- •Глава 5. Спадкові порушення обміну речовин,
- •Загальні клінічні прояви та біохімічні показники
- •Класифікація метаболічних хвороб (за даними j.Zschoke, g.Hoffmann, 1999)
- •Особливості семіотики метаболічних хвороб
- •Основні біохімічні маркери метаболічних хвороб (за даними j.Zschoke, g.Hoffmann, 2004)
- •Порушення проміжного обміну Аміноацидопатії
- •Органічні ацидурії
- •Загальні патогенетичні механізми оа
- •Клінічні прояви органічних ацидурій:
- •Загальні лабораторні ознаки оа (показники можуть бути зміненими тільки під час метаболічної кризи)
- •Загальні принципи лікування
- •Загальні принципи корекції порушень метаболізму
- •Принципи корекції порушень метаболізму (за даними j.Zschoke, g.Hoffmann, 2004)
- •Біохімічні показники крові
- •Спадкові хвороби обміну, які супроводжуються остеопорозом Мукополісахарідоз, тип IV
- •Глікогеноз, тип I а
- •Фукозідоз
- •Муколіпідоз, тип II. «I-клітинна хвороба»
- •Хвороба Гоше
- •Пропіонова ацидурія
- •Гепатолентікулярна дегенерація Хвороба Вільсона-Коновалова
- •Порушення транспорту міді. Хвороба Менкеса
- •Недостатність глютатіонінсинтетази 5-оксопролінурія
- •Спадковий гемохроматоз
- •Спадкові моногенні синдроми, що супроводжуються остеопорозом
- •Список літератури
Гепатолентікулярна дегенерація Хвороба Вільсона-Коновалова
Аутосомно-рецесивний тип успадкування. Мутації структурного гена мітохондріальної мідь-транспортуючої АТФази в різних тканинах. Ген картований на 13q14.3.
Ознаки:
Вік початку захворювання – 3-60 років
жовтуха
блювота
гепатит
гострий гемоліз
болі в суглобах, артрити
нирковокам’яна хвороба
нирково-тубулярний ацидоз
ураження підшлункової залози
кардіоміопатія
гіпопаратиреоз
остепороз
екстрапірамідні розлади (гіперкінези, порушення м'язового тонусу)
дизартрія, порушення координації
псевдобульбарні паралічі
кільце Кайзер-Флейшнера
Уточнююча діагностика:
зниження концентрації церулоплазміна, іонів міді в сироватці
підвищення концентрації іонів міді в сечі
біопсія печінки (підвищення концентрації іонів міді)
ДНК-діагностика
Лікування:
Д-пеніцилламін, трієнтин, ацетат цинку
перитонеальний діаліз, плазмафарез, гемофільтрація. Гемодіаліз не показаний
препарати L-ДОФА.
Профілактика:
Пренатальна діагностика
ДНК-діагностика.
Порушення транспорту міді. Хвороба Менкеса
Х-зчеплений рецесивний тип успадкування. Мутації структурного гена Мс1, що кодує білок, мідь-транспортуючу АТФ-фазу. Ген, картований на Хq13.3.
Ознаки:
Вік початку захворювання – неонатальний період
гіпотермія
неонатальна жовтуха, гіпербілірубінемія
гіпотрофія
дизморфічні риси обличчя (товсті, відвислі щоки, відвисла нижня щелепа, рідкісні брови)
вузлики на волоссі, веретеноподібне волосся
відставання росту
затримка психомоторного розвитку
судоми
субдуральні крововиливи, розрив артерій, тромбоемболії
дивертикули сечового міхура
остеопороз, розширення метафізів, патологічні переломи ребер
гіпереластичність шкіри, гіперрухомість суглобів
гіпопігментація шкіри.
Уточнююча діагностика:
мікроскопія волосся
біопсія печінки – зниження іонів міді
визначення міді (підвищення) у фібробластах шкіри
визначення рівня міді (зниження), цирулоплазміна (зниження) в сироватці.
Лікування:
симптоматичне.
Недостатність глютатіонінсинтетази 5-оксопролінурія
Аутосомно-рецесивний тип успадкування. Мутація структурного гена для глютатіонсинтетази, що призводить до її недостатності у всіх тканинах і еритроцитах (форма, що генералізує). Ген не картований.
Ознаки:
початок захворювання – неонатальний період
метаболічний ацидоз
гемолітична анемія
прогресуюча затримка психомоторного розвитку
жовтуха
білірубінова енцефалопатія
підвищена чутливість до бактерійних інфекцій
остеопороз
тремор
рухові порушення
спастичний тетрапарез
розумова відсталість
смерть на фоні інтеркурентних інфекцій шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів, хірургічних операцій, оскільки розвивається декомпенсований метаболічний ацидоз.
Уточнююча діагностика:
ензимодіагностика – визначення активності глютатіонінсинтетази в еритроцитах, лейкоцитах, фібробластах шкіри
ацидоз, зниження рівня гаптоглобіна, карбоксігемоглобіну, підвищення 5-оксопроліну в плазмі
зниження сечовини сечі, підвищення 5-оксопроліну сечі.
Лікування:
симптоматичне.
Профілактика:
можлива пренатальна діагностика шляхом визначення концентрації 5-оксопроліну в амніотичній рідині і шляхом визначення активності глютатіонін синтетази в біоптаті клітин хоріона.