№23. Фінляндія

Сучасна фiнляндiя виныкла б грудня 1917 р., коли парламент прыйняв деклараЦiю про проголошення Фiнляндii незалежною краiною. В результати езимовоi вийни» 1939 р. кра’iна втратыла 10% терыториi на користь СРСР. Ныни терыторiя 338,1 тыс. кв. км, населення — 5,4 млн. осiб. державным святом є 6 грудня (з 1917 р.). Финляндию называють Суомi, що в переклади означас «Країна озер». Третына краiны розташована на 100 м. ныжче рiвня моря, дви третини — на 200 м. ныжче. Терыторiя краiни омывасться водами Балтийського моря, Фiнськоi i Ботнiчноi затоки. В центрi Финляндii розташоване Озерне плато. Заполярна частина краiны — лапландия — являс собою пидвыщення 400 — 600 м. Найбiльш значною высочыною цього регiону є Мансельська. у краiнi багато коротких, але повноводнчх рiчок, зокрема Кемi-иоки, Тороно-иоки. На ных чымало порогив i водоспадiв. Стiк рiчок зарегульованый озерами. для Фiнляндii характерно чергування пiдзолыстых грунтiв з торфяно-болотнымы та дерново-пiдзолыстымы. Понад третына територii заболочена. Перешкодою для ведення с/г е наявнисть значного числа льодовыкових валунiв. Розширення с/г угiдь вымагае ведення масштабных мелиоративних робит. Основным прыродним ресурсом Фiнляндиi е лiс, який покривас 3/4 частины i” територii. Переважно це лiс тайгового типу, на пiвднi i пiвденному заходi з додатком листяних порiд, є великi запаси торфу. На пiвночi краiни виявленi запаси залiзноi руди, кобальту, мiдi, нiкелiо, цинку, хрому. За запасами хромiтiв, ванадiю i кобальту краiнi належить 1-е мiсце в Захiднiй Свропi, за запасами титану й нiкелю 2-е, пiритiв — З-е. добувасться й iде на експорт слюда. Мiсневе паливо забезпечус роботу лише 1/3 ТЕЦ, 2/3 — iмпортусться. Клiмат помiрний, перехiдний вiд морського до континентального, а на Пiвночi — континентальний. Густота населення на кв. км складає 17 чол. Тривалiсть життя — 78,5 рокiв. Понад 90% жителiв це фiни. В пiвденних i захiдних приморських районах проживас 300 тис. шведiв, на пiвночi — 2 тис. саамiв (лопарiв). Останнi проживають у Лапландii. У й столицi Раванiсмi створений санта-парк. Лише саами маi-оть право продавати м’ясо оленiв для виготовлення консерви i ковбас. Оленячi роги, що мають лiкувальнi властивостi, купують у саамiв шведи i перепродують iх в Японiю. У краiнi зафiксовано понад 100 тис. iноземцiв, з них майже четверта частина — росiяни. У Фiнляндii двi державних мови — фiнська i шведська. Абсолютна бiльшiсть населення належить до свангелiчно-лютеранськоi церкви (90%) бл. 1% православних. Фiнляндiя мас республiканську форму правлiння. Збiрна конституцiя складається з 4- х конституцiйнпх законiв: Акта про форму правлiння 1919 р. (останнi змiни 2000 р., якi перетворили краiну з президентськоi на парламентську республiку), Акта про право парламенту контролювати законнiсть дiяльностi державноi ради i канцлера юстицii 1922 р., Закону про вищий суд 1922 р. i Парламентського статуту 1928 р. Країна подiлена на 6 лянiв, якi, в свою чергу, подiляються на повiти. Глава державы — президент, який формально володiс широкими повноваженнями. Зокрема, вiн призначас керiвникiв лянiв, формус Верховний суд, є Верховним. Президент обирасться всiм населенням термiном на 6 рокiв. Останнi президентськi вибори вiдбулися у сiчнi 2006 р. На цю посаду фiни переобрали Тарью Халонен. За перший термiн перебування на посадi Свiтовий економiчний форум вiднiс Фiнляндiю до числа найбiльш конкурентноздатних економiк. Фiнляндiя займає першi мiсця в свiтових рейтингах краiн з найвищим рiвнем жиггя, низьким рiвнем корупцii i з самою здоровою екологiсю. Т. Халонен пiд час виборiв заявляла, що нона проти вступу краiни в НАТО i перегляду росiйсько-фiнського кордону, що склався пiсля другоi свiтовоi вiйни. Оскiльки донгий час Т. Халонен була матiр’ю-одиначкою, то нона активно боролася за покращення становища жiнок. Нинi нона перебувас в цивiльному шлюбi з юристом Пентгi Араярвi. Вищим законодавчим органом краiни є Едускунт — однопалатний парламент, який складається з 200 депутатiв, що обираються за пропорцiйною системою термiном на 4 роки. На останнiх парламентських выборах у березнi 2007 р. вiдносну перемогу отрымала Партiя Центру, що набрала 23,1% (51 мандат, на 4 менше, нiж в попередньому склыканнi лiдер прем’ср-мiнiстр до червня 2010 р. Маггi Ванханен). Соцiал-демократiв пiдтримало 21,4% виборцiв (45 мандатiв), Коалiцiйну партiю (голова — Юркi Катайнен, прихильник вступу до НАТО) — 22,3% (50 мандатiв, на 10 бiльше). Остання увiйшла до урядовоi коалiцii i