Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Семчик Земельне право.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
8.48 Mб
Скачать

1 Хронологічне зібрання законів, указів Президії Верховної Ради, поста­нов і розпоряджень Уряду урср. — т. 1. — с. 77.

2 Сурсфср. —1918. —№25. —Ст. 346.

3 Су усср — 1919.— № 1. — Ст. 1.

Декретом РНК РСФРР «Про соціалізацію землі» від 19 лютого 1918 р. приватна власність на землю скасовувалася назавжди і земля передавалася трудящим на засадах зрівняльного земле­користування2. В Україні маніфест Тимчасового робітничо-селянського уряду в 1919 р. проголосив, що землі поміщиків з усім живим і мертвим інвентарем повинні бути негайно відібрані у них і безплатно передані селянам3. Такі ж вимоги висувалися і в

Конституції УСРР 1919 р.1, а також в декреті РНК УСРР від З квітня 1920 р.У 1917-1920 рр. на українських землях існувала Українська Народна Республіка (УНР). 7 (20) листопада 1917 р. Третім Універсалом Української Центральної ради вона була проголо­шена як автономна частина майбутньої федеративної Росії. 9 (22) січня 1918 р. УНР була визнана «самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу. Центром політичного і державного життя у цей час була Україн­ська Центральна Рада. 13-14 листопада 1918 р. на засіданні Українського національного союзу була створена Директорія УНР, яка 26 грудня 1918 р. затвердила Раду Міністрів УНР і ухва­лила ряд законів, серед яких новий земельний закон про передачу селянам усієї поміщицької землі без викупу. Земля проголошува­лася добром народу, а земельні ділянки надавалися у безстрокове користування корисним підприємствам загального або місцевого громадського значення; приватно-трудовим господарствам, які займаються власною працею, працею окремих осіб, сімей або то­вариств; під оселі і будівлі окремим особам товариствам або гро­мадським установам для мешкання, або для торговельних і про­мислових підприємств. Землі, що передавалися у користування за цим законом могли передаватися у спадщину. Однак наприкінці 1920 р. внаслідок контрнаступу радянських військ державні струк­тури УНР залишили Східну Україну, і на землях України з 1921 р. вона втратила свій вплив і діяла в еміграції у формі Державного цен­тру Української Народної Республіки в екзилі2

3. Отже, норми зе­мельного закону НДР на практиці не були реалізовані.

1 Известия ВЦИК Харьковского губревкома. — 1920. — № 91.

2 СУ УССР. — 1920. — № 19.

3 Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т. — К, 2000. — Т. 2. — С. 40.

4 СУРСФСР.— 1922. —№68. —Ст. 901.

Нова економічна політика радянського уряду вимагала відпо­відного впорядкування земельного законодавства. Його коди­фікація пішла у напрямі видання земельних кодексів радянсь­ких республік. Першим був виданий Земельний кодекс РСФРР (жовтень 1922 р.)4. Його значення як джерела земельного права визначається насамперед тим, що це була перша кодифікація зе­мельного законодавства, яка створила передумови для форму­вання земельного права як галузі права1.

Досвід РСФРР з кодифікації земельного законодавства (як і інших галузей законодавства) було використано й іншими союзними республіками. 29 листопада 1922 р. третьою сесією ВУЦВК шостого скликання було прийнято перший кодифіко­ваний акт про землю — ЗК УСРР. Це була перша законодавча база для створення галузі земельного права в Україні. Через єдність класової суті й соціально-економічних основ земельні кодекси союзних республік майже не відрізнялися один від одного. Але все ж таки можна говорити про формування га­лузі земельного права в Україні, оскільки на той час Союз PCP ще не був офіційно проголошений. Створення його стало­ся у 1924 р.

Перший ЗК УСРР закріпив націоналізацію землі і скасуван­ня приватної власності на неї, заборонив купівлю-продаж, оренду та інші правовідносини, пов'язані з відчуженням землі2. Право на одержання землі в безплатне і безстрокове користу­вання визнавалося за всіма громадянами, що бажали обробляти її власною працею, незалежно від статі, віросповідання, націо­нальності.