№14. Сербія

. Територiя крани складає 77,5 тис. кв. км i має населення 7,365 млн. осiб. У др. пол. ХII ст.. один з сербським жупанiв Стефан Неманя став князем i заснував першу нацiональну династiю. Розквiт Сербсько держави припав на середину ХIУ ст., коли титул «царя сербiв i грекiв» носив Стефан душан. Але 28 серпня 1388 р. у битвi на Косовому полi серби потерпiли поразку вiд турок-османiв. Нацiональну боротьбу за визволення роэпочав Чорний Георгiй, що заснував династiю Караджорджевпчiв. У 1820 р. Стамбул визнав Сербiю самостiйнвм князiвством на правах васально залежностi. Повну незалежнiсть С. отримала пiсля росiйсько-турецькоi вiйни 1877 — 78 рр. Берлiнський конгрес 1878 р. визнав державний статус i за Чорногорiею. 1918 р. — Королiвство сербiв, хорватiв, словенцiв (з 1929 р. — Королiвство Югославiя). Пiсля вiйни — СФРЮ. На територi С. двi автономi Косово i Методiя та Воеводина. За конституцiею 1974 р. обидвi отримали елементи конфедерацi. У Сербi комунiсти намагалися втримати владу за будьяку цiну. Сано Мiлошевич — лiдер СПС на донгий час став кумиром i вождем сербiв. Пичини цього полягали в тому, що Мiлошевич легалiзував сербський нацiоналiзм, виступав за прямi контакти з народом. Крiм цього, вiн виступив iнiцiатором антпбюрократично революцii. На президентських виборах 1990 р. вiн набрав 65,3%. у Чорногорi Мiлошевич вiдсторонив вiд влади стару партiйну номенклатуру i привiв до влади свох молодих прихИльникiв М. Булатовича i М. джукановича. 1992 р. була створена СРЮ. Обидва суб’екти федерацi — Сербiя та Чорногорiя рiвноправнi. Була створена союзна Скупщина, единий президент, але слабший нiж у С. та Ч. Президентом СРЮ став д. Чосiч — дисидент-письменник ще часiв Тито. Прем’ером став американський мiлiонер М. Панiч. Але, як тiлькп вони почали критикувати Мiлошевича, iх з посади змiстили. Була створена Сербська радикальна партiя на чолi з В. Шешелем. Останнiй виграв президентськi вибори 1997 р. у Сербi’, але ‘х результати визнали недiйсними. На повторних виборах перемiг С. Мiлошевич. Того ж року на президентських виборах у Ч. зiштовхнулися М. джуканович i М. Булатович. З незначноi-о перевагою перемiг перший. Вiн проголосив прозахiдний полiтичний курс, але сутнiсть режиму вiд цього не змiнилася. Ситуацiя почала змiнюватися пiсля бомбардувань Сербi у 1999 р. та перетворення Косово у мiжнародний протекторат. Мiлошевич пiшов на третiй термiн. Чорногорiя оголосила про бойкот виборiв. СПС i Мiлошевич цi вибори програли. Президентом став В. Коштуниця. 14 березня 2002 р. був пiдписаний документ про перетворення СРЮ у Спiвтовариство Сербi i Чорногорii. Обидвi трактувалися як держави, а чрез три роки на референдумах мали остаточно вирiшити свiй статус. 21 травня 2006 р. у Ч. вiдбувся референдум. За вiддiлення 55,5%. Найбiльше прихильникiв вiддiлення в албанських i босяцьких районах. Крiм цього, певну роль вiдiграв той факт, що чорногорцi у Сербi були позбавленi права голосу, в чорногорцi у США i Захiднiй Свропi — нi. Косово з 1999 р. мало статус мiжнародного протекторату. На парламентських виборах 2001, 2004 рр. перемагав демократичний союз Косово Iбрагiма Ругови, друге мiсце займала дПКосово Х. Тачi. Серби (Вiдродження), якi у 2001 р. набрали 11%, далi вибори бойкотували. Свого часу, Тито сподiвався на входження до СФРЮ Албанi, тому заохочував переселення албанцiв до Косово i забороняв переселятися туди сербам. 17 лютого 2008 р. Косово проголосило державну незалежнiсть державними мовами оголошенi сербська i албанська. Територiя Косово складае 10, 887 тис. кв. км, населення 2,2 млн, осiб. ВВП на душу населення юл. 2 тис. дол. Разом з тим, на територй Косово е значнi родовища свинцю, цинку, нiкелю, бокситiн. Запаси лiгнiтiв складають 15 млрд. т. Косово, як i Чорногорiя, використовуе евро в односторонньому порядку. 80% всiх наркотикiв, що потрапляють до Свропи, надходять через територiю Косово. Основна частина С. роэташована на Балканах невелика частина на пiвнiч вiд дунаю виходить у Центральну Свропу. На пiвночi Середньо дунайська низовина, Сербське нагiр’я в центрi, Схiдно-Сербськi гори на сходi. Найвища точка — гора джеравиця — 2656 м. дунай має дёвжину 588 км. Крупними його притоками е Сана, дрина, Морава. Iснуе двi крупних канальних системи — Банатська (518 км) i Бачська (421 км). Клiмат — поМiрно-континентальний, грунти н низинах — чорноземи, на нагiр’ях — бурi лiсовi. Лiси замають бл. 25% територй. є родовища лiгнiтiв, нафти, газу, бокситiв. 