Тема 4 судова (криміналістична) балістика

1. Поняття і співвідношення криміналістичного зброєзнавства і судової балістики

У новому Кримінальному кодексі України і в старому, що діяв зі змінами й доповненнями майже 40 років, присвячено низку статей щодо злочинних діянь зі зброєю. Зокрема, про викрадення, привласнення, вимаганння вогнепальної зброї, не­законне поводження зі зброєю, незаконне зберігання вогне­пальної зброї або бойових припасів тощо.

Ці злочини є особливо небезпечними, коли вчиняються ор­ганізованими злочинними групами (структурами).

Окрім цього судово-слідча практика засвідчує, що злочинця­ми дуже часто використовується вогнепальна зброя і під час вчинення інших злочинів, особливо тяжких: убивств, бандитиз­му, розбою, рекету та інших видів вимагання тощо.

Причому не тільки вогнепальна зброя (дослідження якої провадить власне судова балістика), а й холодна і предмети, що заступають зброю, вибухові речовини та пристрої (гранати, мі­ни тощо), є знаряддями зазначених злочинів.

З'являються нові види зброї, що ґрунтуються на інших кон­структивних принципах,- метальна вогнепальна і токсична (токсипна), електрошокові пристрої тощо.

Окрім очевидної зброї, до сфери діяльності правоохоронних органів потрапляють і сумнівні об'єкти, питання дотичності яких до зброї вимагають спеціальних знань.

Це обумовило формування у криміналістиці спеціальної га­лузі знань - криміналістичного зброєзнавства, що охоплює ме­тодичні основи дослідження різноманітних видів зброї: вогне­пальної, холодної, газової, пневматичної, кидальної тощо.

Холодна зброя - це зброя, що діє через прикладення мус­кульної сили людини під час нападу та нанесення тілесних ушкоджень, чи під час активного захисту у ході рукопашного бою; або ж для мисливства і занять спортом.

Вона поділяється на: клинкову; ударно-дроблячу.

За характером уражаючої дії клинкова зброя поділяється на колючу, рублячу, колюче-рублячу, колюче-ріжучу.

Клинкова ще поділяється па:

• з довгим прямим клинком (лезом): мечі, шпаги, палаші;

• з довгим і вигнутим лезом: шаблі, шашки, ятагани;

• з коротким клинком (лезом): стилети, кортики, кинджали, ножі, штики.

Ударно-дроблячі - палиці, булави, пірначі, кістені, надолон-ники, кастети.

Холодна зброя народів Сходу: нунчаки, кекецу-сеге, тон-фа, сюко, явара, індійська «тигрова нога»¹.

Газова зброя - та, що призначена для тимчасового уражен­ня живої цілі способом застосування сльозогінних або подраз­нювальних газів.

Зокрема, у новому КК України:

ст. 262 «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних речовий або заволодіпня ними шляхом шахрайства або зловжи­вання службовим становищем»;

ст. 263 «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припа­сами, або вибуховими речовинами»;

ст. 264 «Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів».

Кидальна зброя - та, що призначена для ураження цілі на відстані знаряддям, яке отримує направлений рух за допомоги мускульної сили людини або механічного пристрою (спис, лук, арбалет).

Пневматична зброя - та, що призначена для ураження цілі па відстані знаряддям, що отримує направлений рух за рахунок енергії стисненого, зрідженого чи отвердлого - вибухові при­строї та речовини.

Під зброєю взагалі розуміють пристрої та предмети кон­структивно призначені для ураження під час озброєної бороть­би живої сили, технічних засобів противника, для пошкоджен­ня інших об'єктів чи для досягнення інших цілей: подання сигналів, спортивних змагань, тренувань тощо.

' Дин.: Устинов А. И., Филиппов В. В. Криминалистическое исследова­ние некоторых видов холодного оружия народов Востока.- М., 1984.

Отже, криміналістичне зброєзнавство - це галузь криміналіс­тичної техніки, що вивчає принципи конструювання й закономір­ності дії різних пристроїв, функціонально призначених для ура­ження людини, тварини або інших матеріальних об'єктів, власне закономірності утворення слідів застосування цих пристроїв, та розробляє засоби і способи збирання й оцінювання таких об'єктів і слідів під час розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Зупинимось на ознайомленні лише з одним із підрозділів криміналістичного зброєзиавства - судовою балістикою або, як іще називають подеколи у спеціальній літературі - криміналіс­тичною балістикою.

Судова, або криміналістична, балістика - розділ (підга­лузь) криміналістичного зброєзиавства, що вивчає технічні пи­тання, які виникають у ході провадження у справах, пов'язаних із застосуванням, а також кримінальним носінням, зберіганням, виготовленням, збутом, викраденням тощо вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, вибухових речовин і пристроїв, а також роз­робляє засоби і способи дослідження цих об'єктів і слідів їх використання як доказової інформації під час розкриття, роз­слідування й попередження злочинів.

Наукову базу судової балістики, крім положень криміналіс­тики, про що буде йти мова згодом, утворюють розробки загаль­ної балістики, артилерії та інших військових наук (матеріальної частини зброї, конструювання зброї), а також фізики, хімії та особливо, судової медицини.

Судова балістика, безумовно, тісно пов'язана з іншими кри­міналістичними галузями знань, а саме: з криміналістичною ідентифікацією, трасологією та судовою (криміналістичною) фотографією.

Так, класифікаційна належність та ідентифікація зброї вста­новлюється на основі наукових положень криміналістичної ідентифікації;

Трасологічні положення про закономірності слідоутворення та їх класифікацію використовуються у криміналістичній ба­лістиці з урахуванням специфіки слідів, що виникають внаслі­док пострілу;

Під час фотографічного фіксування й експертного дослі­дження вогнепальної зброї та інших балістичних об'єктів вико­ристовуються методи знімання, розроблені криміналістичною фотографією.

Загальна балістика - військово-технічна наука про рух артилерійських і реактивних снарядів, мін, куль, авіабомб; скла­дається з двох частин: внутрішньої та зовнішньої балістики. Внутрішня - вивчає рух снаряда в каналі дула; зовнішня - політ снаряда після виходу з каналу дула чи пускового пристрою.

Термін «судова балістика» - умовний, але зручний для прак­тики, бо вже на звук дозволяє визначити направленість (судо­чинну) відповідних відомостей.

Першим на теренах колишнього СРСР монографічним до­слідженням судово-балістичних проблем була праця В. Ф. Чер-вакова «Про криміналістичне вивчення зброї терористичних актів» (Мінськ, 1932).

Фундаментальні праці в галузі ідентифікації вогнепальної зброї за стріляними гільзами належать також одному з перших радянських експертів-криміналістів і організаторів науково-технічної служби в системі правоохоронних органів Б. М. Ко-маринцю.

Систему судової балістики утворюють:

• наукові напрашовання щодо вивчення матеріальної части­ни, дії механізмів і основних балістичних властивостей вогне­пальної зброї та боєприпасів до неї, що фігурують у справі як речові докази;

• папрацюваипя методики ідентифікації вогнепальної зброї, стріляних куль і гільз, пижів, інших балістичних об'єктів (об­ладнання);

• вивчення судовою балістикою стійких порохів, їх замінни­ків і методів визначення вогнепальних ушкоджень, обстановки місця події та способів установлення за їхньої допомоги різних обставин застосування вогнепальної зброї;

• напрашовання спеціальних методів виявлення, фіксації, вилучення й дослідження вогнепальної зброї, бойових припасів і слідів їхнього впливу.