вимагас вступу фiнляндii о НАТО разом з Албанiсю, Македонiсю i Хорватiсю. Останнi парламентськi вибори, що вiдбулися у квiтнi 2011 р., пiднесли сюрприз. Перемогу отримала Коалiцiйна партiя — 20,4%, СДП (Т. Халонен) — 19,1%, нацiоналiстична партiя «Справжнi фiнни», що виступас проти iмiграцii та свроiнтеграцii — 19%. Прем’срмiнiстром з червня 2010 р. до 18 квiтня 2011 р. була Марсi Кiвiнiсмi. Нинi найбiльш ймовiрним кандидатом на цю посаду є Юркi Катайнен, мiнiстр фiнансiв в урядi М. Ванханен. Ляни очолюють губернатори, якi призначаються президентом. Ляну Ахвенаiма (Аландськi островы) надана часткова автономiя. Завершення ххолодноi вiйнш> вiдкрило новi можливостi для Фiнляндii у зовнiшньополiтпчнiй сферi. Зокрема, у вереснi 1990 р. фiнський уряд декларував, що положення Паризького мирного договору 1947 р., яке обмежувало суверенiтет Фiнляндii, втратило свою силу. Фiнляндiя вслiд за Швецiсю подала заявку на вступ до ЄС. Ця заявка отримала пiдтримку на рефендумi 1994 р. Приеднання краiни до ЄС вiдбулося з початком 1995 р. Армiя комплектусться на основi закону про вiйськову повиннiсть. Чисельнiсть збройних сил понад 30 тис. Витрати на оборону складають 1,7% ВВП. Фiнляндiя на початку ХХI ст. входить до друго десятки найбiльш розвинених краiн свiту. Економiчне зростання у ХХI ст. склало понад 5% ВВП. Нинi ВВП складає 185 млрд. дол. iндустрiалiзацiя краiни роэпочалася у 1960-х рр. з модернiзацi лiсового господарства. Був здiйснений перехiд вiд виробництва деревини i целюлози до виготовлення картону, паперу, будiвельних матерiалiв i меблiв. Нинi доля цiсi промисловостi у ВВП знизилася. З лiсовим господарством зв’язаний iстотний сегмент машинобудування. Країна виробляс спецiальнi судна, машини i обладнання для целюлозноi i деревообробно промисловостi. Розвинена кольорова металургiя, що обумовлюс значнi енергозатрати. Фiрма Оутокумпу» є свiтовим лiдером у технологiях обробки мiдi i нiкелю, ((Коне» - у виробництвi лiфтiв. Регiон Хельсiнкi спецiалiзусться на iнформацiйних технологiях. Фiнляндiя вийшла на одне з перших мiсць за долею наукомiстко продукЦi в експортi краiни (бiльше 1/4). Промислове виробництво краiни високо спецiалiзоване — 11 доля в свiтовому ринку машин для виробництва паперу i паперово маси, лiсозаготовчих машин, кранiв i пiдйомного обладнання, мобiльних телефонiв коливасться в дiапазонi 37 — 45%. Фiнляндiя займає 1 мiсце в свiтi за виробництвом криголамiв, суден-лайнерiв, обладнання для целюлозно-паперовоi промисловостi. У Хельсiнкi розмiщусться найбiльший в Свропi завод по виробництву порцеляново продукцii. Фiнськi компанii «I-Iокiа» займає 24 мiсце, а Стура Енсо» (лiсопромислове виробництво) — 31 мiсце серед найкрупнiших компанiй в свiтi. Нокiа» виробляс продукцiю в 10 Країнах, а здiйснюс продаж у 130 Країнах. На початку 1990-х рр. була на межi поглинання швецькою ЕрiкЄСон», але вистояла завдяки притоку iноземного капiталу. Головною особливiстю с/г є його зв’язок з лiсовою промисловiстю. Головним його напрямком є молочне тваринництво. Пiд с/г угiддя використовусться лише 8% територi краiни, Ферми є переважно дрiбними мають до 10 га рiллi, % Iх площ займають лiси. У 2005 р. в краiнi зiбрано 743 тис. т. картоплi, 1 181 тис. т. цукрового буряку, 801 тис. т. пшеницi, 2 103 тмс. т. ячменю. Поголiв’я ВРХ склало 959 тис., свиней — 1 401 тис. 18% енергii вироблясться на атомних станцiях. Атомна станцiя (два реактори) збудована СРСР в Ловiiсе (поблизу Хельсiнкi). Iншi два реактори збудованi шведами. Фiнляндiя сдина Країна Пiвнiчноi Свропи, що эбирасться продовжувати розвивати атомну енергетику. Зокрема, прийняте рiшення про будiвництво 5-го (<Олкiлуото») i 6-го реакторiв. Коефiцiснт використання реакторiв — 94% (самий високий в свiтi). Половина енергii вироблясться на ТЕЦ. 21% - на екологiчно чистих д>керелах енергii (не ГЕС). Газ надходить трубопроводом з Росii. Звiдтiля ж надходить i спра нафта. Восени 2009 р. уряд Фiнляндii дав згоду на проход>кення у своiх територiальних водах Балтiйського моря газопроводу «Пiвнiчний потiк». Натомiсть, Росiя ще на декiлька рокiв дозволипа вивiз лiсного кругляку до Фiнляндii з Карелii i Мурманськоi областi. довжина залiзничноi мережi — 7,8 тис. км. Фiнськi залiзницi мають широку колiю (наслiдок входження до Росiйськоi iмперii як Великого князiвства). Зовнiшнiй торговий баланс активний. Основнi торговi партнери: по експорту — РФ (11), Швецiя (10,8), ФРН (10,6), ВБ (7), США (6), по iмпорту — ФРН (14,9), РФ (13,9), Швецiя (11), ВБ (4,5), Францiя (3,6).

