду». Бельгiя входить до першоi свiтовоi десятки виробникiв важких металiв (мiдi, цинку, свинцю), кобальту, германiю, радiю. Найбiльший у Захiднiй Свропi мiдеплавильний завод знаходиться у Оленi, цинкоплавильний — у Баленi. Кольорова металургiя зосереджена у районi Антверпена i Льспса, з’сднаного з портом Антнерпена Альберг каналом. Важливою галуззю продовжус залишатися хiмiчна промисловiсть. Бельгiя — крупний виробник i експортер продукцii неорганiчно хiмй. Але <Сольвей» здiйснив змiщення свого виробництва в сферу органiчноi хiмii, а разом з iншим концерном «ЮСБ» поступово перетворюсться в крупного виробника фармацевтичноi продукиi. Район Антнерпена є найкрупнiшим европейським центр5м хiмiчного виробництва. Тут представленi 10 з 20 найкрупнiших свiтових хiмiчних корпорацiй. Весною 2005 р. на коксохiмiчному заводi Кокерiль-Шамбре у мiстi Серен був запущений коксопровiд 55-тонна будiвля, що дас можливiсть доставити кокс вiд печi (1300 градусiв) до вогнетривкого вагону. iнвестицi на будiвництво цього коксопровiда були видiленi люксембурзькою компанiсю Арцелор. Нафтопереробка i нафтохiмiчна промисловiсть розвивасться переважно в Антверпенi. У липнi 2005 р. компанiя «Олеор» - фiлiя франко-бельгiйсько нафтохiмiчно компанiя Тоталь, видiлила 16 млн. евро на виробництво бiодизельного палива на заводi у м. Ертнельде (Фландрiя). Крана має стратегiчний запас нафти на 120 днiв, що на 30 днiв бiльше, нiж вимога, встановлена ЄС. Бельгiя залишаеться значним виробником ковальсько-пресового обладнання. Суднобудiвнi заводи зосередженi в Антверпенi i Сентi. Технологiчне пiдприемство еМетрiс» (м. Лювен) е свiтовим лiдером в галузi оптико-вимiрювальних приборiв. Бiльше уваги прпдiляеться транспортному машинобудуванню. давнi традннi має виробництво залiзничного транспорту та трамвав. Щорiчно крана випускае бл. 1 млн. авто. Цю галузь започаткували американськi ТПК — «дженерал Моторс» i еФорд». Але, якщо перша орiснтувалася на «викруткову модель» виробниптва, то друга почала використовувати мiсцевi комплектуючi - крила зi стального прокату, кузови, автоскло i т.д.). Пiзнiше другу модель почалгi використовувати i свропейськi концерни - «Рено», «Фольксваген», «Вольно»). Автомобiльнi заводи знаходяться в Генку, Антверпенi та БрюЄСелi. Багату iсторiю має скляна промисловiсть. Ця галузь має власну сировинну базу — алювiальнi кварцевi пiски. Крупнi заводи працюють в Шарлеруа та передмiстi БрюЄСеля. Крана займає друге мiсце в Свропi за обсягами виробництва скла. 20% европейських авто устаткованi бельгiйським склом, Найбiльший в свiтi завод з виробництва дзеркал знаходиться в Зеебрюгге. Крана е крупним виробником лампочок, стаканiв i келихiв. Традицiйно Бельгiя також спецiалiзувалася на плетеннi кружев, виготовленнi гобеленiв i шкiряних виробiв. Тепер це розраховано переважно на туристiв. Крана е крупним виробником бавовняних, шерстянi.iх i льняних тканин. З кiнця ХХ ст. у краiнi почали вирощувати осетровi i тепер у м. Турно функцiонуе сдина в ЕС компанiя з виробництва чорно iкри. Виробництво бл. 500 кг, а вартiсть перевищус вартiсть iкри iранського чи росiйського виробництва. УХ Бельгi iснус бл. 120 пивоварень, а три бельгiйських пива рходять в десятку найкращих. Сiльське господарство не вiдiграс значно ролi. домiнуе молочне тваринництво. Кормовi купьтури займають 65% с/г угiдь зерновi ж — лише 15%. Основним товаровиробнегком е фермерськi господарства. Сучасну Бельгiю називають «европейським перехрестЯм». Крана займає перше мiсце в свiтi за густотою залiзниць. Бельгiйськi автобани найсучаснiшi в Свропi, а до того ще й безплатнi. Через крану проходить 7 трансевропейських магiстралей. Найбiльший порт крани — Антверпен (2-й в Свропi за вантажообiгом). Морський торговий флот крани складаеться з 20 суден. Туризм розвиваеться за двома напрямами. Перший передбачас ознайомлення з старими iсторичними мiстами, другий — з природними багатствами крани. У кра’нi тривае створення «Срiбного фонду» для вирiшення демографiчно проблеми, зв’язано зi старiнням населення, пiк яко буде досягнутий у 2012 р. Крана входить до 12 свiтових лiдерiв — експортерiв товарiв i капiталiв. Основнi партнери ЕС (76% по експорту, 69% по iмпорту), США (5,5% по експорту, понад 7% по iмпорту). 