52% населення проживае у мiстах. Тривалiсть жи’ггя складае 73,9 роки. В етнiчнiй структурi населення виразно перевають серби 82,9%. Угорцi складають майже 4% населення, цигани — 1,4%, югослави — 1,1%, босняки — 1,8, чорногорцi -0,9%. За вiровизнанням православнi — 85%, католики — 5,5%, мусульмани — 3,2%. 2006 р. була схналена нова конституцiя Сербi. Президент обираеться термiном на 5 рр. з можливiстю одного переобрання. Скупщина законоданчий орган обираеться на 4 роки i складаеться з 250 депутатiв. 2008 р. президентом був переобраний Борис Тадич. Того ж року (11 травня) вiдбулнся дотермiновi парлаМентськi вибори, никликанi роэходженням мiж Б. Тадичем i В. Коштуницею, партi яких створювали коалiцiю, щодо Косово. В результатi виборiв перемогу отримав очолюваний Б. Тадичем «Союз «За европейську Сербiю>. Вiн отримав 102 мандати в скупiлинi. Сербська радикальна партiя на чолi з Воiславом Шешелем (формально Т. Нiколичем) має 77 мiсць. Очолювана Воiсланом Коштуницею демократична партiя Сербii отримала 30 мандатiв. Созник Б. Тадича по урядовiй коалiцi СПС (Iвiца драгич) посiла 20 мiсць н скупщинi, а ЛдЛ (Чадомир Иованович) - 13. Певну пiдтримку мають партй сформованi за етнiчною ознакою: Угорська коалiцiя — 4, Боснiйський список за Санджак — 2, Албанська коалiцiя Прешево 1 мандат. Прем’ср-мiнiстром з 2008 р. е Мiрко Цветанонич. Курс на евро iнтеграцiю прописаний у Конституцi. Також метою е входження до НАТО i стратегiчне партнерство з США. Сербiя — iндустрiально-аграрна крана з перевагою приватноi власностi. Падiння промислового виробництва порiвняно з 1990 р. у 2002 р. складало у рiзних галузях нiд 40 до 88%. На 10% зменшився фонд оброблюваних земель, на 35% ВРХ, 17: овець, 44% овець. Прирiст ВВП за останнi до кризовi роки складан бл. 6%. ВВП склало бл. 49 млрд дол., на душу населення сягнуло майже 7 тис. дол. Зарплата з 2000 р. зросла з 60 до 420 евро. Ринкове й державне регулювання економiки приблизно пропорцiйне (45 до 55). За рiвнем реформування економiки Сербiя випереджас Украну, знаходиться десь поряд з Б. i Г., вiдстае вiд Чорногорi i Хорватi. Iстотно зросли з 2000 р. iноземнi iнвестицi — по декiлька млрд.. евро щороку. Але високим залишаеться безробi’ггя — 21,3%, iнфляцiя — понад 6% достатньо великим є зовнiшнiй борг — бл. 16 млрд. дол. Провiднi галузi = металообробка, харчова, нафтохiмiчна, енергетика. Третина енергi виробляеться на ГЕС. У Воеводинi добувасться нафта — бл. 1 млн. та у невеликiй кiлькостi газ — бл. 150 млн. куб. м. У кранi добувасться мiдна руда. На основi цього розвиваеться кольорова металургiя — виплавка мiдi, кабельне виробництво. Основнi центра свинцево-цинково промисловостi залишилися у Косово. Харчова, текситильна, шкiряна i взуггева промисловостi розвиненi переважно у Воеводинi. Основнi с/г райони — Середньо дунайська низовина та долина р. Морава. Вирощуються зерновi, технiчнi, овочi, фрукти, виноград. Эбирасться бл. 2 млн. т. пшеницi, 5 млн. т. кукурудзи, май же 1 млн. т. картоплi. Оснонну роль у вантажоперевезеннях вiдiграс залiзничний транспорт (понад З тис. км). Туризм розвиваеться у Схiднiй Сербi, де ех термальнi джерела. Торгiвельне сальдо пасивне. Основнi торговi партнери Нимеччина та Iталiя. Сербiя не погодилася початково бути учасником «Пiвденного потоку». Причина — вимога Росi передати й пiдземнi сховища газу — Банатськi двори, а також задешево продатм й компанiю «Нафтова промисловiсть Сербii».

№15. Албанiя та Косово

Республiка Албанiя має територiю 28,7 тис. кв. км i населення 3,2 млн. осiб (бл. 1 млн. албанцiв прапюс закордоном). державним святом є день Прапора 28 листопада. Першi прояви нацiональноi самосвiдомостi припадають на середину ХУ ст., коли албанцi пiд проводом Георгiя Сканденбега 25 рокiв вели эбройну боротьбу проти османських завойовникiв. Нинiшня столиця краiни Тiрана була заснована у 1614 р. турецьким завойовником Сулейман пашою. Вiн наказав эбудувати тут мечеть, банi, декiлька мага.