№24.. Норвегiя

Сучасна Норвегiя виникла у 1905 р., коли стортинг 7 червня розiрвав унiю з Швецiсю. Нинi територiя 323,8 тис. кв. км, населення — 4,8 млн. осiб (2006 р.). державним святом є день Конституцi 17 травня (з 1814 р.). Країна володiс архiпелагом Шпiцберген, о. Медвежий у Пiвнiчному Льодовитому океанi, островами Ян-Майен i Буве (у пiвнiчнiй i пiвденнiй Атлантицi вiдповiдно). Бл. третини територii краiни роэташовано на пiвнiч вiд Полярного кола. Норвегiя омивасться водами Баренцова, Норвезького i Пiвнiчного морiв. Вони винятково продуктивнi на рибнi ресурси — трiску, маркеля, окуня. до пiвдня краiни примикас затока Скагеррак. Вздовж всього узбережжя краiни протiкас Гольфстрiм. Узбережжя зрiзане ф iордами. Поблизу узбережжя величезна кiлькiсть островiв i шхерiв. В давнину морський шлях мiж узбережжям i шхерами отримав назву «Шлях на пiвнiч» (1\ощ уег), вiд чого пiзнiше виникла назна Норвегй. За винятком 40 50 км. низовинноi смуги вздовж узбережжя, тернторii краiни знаходиться на рiвнi понад 500 м. над рiвнем моря. Через всю територiю краiни тягнуться Скандииавськi гори — широке нагiр’я, найвищою вершиною якого є гора Галхьопiген (2470 м.). для краiни характерний помiрний морський клiмат, на Крайнiй Пiвночi вiн субарктичний. Завдяки Гольфстрiму узбережжя краiни залишасться вiльним вiд льоду навiть зимою. Рiчна мережа є надзвичайно густою. Рiчки переважно гiрськi, багатоводнi, але короткi. Бонн є джерелом гiдроенергii. В Норвегi нараховусться понад 200 тис. озер. Найбiльшим з них є МьЄСа — 369 кв. км. Понад чверть територi крани займають лiси. У краiнi багатi родовища кольорових металiв, гранiту, мармуру. Норвегiя є свiтовим виробником феромарганцю (бл. 10% свiтового впробництва), мiдi, цинку, алюмiнiю (бл. 6%), магнiю (20%), ванадiю, кобальту, iльменiту (25%). Запаси нафти — бл. 1,5 млрд. т., що перевищус половину всiх запасiв Свропи, природного газу — понад 1,5 трлн. м3, що складає понад чверть всiх свропейських запасiв. Густота населення на кв. км — 15,2 чол. Майже половина населення зосереджена в столицi та 11 околицях — Естландi. Трввалiсть жпггя в кранi — 79,5 рокiв. 97% населення складають норвежцi, В краiнi також проживають саамн (бл. 20 тис.), квени (норвезькi фiнн), датчани i шведи. Iснують двi офiцiйно визнанi лiтературнi форми норвезькоi мови — букмол i ландсмол. На букмолi вйдасться 90% всiсi друкованоi продукцi i ведеться викладання у 80% шкiл. Офiцiйною релiгiсю є лютеранство, яке сповiдус понад 90% населення. Норвегiя — констнтуцiйна монархiя. Главою держави є король. Королiвською є династiя Шлезвiг-Гольштейн-Зогденбург-Глюксбург. На престолi i з 1991 р. представляс Харальд У. Згiдно чинноi Конституцii (1814 р. з наступними поправками) престол передасться за прямою лiнiею незалежно вiд статi. При народженнi Принцеси або Принда, що мас право успадкувати Норвезьку Корону, 1’ або його iм’я i дата народження повiдомляються стортингу i заноситься до його протоколу. За вiдсутностi прямих спадкосмцiв король повинен запропонувати стортингу свого наступника. Якщо парламент цю пропозицiю не приймас, то йому належить право зробити вибiр. Монарх призначас i змiщус прем’ср-мiнiстра, затверджус закони, призначас суддiв Верховного суду та всiх iнших судiв, оголошус вiйну й укладас мир, є верховним головнокомандувачем i главою державноi церкви. Король призначас державну раду в складi не менше 8 членiв. до не обов’язково мас входити прем’ср-мiнiстр. державна рада перебирас на себе функцii управлiння краною у випадку поiздок у межах держави. У разi неповнолiгтя короля стортинг обирас йому регентiв. Законодавчу владу здiйснюс стортинг (165 депутатiв), що обирасться за пропорцiйною системою на 4 роки. Виборче право надане всiм громадянам, якi досягли 18 рр. i прожили в краiнi не менше 5. На першiй сесii стортинга депутати обирають зi свого складу чверть депутатiв, що утворюють лаггинг — вищий дорадчий оргащ iншi формують одельстинг. Законопроекти повиннi обговорюватися i виноситися обома палатами порiзно, але в разi виникнення розбiжностей для схвалення законопроекту необхiдно зiбрати бiльшiсть в 2/3 на сумiсному засiданнi палат. Лаггинг може засiдати спiльно з Верховним судом для обговорення процедур iмпiчменту щодо будь-якого урядовця, що здiйснюсться одельстингом. для схвалення поправок до Конституцii потрiбна пiдтримка бiльшостi 2/3 голосiв на двох послiдовних засiданнях стортингу. Виконанча влада формально належить монарху, фактично — прем’ср-мiнiстру, який очолюс уряд, сформований бiльшiстю в парламентi В адмiнiстративному вiдношеннi Країна подiлясться на 20 фюльке. до iх числа входять i найбiльшi мiста — Осло i Берген. Керус тут фюлькесман. При ньому дiс ф юлькестинг, що формусться з голiв сiльських i мiських комун. Останнi функцiонують на основi самоуправлiння. у 1969 р. був органiзований Союз норвезьких саамiв, а