6. Допоміжні методи мобілізації інтуїтивного сприйняття

1. Найбільш розповсюдженим методом закріплення інтуїтивного процесу є асоціативна прив’язка реакції на обстановку, яка є обумовлена асоціативною психоенергетикою нижчого рівня. Асоціативні психогенні тренування – це з’єднання подумки того, що відпрацьоване і відоме з тим, що той, хто тренується намагається втримати у пам’яті м’язових або просторових відчуттів. При цьому зорові образи обов’язково перекладаються у відчуття.

Якщо даний процес поєднується з емоціями, особливо з позитивними (емоція – приклад психологічного відчуття) тренувальний процес йде набагато швидше.

2. Алкоголь, маючи наркотичну дію, послаблює роботу свідомості, наближає людину до рівня тварини, на дуже короткий час збільшує чутливість до акустичних, світлових, інфрачервоних та інших впливів, загострює інтуїцію та почуття небезпеки. Потім на дуже довгий час чутливість притупляється.

Тютюн, як слабкий наркотик, також притупляє свідомість, але відпускає інтуїцію – вона помітно загострюється, але ненадовго. А потім притупляється різко та надовго. Тому тютюн та алкоголь використовуються дуже рідко та з необхідності. При довготривалому використанні алкоголь та нікотин знижують рівень сприйняття, загальну реакцію та інтуїтивну рефлекторність.

3. Робота на тренованому звіриному чутті та рефлекторному автоматизмі дозволяє уходити від ворожого пострілу, інстинктивно виконуючи правильні дії у визначеній ситуацією момент.

Загострене звірине чуття дає можливість відчути у темряві ворога та дістати його пострілом. Здатність відчути засідку дає можливість її обійти. Інтуїтивний автоматизм рухів допоможе вийти із зустрічної дуелі одному проти декількох та прорватись з ворожої блокади.

Вогневі контакти виникають несподівано та проходять на максимальних швидкостях – хто миттєво не зрозумів ситуацію, той загинув. Хто швидко спрацював на рефлексах – залишився живий та переміг. Завжди правий той, хто стріляє перший!

Інтуїтивне сприйняття дозволяє відразу зрозуміти: бреше людина або говорить правду, налаштована вона дружелюбно або має намір стрілити у спину.

Вищенаведеною методикою психофізичного тренінгу може користуватись кожен, але це тільки перша сходинка, яка дозволяє відчути внутрішні бойові психоенергетичні резерви та дає можливість зайнятись медитативними техніками.

Що таке виживання?

В теперішній час більшість людей на планеті Земля проживає у так званому "штучному середовищі існування" - сукупність створених людиною умов, які дозволяють лдині виживати й задовольняти більшість своїх матеріальних та духовних потреб. Наприклад комлекс міцних житлових об'єктів захищає людину від негоди й дає затишок; мережа доріг та транспорту дозволяє швидко пересуватися по місцевості у потрібну точку без суттєвих затрат власних сил; система накопичення та розповсюдження харчових запасів та води дозволяє у будь який час втамувати голод чи спрагу; система служб (медична допомога, міліція) дозволяють отримати кваліфіковану медичну допомогу, або захист у випадку ворожого посягання на життя і здоров'я.

За тисячоліття існування людина настільки звикла до штучного середовища існування, що опинившись наодинці з природою (вже природнім середовищем існування) людина потрапляє у відверто вороже середовище, яке загрожує його життю. В такі ситуації людина може потрапити у трьох випадках:

• під час природніх або рукотворних катастроф, які або повністю знищують, або сильно руйнують та дезорганізують штучне середовище існування - землетруси, повені, виверження вулканів, зсуви, селі, лавини, катастрофи на небезпечних рукотворних об'єктах, тощо;

• під час ведення бойових дій, коли штучне середовище існування зазнає значної шкоди та дезорганізації внаслідок спланованої діяльності людини - бомбардування, обстріли, засосування зброї масового ураження, тощо;

• при потраплянні людини внаслідок обставин в умови дикої природи поза межі штучного середовища існування.

Виживання являє собою комплекс дій, який дозволяє людині виживати і здійснювати продуктивну діяльність в умовах дикої природи або в ситуації знищення чи дезорганізації штучного середовища існування.

Виживання включає в себе навички здобування вогню, здобуванні і безпечного вживання води, облашутвання укриттів, які захищатимуть від негоди, орієнтування на місцевості без компасу й мапи, виготовлення знарядь праці, побуту та оборони, полювання і рибальство, безпечне вживання в їжу рослин і тварин, здобутих в дикій природі, навички поводження в умовах специфічної місцевості та клімату.