зинiв, лабуню. Однак здобу’ггя незалежностi стало можливим лише пiсля поразки Османськоi iмперi у Першiй Балканськiй вiйнi, у 1912 р. Однак вже 1878 р. була стоврена Призранська Лiга, яка висунула проект створення Великоi Албанii. Згiдно з цим проектом навiть Скоп’с було проголошено давнiм албанським мiстом. Секретний Лондонський договiр 1915 р. передбачав розподiл територii Албанi мiж союзниками. Окупацiйнi вiйська покинули краiну лише у 1920 р. Пiсля невдалоi демократичноi революцii 1924 р. у рканi був встановлений авторитарний режим Ахмета Зогу, який у 1928 р. був проголошений королем. Внаслiдок нав’язаних Албанi договорiв 1926, 1927 i 1936 рр. Країна потрапила у вiйськову й економiчну залежнiсть вiд ‚тали. 1939 р. Албанiя була окупована Iталiсю. Пiсля того, як 1941 р. була окупована i територiя Югославii, на й населених албанцями територiях та на терпторй А. була створена «Велика Албанiя>. У 1943 р. нона була окупована нiмцями. Пiсля вiйни до влади прийшли комунiсти на чолi Енвером Ходжа. За його правлiння навiть доступ до берега Адрiатики був обмедений. На заводах, де вистачало для забезпечення виробництва 50 робiтникiв, фактично працювало бл. 300. Однопартiйний полiтичний режим був демонтований лише наприкiнцi 1990 р. Е. Ходжа помер 1983 р., але в краiнi зберiгалося протистояння мiж лiдером албанським комунiстiв Р. Алiя та «партією вдови». Мавзолей Ходжа, подiбний до пiрамiди, эбудувала його донька, професор архiтектури. Але диктатор так i не потрапив до мавзолею. 1992 р. президентом крани став Сано Берiша. За його правлiння виразною була тенденцiя до авторитаризму, проводилася чистка держапарату, була заборонена дiяльнiсть новоствореноi КП, заборонялося залучати до управлiння осiб, якi виконували керiвнi ф ункцii до 1991 р. Були засудженi Р. Алiя, керiвники органiзацii грецькоi меншини «Омонiа» нiби то за шпигунство на користь Грецii, здiйснювався тиск на судову систему, ЗМI. 1994 р. був схвалений проект новоi конституцii, що пропонував президентську модель. Перед виборами 1996 р. була проведена люстрацiя, внаслiдок якоi було заборонено займати пости особам, шо спiвпрацювали з службами до 1991 р. Вiдведено бл. 200 кандидатiв. Виборчi округи були сформовани виразно на користь дП. 50% складу виборчих комiсiй було вiдведено дП, 50% ефiрного часу такое цiй партii. Виборчий бар’ср для партiй залишився 4%, для блокiв пiднятий до 8%, В результатi виборiв дГI отримала 122 мiсця з 140 у парламентi. Переможну ходу ДП перервала криза кiнця 1996 — початку 1997 рр., нарiжним елементом якоУ став крах фiнансових пiрамiд, внаслiдок якого албанцi втратили 1,5 млрд. дол. С. Берiш запровадив надэвичайний стан, аде Пiвдень став непiдконтрольним. Там створювалися Комiтети спасiння», власнi збройнi загони. Все це вилилося у конфлiкт мiж двома албанськими субетнiчнгтми гегами (пiвнiч) та тосками (пiвдень). На пiвднi ув’язнених выпустили з в’язниць, включаючи Ф. Нано, 15 з 36 судiв розгромленi, справи знищенi. 9 березня 1997 р. за посередництвом представника ОБЄС Ф. Враницького було досягнуто рiшення про формування перехiдного уряду нацiонального примирення. Роэпочалася миротворча акция «Альба» на чолi з iталiсю. На выборах 1997 р. перемогу отримали соцiалiстгi. Спроба вiдродити монархiю на чолi з Леке Зогу завершилася невдачею. Уряд очоливФ. Нано. 1998 р. була схвалена нова конституцiя, що пропонувала парламентську модель. Однак це не зняло протистояння мiж Ф. Нано i С. Берiша. У вереснi 2005 р. вiдбулися парламентськi вибори, в результатi якоi дГI отримала 56 мандатiв з 140, СП — 42. С. Берiша за пiдтримки Ново демократично партi сформував коалiцiйний уряд. Узбережжя Албанi має значне число заток. Протока Керкiра вiддiляе А. вiд одноiменного грецького острова, а протока Отранто вiд iталi. Ландшафт переважно складається з гiрських хребтiв та плоскогiрй. Лише вдовж морського узбережжя тягнеться рiвнинна смуга. Найнища точка крани гора Корабi — 2764 м. Э гiр стiкають бурхливi рiчки — дрин, Семанi, Матi. Вздовж кордонiв розташованi крупнi озера — Скадарське (на пiвночi), Охрiдське i Преспа (на сходi). З корисних копалин стратегiчне значення мають нафта, газ, хромiти, мiдна i залiнонiкелева руда. Клiмат перехiднпй до субтропiчного.

1990-тi рр. характеризувалися сильною внутрiшньою мiграцiсю та емiграпiсю. Понад 35% сiльського населення переселчлося в мiста — Тiрану, Iiiкодер, дуррес та iн. Лише за офiцiйними даними в цей перiод з краiни емiгрувало понад 600 тис. осiб. Э них 400 тис. направилось до Грецii, 1 50 тие. до Iталii. 83% емiгрантiв склали молодi люди у вiцi 20 — 35 рр. Покинуло краiну i майже третина iнтелiгенцii. 95% населення складають албанцi, 3% - греки, 2% - переважно серби, чорногорцi, македонцi. Законоданчу владу здiйснюють Эбори республiки, що обираються териiном на 4 роки. Складаються з 140 депутатiв, з 100 обираються за мажоритарною системою, 40 — за пропорцiйною. Виборчий порiг для партiй — 2,5%. Останнi вибори вiдбiлися у червнi 2009 р. ДП (С. Берiша) отримала майже 50%, СП (лiдер — мер Тiрани Едi Рама) — 42%.

