1.2 Аналітична діяльність

Сьогодні ми масмо дефіцит науково-дослідних і методичних досліджень з питань аналітичної діяльності. Ринкові умови, розвиток інте­лектуальної економіки, різноманітність інформаційних процесів вимагають застосування спеціальних знань і навичок, пов'язаних з аналітичною діяльністю. Особливо це стосується науково-технічної сфери, яка за останні роки нестримно рухається вперед.

Предмет теорії аналітичного забезпечення сьогодні через свою складність і багатоаспектність має багато невирішених питань. Усю глиби­ну і різноманітність багатомірного середовища не можна уявити через аналіз його окремої сторони, неможливо адекватно охарактеризувати яки­мось одним визначенням. Найбільш повно його зміст може бути виражений тільки системою взаємозалежних індикаторів, що логічно співвідносяться між собою і формуються залежно від конкретних цілей дослідження, ме­тодів аналізу, практичних завдань, які реалізуються.

Аналітична діяльність - професійна діяльність, яка за­безпечує вимоги практично всіх видів громадського життя. Аналітика має історичне коріння, заглиблене в роботи Сократа, Стагірита, Аристотеля тощо. Аристотель видавав книги "Перша аналітика", "Друга аналітика", і саме він започаткував системний аналітичний підхід в дослідженні приро­ди явищ тощо.

Мета аналітичної діяльності – надати масивам неопрацьованих даних зрозумілого значення. У разі наявності як кількісних, так і якісних даних, завдання поля­гає в тому, щоб відібрати, класифікувати, обробити і зрозуміти їхнє значен­ня. Крім того, потрібно знайти таке тлумачення, яке відображає необроблені дані і використати його точно для осмисленого подання подій.

За останні роки техніка і технології аналітичної діяльності бурхливо розвиваються, реагуючи на зміни життя і суспільства, складність і різно­манітність, постійний ризик, накопичення нових знань і інформації. Якщо раніше термін "аналітика" застосовувався самостійно, то сьогодні в інфор­маційному суспільстві все частіше до нього додається слово "інформація" і він вживається вже як новий термін "інформаційно-аналітична діяльність". Все це змушує застосовувати аналітичну діяльність для оцінки реальної си­туації, яка стає основою для прийняття рішень.

Майже на всіх рівнях життя проблеми вирішуються через прийняття рішення чи то урядовцями (управлінські рішення), чи іншими юридичними і фізичними особами. До прийняття будь-якого рішення здійснюється аналітична оцінка проблеми чи ситуації. Від якості і повноти аналізу залежить ефективність рішення.

Сучасна структура аналітики, яка сьогодні є розгалуженою і складною системою знань для застосування в аналітичній діяльності включає в себе такі складові, як логіка, інформатика, евристика і методологія, які роз­виваються за своїми законами, правилами і методами.

Науковці по-різному оцінюють аналітичну діяльність. Одна група дослідників ототожнює аналітичну діяльність з науковою, а друга, на­багато більша, відносить діяльність аналітиків до інформаційної діяльності з допоміжними функціями, а саме: консультування, діагностування, аналізу з окремих проблем, системного, ситуаційного аналізу тощо. Ми вважаємо, що аналітична діяльність сьогодні є науковою, професійною, ста­новить значну частину інтелектуального потенціалу і є суттєвою складовою в системі управління.

Таким чином, аналіз літературних джерел дає можливість зробити вис­новок, що у визначенні аналізу відсутня системність, повнота, цілісність і різноманітність. У зв'язку з цим аналітична діяльність потребує проведення дослідження щодо ліквідації білих плям у технологізації і алгоритмізації методів і процедур у цій сфері, особливо при інформаційно-аналітичному забезпеченні НТД. Проведення досліджень методологічних і методичних проблем із застосуванням інформаційних технологій відкриває нові можли­вості для використання інформаційної аналітики па рівні держави і суспільства під час реформування управління. Для замовників-управлінців необхідним є сучасне аналітичне забезпечення, яке має здійснюватися за правилами і вимогами науки, методології, техніки і технологій як інфор­маційної, так і аналітичної діяльності.

Сьогодні в суспільстві визріло соціальне замовлення на аналітичну діяльність, а це стимулює створення нових аналітичних структур, центрів служб тощо. У період інформаційного буму та бурхливого накопичення даних у сфері науки і техніки в сучасних умовах до процесу аналітичного забезпе­чення, який давно застосовується, слід додати інформаційний принцип і прийти до інформаційно-аналітичного забезпечення, іншими словами –до інформаційної аналітики.