2.2 Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності

Одним із основних результатів інформаційної діяльності є інформаційний продукт або інформаційна продукція.

Інформаційна продукція – це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений д л я задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ та організацій. Під інформаційною продукцією розуміють сукупність інформаційних документів, баз даних і послуг. Конкретний зміст цього поняття сформульовано таким чином: інформаційний продукт (продукція) – це документована інформація, підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів. Інформаційні продукти наукової обробки документів – документально зафіксована інформація як результат і засіб аналітико-синтетичної діяльності.

Інформаційну продукцію широко використовують в усіх сферах людської діяльності: науці, економіці, техніці, виробництві, освіті, культурі, управлінні. Зокрема, інформаційна продукція як складова маркетингової інформаційної системи сприяє вчасному наданню керівництву фірми (підприємства, установи, організації) значимої інформації про зовнішнє ринкове середовище, а також інформації про саму фірму. Це можуть бути, наприклад, відомості про національні ринки різних країн; про наявні там товари, про умови виходу на ці ринки ; про обмеження законодавчого, економічного й технічного характеру і тенденції їхніх змін; про структуру попиту, потреби споживачів та їхню купівельну спроможність; про сильні і слабкі сторони конкурентів та стиль їхньої роботи на ринку; про структуру каналів збуту і поведінку збутових посередників; про дієвість інструментарію, що використовується. Важливими для фірми є також відомості про витрати, технологічний, кадровий, фінансовий та ін. потенціали й існуючі обмеження для прийняття виважених управлінських рішень.

Інформаційна продукція є результатом наукової обробки документної або недокументної інформації, яка є основним видом інформаційної діяльності. Базовою підсистемою наукової обробки документної інформації є аналітико-синтетична переробка інформації (документів).

Як відомо, аналітико-синтетична переробка інформації (та документів) – це процеси перетворення інформації, що міститься в документі, чи сукупності їх з метою виявлення потрібних споживачеві відомостей, порівняння їх з інформаційними потребами чи запитами споживачів та узагальнення.

Матеріалізованим результатом аналітико-синтетичної переробки документованої інформації є аналітичні огляди, зведені реферати, інформаційно-аналітичні та оглядові довідки , бібліографічні посібники, інформаційні звіти про використання дайджесту, прес-релізу та інші види інформаційних документів, підготовлених відповідно до запитів споживачів інформації. Усі ці види інформаційної продукції заведено називати інформаційними, бібліографічними, реферативними або оглядовими виданнями. Нині як узагальнений вживається термін "інформаційне видання" Однак це поняття охоплює лише твори друку, поліграфічно самостійно оформлені, що пройшли редакційно-видавничу обробку, із встановленими вихідними даними. На сьогодні значна частина інформаційної продукції, підготовленої інформаційними центрами та референтами-аналітиками, функціонує у "недрукованому" вигляді, отже, не має ознак видання. Об'єднальним для позначення усіх різновидів документованої інформаційної продукції, опублікованої і неопублікованої, має стати термін "інформаційний документ". Цей термін виражає об'єднувальну загальну суть результатів інформаційної діяльності і допомагає вирізнити особливе, одиничне кожного з них. Термін "інформаційний документ" об'єднує спільні риси всіх видів документної інформаційної продукції.

Основними характерними рисами інформаційних документів є:

– цільове призначення документа – оперативне ознайомлення зацікавлених споживачів з масивом документної інформації первинного рівня;

– характер інформації в інформаційному документі – це інформація з первинних документів у згорнутому узагальненому вигляді;

– методика підготовки інформаційного документа – аналітико-синтетична обробка інформації, що міститься у вихідних документах. Ці риси є характерними для всіх різновидів інформаційних документів, є їхньою суттю, що відрізняє їх від інших документів взагалі. Ця сутність незмінна щодо форми інформаційного документа – виданого друком, рукописного, машинописного, електронного тощо. Усна форма передачі інформації може також базуватися на результатах аналітико-синтетичного опрацювання документів з метою інформування споживачів про ці документи (чи їхній зміст), однак, якщо її не зафіксовано, її зараховують до усного повідомлення.