Збори 2/3 голосiв обирають на 5 рокiв президента республiки. У 2007 р. президентом обраний Бамир Тапi. Президент може бути переобраний ще на один термiн. ГТРем’ср-мiнiстром крани з 2005 р. є Салi Берiша. У зовнiшнiй полiтi1цi провiдним напрямом е курс на свропейську iнтеграцiю. Сдиний пост зама прем’сра сумiщаеться з посадою мiнiстра з евро iнтеграцii, з 2009 р. Албанiя — асоцiйований член ЄС. Разом з тим Албанiя послiдовно пiдтримуе всi iнiцiативи США на мiжнароднiй аренi. Свого часу Країна актино пiдтримувала Косовський сепаратнэм. 3 2009 р. Албанiя є членом НАТО. ЭС скаладають 31 тис. у мирний час i 120 тис. у разi вiйни. Албанiя належить до найбiднiших краiн Свропи. ВВП складає 21,8 млрд. дол., на душу населення майже 7 тис. дол. При цьому майже половина ВВП виробляеться у с/г, тiньова економiка складає бл. 40% безробiття майже 15%, дефiцит бюджету 7%. Протягом 1990-х рр. особливий значний спад спостерiгався у добувнiй промисловостi, виробництвi енергii, обробнiй промисловостi. У 2002 р. енергiя подавалася споживачам вiд 4 до 15 годин на добу. При цьому 70% водних ресурсiв краiни не використовувалися. Видобуток нафти впав з 1 млн. т до 300 тис. т. Нафту в Албанii почали видобувати iталiйцi. Нафта тут вирiзнясться пiдвищеною щiльнiстю, вимагас додатково очистки. Зара.з бiльшiсть родовищ є мало перспективними. Запаси газу перевищують З трлн. куб. м., але видобуток незначний — бл. 200 млн. куб. м. У С/г була здiйснена масштабна приватизацiя. Як наслiдок, середнiй розмiр ферми склав 1,4 га. До 1990 р. понад 60% оброблюваних земель осушувалося. Пiсля реформи розмiр iригадiйних земель скоротився майже на половину, iнша половина стала непридатною для с/г використання. Врожай пшеницi лише на половину забезпечус потреби краiнн. Торгове сальдо кра1нч є пасивним. iмпорт на З млрд. перевищус експорт. Основними торговими партнерами є Iталiя — бл. 40%, Грецiя — 12%, КНР, Туреччина i ФРН — по 6%.

№18. Угорщ она.

Сучасна Угорщона вонокла в ходi мирноi буржуазноi революцii 1918 р., коли була проголошена державна незалежнiсть. Внаслiдок Трiанонського мирного договору 1920 р. Угорщона втратола 2/3 тероторi, в т.ч. i регiоно, де угорське населения переважало. Парозькой мирной договiр 1947 р. пiдтвердов трiанонськi кордоно крани. Угорська республiка має 93 тос. кв. км, де прожовас 10 млн. осiб. державном святом крано е день засновнока державо Святого Iштвана, що вiдзначасться 20 серпня. Тероторiя Угорщоно складає частону нозонно областi, розташовано мiж Карпатамо, Альпамо i дчнаро-Балканськчмч горами. 84% тероторii лежоть на восотi менше 200 м над рiвнем моря. дунай подiляс крану на двi частоно: на сходi знаходоться Велика Середньо дунайська нозовона (Альфьольд), на заходi — горбоста рiвнона дунантуль (Трансданубiя). Основномо водномо артерiямо краiно є дунай (417 км) i Тоса (595 км). Б Угорщонi знаходоться одне з найбiльшох озер в Свропi — Балатон (598 кв. км). Нонi озеро i його околоцi являють собою курортно-туросточной район мiжнародного значения. Крана багата пiдземномо водами, термальномо i лiкувальномо джереламо. Панiвномо грунтами в кранi е каштановi й пiдзолостi. Бл. 25% тероторi крано займають чорноземо з гумусовом горизонтом 60 — 80 см. Майже 3/5 земель розоранi. Пiд лостяномо лiсамо знаходоться бл. 18% тероторй крано. В Угорщонi є 5 нацiональнох паркiв. Один з них — Хортобаль — занесеной до списку Свiтово спадщоно ЮНЕСКО. Запаси короснох копалон обмеженi. Найбiльше значення мають покладо боксотiв, лiгнiтiв, а також значною мiрою вочерпанi природного газу i нафто, Родовоща урановох i мiднополiметалiчнох руд вже не розробляються. 3 1980-х рр. населення крано меншусться. Середня тровалiсть жоггя складає 71,5 рр. Кiлькiсть жiнок у статево-вiковiй структурi постiйно збiльшусться. Бл. 60% населення прожовас у мiстах. Пенсiйной вiк — 62 роко, але жiнко народженi до 31 грудня 1946 р. можуть войти на пенсiю ранiше. Угорцiв (мадяр) в кранi 97%. Серед меншостей найбiльш чосленномо е цогано (190 тоС.), нiмцi (62 тос.), словаки (бл. 18 тос.), хорвато (15,6 тос.). Сврейська громада, офiдiйна статистика яку не вiдображас, нараховус бл. 55 тос. осiб i є найбiльшою у Центрально-Схiднiй Свропi. Понад З млн. угорцiв мешкають в сусiднiх державах: 1,6 млн. в Румунй, 600 тое. в Словаччонi, 350 тос. в Сербi, 170 тос. в Укранi, 50 тос. в Австрi, 25 тос. в Хорватй, 10 тос. в Словенi. Ще 1,5 млн. угорцiв прожовають в США, Канадi, 1зралi, Австралi, ПАР. 73% населения крано Сповiдують католоцтво i греко-католоцтво, 22% е реформатамо i протестантамо iншох напрямiв, 4% - лютеранамо.