в 1989 р. обрали парламентську асамблею цього народу — Саметинг. Окремим фюлькесманом управлясться архiпелаг Шпiцберген. Особливiстю внутрiшньополiтичного розвитку Норвегii є встановлення свосрiдного балансу мiж соцiальними i полiтичними силами крани. Характерна ранiше для крани двополюсна партiйна система нинi перебувас у стадi трансформацii. Лiво-центристськi сили представленi Норвезькою робiтничою партією, Соцiалiстичною народною партією i Партією Центру. На парламентських виборах 2005 р. вони отримали пiдтримку вiдповiдно 32,7, 8,8 i 6,5% голосiв виборцiв i сiлали правлячу коалiцiю на чолi з прем’ср-мiнiстром Иснсом Столтенбергом. На iншому полюсi знаходяться право-центристськi партii — Хейре (консервативна), Християнсько-народна i Венстре (лiберальна). На виборах 2005 р. ‘х пiдтримали вiдповiдно 14,1, 6,8 i 5,9% виборцiв. В Iх протистояння активно втручасться популiстська Прогресивна партiя, з якою вiдмовляються спiвпрацювати i лiвi, i правi партii. у 2005 р. 11 пiдтримало 22,1% виборцiв. Внаслiдок виборiв 2009 р. переможцем внйшла Норвезька робiтнича партiя, яку пiдтримало 35,4% виборцiв. СП i Партiя Центру отримали вiдповiдно по 6,2% голосiв. Правоцентристськi партii заручилися пiдтримкою — Консервативна партiя — 17,2%, ХдП — 5,5%. Стабiльним залишасться рiвень пiдтримки популiстськоi Партii Прогресу — 22,9%. Коалiцiю продовжус очолювати 1-ГРП на чолi з прем’ср-мiнiстром Иенсом Столтенбергом. уряди краiни проводили у пiслявоснний перiод полiтику <соцiального партнерства», в якiй важливе мiсце належить профспiлкам i дiловим колам, зокрема Центральному об’сднанню профспiлок та Конфедерацii норвезьких пiдприсмцiв. Норвегiя завжди брала активну участь у мiжнародному жи’ггi. Норвежець Трюгне Лi став першим (1946 — 1953 рр.) генеральним секретарем ООН. Норвезька дипломатiя вiдiгравала важливу посередницьку роль в урегулюваннi конфлiктiв мiж ЧОВП та iзраiлем, в Гондурасi й Шри Ланцi. Країна є членом Пiвнiчноi ради i входить до Скандинавського митного союзу. 1962 р. уряд Норвегii звернувся з проханням про присднання до свропейського Загального ринку i в 1972 р. погодився з умовами вступу. Але на рефендумi бiльшiсть населення висловилася проти теж саме повторилося i на референдумi 1994 р., коли ставилося питання про присднання до ЄС. Натомiсть, в 1973 р. з ЄС була пiдписана угода про вiльну торгiвлю промисловими товарами, а в 1994 р. — угоду про Свропейський економiчний простiр. Норвегiя є членом НАТО. у 2003 р. Країна скерувала вiйська до iраку в складi очолюваноi США коалiцii. В цiлому, панiвний ранiше атлантичний» напрям зовнiшньоi полiтики дещо втратив снос значення. Норвезька полiтика (базова» i атомна») передбачала вiдмову вiд розмiщення на територii краiни iноземних вiйськ i ядерноi зброi нинi знята з полiтичних планiв владою. Значення норвезькоТ iнфраструктури для американськоi стратегii i НАТО частково скоротилося. Але свою роль <особливi» норвезько-американськi вiдносини зберiгають. Не дарма в США вважають, що Норвегiя — стратегiчний союзник» i пiвнiчний форпост» Вашингтона.

Чисельнiсть норвезькоi армii складає 27 тис,, вiйськовi витрати — 2,1% вiд ВВП. Норвегiя є розвиненою постiндустрiальною краiною, володiс значними природними ресурсами, висококвалiфiкованою робочою силою, передовими технологiями i новiтнiми методами органiзацii виробництва. ВВП 335 млрд. дол. для бюджету краiни характерний профiцит. Значним є державний сектор, що в роки правлiння лiвих центристiв розглядалося елементом скандинавськоi моделi держави загального благополуччя» Економiка крани подiлена на двi частини: континентальну i шельфову. 1{онтинентальна представлена традицiйними галузями, а шельфова нафтовою i газовою. Перше норвезьке нафтове родовище було вiдкрите у 1969 р. в районi Екофiск в норвезькiй частинi Пiвнiчного моря. З середини 1990-х рр. Країна постiйно входить у трiйку свiтових лiдерiв за експортом нафти. Крана забезпечус потреби Захiдноi Свропи в газi i нафтi на 20%. Найкрупнiшим газовим родовищем кра’ни є Троль. Крiм шельфу Пiвнiчного моря, значнi запаси нафти i природного газу є Баренцовому морi. Однак 150 тыс. кв. км його шельфу (хсiра зона») є спiрною з Росiсю. Країна щороку добувас понад 100 млрд. м3 природного газу i понад 150 млн. т. нафти. За постачаннями скрапленого природного газу Норвегiя поступасться Катару, Iндонезй, Алжиру. За експортом нафти поступасться лише Саудiвськiй Аравii i Росй. Пiсля припинення Газпромом у сiчнi 2009 р. постачання газу до Свропи, частка норвезького газу на ринку Свропи iстотно зросла. добре розвинене машинобудування, зокрема виготовлення обладнання для нафтовоi i нафтопереробноi промисловостi, нафтових платформ. У краiнi збудована найбiльша в свiтi нафтова платформа, призначена для добутку нафти з морського шельфу. Норвегiя, крiм видобутку нафти i газу, спецiалiзусться на рибальствi i аквакультурi (вирощування риби на рибних фермах вирощусться особливо цiнна риба — лосось i сьомга), морських перевезеннях, кольоровiй металургii, хiмii, суднобудуваннi, гiдроенергетпцi, iнформацiйних послугах. Норвезька компанiя Норск гiдро» володiс алюмiнiсвим комбiнатом «Сундваль», який є найкрупнiшим алюмiнiсвим заводом в Свропi. Нафтогазова промисловiсть, рибальство, судноплавство мають експортно-орiснтований характер. 