В умовах партизанської війни партизану часто доводиться жити у відриві від штучного середовища існування людей. Специфіка тактики партизанської війни не дозволяє довго залишатися у одному, тим паче цивілізованому місці. Ховаючись від безнастанних переслідувань партизан мусиить заходити у такі пущі й нетрі, де ніколи не ступала нога людини. Крім того, сам супротивник намагаючись взяти партизан мором, блокує всі місця проживання людей, щоб партизани не змогли відновити всій фізичний і психологічний стан у обжитих та звичних для людини місцях. Проте це не звільняє партизана від виконання завдання. Тому кожен партизан мусить володіти навичками виживання задля полегшення діяльності та приближення перемоги.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОГНЕМ

Вогонь є одним з найважливіших засобів виживання. Він забезпечує обігрів, приготування їжі та води до вживання, сушку одежі та служить засобом сигналізації. Кожен партизан зобовязаний уміти розпалювати вогонь за будь яких умов.

Для розпалення вогнища слід обов'язково дотримуватися трьох умов. Першою умовою успішного розпалення вогнища є правильно вибране місце. Місце вогнища має бути сухим. Перед розпаленням очистіть діялнку від зайвих предметів. Для захисту вогню від сильного вітру та задля кращого маскування можна розводити вогонь у неглибокій ямі чи траншеї.

Нерідко обстановка вимагає розведення вогню у здавалося цілком непридатних для цього місцях, наприклад на заболоченій місцевості. У такому разі слід на місце вогнища невелику платформу з свіжих колод, вкрити їх шаром грунту й каміння. Така платформа може або лежати на землі, або закріплена на чотирьох дерев'яних стовпах-опорах.

Наступною необхідною передумовою є доступ повітря. Забезпечте вогню нормальну вентиляцію. Чим більше кисню надходить до вогнища, тим краще він горить.

Третьою передумовою є необхідна кількість підготовленого палива. Для розпалення вогню використовуйте сухе дерево. Коли вогнище добре розпалиться, можна підкидувати сирі та зелені дрова. Слід пам'ятати що дрова з різних порід дерев горять по різному. Наприклад букові та дубові дрова горять довго і дають масу тепла. Сосна згоряє дуже швидко, ялинові дрова дають велику кількість диму.

Паливо для вогнища ділиться на трут, матеріал для розпалювання і власне паливо. Трут - являє собою матеріал з дуже низькою температурою розпалення, який може загорітися від іскри, тертя, концентрованого пучка сонячного променя або іншого джереда високоїї температури. Як трут слід використовувати суху кору дерев, розтерта на волокна деревина, сухий лишайник, пух рослин та птахів, сухої трави, шерсть, тонкий папір.

Матеріал для розпалу необхідна для підвищення температури вогню до рівня, при якому можна додавати паливо. Кращим матеріалом для розпалу є невеликі прутики, хмиз, кору, пучки сухої трави.

Як паливо слід використовувати товсті гілки або частини стволів дерев. У районах з відсутністю лісу як паливо можна використовувати скручені в пучки суху траву, висушений послід тварин, торф, вугілля.

Для того щоб розвести вогнище слід покласти трут, поверх нього покласти матеріал для розпалу у вигляді шатра чи колодязя. Трут підпалюється і від нього розпалюється матеріал для розпалу. Після розгоряння на вогонь кладуться найбільш дрібні матеріали палива. Далі підкладання дров здійснюється "по зростаючій".

Здобування вогню

Трапляється так що засоби розпалення внаслідок непередбачуваних обставин можуть бути втрачені. Кожен партизан мусить вміти розпалювати вогнище за допомогою підручних засобів. Способи розпалення вогню можуть бути наступні.

Розпалення вогню за допомогою збільшуючого скла. Збільшуюче скло має обовязково входити в персональний набір виживання кожного партизана. За допомогою скал сфокусуйте на труті сонячні промені у одну маленьку яскраву точку. Постійно тримайте її на одному місці для запалення труту.

Здобуття вогню за допомогою кременя. Кремень також має входити у комплект набору виживання. При ударі кременя по металу (або кременя по кременю) висікається досить великий сніп іскор. Використовуйте кремінь так щоб сніп іскор падав на трут (трутмає бути дуже сухим і подрібненим).

