15. Визначте, у яких словосполученнях керований іменник є неузгодженим означенням, а в яких —додатком.

Берег озера, стрілка годинника, обкладинка книги, сторінка листа, риса характеру, кучугури снігу, вікна аудиторії, хлопець веселої вдачі, бані церков, зал засідань, глибина моря, дитина сусіда, студент університету, книжки учня, герой нашого часу, збирання врожаю, оранка землі, краса природи, кущ троянд, ряд верб, кордони країни, потиск руки, щастя материнства, боротьба за існування.

16. Підкресліть у поданому тексті додатки та означення, дайте їм характеристику.

Плине ущерть налита світлом ріка. Розсунула очерети, розлилася привільно, відтворює саму широчінь і сяйво неба, з усім живим спілкується своєю безмовною мовою... Тут я впадаю у Світовий океан. З цими очеретами прощаюсь, що, як єгипетські папіруси, вбирають у себе щедрі тайнощі Світла... Прощаюся з прикордонною вишкою, що височить в очеретах, і прикордонник молодий там чатує з біноклем угорі... Цей день чатує, залитий потопом світла, і маревну тишу верб, і безконтрольний політ птаха понад усі межові знаки... Йду, зникаю своїми прісними водами у Світовім океані. Він поглинає мене, одну з безлічі рік, щоб уподібнити собі, розчинити у синіх своїх безмеж-жях. А чи так уже й безслідно зникаю? Не позначусь хіба — хоч певною мірою — на складі його ж власних вод, на мірі її солоності, на рівні його берегів, на самому характері Океану? Ріка рівнин і гір ще довго тектиме й там, серед моря, далеко буде видно серед морської блакиті течію рудої річкової води, вона й там ще довго зберігатиме свою річкову природу — і прісноту джерел, і колір гірських та долинних ґрунтів, і внутрішній рух життя... Вода серед води — вже в цьому одвічнім єднанні гирла ріки з океаном (О. Гончар).

17. Прочитайте речення. Знайдіть обставини місця, чим вони виражені.

1. Через відкрите віконце вдирається вітер, зі свистом летить у відчинені двері, далі — крізь двері протилежного залу, і витікає, співаючи, крізь вікна (І. Гавриленко). 2. Знадвору веранду обплітав густими звоями дикий виноград (В. Кучер). 3. Вітрові вслід котився не знати куди беручкий курай (В. Кучер). 4. Справа, і зліва, і спереду стояли озера й озерця (А. Шиян). 5. Через кілька хат, проти воріт стояли запряжені коні (А. Шиян). 6. У чотирьох кілометрах від радгоспу в глибокім вибалку причаївся хутір (О. Гончар). 7. По узліссі і на галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава (Леся Українка). 8.Довкола спалахували вогники (П. Панч). 9.Уздовж річки по воді простелилась золота мерехтлива стежка (В. Козаченко). 10. Ой з-за гори, з-за діброви вийшли хлопці чорноброві (М. Рильський). 11. Там горді верховини довгорукавих і густих ялин гудуть і верховини схиляються до дружньої розмови (М. Рильський). 12. Здалека і зблизька, з гір і з долів, з сіл і містечок сотні людей пливли-напливали до Борислава (І. Франко). 13. За горами гори, хмарами повиті, засіяні горем, кровію политі (Т. Шевченко). 14. Повернулись ми з полювання, не зробивши жодного пострілу (Ю. Збанацький). 15. У сонці красуючись, біла хмаринка тріпоче вгорі (Т. Шевченко). 16. Вилізли тіні з садків, з-під стріх, із-за повіток (А. Головко).

18. У поданих реченнях знайдіть обставини часу, поясніть, чим вони виражені.

1. Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молоді з розпущеними косами (М. Коцюбинський). 2. Днями сиділи в нетопленій хаті і не варили страви (М. Коцюбинський). 3. День у день на вершинах снуються холодні тумани (А Шиян). 4. Ще малим дівчам вона блукала отут з подружками (О. Донченко). 5. Лежимо ми вночі під Новий рік на своїй позиції (О. Гончар). 6. Цілу ніч до зорі я не спала Леся Українка). 7. Якось сидимо ми в своїй хаті (М. Вороний). 8. Над селом стояв звичайний в осінню пору туман (М. Коцюбинський). 9. Малий чабанець повертався смерком додому (Ю. Яновський). 10. Над білим Києвом ще зляться сніговії, скував Славутича мороз на довгі дні (О. Донченко). 11. Повір, ніколи зла не мав до тебе, хоч змалку ти обскакував мене (Б. Чіп). 12. Скільки я не бачився з тобою! Як там нині під горою гай? А луги та верби над водою? (М. Луків) 13. Твоїм пісням, полкам твоїм і чатам вставать з бійцями рано на зорі (А. Малишко). 14. Змивала увечері лугом доччине волосся, а тепер тихенько на долонях собі розіслала (В. Коломієць). 15.1 нашіптує вітер всю ніч в прапори (А Чубинський).