90% виловленоi риби i 90% добутоi нафти йде на експорт, а торговий флот краiни є одним з найкрупнiших в свiтi (4 мiсце в свiтi за тоннажем 4% вiд свiтових вантажних перевезень). Вiд його роботы Країна отримус 1/5 частину своiх валютных доходiв. Половину виловленоi рыбы переробляють на кiсткову муку i риб’ячий жир. Останнiм часом динамiчно розвивасться електронне виробництво. Нацiональним лiдером тут є компанiя «Норск дата», що виробляс комп’ютери. Останнiм часом норвезький уряд реалiзус програму переведення пiдприсмств з крупных мiст до пiвнiчних районiв, що є важливим напрямом регiональноi полiтики. державний сектор складає 14% (один з найнищих в Свропi). держава з 1922 р. зберiгас монополii-о на торгiвлю алкогольною продукцiсю. державна компанiя Петерс» керус державними долями у всiх нафтових компанiях, контролюс процес збуту нафти i газу, здйснюс вiдрахування на користь державы. Провiдна нафтодобувна компанiя «Статойл» також належить державi. Вона займає 88 мiсце серед найбiльших корпорацiй свiту i виробляс 60% норвезького газу i нафти. Крiм власних компанiй, видобуванням займаються «Шелл», «Шеврон Тексао», Рургаз, <Газ де Франс» та iн. У краiнi за рахунок вiдрахувань вiд продажу нафти i газу створений Пенсiйний фонд (понад 400 млрд. $), що мас на метi компенсувати майбутнiм поколiнням втрати вiд вичерпання нафтових i газових родовищ, а краiну перетворити в державу-рантьс на зразок Швейцарii чи Лiхтенштейну. Цей фонд перевищус за обсягом найбiльший в свiтi Пенсiйний фонд США. Норвегiя займає 1 мiсце в свiтi за виробництвом гiдроенергii на душу населения. iнша частина енергii вироблясться на ГЕС i альтернативних джерелах. Норвегiя не мас зовнiшньо заборгованостi. У с/г виробництвi найбiльш розвиненим є тваринництво. С\г субсидiюсться державою, тому не може витримати конкуренцiю з боку iнших держав. Пiд сг угiддя вiдведено лише 3% територii краiни, Рiвень самозабезпечення крани власними сiльгосппродуктами складає бл. 50%. Крана iмпортус цiлий ряд с/г продуктiв, в т. ч. пшеницю. у 2005 р. в кранi зiбрано 386 тис. т. пшеницi, 592 тис. т. ячменю. Поголiв’я ВРХ склало 933 тис., свиней — 100 тис. Основний транспорт в кранi — морський (понад 80% зовнiшнього товаропотоку). Велику роль у транспортi вiдiграе каботажне плавання. є понад 200 поромних маршрутiв. Бiльше половини залiзниць електрифiкованi. Гiлка до Нарвiка належчть шведськiй компанi, оскiльки цiсю дорогою вивозиться шведська залiзна руда на експорт. Головна автомагiстраль Осло — Берген зимою протягом 4 6 мiсяцiв закрчта для руху. Крана має розвинену мережу трубопроводiв: 22 сполучають шельф i материк, б — крану з Свропою, в т. ч. 1 з Великою Брчтанiею. Нацiональнi парки займають 10% територi крани. Зовнiшнiй торговий баланс активний. Основнi торговi партнерч: по експорту — ВБ (25), ФРН (13), США (7), Швецiя (6,5), Данія (4), по iмпорту — Швецiя (14), ФРН (13), Данія (7), КНР (6), США (5).

№25. Данія

Данія як держава виникла ще в IХ ст. Внаслiдок Версальського мирного договору i проведення плебiсциту в Шлезвiгу пiвнiчна його частина вiдiйшла до данi. Пiсля друго свiтово вiйни незалежнiсть вiд дани отримала iсландiя. З того часу кордони королiвства не змiнювалися. Нинi його територiя складає 43,4 тис. кв. км, на яких проживас 5,5 млн. осiб. державними святами є день народження королеви (16 квiтня 1940 р.) i день Конституцi (з 5 червня 1849 р.). На заходi Данія омивасться водами Пiвнiчного моря, на пiвночi — затокою Скагеррак, на сходi — протоками Кагггегат i Ересунн, на пiвденному сходi — Балтiйським морем. Данія складаеться з 406 островiв. до найбiльших з них вiдносяться Зеландiя, Фюн, Лоллан, Борнхольм. Країна являс собою рiвнину висотою 30 — 50 м. над рiвнем моря. 3 1972 р. в датському секторi Пiвнiчного моря почали добувати нафту, з 1984 р, — природний газ, якi повнiстю задовольняють краiни у цьому видi палива. Пiсля вiдкриття нафтових родовищ Данія перетворилася з iмпортера в експортера нафти, але запасiв вистачить приблизно на 15—20 рокiв. Нафта добуваеться на 42 платформах у Пiвнiчному морi. є запаси бурого вугiлля i торфу, а в Гренландii — кам’яного вугiлля. На цьому ж островi виявленi поклади нафти, залiзноi рудй, золота, урановцх i цинкових руд, рiдкоземельнпх металiв — торiю i молiбдену. Але промисловий видобуток стосусться поки що лише цинку, свинцю i золота. На о. Борнхольм видобувасться каолiн i гранiт. Води крани багатi рибними