Угорщина — парламентська республiка. дiс Конституцiя 1949 р. з поправками 1989 i 1997 рр. Країна подiлясться на 19 медьс. Особливий статус мас столиця. Вищим законоданчим органом є державнi эбори — однопалатний парламент, що обирасться раз на 4 роки i складається з 386 депутатiв. 176 депутатiв обираються в одномандатних округах, 152 — за територiальними списками, 58 депутатiв отримують мандат згiдно з долею голосiв, вiдданих за певну полiтичну партiю. Передостаннi парламентськi вибори вiдбулися у червнi 2006 р. Угорська соцiалiстична партiя (лiдер - Ференц дюргань) отримала 186 мандатiв, Угорська громадянська партiя (ФIДЕС — створена групою молодих дисидентiв у 1988 р. права партiя лiберального спрямування) — 141 iншi партiя iстото вiдстали. Християнсько-демократична Народна партiя (перебувас на позицiях нацiонального радикалiзму) мас 23 мандати Союз вiльних демократiв 20, Угорський демократичний форум 11 УСП i СВд створмли урядову коалiцiю i прем’срмiнiстром став Ф. Дюргань. Весною СВД внаслiдок протирiч з УСП вийшла з коалiцi. Прем’ср-мiнiстр є основною посадовою особою в кранi. Парламентськi вибори вiдбулися у квiтнi 2010 р. ФIДЕС — 262 м., УСП — 59 (Аггiла Мештерхазi), Партiя за кращу Угорщину — 47 м., Партiя хПолiтика може бути кращою» - 16 м. Лiдер ФIДЕСУ Вiктор Орбан став прем’ср-мiнiстром. Глава держави - президент — мас обмеженi конституцiйнi повноваження. Обирасться парламентом на 5 рр. 3 2010 р. президентом є Пал Шмiдт (ФIдЕС). На мiсцях термiном на 4 рр. обираються меры i мунiципальнi збори. Вищими судовими органами є Верховный суд (цивiльнi i кримiнальнi справи) та Конституцiйний суд (нагляд за дотриманням Констгттуцi). Профспiлки об’сднують бл. З млн. осiб. Найбiльш впливовою профспiлкою є Федерацiя угорських профспiлок — бл. 1,3 млн. осiб. Iнтереси дiлових кiл представляють Угорська торгово-промислова палата i Угорська аграрна палата. Угорська армiя налiчус 45 тис. Вона формусться на основi загальноi вiйськовоi повинностi термiном на б мiс. Поступово вiдбувасться замiна технiки й озбросння радянського виробництва на захiдну. У м. Тасар розташована американська вiйськова база. Базовим напрямком зовнiшньо полiтики є i нтеграцiя в свроатлантичнi структуры. Багато уваги придiлясться пiдтримцi добросусiдських вiдносин з сумiжними кранами, захисту прав угорсько меншини закордоном. Країна е одним з засновникiв Вишеградськоi групп, дунайськоi комiсi (штаб-квартира знаходиться в Будапештi). Угорщина вiдноситься до середньо розвинених iндустрiально-аграрних кран. ВВП — бл. 200 млрд. дол. За останнi два десятилiття йшов iнтенсивний процес скорочення державного сектору. У держвласностi залишилися переважно лiсгоспи i транспортнi компанii хВолан». Бл. третини угорських пiдприсмств належить iноземцям. Особливо значним є представництво iноземного капiталу в комунiкацii i зв’язку (90%), банкiвськоф iнансовому секторi (70%), енергетицi краiни (60%), добувнiй промисловостi (бл. 70%). У промисловостi найбiльшi розвиненими є обробнi галузi — автомобiле-, станко- i приборобудування, харчова промисловiсть i нафтохiмiя. Пiсля спаду в 1990-х рр. стабiлiзусться виробниитво в металургii та легковiй промпсловостi, що працюс на давальницькiй сировинi. Промисловiсть має експортне спрямування. На експорт йде бiльше половины промисловоi продукпii, а великi пiдприсмства експортують 11 до 80%. добувна промисловiсть за 1990-тi рр. знизила своi показнпки. У кранi добувасться бл. 1 млн. т. бокситiв (максимум 2, 9.у 1983 р,), бл. 1,5 млн. т. антрациту (у 1986 р. 2,6), бп. 15 млн. т. бурого вугiлля (у 1986 р. понад 21), бп. 3,5 млн. т. нафти i 4,5 млрд. м3 природного газу. Сiльське господарство кра’ни продовжус знаходитися у фазi трансформацii. Подрiбнення господарств, недостатнс фiнансування, а також ряд засух призвели до падiння с/г виробництва. Кооперативы у 1990-х рр. були розпущени, а землi поверненi колиш ним власникам. Основными напрямками його розвитку є виробництво кукуруДзи, пшенпцi, м’яса, овочiв, фруктiв, вина. Бiльше 60% прибуткiв с/г забезпечус тваринництво.

Найбiльш розвиненими є свинарство, розведення ВРХ, птахiвництво. Поголiв свиней складає бл. 5 млн. голiв, ВРХ — бл. 900 тис., птицi — 31 млн, Культивусться вiвчарство (бд. 900 тис. голiв) i розведення рпб у штучних водоймах, якi займають бл. 03% територi крани. Основним джерелом енергй є теплова — бл. 60%. В краiнi з 1983 р. працюс атомна електростанцiя в Паксi (на пiвдень вiд Будапешта). Ii чотири реактори виробляють понад 35% енергi, що споживаеться в Угорщинi. Основним видом транспорту е автомобiльний. Продовжусться будiвництво швидкiсних магiстралей — т.зв. хельсiнкських транспортних коридорiв, що вiдповiдають европейським вимогам. У Будапештi є рiчковий порт i аеропорт <Ферихедь». Крана є транзитною для постачання нафти i природного газу. Однiсю з галузей, що найбiльш динамiчно розвиваються, є туризм. У нiй створюсться майже 10% ВВП краIнп. В краiну щорiчно прибувають вiд 10 до 15 млн. туристiв. Зовнiшня торгiВля з 1990-х рр. має пасивне сальдо. Найбiльш значимими торгiвельними партнерами є Нiмеччина (майже 30%), Австрiя (7%), iталiя (6,7%), Францiя (5,2%). За надходженням iноземних iнвестицiй Угорщина у ЦЄС поступаеться лише Польщi й Чехи.

