- •Глава 5. Спадкові порушення обміну речовин,
- •Загальні клінічні прояви та біохімічні показники
- •Класифікація метаболічних хвороб (за даними j.Zschoke, g.Hoffmann, 1999)
- •Особливості семіотики метаболічних хвороб
- •Основні біохімічні маркери метаболічних хвороб (за даними j.Zschoke, g.Hoffmann, 2004)
- •Порушення проміжного обміну Аміноацидопатії
- •Органічні ацидурії
- •Загальні патогенетичні механізми оа
- •Клінічні прояви органічних ацидурій:
- •Загальні лабораторні ознаки оа (показники можуть бути зміненими тільки під час метаболічної кризи)
- •Загальні принципи лікування
- •Загальні принципи корекції порушень метаболізму
- •Принципи корекції порушень метаболізму (за даними j.Zschoke, g.Hoffmann, 2004)
- •Біохімічні показники крові
- •Спадкові хвороби обміну, які супроводжуються остеопорозом Мукополісахарідоз, тип IV
- •Глікогеноз, тип I а
- •Фукозідоз
- •Муколіпідоз, тип II. «I-клітинна хвороба»
- •Хвороба Гоше
- •Пропіонова ацидурія
- •Гепатолентікулярна дегенерація Хвороба Вільсона-Коновалова
- •Порушення транспорту міді. Хвороба Менкеса
- •Недостатність глютатіонінсинтетази 5-оксопролінурія
- •Спадковий гемохроматоз
- •Спадкові моногенні синдроми, що супроводжуються остеопорозом
- •Список літератури
Загальні лабораторні ознаки оа (показники можуть бути зміненими тільки під час метаболічної кризи)
Ацидоз з підвищеним аніонним інтервалом.
Кетонемія, кетонурія (не при всіх ОА).
Кетонемія, кетонурія в сполученні з гіпергліцинемією (при ізовалеріановій, пропіоновій, метилмалоновій ацидуріях і недостатності кетотіолази, кетотичній гіпергліцинемії).
Гіпоглікемія, гіперглікемія, або часті коливання рівня глюкози в крові.
Підвищений рівень лактату.
Підвищений рівень тригліцеридів у крові (непостійна ознака).
Непостійне підвищення рівня сечової кислоти.
Невелике або виражене підвищення рівня аміаку в крові (може проявлятись тільки при навантажувальній пробі з тваринними білками).
Зниження рівня азоту в сечовині.
Підвищення рівня креатінфосфокінази.
Панцитопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, зниження рівня Т і В лімфоцитів, мегалобласна анемія (при декотрих ОА).
Ріст дріжджових грибків в калі (необхідно оцінювати з обережністю, тому що часта контамінація кала мікроорганізмами з періанальних складок).
На сьогоднішній день найефективнішим методом підтверджуючої діагностики ОА є газова хроматографія і мас-спектрометрія (чутливість і специфічність вище 90%) зразків ранкової сечі і рідше крові. Накопичення патогномонічних метаболітів в сечі при газовій хроматографії більш ефективно, ніж дослідження крові (ниркові канальці неефективно реабсорбують органічні кислоти).
Загальні принципи лікування
Профілактика інфекцій, особливо грипу і вітряної віспи.
Активне зниження температури тіла при будь-якій лихоманці (хворим з ОА саліцилати не можна застосовувати в будь-якому віці).
Значне зменшення білкового навантаження (в гострому періоді припиняють харчування, препарати амінокислот і крові протипоказані; в міжприступному періоді зменшення кількості білка в раціоні від 0,5 до 2,0 г/л), якщо можливо, харчування з виключенням джерела не засвоюваних амінокислот.
Зниження катаболізму шляхом підвищення калорійності їжі за рахунок вуглеводів в міжприступному періоді; при метаболічній кризі – відновлення потреб в калоріях шляхом в/в введення 10% розчину глюкози з інсуліном (основний анаболічний гормон). Допустимо підтримувати глюкозу в крові на рівні декілька вище 3,33 ммоль/л у новонароджених і 5,55 ммоль/л у старших дітей і дорослих.
Зв’язок і видалення токсичних метаболітів.
Відновлення дефіциту карнітину (L –карнітин по 50 – 100 мг/кг/добу).
Підвищення активності дефектного ферменту при призначенні кофакторів.
Таблиця 4
Специфічна терапія для деяких ОА
(по Gylles Lyon, Raymond D. Adams et al, 1996
і Johannes Zschocke, Georg F. Hoffmann, 2004).
Нозологічна одиниця |
Препарати |
Ізовалеріанова ацидурія |
Гліцин 150 – 200 мг/добу |
Пропіонова ацидурія |
Біотин, метронідазол 10 мг/кг, лактулоза |
Метілмалонова ацидемія |
Виключення ізолейцину, валіну, метіоніну, треоніну із харчування, гідроксикобаламін 1 мг 2 рази на тиждень в/м) |
Множинний дефіцит карбоксилаз |
Біотин 10 – 20 (40) мг/добу |
Глутарова ацидурія, тип I |
Виключення лізіну і триптофану із харчування, рибофлавін 100 – 300 мг/добу, баклофен по 5 мг 3 рази на добу |
Глутарова ацидурія, тип II |
Рибофлавін 100 – 300 мг/доб. Ефективний при легких формах і формах, що маніфестували у дітей старшого віку (не в неонатальному періоді) |
Мевалонова ацидурія |
Стероли при метаболічному кризі, убіхінон, вітаміни Е і С |