ресурсами. Запаси гiдроенергi незначнi, родовища торфу i бурого вугiлля мають мiсцеве значення. Грунти — пидзолисти й бурi — сильно окультуренi. Клiмат помiрний океанiчний. Густа сiтка малих рiчок пiдживлюсться за рахунок дощових вод. Найдовша рiчка крани — Гудено. Необхiднiсть випасання худоби спричинило винищення лiсiв. З середини ХIХ ст. лiси вiдновлюються за рахунок висаджування ялин. Традицiйно ж датськi лiси були листянгiми (бук, дуб). Людська дiяльнисть призвела до цiлковитого зникнення бобрiв, зменiвення чисельностi оленiв i косуль. Останнiй вовк був вбитий у 1813 р. до складу данi входить найбiльший в свiтi острiв Гренландiя, роэташований у Пивничному Льодовитому океанi. Иого територiя складає 2176 тис. кв. км. Админiстративним центром острова є Нуук. датчани складають 98% населення крани. У данi також проживають фарерцi, гренландцi, нiмцi, турки, перси, сомалiйцi. Густота населення на кв. км — 127 чол. Майже половина населення зосереджена в столицi та i околицях. Тривалiсть жиггя — 77,8 рокiв. державною релiгiсю є лютеранство, яке сповiдус 95% населення. Всi сплачують релiгiйний податок, крiм тих, хто офiцийно вiдмовився. Останнiх мало. По вiдношенню до лютеранства є 4 основних моменты — хрещення, конфiрмацiя (вiнчання), вступ до шлюбу, похорони. У краiнi 2% мусульман. Населення Фарерських островiв налiчус 47 тыс. Тут функцiонус двi офiцiйних мови — датська i Фарерськi, основною релiгiсю є лютеранство. Островы з 1948 р. користуються внутрiшньою автономiсю. Населення Гренландi складає 56 тис., з яких 45 тис. — гренландцi-iнути. На островi користуються двома офiцiйними мовами — гренландською i датською. За Конституцiсю 1953 р. острiв отримав статус заморського амта, а в 1979 р. проголошений самоврядною територiсю в складi датського королiвства. датчани — методичнi, пунктуальнi, зваженi й демократичнi. Лояльно ставляться до англiйцiв, навiть вчтiвки футбольнчх фанатiв зустрiчають з розумiнням. Недолюблi-оють шведiв, називають х «пiвнiчними нiмцямго>. Якщо хтось впаде на вулицi п’яний, датчанин подумас, що то напевно швед». Останнiм часом датчани намагаються полюбити нiмцiв, але це поки що погано вдасться, Бонн продовжують пiдозрювати сусiдiв у намаганнi захопити Свропу i купити Ютландiю. Натомiсть, нiмцi люблять данiю за пляжi i море, а шведи за можлчвiсть безмитно купити пиво. Оскiльки цiни на товари, особливо предмети розкошу, у Нiмеччинi суггсво нижчi, тому для датчан эбудована цiла мережа супермаркетiв на пiвденному кордонi Ютландй i Нiмеччини. У пенсiонерiв данi надзвичайно популярными є одноденнi шоп-тури до Нiмеччини. Кiнцевою метою них є завезення до Данi засобом контрабанди рiзних товарiв, особливо спиртного i цигарок. Цигарки запихають пiд одяг, а спиртне наливають у термоси, призначенi нiби то для кави. датчани надэвичайно люблять свою крану i вважають д ключовою у Пiвнiчнiй Свропi. В х уявленнi Скандинавiя — це миска з рисовим пудингом, а Данія в цiй мисцi — золота ямка в серединi, наповнена розтопленим маслом. Жителi крани є надзвичайними патрiотами. У кожному сiльськом5т будиночку в садочку є флагшток для пiдня’ггя державного прапора. Мiськi жителi орендують земельнi дiлянки, щоб встановити там флагшток. На холодильниках датчани прикрiплюють магнiтиком список дат, коли потрiбно пiднiмати прапор. датськi футбольнi фанати першими в Свропi почали розмальовувати своу обличчя кольорами нацiонального прапора. Жителi данi надэвичайно законослухнянi. Ув’язненi ведуть нормальне жглтя i навiть можуть керувати свом бiзнесом по телефону чи засобом листування. У датчан є загостреними вiдчутгя товариства, святкового настрою i повного задоволення. В iдеалi житель дани не уявляс себе поза межами сiм’ чи компанд друзiв, не схильний привертати увагу до свох успiхiв, вiддас перевагу пошуку консенсусу чи компромiсу, не переносить мовчки недолiки, не любить, коли запiзнюються, луже доро>кить свосю професiсю. датчани роззуваються при входi до будинку, майже нiколи не носять взу’ггя на высоких каблуках, при зустрiчi вiддають перевагу рукостисканню, iнколи обiймам, але без поцiлункiв. Оскiльки датське телебачення вiдстас у свосму розвитку, порiвняно з ТБ Швецi чи Нiмеччини, то жителi пiвнiчного сходу та пiвдня вiддають перевагу перегляду телевiзiйних програм сусiднiх кран i в зв’язку з цим володiють вiдповiдно шведською i нiмецькою iовами. датчани бережливо ставляться до екологй, але разом з тим жiнки зимою носять шубы, пояснюючи, що таким чином ноны пiдтримують традицiйнi промисли народiв Гренландй. Ненатуральна жа та цукор вважаються ворогамы здоров’я. Багато уваги придiлясться розвитку масового спорту. У кожному мiстi є спортзал, футбольне поле, басейн. датчани дуже скрупульозно сортують вiдходи з метою х переробки. для мiст притаманний колективне (поквартальне) опалення i пiдiгрiв води. З особливою прискiпливiстю жителi