4. Люксембург — конституцiйна монархiя. дiе Конституцiя 1868 р. Адмiнiстративно крана подiлена на три округи: дiкiрх, Гревенмахер, Люксембург. Глава держави — великий герцох Анрi (з 2000 р.). Вибори 60 депутатiв в однопалатний парламент вiдбуваються раз в 5 рокiв. дiе державна рада (21 член), яка надае рекомендацi для палати депутатiв. Цей орган комплектуеться главою держави за рекомендацiєю премср-мiнiстра. Провiднимв полiтвчними партiями е Християнськосоцiальна партiя, Люксембурзька соцiалiстична робiтнвча парТiя, Демократична партiя. Премер-мiнiстром стае лiдер партii, що перемогла на ввборах. Нинi ним є Ж-К. Юнкер (з 1995 р.). Внутрiшня полiтика базусться на т. зн, люксембурзькiй моделi. Вона передбачас активне втручання держави у господарськi процеси i забезпечення автоматичноi iндексацi заробiтно платнi вiдповiдно до темпiв iнфляцi. Такий пiдхiд критикусться дiловими колами але «прагматики» з коалiцiйного уряду вважають, що проведення такоi полiтики створюс стiйкi елементи соцiально-полiтвчноi стабiльностi в кранi. Як наслiдок, протягом останнiх 10 рокiв у Люксембурзi не було значних страйкiв. У зовнiшнiй полiтицi Люксембург вважас, що вiн має на бiльш чисельне представництво у органах ЄС. деякi з них розмiщенi саме у Люксембурзi - генеральний секретарiат Свропарламенту, Свростат, Свросуд тощо. Витрати на оборону складають 0,7% ВВП. Люксембург високорозввнена iндустрiальна Країна. ВВП — 64,3 млрд. дол. Протягом 1970-80-х рр. здiйснювався планомiрний вiдхiд нiд традицiйноi промисловоi спецiалiзацй на виробництвi металiв. Поступово основним локомотивом господарського росту став фiнансоввй сектор. Напрвкiнцi ж ХХ ст. роэпочався бурхливий розвиток галузей ново економiкв>. Облвччя сучасноi економiки краiнв ввзначають три крупних мiжнародних корпорацii: сталеливарний концерн АгЬес!, другий за величиною свропейський виробник металу, компанiя $Е$-Ага, яка е свiтоввм лiдером серед операторiв телекомунiкацiйних супутникiв, фiрма РТЕ, провiдна свропейська комердiйна телекорпорацiя. Значну роль в економiцi вiдiграють пiдприемства з випуску автомобiльних шин, виробнчцтва промислових пластикiв, електронiкм. Фiнансовий сектор почав бурхливо розвиватися у 1960-х рр., але справжнiй бум спостерiгався у 1980-х рр., коли нiмецькi вкладники почали тут розмiщувати своi фiнанси з метою уникнення сплати нацiональних податкiв. Наприкiнцi ХХ ст. в краiнi дiяло понад 200 банкiв з загальними балансовими активами 672 млрд. евро. Вже тодi фiнансоний флюс» люксембурзько економiки почав вiдчувати серйознi труднощi. Проти банкiв почали висувати мiжнароднi претензii, звинувачуючи Iх у пргiхованнi прибуткiв. Як наслiдок, число банкiв почало скорочуватися, а уряд краiни виявив готовнiсть вiдмiнити «банкiвську тасмницю» до 2010 р. Сiльське господарство бiльше орiентусться на тваринництво. Активно розввваеться виноградарство (на горбистих берегах р. Мозель). домiнують невеликi фермерськi господарства. Через краiну проходить ряд важливих транспортних магiстралей. Країна має власний флот — 60 суден. Основний рiчний порт — Мертерт. Туризм дас до ВВП бл. 6% (найвищий показник у ЄС). Основними туристйчними об’сктами є середньовiчнi замки i винограднi долини р. Мозель. для подолання залежностi вiд фiнансового сектору створений iнвестицiйний фонд — 863 млрд. евро. Центральний банк Люксембургу створений лише 1998 р. ранiше його функцii виконувалися Бельгiйським центральним банком. У краiнi вiдсутнс населення, рiвень доходiв якого знаходиться нижче прожиткового рiвня. Основний торговий партнер ЄС (85 — 87%). На США приходиться 3,5% експорту i майже 6% iмпорту.