№19. Словаччина

Виникла 1 сiчня 1993 р. внаслiдок схвалення Федеральними эборами ЧСФР Закону про припинення iснування Чехословацько Федерацii. Словацька республiка займає територiю понад 49 тыс. кв, км, де проживас 5, 4 млн. осiб. Одним з нацiональних снят є день утворення СР 1 сiчня. Майже 70% територii роэташовано в областi Захiдних Карпат — низьких i середньовисотних гiр. Лише Вгiсокi Татри на пiвночi кра’ни мають високi скалистi вершины. Тут роэташована гора Герлаховськи-Штит (2655 м) — найвища точка Карпат. Низовини займають невеликi площi на пiвденному заходi — Подунайська низовина — та на пiвденному сходi — Потиська низовина. Основнi рiчки — Ваг (350 км), Нiтра та iн. належать до басейну дунаю (172 км на територй крани). Пiвденнi схили гiр вкритi листяними i змiшаними лiсами, пiвнiчнi — хвойними. Поклади бурого вугiлля i лiгнiтiв зосередженi на пiвденному заходi, металiчних руд (залiза, марганцю, полiметалiв), сурми i магнезиту знаходяться в Словацьких рудних горах. для крани характерный помiрно континентальний клiмат. Середня трпвалiсть жиггя складає 74,2 роки. Чоловiки виходять на пенсiю в 60 рокiв, жiнки — в 53 — 57 залежно вiд числа дiтей. Мiське населення переважас — 57%. Словаки складають 85,8% населення, угорцi — 9,7%, цигани — 1,7%, чехи — 0,8%. В краiнi проживають також русини, укранцi, росiяни, нiмцi та iн. За вiровизнанням 70% населення католнки, 7% вiдноситься до словацькоi свангелiчно церкви. В кранi також представленi греко-католицька (4%), реформатська (2%), православна та iншi церква. Словаччина — парламентська республiка. дiс Конституцiя 1992 р. Адмiнiстративно крана подiлясться на 8 областей i 79 районiв. Вищим законоданчим органом є однопалатний парламент — Нацiональна рада. Вона складається з 150 депутатiв, обирасться термiном на 4 роки за пропорцiйною системою. Партi необхiдно набрати не менше 5% голосив, коалицii з 2 — 4 партiй — 7%, коалiцi з 5 i бiльше партiй — 10%. Переостаннi парламентськi выборы видбулися у червни 2008 р. Перемогла Социалдемократична партiя на чолi з нинiшнiм прем’ср-министром Робертом Фiцо — 29,14%. друге мисце посiв Словацький демократичний i християнський союз на чоли з Мiкулашем дуриндою — 1835%. Наступнi мiспя дiсталися Словацькiй нацiоналiстичнiй парти (виступас проти интеграци Словаччьгни в ЄС i НАТО) та Партii угорськоi коалициi (лiдер — Бела Бугер), яки набрали понад 11%.Вибори 2010 р. — Курс социальна демократия — 62 м., Слов. дем. и христ. Союз — ДП — 28 м., Свобода i солiдарнисть — 22 м., Христ.-дем. рух — 15, партия угорськоi коалiцi — 0. прем’ср-министром стала ‘вера Радичова (лидер дем. i христ. Союзу). Виiдим органом виконавчоi влади є уряд, який очолюс прем’ср-мiнiстр. Уряд ф ормусться парламентом є вiдповiдальним перед ним. Глава держави — президент. Обирасться на 5-ти рiчний термiн. Зараз президентом є ‘ван Гашпарович. 3 1999 р. полiтична роль президента посилилася завдяки впровадженню загальних i прямих виборiв. до цього президент обирався 3/5 голосiв у парламентi. Президент може розпустити парламент у трьох випадках: якщо у випадку винесення вотуму недовiри три послiдовнi спроби парламенту сформувати уряд завершуються невдачеiо якщо парламент не приймас пiдтримуванмй урядом законопроект, зв’язаний з вотумом недовiри якщо парламент не може схвалити будь-який законопроект протягом 3-х мiсяцiв. Провiдною профспiлковою органiзацiсю є Конфедерацiя профспiлок. Серед органiзацiй дiлових кiл видiляються Асоцiацiя працедавцiв, Асоцiацiя мiст i сiл. Чисельнiсть збройних сил близько 25 тис, Формуються за контрактом. Витрати на оборону складають 2% вiд ВнП. Словацька економiка почала вiдновлюватися з 1994 р. Нинi ВВП складає 120 млрд. дол. В структурi промислового виробництва ключовi позицii належать машинобудуванню, металургii, металообробцi, харчовiй промисловостi, електротехнiцi й хiмiчнiй промисловостi. Значнi масштаби мають целюлозно—паперова i текстильна промисловiсть. На добувну промисловiсть припадас лише 1% промислового виробництва, до найбiльш крупных пiдприсмств вiдносяться нафтохiмiчний комбiнат Словнафт» у Братиславi, хiмкомбiнат в м. Шаля, Схiднословацький металургiйний комбiнат в Кошице, алюмiнiсвий комбiнат у м. Жiар-над-Гроном. 50% електроенергii в краiнi вироблясться на АЕС в Ясловськi-Богуницi i Моховцi: Пiсля аграрных перетворень 1990-х рр. провiдну роль почали вiдiгравати приватнi пiдприсмства. На родючих долинах вирощують пшеницю, жыто, ячмiнь, кукурудзу, тiютьон, цукровый буряк, розвинене плодiвництво i виноградарство. У пiвденних районах розводять головним чином свиней, ВРХ, птицю, в горах овець i м’ясну худобу. Провiдний транспорт — залiзничний. Судноплавство здiйснюсться лише по дунаю. Значну роль вiдiграс Словаччина у транзитi росiйськоi нафти i природного газу на захiд. Эростас роль в економiцi краiни туризму. Провiдну роль вiдiграють лiкувальнооздоровчий i гiрськолижний туризм. Словаччина знаменита своiми бальнеологiчними курортам и. Торгiвельне сальдо пасивне. Провiдними партнерами у зовнiшнiй торгiвлi є Нiмеччина — 25,8%, Чехiя — 15,8%, РФ — 8,4%, Iталiя — 7,5%.