данi вiдносяться до утеплення будинкiв. Охоче вступають до шлюбу, але показники розлучень високi. Данія — перша крана в Свропi, де були дозволенi шлюби мiж гомосексуалiстами. Значне число дiтей в данi народжусться поза шлюбом. В зв’язку з высоким ступенем залучення жiнок до трудовых вiдносын у кранi створена розгалужена мережа ясел, дитячих садочкiв i дитячих центрiв, де доглядають дiтей вiком вiд 5 рокiв. Жытелi данi вiддають перевагу вiдпочинку всерединi крани. Тако>к прiоритетним мiсцем для вiдпочпнку є сiльська мiсцевiсть у Швецii, зокрема на пiвостровi Скольмо, який колись входив до складу датського королiвства. Полюбляють вiдвiдувати кафе, де п’ють каву, грають у нарди та чйтають газеты. Улюбленим напосм є шнапс, який виготовляють з картоплi. Основна трапеза вiдбувасться мiж б i 7 годинами дня. Подасться традицiйне блюдо <палаюча любов» - картопляне пюре з хрусткими шматочками бекону, пiдсмаженого на власному жирi. Популярним у споживаннi є оселедець — настiльки, що молоду симпатичну дамочку запросто можуть назвати «оселедчиком». У гостях не можна пропускати тости i обов’язково потрiбно хвалити всi блюда, що подаються на стiл. Улюбленими святами жителiв дани є Рiздво та день святого Ханса (найдовший день в роцi), коли датчани збирають паливо для вогнищ, На весь вiдомi датськi архiтектори. Иорн Утсон спроектував знаменитий Сiднейський оперний театр, датськi архiтектори допомагали перебудовувати Берлiн. Свiтову славу здобула скульптура Русалочки, створена за мотивами казки ГХ. Андерсена — найбiльш вiдомого датського письменника. Творцем екзистенцiоналiзму став iнший знаменитий датчанин К’ сркрегор. Податки у дани складають бл. 50% i є одними з найвищих у Свропi. Однiсю з найбiльших на континентi є допомога по безробiггю. Мiсцевi бiзнесмени почувають себе в такiй ситуацii далеко некомфортно. Взагалi бiзнес розвивасться в межах системи гiльдiй. Змiнити лампочку може лише електрик, який, крiм всього iншого, вивчив ще й iсторiю лампочки. За безробiтного турбусться вiдповiдна профспiлка залежно вiд його квалiфi кацii Данія є конституцiйною монархiсю. Конституцiя, схвалена 1849 р., корегувалася у 1915 i 1953 рр., коли був створений однопалатний парламент i жiнкам було дозволено ставати главою держави. Адмiнiстративно Країна подiлясться на 14 амтiв. Глава держави король, що здiйснюс законодавчу владу разом з парламентом, а виконавчу разом з урядом. Iноземцi жартома називають данiю <велосипедною монархiсю». Нинi монархом є королева Маргрет II (з 1972 р.). датчани називають 11 лiоб’язно дейзi — Маргаритка. Це жiнка високого зросту, надзвичайно талановита, Вона виступас як дизайнер костюмiв на телебаченнi, малюс декорацii для балетних постановок, є лiнгвiстом i художником. Зокрема, королева переклала датською мовою роман Сiмони де Бовуар «друга стать» i прикрасила своiми iлюстрацiями подарункове видання «Володар перснiв» дж. Толк’сна. На i’ думку, сдиним 11’ недолiком є курiння. Але за це датчани ще бiльше люблять свою королеву. Вищим законоданчим органом є фолькетинг — однопалатний парламент, 179 депутатiв якого (включаючи 2 вiд Фарерських островiв i 2 вiд Гренландii) обираються термiном на 4 роки за пропорцiйною системою. 135 депутатiв обираються в 23 виборчмх округах, 40 за партiйними списками залежно вiд результатiв голосування за полiтичнi партii. для полiтичний партiй прохидний бар’ср достатньо низький — 2%. Останнi парламентськi вибори мали мисце у листопадi 2007 р. Незначну перевагу в парламентi отримала Лiберальна партия (Венстре) —46 мандатiв. Партiя иснус ще з 1870 р., вiдображас интересгi крупних и середнiх землевласникiв, частини промислових пiдприсмцiв. социалдемократична партiя, що iснус з 1971 р. и об’сднус робитникив, службовцив, дрiбних власникiв, мас в парламенти 45 мандатив. Третя мiсце за результатами виборiв посiла датська народна партiя (25 мандатив) — партия правого спрямування, що виступас проти державного регулювання економiки и обмеження свободи пiдприсмництва. 23 и 18 мандатив набрали видповидно социалистична народна партия и Консервативна народна партия. Внаслидок значного числа партий, що проходять до парламенту, уряди в краiнi завжди коалiцийнi, а як результат значного числа партий ливого и ливоцентргiстського спрямування в уряди завжди присутни соцiалiсти. Хрестоматiйним вже став вислiв, що датчани працюють по-чорному, iдять зелене, а голосують за червоних. Политичнi орiснтири жителив краiни достатньо аморфнi, а сами Бонн вважають, що вид перемоги тисi чи iншоi партii мало що змiниться. Так, не так давно до парламенту був обраний професийний комiк Якоб Хаугорд вiд партii «Ледарi», де вин був сдиним членом. до його передвиборчих обiдянок було включене забезпечення велосипедив попутним вiтром. З квiтня 2009 р. прем’ер-мiнiстром данi е Ларс Лекке Расмунсен, що представляе Лiберальну партiю — Венстре.