№8 Швейцарія

1. Швейцарська конфедерацiя займає площу 41,29 тис. кв. км, має населення 7,7 млн. чол. Нацiональним святом е день створення Швейцарськоi конфедерацii 1 серпня (з 1291 р.). Країна бере початок 1291 р., коли кантони Урi, Швiц, Унтервальден домовилися про створення оборонного союзу. Лише у 1848 р. Берн став мiстом федерального значення, але не столицею. Як компенсацiю Цюрiх отримав Нацiональний музей, Лозанна — Федеральний суд, Люцерн — Страховий суд. Нинi 118 держав мають своу посольства в Женевi, 78 у Бернi. Нацiональним символом е арбалет. Це всiляко пiдкреслюеться навiть в рекламi, наприклад, «Наша косметика — точне попадання». Нацiональним героем швейцарцi вважають Вiльгельма Теля, якого видумав Фрiдрiх Шiллер. Тепер вiн сприймаеться як iсторична особа, для багатьох швейцарцiв е iдеалом. Ландшафт краiни гiрський: 58,5% територi займають Альпи, 10% - гори Юра (пiвнiчний захiд) iнша територiя пипадае на Швейцарське плоскогiр’я Мiтгельланд. Найвища вершина крани пiк дюфур (4638 м). Головними рiками е Рейн (375 км), Рона (264 км) i Тичино (91 км). На Мiггельландi е значна кiлькiсть озер. Найбiльшi з них — Женевське (581 кв. км) i Боденське (538,5 кв. км). Це плоскогiр’я має вiдносно родючi бурi лiсовi й алювiальнi грунти. Клiмат в горах холодний i вологий, на плоскогiр’i помiрно теплый, в долинах пiвденних схилiв Альп наближаеться до середземноморського. З корисних копалин е родовища кам’яноi солi. Чисельнiсть населення продовжуе зростати i за рахунок приросту населення, i за рахунок мiграцi. Середня тривалiсть жиггя майже 80 рокiв. Етнiчний склад — строкатий: нiмцi - 65%, французы 18%, iталiйцi — 10%, ретороманцi — 1%. Спостерiгаеться незначна перевага католыкiв (46,1%) над протестантами (40%). Строкатiсть пiдтверджуеться напiванекдотом, напiвбувальщиною. Коли дiтей у садочку запитують, де ноны взялися, нiмець вiдповiдае, що його принiс лелека, iталiець — що його знайшли в капустi, француз — шо вiн з’явився внаслiдок стосункiв мiж чоловiком i жiнкою, швейцарець — а в нас у рiзних кантонах по-рiзному. Офiцiйними мовами е iталiйська (500 тис.), французька (1,5 млн.), нiмецька (3 млн.). у 1938 р. до них була долана ретороманська (50 ТиС.), що являе собою сумiш португальсько i есперанто. Нiмецька мова у краiнi (швiцердюг) е рiзновидом алеманського дiалекту. Але навiть у и межах iснують рiзнi говори — бернський, цюрiхський, верхньовалiйський. В школах вивчають, крiм нiмецькоi, ф ранцузьку, iталiйську, англiйську, трохи iспанську i португальську. 70% швейцарцiв володiе iноземною мовою в Голландi — 72%, ФРН — 40%. Етнiчнi регiони тяжiють: Романдiя до Францii, а Тичино — до ‘тали. Останнiй сильно германiзуеться. Швейцарiя займає З мiсце в Свропi пiсля Лiхтенштейну i Люксембургу за числом iноземцiв, що поселяються тут. Число iммiгрантiв в краiнi е найвищим в Свропi — 23%. Але отримати громадянство надзвичайно складно. Зокрема, у Женевi проживае 40 % iноземцiв. Крiм цього, е ще багато французiв, що приiздять сюди на роботу. Багато знаменитых iноземцiв постiйно мешкають у Швейцарii (Е. Тейлор, А, делон, А. Прост, М. Шумахер), бо х хоч i вэнають, але нiхто не пристае. Лише 30% швейцарцiв живе у власних будинках. Житло дороге, так само, як i медычне обслуговування. Швейцарцi надзвичайно люб’язнi. Не долюблюють нiмцiв, iталiйцiв називають «макаронниками» або чорномазими. Але вболiвають за iталiйську футбольну збiрну, бо вона може вцграти у нiмцiв. у гiрськолижному спортi, навпаки, вболiвають за нiмцiв, бо воин можуть виграти в австрiйцiв. Замкненi, скромнi, не люблять пiдлабузництва i самi нiколи не будуть цим займатися. Не хваляться багатством. До евро вiдносяться скептично, бо при уведеннi евро багато нiмцiв перевели всi своi заощадження до швейцарських банкiв. Грошi надзвйчайно добре захищенi: водянi знаки, металiчнi нитки, мiкро перфорацiя, фарби, що можна побачити лише спецiальными апаратами, зображення, якi стають видимьми, коли купюру вузькою стороною поставити на «попа» i тд. Але головне для банкiрiв це шерхiт франкiв. Бонн виготовленi з особливого паперу. Швейцарцi не люблять видилятися, в черзi всi рiвнi. Для жителiв кра’ни важливо, щоб все робилося швидко. Загальнодержавного патрiотиз.