24. Знайдіть підрядні частини складних речень, визначте їх тип, підкресліть сполучники або сполучні слова, якими вони приєднуються до головних частин. Поясніть розділові знаки.

1. Сталося щось таке, чого не могло статися (В. Козаченко). 2. Пані така, що й одпочити не дасть (Марко Вовчок). 3. Чоловік дав задаток, розказав, куди завезти ялинку, і пішов (М. Коцюбинський). 4. І вечірнє сонце вдарило раптом у наші вікна, які зовсім не були зачинені віконницями, і поранило їх (В. Шевчук). 5.І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла (Т. Шевченко). 6. Як я люблю оці години праці, коли усе навколо затиха під владою чаруючої ночі! (Леся Українка) 7. Де колись був перелаз через старий тин, тепер там стояли нові тесові ворота (І. Нечуй-Левицький). 8. Вона все співала та співала, доки не сховалась на леваді у вербах (І. Нечуй-Левицький). 9. Спочатку я просто жахався цієї картини, а потім — поволі звик, як солдат на війні звикає до грому гармат (О.Довженко). 10.І неминуче впало так раптово, що вже не стало ні турбот, ні спогадів, ні суєти (М. Важан). 11. Уночі Андрій довго не міг заснути, бо в хаті було видно од великих зірок на небі і густо пахло холодною м'ятою (Г. Тютюнник). 12. Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). 13. Якби-то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко). 14. Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (М. Коцюбинський).

25. Поясніть наявність або відсутність ком між сполучниками сурядності і сполучниками підрядності, а також між двома підрядними сполучниками у складних реченнях.

І.1. Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу, і, коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма, низької луки, далека смужечка лісу (М. Коцюбинський). 2. Тулячись спинами до самих бур'янів, ми боком проходимо повз діда і, як тільки минаємо його, щодуху біжимо (В. Нестайко). 3. Кашляв він так довго й гучно, що, скільки ми не старалися, ніхто не міг його як слід передражнити (О.Довженко). 4. Мені, мабуть, не докучить нагадувати, що, хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (М. Рильський).

II. 1. Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю! (О. Теліга) 2. І весна йому теж здається дівчиною, але коли веселка живе на хмарі, то весна ходить по землі (М. Стельмах). 3. У цей час мати вже не знала колишніх злиднів, бо хоч від старшого сина вона ще й не мала допомоги, але зате Андрій тепер кожного місяця приносив їй той чи інший заробіток (М. Хвильовий). 4. Сідати на стілець не хотілося, бо якщо його стануть допитувати (про що? про що?), то вже неодмінно посадовлять на стілець і примусять сидіти довго-довго, велітимуть думати, зважувати (П. Загребельний). 5. Нічна пригода була настільки неймовірна, що коли я вранці прокинувся, то навіть подумав спершу, чи не приснилося то мені (В. Нестайко).

26. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Укажіть на можливу варіантність у вживанні коми, тире або крапки з комою; обґрунтуйте свою точку зору. Вставте, де потрібноп пропущені літери, апостроф, розкрийте дужки.

Розставання

На самій вершині Беєвої гори Тимко та Орися зупинилися і якось (не) змовляючись повернулися обличч.. .м до села що лежало біля їхніх ніг покрите (світло) сизим серпанком. Довго дивилися (в) низ (не) проронивши (не, ні) слова, — там пройшло їхнє дитинство там жили їхні батьки і діди там родилася їхня любов там спіткала їх р.. .злука а тут на вершині гори під ясним небом на зелених роздол...ях пахучого степ... біля рідного порог... — хто ж знає і хто передбачить, — може із цією р...злукою вмирає і їхня любов?

— Тимку я тебе любит...му з усіх доріг виглядатиму, — тихо проговорила Орися ніжно беручи його за смуглу таку дорогу і милу їй руку на долоні якої як заклепки на плугові виблискували мозолі. — Буду день і ніч долю просити щоб ти живим зостався. А не дай Бог чого — і моє життя пропаще. Більш у світі я вже нікого не полюблю. Він у знак вдячності обняв її за плечі і поцілував між брови але дивне і якесь (не) сподіване почут...я оволоділо ним — почут...я якого він ніколи в собі не підозрював і навіть не міг пр...пустити що воно могло народитися в його душ... . Він відчував що від оцієї хвилі на оцьому самому місці вона вже зробилася для нього чужою що вони зараз розлучат...ся і вона буде жити якимось своїм (не) відомим для нього жит...ям а він буде жити своїм і що на відстані навряд (чи) зможуть вони перемовлятися серцями так як би при тій умові коли б вони були разом. І хто знає чи зрозуміють вони один одного відділ...ні безмежними просторами долі чи залишит...ся між ними той пал що живив їхні почут...я одне до одного чи затухне загасне замре витравит.. .ся часом війною горем і нещастям.