№20. Чехія

Сучасна Чехiя виникла внаслiдок <оксамытового розлучення» з Словаччыною, що завершилося 1 сiчня 1993 р. Чеська республiка займає площу 78,86 тие. кв. км, має населения 10,5 млн. осiб. Серед державных снят слiд видiлити день заснування самостiйноi чехословацькоi державы —28 жовтня (з 1918 р.) В рельсфi краiни переважають пiдвыщення i середньовисотнi гори. Середня высота складає 430 м. Чехiя роэташована на межi двох рiзних за геологiчною будовою i вiком гiрських систем. У захiднiй i центральнiй частинi знаходиться Чеський масив з найвищою точкою краiны — Снiжкою (1603 м) — середньовисотнi гори палеозойськоi ери, на сходi — Карпати — бiльш молодi гори третейського перiоду. Рiвнини займають трохы бiльше 24% територii i розташованi в долинах рiчок. Через територiю краiни проходить головний свропейський вододiл, що роздiляс басейьш Пiвнiчного, Балтiйського i Чорного морiв. Краiною протiкаiють рiки — Лаба (Ельба) (370), Влтава (433), Морава (246), Одер (135). На пiвднi Чехи розташовано багато станковых басейнiв. Найбiльшим з них є Рожмберк площею 489 га. домiнують бурi й пiдзолистi грунти. Майже третину крани покривають лiси, переважно хвойнi. У Чехi знаходиться 26 нацiональнпх паркiв i природних заповiдникiв. Нацiональний парк Шумана (685 кв. км) є найкрупнiшим лiсовим масивом Центрально Свропи. В кранi є запаси кам’яного вугiлля (бл. 14 млрд. т), переважно в Остравсько-Карвiнському басейнi, бурого вугiлля (понад 13 млрд. т), уранових руд, нафти (понад 48 млн. т) природного газу (понад 17 млрд. м3). Запаси металiчних руд, в т.ч. й золота та срiбла, вже вичерпанi. Чехiя багата на мiнеральнi джерела — свiтового значення набули курорти у Карлових Варах. Для крани притаманний помiрний, перехiдний вiд морського до континентального. Густота населення в краiнi перевищус 130 осiб на кв. км. Для Чехи характерна низька народжуванiсть i несприятлива вiкова структура населення. Середня тривалiсть жигггя складає 75 р. В структурi населення переважають жiнки, 70% проживають у мiських поселеннях. Внаслiдок проведено пенсiйно реформи пенсiйний вiк у 2007 р. склав для чоловiкiв 62 рр., для жiнок — 57—61 рр. залежно вiд числа дiтей. Понад 90% населения вважають себе чехами, 3,6 — моравцi, 1,8% - словаками. В краiнi також проживають сiлезцi, поляки, нiмцi, цигани. Продовжусться процес генези нацiональноi самоiндентифiкацii. Порiвняно з початком 1990-х рр. число моравцiв зменшилося майже на 11% (1 млн.), сiлезцiв на 0,3%, словакiв на 1,3% всi Бонн вже трактують себе як чехи. Майже 60% населення вважають себе атестамч i х чисельнiсть продовжус збiльшуватися. Серед вiруючих домiнують католики — понад 83%. Згiдно з Конституцiсю 1993 р. Країна подiлена на 14 крав. Продовжусться процес укрупнення територiальних мунiципальних утворенням, що супроводжусться роэширенням iх прав. Зокрема, органи Iх управлiння обираються прямим голосуванням стром на 4 ро ки. Чеський парламент побудований за американським зразком. Вiн складається з двох палат — палати депутатiв (200 депуттiв, що обираються термiном на 4 роки) i Сенату (81 сенатор, що обираються строком на б рокiв з ротацiею третини що два роки). Вибори в палату депутатiв проходять за пропорцiйною системою, в Сенат — за мажоритарною. У виборах беруть участь лише громадяни Чехи вiком вiд 18 рр. Встановлений вiковий ценз для кандидатiв в депутати — 21 р., для сенаторiв — 40 рр. Виборче законодавство надас перевагу партiям, що самостiйно беруть участь у виборах. Для них встановлений порiг у 5%, для коалiцiй з двох партiй — 10%, з трьох — 15%, з чотирьох i бiльше — 20%. Передостаннi парламентськi вибори вiдбулися у червнi 2006 р. Перемогу отримала Громадянська демократична партiя, пов’язана з президентом Вацлавом Клаусом. II лiдером є нинiшнiй прем’ср-мiнiстр Мiрек Тополанек. Ця партiя набрала 35,4% голосiв. 3% (32,2%) поступилася й Чеська соцiал-демократична партiя на чоли з iржi Пароубеком, який перед виборами займав посаду прем’ср-мiнiстра. Достатньо впливовою все ще залишасться КПЧ (Войтех Фiлiп), що набрала 12,8% голосiв. Християнсько-демократична уния (Мирослав Коповик) та партия зелених (Мартин Буремк) отримали пiдтримку вiдповiдно 7,2 i 6,3% виборцив. Чергови вибори травня 2010 р. засвiдчили певне полiвiння чеського електорату. Найбiльшу пидтримку отримала ЧСДП — 22% (56 м.). Ще одну ливу партию КП Чехи и Моравii пидтримало 11,27% виьорцiв (26 м.). Проте, три прави партиi отримали 118 мандатiв (ГДП — 22,2% (53 м.), ТОП 09— 16,7% (41 м.), громадянськи справи — 10,9% (24 м.) и створили урядову коалицию на чоли з лидером