му не iснуе. Гiмн знають мало, практично не спiвають. Прапор висить над кожным кварталом, але не має такого значения як в амер иканцiв.

2. Швейцарiя — конфедеративна республiка. дiе Конституцiя 1874 р. до складу краiни входить 26 кантонiв. Главою держави i уряду е президент. Иого заступником є вiце-президент. Бонн обираються Федеральною асамблесю на 1 рiк з членiв Федеральноi ради (до й’ складу входить 7 осiб), що формусться також асамблесю термiном на 4 роки. У Федеральну раду входять представники чотирьох партiй, якi набрали найбiльшу кiлькiсть голосiв виборцiв на виборах у Федеральну асамблею. Остання складаеться з двох палат — державноi ради (iнакше ради кантонiв, 46 членiв, що обираються на 4 роки по 2 представники вiд кожного кантону) i Нацiональноi ради (200 депутатiв обираються за пропорцiйною системою на 4 роки). У парламентi двi офiцiйнi мови — нiмецька i ф ранцузька. Члени фракцiй подiленi за регiонально-мовними ознаками. Основнi рiшення готуються у парламентських комiтетах, тому зала засiдань часто напiвпорожня. На останнiх виборах, що вiдбулися у 2007 р., найбiльше голосiв (29%) отримала права Швейцарська народна партiя. Вона створена у 1971 р., й’ лiдером є мiлiонер з Цюрiха Крiстiан Блогер. для його промов характерна антиiммiгрантська риторика. Саме ШИН виступала iнiцiатором референдуму щодо заборонч будiвництва мiнаретiв у краiнi. Майже 10% iй поступилася Соцiал-демократична партiя. Iншими двома впливовими партiями є Радикальна вiльно-демократична партiя i Християнсько-демократична народна партiя. Бонн традицiйно входять до <великоi четвiрки». Однак згаданi вибори продемонстрували рiст популярностi Партii зелених — 9,5%. Бища судова влада здiйснюеться Федеральним Берховним судом. Його члени обираються Федеральною асамблесю на б рокiв. Глави держави i уряду щорiчно змiнюються. Президентом стае почергово один з мiнiстрiв. Нiколи в урядi не може бути двох представникiв одного кантону. Це дозволяс враховувати принцип постiйного компромiсу. Система спiввiдповiдностi», що втягус рiзнi партii в процес формування загальнонацiональних стратегiчних цiлей, не допускас таким чином неочiкуваних змiн концепцiй у суспiльному розвитку краiни, нона здатна амортизувати конфлiкти i напруги. для краiни характерний iнститут прямоi демократii у ф ормi референдумiв. для проведения народного референдуму необхiдно зiбрати не менше 50 тис. пiдпчсiв для винесення рiшення з розробленого законопроекту i 100 тис. — для внесення змiн в дiю правовi норми. Референдуми подiляються на обов’язковi i ф акультативнi. При проведеннi рёферендумiв обов’язковим є не лише пiдтримка бiльшостi населення, аде й бiльшостi кантонiв. Так, лише у 2002 р. внаслiдок референдуму Країна вступила до ООН нанiть Лiхтенштейн, що користусться швейцарською валютою i захистом — у 1990 р. За це проголосувала незначна бiльшiсть швейцарцiв. Спроби оновити конституцiю шляхом референдуму довго провалювалися, зокрема у 1977 р. Лише 1999 р. вдалося унести в дiю оновлену конституцiю. Жiнки отрималч виборчi права на федеральному рiвнi тiльки в 1971 р. Сдчноi системи освiти не iснус. У 1982 р. вдалося домовитися про единчй початок навчального року — кiнець лiта.

