2. Знайдіть у реченнях неузгоджені означення, виражені іменниками у непрямих відмінках або словосполученнями. З'ясуйте значення родового відмінка, що виступає в ролі означення.

1. Чутка про маєток у тридцять тисяч не давала нікому покою(Панас Мирний). 2. Парубок літ двадцяти бігав за ним (Панас Мирний). 3. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа (М. Коцюбинський). 4. Над берегом висів солоний туман од дрібних бризків (М. Коцюбинський). 5. Світ вечірнього сонця заглянув у причілкове вікно (І. Нечуй-Левицький). 6. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить (Марко Вовчок). 7. Маленький, ніби іграшка, дитячий черевичок жовтої шкіри лежав у Юрка на долоні (В. Козаченко). 8. Ідуть воїни Святослава, прямуючи на Царгород (Ю. Яновський). 9. З будиночка виходить чоловік у формі залізничника (А. Шиян). 10. На землі безладно розкидано каструлі, бляшанки з-під варення і кайла з обгорілими держаками (Ю. Смолич). 11. А поки що тут тільки світле, як після величезного вибуху, руйновище порушило одвічну дрімоту землі (О. Гончар). 12. Хата наша, батьківська і дідівська, старовинна, з плетеним бовдуром і без віконниць, стояла над шляхом, що веде з Полтави до Гадяча (Гр. Тютюнник). 13. Лежить під небом чистим і високим холодний степ моєї самоти (Л. Костенко). 14. Люблю я й досі присмерки прозорі квітневих вечорів і чорну сіть вишневих, яблуневих верховіть і по калюжах ніжнотонні зорі (М. Зеров). 15. Зацвіли каштани в пелюстках проміння, і хитає віти теплий вітровій, гей ви, далі, далі, безкінечні й сині, як чудесно жити на землі моїй (В. Сосюра).

3. Проаналізуйте синтаксичну функцію інфінітива. Виділіть інфінітиви, які виступають у ролі неузгоджених означень.

1. На фронті виробилася армійська звичка швидко орієнтуватись і приймати рішення (А. Шиян). 2. Залишив Грицько думку вернутися повесні додому (Панас Мирний). 3. В Чіпчинім серці вже ворухнулось бажання верховодити (Панас Мирний). 4. Настає час розставатись (О. Довженко). 5. Зосталася тільки надія одна: надія вернутись ще раз на Вкраїну (Леся Українка). 6. Як порива мене палке бажання піти туди пісками, чагарами, послухати гірської пущі гомін, заглянути в таємничу безодню, з потоками прудкими сперечатись, поміж льоди дістатись самоцвітні, збудити в горах піснею луну (Леся Українка). 7. Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко). 8. Я так любив стояти під тобою, коли ти місяцю молилася вночі (Г. Коваль). 9. Я знаю: не уникнути полону цих диво-див земної красоти (Г. Коваль). 10. Василь дістав завдання дійти до села і дізнатися про всі події (М. Стельмах). 11.1Івсе ж я повинен був приїхати (О. Гончар). 12. Мені давно хотілося розказати про цього чоловіка (А. Головко).

4. Перепишіть речення. Підкресліть означення, охарактеризуйте їх за типом зв'язку з означуваним словом: а) узгоджені, б) неузгоджені (керування), в) неузгоджені (прилягання).

1. Вили бурі історії (Є. Маланюк). 2. Дорога до лісу Юркові була близька (М. Стельмах). 3. Цілі дні ходив сумний Семен Магазаник після зустрічі віч-на-віч із Онікієм Безбородьком (М. Стельмах). 4. Він стояв зовсім блідий, наляканий їхньою витівкою (О. Гончар). 5. Проблиски світла, спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розростались і потужніли (М. Коцюбинський). 6. В першу ніч молотьби Трохим Сидорович не заснув ні на одне око (О. Гончар). 7. В долині льон зацвів, як щастя, під небом синьо-грозовим (М. Стельмах). 8. На обрії, ховаючись в імлі, ледь-ледь тремтять димки рожево-сині (В. Бичко). 9. Троянди паморозь іскристо-сиза вкрила (М. Рильський). 10. Хай помріє, хай подивиться на той місяць уповні (О. Гончар). 11. Навколо було все зелене, і губи твої в шумі трав, що тепло всміхались до мене, я з сонцем разом цілував (В. Сосюра). 12. Сагайда подав команду в'ючитись (О. Гончар).