Здобуття вогню тертям дерева по дереву. Перший спосіб: у сухій дошці чи гілці вирізається невелика заглибина, у яку засипається трут, потім вставляється паличка з заокругленим кінцем. Обертайте паличку між долонями, втискаючи її у заглибину. Після загоряння труту підкладіть матеріал для розпалу.

Здобування вогню тертям дерев'яного стрижня по деревині.

Другий спосіб: З гілочки та і ремінця чи мотузки зробіть лук. Тятиву лука оберніть один раз навколо дерев'яного стрижня. Встановіть стрижень з оберненою навколо нього тятивою лука заокругленим кінцем у заглибину з трутом. Швидко рухайте лук вперед назад для надання стрижню обертових рухів. Рухайте таким чином стрижень доти, доки трут не розгориться.

Здобування вогню за допомогою "вогняного лука".

 

Третій спосіб - плуг. Виріжте прямий паз у основі деревини, стрижнем з твердої деревини здійснюйте швидкі рухи вперед назад вздовж пазу. При цьому утворюється трут який загоряється.

Здобування вогню за допомогою "вогняного плуга".

Характерні особливості використання багаття.

Майте на увазі що багаття бувають різні, і відповідно використовуються для різних цілей. Для інтенсивного обігріву або приготування їжі використовуються багаття які дають широке полум'я, такі як"піраміда" або "колодязь", для довгого горіння без необхідності часто підкладувати паливо - багаття "зоря" "мисливське" чи "трапперське", для нагрівання їжі у невеликиє смностях та подачі сигналів - "шатро".

Багаття "Зоря"

Багаття "Шатро".

Багаття "Колодязь".

Багаття "Піраміда".

Багаття мисливське.

Багаття "траперське".

Окремо варто зазначити багаття, які в силу особливостей є найбільш непомітними. Полінезійське багаття розпалюється наступним чином: в землі викопуюиться дві ями, одна з яких служить власне для вогнища, інша - задля вентиляції. Ями з'єднуються між собою каналом для доступу повітря. Яму у якій буде розташовано багаття обкладуєьться дрібними камінцями, або обмазується глиною. Багаття абсолютно не видне на відстані, а у випадку його облаштування під природним або штучним укриттям, багаття стає невидимим навіть з повітря. Багаття не вимагає великої кількості дров, дає багато золи.

"Полінезійське" багаття.

Кабиця. В горах, де важко викопати яму, потрібно скласти з твердих каменів кабицю прямокутної форми, залишивши з навітреного боку отвір для притоку повітря. Така кабиця буде особливо зручна для приготування їжі якощо свона складена з пласких каменів. На камені можна ставити посуд для розігріву їжі та води. Крім того камені довго зберігають тепло навіть після того як саме багаття потухне, тож розпалити вогонь у кабиці стає набагато легше.

Кабиця.

Траншейне багаття є спеціалізованим багаттям для розігріву й приготування їжі. Викопайте траншею розмірами 30Х90 сантиметрів і глибиною 30 сантиметрів з врахуванням того що дно траншеї буде вкрито камінням. Розведіть вогонь на камінні. Таган чи рожон розташовуйте над жаром для запікання м'яса та риби.

Траншейне багаття

Рекомендації

Памятайте що вогонь має суттєвий недолік - він демаскує перебування людей на місцевості. Причому демаскує не лише сам вогонь а й його супутні ознаки, такі як дим, який можна побачити й відчути на досить далекій відстані. Тож перш ніж розпалювати багаття подбайте про те щоб замаскувати його й унеможливити його знаходження. Виходячи з цього вогонь слід розводити під природніми укриттями, які унеможливлюють його виявлення, наприклад на важкодостуній місцевості, порослій деревами. Для приховання багать розводьте їх у невеликій заглибині або використовуйте спеціальні види багатть, описані вище. По необхідності з тонких галузок сплетіть відзеркалювач, який не тільки приховає вогонь а й служитиме здя відбивання й збереження тепла. В теперішній час у контрпартизанській боротьбі широко застосоувються гелікоптери оснащені приладами теплового знахордження, якими відстежують землю з повітря. Тож слід подбати про приховання вогню з повітря. Для цього також бажано використовувати тканинні завіси.

Декілька маленьких багать легше підтримувати й застосовувати для обігріву ніж одне велике. Дрова слід класти у вогонь не безладно, а згідно схеми обраного багаття - тоді дрова будуть прогоряти рівномірно. Великі гілки слід класти на невеликій відстані одне від одного, щоб забезпечити доступ повітря. Якщо покласти дрова щільно одне до одного то вони погано горітимуть.