Важливу роль вiдiграють органiзацii дiлових кiл. Серед них видiляються Швейцарський союз промисловцiв i пiдприсмцiв та Асоцiацiя швейцарських банкiрiв. Слiдуючи полiтнцi «постiйного нейтралiтету», Країна уникала навiть вступу до ООН. Лише у 2002 р. Швейпарiя стала членом ООН, попередня спроба вступу 1986 р, була заблокована на референдумi. Змiна позицii викликана економiчними факторами: у багатьох фiнансово-промислових корпорацiй обсяг виробленоi продукцй (i послуг) закордоном iстотно перевищус нацiональнi показники. З ЄС у Швейпарi встановлене двостороння угода про дотримання принципу свободи перемiщення товарiв, капiталiв, робочо сили i патентiв. Вiдношення до вступу в ЄС у краiнi є неоднозначним. Третина пiдтримус цю iдею, третина проти, ще третина «головоi-о» за, але «серцем» проти. Швейцарцi завжди вважалися прекрасними найманцями. Але з 1848 р. найманство заборонено, за виклi-оченням папськоi гвардii. ЭС краiни формуються на основi мiлiцiйноi системи: чоловiки 20 — 24 рр. регулярно призиваються на вiйськову службу (18 недiль). другу частину складають резервiсти, якi вдома мають все для ведення вiйськових дiй. Iх бл. 400 тис., озбросння в них не надто ноне. Чоловiки 20 рiчного вiку 15 недiль перебуваi-оть у рекрутському училищi. Наступнi 8 рр. швейцарець вiдбувас три недiльнi курси вiйськовоi пiдготовки. У кожного вдома є штурмова гвинтiвка з 24 патронами. З 1996 р. можлива альтернативна служба — робота протягом 450 днiв у лiкарнях чи будинках для пристарiлих. Щорiчно для резервiстiв проводяться 3-деннi польовi стрiльби. У них бере участь не менше 300 тис. швейцарцiв. Кожен з них здiйснюс 18 пострiлiв з дистанцii 300 м. Важливу роль у пiдтриманнi босздатностi резервiстiв нiдiграс Швейцарський стрiлкiв союз. для краiни характерна iдеальна концепцiя самолiквiдацii. За пару дiб можна пiдiрвати залiзницi, авто мости, тунелi, якi мiнуються ще при будiвництвi. Зовнiшня полiтика кра’iни вирiзнясться деякими особливими рисами. Так, пiд час другоi свiтовоi вiйни Швейцарiя спiвпрацювала з обома ворожгiми таборами. Країна не присднувалася до економiчного бойкоту проти ПАР, Чилi, СРСР чи Куби. Здiйснювала дипломатичне представництво Куби в США i навпаки, залишалася основним iмпортером кубинських сигар. Аде в останнi десятилiття Країна виявилася втягнутою в скандали навколо нацистського золота i золота апартеiду. у 2001 р. була створена Комiсiя Бержьс для розслiдування спiвробiтництва швейцарських банкiв з нацистами. У зв’язку з дим на Швейцарiю тиснуть з вимогою вiдмiнити банкiвську тасмницю. 3. Швейцарiя — технологiчно високорозвинена крана. ВВП — понад 400 млрд. дол. Вона продовжус залишатися одним з найбiльших фiнансових свiтових центрiв, орiснтованих на обслуговування iноземних iнвесторiв. Мiжнародне обличчя краiни ф ормуiоть порiвняно невелике число корпорацiй. У фармацевтицi це «Новартiс» i <Роше Груп>, у харчовiй — «Нестле», у банкiвсько-страховому секторi — «ЮБС», «Кредiт СвiЄС», «СвiЄС Ре», «Цюрiх файненшел сервiс». Лiдером промисловостi є фармацевтика. Особливо сильнi позицii у виробництвi жарознижувальних препаратiв, вiтамiнiв, протиракового iнтерферону», засобiв для лiкування СНIду. На долю Швейцарii припадас 10% свiтового виробництва i майже 30% свiтового експорту медикаментiв. до мiжнародноi «виробничоi нiшi» входять також пiдприсмства спецiалiзованого машинобудування (медична