ВВП крани складае 2008 млрд. дол. двi опори економiки крани — машинобудування i АПК. Регiон Копенгаген спеЦiалiзуеться на бiотехнологiях. добре розвиненi суднобудування, виробництво с/г технiки харчова промисловiсть. Крана спецiалiзусться на випуску електронiки медичного призначення, iнструментах, засобах телевiзiйного зв’язку. 2/3 продукцii крани йде на експорт, половина — до кран ЄС. Данія продовжуе залишатися самим крупним експортером свинини в свiтi. Вона вийшла на б мiсце за обсягом виробництва. доля експорту у виробництвi вершкового масла, сиру, мяса перевищуе 4/5. Компанiя «Карлсберг» має фiлi у 40 кранах свiту, а 88% пива, що нею виробляеться, експортуеться. В цiлому Данія експортуе понад 250 млн. л. щорiчно. Ця компанiя має двi мережi заводiв «Карлсберг» i <Туборг». Пиво для краiни має таке ж значення як нафта для Техасу. є маса мiсцевих пивоварень, якi маi-оть своiх прихильникiв. Слабоалкогольнi сорти пива датчани називають «пивом для баб». На снята у кранi випускають особливi сорти пива — «день П» (на Великодень), «Снiжне пиво» (коли випаде перший снiг). датська «Ново Нордiск» е свiтовим лiдером у виробництвi iнсулiну (50% свiтового виробництва) i промислових ензимiв (ферментiв). Виробництво iнсулiну тiсно пов’язане з розвитком свинарства. Цей само концерн виробляе лiки i геннозмiннi продукти. Крана займає провiднi позицii в областi бiотехнологii i фармацевтики. датська компанiя «Х. Лундбек» е найкрупнiшим в свiтi виробником препаратiв для лiкування захворювань центральноi нервовоi системи i знеболюючих засобiв. датська фiрма «Хальдор Топсе», на яку припадае 25% свiтового виробництва сiрчаноi кислоти, розробила технологiю безвiдходного виробництва сiрчаноi кислоти. датський виробник слухових апаратiв «джейн Ресаунд» утримуе 25% свiтового ринку. Крупним виробником дитячих iграшок е компанiя «Лего». В краiнi створений евро регiон Ересунн, що виник внаслiдок уведення в експлуатацiю моста через протоку. Вiн об’еднав датську Зеландiю i шведську Сконе. За обсягами iнвестицiй вiн займає трете мiсце пiсля Лондонського i Паризького регiонiв. Данія займає 1 мiсце серед краiн — членiв ЄС за обсягом виробництва продуктiв харчування на душу населення. Частина датських фермерiв спецiалiзуеться на на екологiчно чистому сiльському господарствi. Фермери крани не вирощують генномодифiкованих культур. В зв’язку зi зменшенням шкiдливого навантаження на грунт у данi, так само як i в Швецii та Фiнляндii, зменшуються показники внесення мiнеральних добрив. у 2005 р. в краiнi зiбрано 1 576 тис. т. картоплi, 2 763 тис. т. цукрового буряку, 4 887 тис. т. пшеницi, 3 797 тис. т. ячменю. Поголiв’я ВРХ склало 1 544 тис., свиней — 13 466 тис. Таким чином, у краiнi свиней у 2,5 рази бiльше нiж людей, але нiде в селах ви не побачите, щоб вони були на виду. Пiд с/г угiддями знаходиться 65,5% територii краiни. Один датський фермер забезпечуе продуктами харчування понад 100 осiб. датський експорт м’ясних продуктiв в сiм разiв перевищуе середнiй для 15 краiн ЄС показник, а риби i морепродуктiв — у 12 разiв. Розвивають аквакультуру — вирощують форель i морського вугра. датськийбекон виробляеться майже виключно для експорту i подiляеться на «англiйський» - бiльше м’яса, менше жиру та «iрландський» - навпаки. датська компанiя «ден данске банк» (фiнанси) займає 35 мiсце серед найбiльших корпорацiй свiту. Бiльшу частину енергii отримують на ТЕЦ. Тут поряд з традицiйним паливом використовуються бiомаса, солома, дерев’яна стружка. Так само, як i в Швецii та Фiнляндi, використовуеться бiогаз — сумiш метану, вуглекислого газу, сiрководню, що отримують зi смiзтя. динамiчно розвивасться вiтряна енергетика (12%) — на шельфi в зв’язку з тим, що джерел гiдроенергii практично не мае. Данія е одним з лiдерiв по розвитку цього напряму енергетики. Бiля о. Лоланд знаходиться найбiльша в свiтi вiтряна електростанцiя, на якiй встановлено 72 вiтряки. датськi фiрми виробляють 38% всiх вiтряних турбiн в свiтi. Всього «зеленi» джерела енергi дають 20%. Такого показника ЄС планус досягги у 2020 р. Копенгагенський аеропорт Каструп» е одним з найбiльш жвавих у Свропi. для крани характерна ефективна система автотранспорту. Вiдсутнiсть автопромисловостi i високi цiни на авто сприяють розвитку велосипедного транспорту. У Копенгагенi велосипед можна взяти на прокат на спецiальних стоянках. Бажаючий опускас грошi в автомат, який роэблоковус велосипед. дiставшись мети подорожi вело залишають на iншiй стоянцi. Як правило, води авто поступаються дорогою велосипедистам, а останнi пiшоходам. В таксi розраховуються за лiчильником, але якщо запропонувати таксисту грошi на чарочку, вiн не вiдмовиться. В краiнi нараховуеться 60 мiсцевих поромних переправ, якi з’еднують острови краiни. Нещодавно мiж островами Зеландiя i Фюн поромна переправа була замiнена на найдовший в Свропi пiдвiсний мiст — 4 милi. Перезд по мосту займає всього 10 хв., але iнколи потрiбно чекати до 50 хв. в черзi, щоб купити бiлет для проiзду по мосту. Незначна бiльшiсть населення краiни на референдумi висловилася проти приеднання до зони евро. Зовнiшнiй торговий баланс активний. Основнi торговi партнери: по експорту .— ФРН (17), Швецiя (13), ВБ (8,8), США (6,6), Норвегiя (5,3), по iмпорту — ФРН (21), Швецiя (14), Нiдерланди (7), ВБ (6), Норвегiя (4,5).