ГДП Петром Нечасом. Довибори до сенату мали мисце у жовтнi 2010 р. iстотно посилила своi позицii ЧСДП. Вонатепер має 41 м. з81. ГДП—25 м. Вищим органом виконавчо влади є уряд, який є видповидальним перед парламентом. Президент призначас голову уряду — лiдера партii чи коалициi, що перемогла на виборах, а за його поданням — иншгiх членив уряду. Главою держави є президент. Вiн обирасться обома палатами парламенту термином на 5 рокив, але не бильше, ниж на дви каденци. Для претендентiв на цю посаду встановлений вiковий ценз — 40 рокiв. У 2008 р. вдруге на цю посаду був обраний Вацлав Клаус. Вiн є полiтиком i економiстом, автором чеськоi реформи, у часи <оксамитовоi революцii» був провiдним представником Громадянського форуму. Мас величезний управлiнський досвiд — протягом 1992 — 1997 рр. займав посаду голови уряду, 1998 2002 рр. — голови палати депутатiв. За останнi два десятилiтгя в краiнi рiзко знгiзилася актгiвнiсть профспiлок — Iх чисельнiсть эменшилася i четверо. Натомiсть, эросло значення об’сднань дiлових кiл — Торгово-промисловоi палати, Союзу промисловостi i транспорту. Основним напрямом зовнiшньоi полiтики краiни є iнтеграцiя в свропейськi i свроатлантичнi структури. у 1999 р. Чехiя була прийнята до НАТО, 2004 р. вступила до ЄС. У 2007 р. вiдбувся перехiд до формування професiйноi армii (бл. 35 тис. чол.). Вiйськовий обов’язок збережений у формi короткого курсу вiйськовоi пiдготовки. Чехiя є промислово розвиненою краiною, на и долю припадас бл. 1% свiтовоi промисловоi продукцii. ВВП — 260 млрд. дол. Економiчний спад 1990-х рр., пов’язаний з трансформацiсю i роздержавленням економiки, був подоланий i в 2001 р. Країна вийшла на рiвень 1989 р. Спостерiгався притiк iноземних iнвестицiй у чеську економiку разом з тим збiльшилося вiдставання вiд економiчно розвинених краiн ЄС. Випереджуючими темпами розвивалися електротехнiчна, автомобiльна i машинобудiвна галузi. Крiм них, до них провiдних вiдносяться металообробка, хiмiчна, фармацевтична, скляна, керамiчна i порцелянова. На мiжнародному ринку Чехiя традицiйно займає позицii експортера енергетичного обладнання для атомних електростанцiй, турбiн, турбогенераторiв, компресорiв, автомобiлiв, тракторiв, автобусiв. Однiсю з найбiльш динамiчних галузей промисловостi є автомобiльна. Пiдприсмство «Шкода Ауто», що входить до концерну «Фольксваген Групп», є найкрупнiшим чеським експортером — 7% сукупного експорту. Понад 70% продукцii скляноi i текстильноi галузей, бл. 40% - шкiряноi i фармацевтичноi галузей також скеровусться на експорт. 78% всiсi енергii вироблясться на ТЕЦ, лише 2% - на ГЕС. у краiнi є АЕС бiля Брно, яка дас 20% сумарноi електроенергii в Чехи. Країна залишасться крупним виробником вугiлля — щороку добувасться бл. 15 ‘тлн. т. кам’яного i понад 50 млн. т. бурого вугiлля. Понад 50% територii краiни вiдведено пiд с/г угiддя. Продовжус дiяти 7-рiчний мораторiй на продаж с/г землi нерезидентам. С/г продовжус залишатися достатньо ефективним — один його працiвнтiк годус 41 чол. в Польщi — 17, угорщiнi — 38, Словаччинi — 30, Нiмеччинi -80, Бельгii — 108. у 2006 р. Країна зiбрала 6,5 млн. т. зерна (на 15% менше, нiж звичайно), понад 700 тис. т. картоплi, майже З млн. т. цукрового буряка. Основними галузями тваринництва є свинарство i птахiвництво. В краiнi нараховусться понад 1,5 млн. голiв ВРХ, 3,6 млн. голiв свиней, понад 32 млн. голiв птицi. Традицiйно чеськi фермери вирощують курей, гусей, iндикiв i качок. Останнiм часом поширюсться вирощування курей Гвiнеi. Свиней забивають, коли Iх вага ледь перевищус 100 кг, корiв — понад 600 кг. у Чехи розвинена мережа залiзниць — майже 17 тис. км. За обсягом вантажоперевезень залiзничному транспорту нале>кить перше мiсце. За обсягом пасажирських перевезень лiдирус автомобiльний транспорт. Протяжнiсть автошляхiв перевищус 120 тис. км. У Чехи один з самих молодих паркiв лiтакiв у свiтi. Чехiя є одним з центрiв свропейського туризму, Щороку краiну вiдвiдують понад 10 млн. туристiв. Б iльш iсть банкив контролюсться иноземним капiталом (95% сукупних банкiвських активiв). держава, крiм Нацiонального банку, зберегла контроль над двома банками — Чеським експортним банком i Чесько-моравським банком гарантiй i розвитку. Чехiя — Країна високого рiвня споживання продуктiв. и показники спiв ставнi з провiдними Країнами свiту — 80 кг м’яса, 83 кг овочив, 75 кг фруктiв, 185 л алкогольних напоiв.

Країна має пасовне торгiвельне сальдо. Понад 70% експорту й iмпорту пропадас на ЄС. Основном торговом партнером є Нiмеччона, на яку пропадас понад 40% експорту, 32,5% iмпорту.