апаратура, годинники тощо). Тут домiнують малi i середнi фiрми. За вартiстю експорту продукцii машинобудування Швейцарiя займає 7 мiсце в свiтi, входить до першоi п’ятiрки за експортом продукпii станкобудування. За кiлькiсними обсягами вартостi експорту годинникiв краiнi належить 7% свiтового ринку, а за вартiстю — 52%. У Швейцарii у 1897 р. був офiцiйно запатентований швейцарський нiж. Тепер iх випускасться бл. 100 видiв. Найбiльш знаменитi марки i “Уегщег”. Країна входить до лiдерiв з найкращими шансами на свiтовий успiх у наукосмних галузях промисловостi. Майже третина свiтових фiнансових операцiй припадас на швейцарськi банки. В краiнi дiс понад 370 банкiв. Але разом з тим наростають претензii iнших краiн у зв’язку зi збереженням «банкiвськоi тасмницi», що дозволяс «вiдмиватш грошi. у списку найкрупнiших свропейських корпорацiй Країна представлена 26, тодi як Швецiя — 25, а Нiдерланди — 22. Сiльське господарство орiснтоване на тваринництво. Розводиться худоба мiсцевих порiд — Симентальська, Швiцька та iн.). Бiльша частина молока скеровусться на виробництво високоякiсного сиру. Половину з понад 700 тис. корiв випасають на альпiйських луках. Посiви зернових незначнi, але активно розвивасться виноградарство. Основними виробниками у с/г є малi й середнi господарства. Безробiггя в краiнi нiколи не перевищувало 1%. Останнiй значний страйк був зафiксований у 1937 р. Надалi всi протирiччя мiж працвниками i працедавцями вирiшуються внаслiдок незале>кного арбiтражу. Розмiр податкiв залежить вiд кантону. Найнижчими вони є у кантонi Цуг — 2, 87%.

Своi особливостi має торгiвля в Швейцарi. 18% всiе роздрiбноi торгiвлi контролi-осться концерном «Мiгро». Теоретично вiн належить народу. Створив концерн Готлiб Дутваймер. Концерн займаеться воробництвом, має власнi бензоколонки, туристичне агентство, меблевi i кнюкковi салони, органiзовуе концерти. У концернi дотримуються жорстких екологiчнох вимог не продають напоi в алюмiнiевих чи пластиковох пляшках. Пронцопово не продають куриво i алкоголь. Транспортна мережа краiно характерозуеться значном числом тунелiв (Сiмплонськой 19,7 км, Сен-Готардськой — 14,9 км), а також мостiв i вiадукiв. Нонi будуються два новох трансальпiйськох тунелi цей iнфраструктурной проект вважаеться найбiльшом в Свропi. Практочно вся залiзночна мережа (4400 км) електрофiкована. Країна має торговой флот — 26 суден. Справжнiм шоком для швейцарцiв було банкрутство у 2001 р. нацiонально авiакомпанii гiаiг” й правонаступниця “‘i” продовжуе боротося з фiнансовомо труднощамч. давнi традицii має туризм. Вiн зародився ще в ХУI ст. Першоми вiдкрило Швейцарiю англiйцi, згодом нiмцi. Найдинамiчнiше розвиваються лiкувальной та спортовний туризм (гiрськi ложi, гiрськi велосопедо). В кранi прокладено 150 тис. км пiшохiднох туростичнох маршрутiв. Альпiйськой маршрут вiд Боденського до Женевського озера - 300 км. В горах розташовано 150 альпiйських баз-притулкiв. Крана ставить перед собою завдання перетворотося в одного з свiтових центрiв технологй i дослiджень. Швейцарiя володiе велочезноми золотомо резервами. На душу населення пропадае 10 унцiй, що в 10 разiв бiльше, нiж у США i Свропi. На швейцарськох пiдпроемствах закордоном працюс понад 1,7 млн. осiб, тобто понад 43% тох, хто працюе в краiнi. Основномо партнерами по експорту е ЄС (65%), США (10%), по iмпорту — ЄС (79%), США (понад 5%).