3.5 Загальні аспекти розвитку нті

Науково-технічна інформація – це галузь діяльності, яка забезпечує функціонування і інформаційно-аналітичне забезпечення сфери НТД, як було зазначено раніше. Напрям інформаційно-аналітичного забезпечення НТД в багатьох країнах є пріоритетом і розвивається досить швидко. Особливо це стосується аналітики технологічної частини наукових досліджень, інформаційного забезпечення трансферу, всього інноваційного процесу.

Інноваційний шлях розвитку держави неможливий без адекватного розвитку НТІ, яка є складовою частиною науково-технічної діяльності. Розвиток однієї обов'язково сприяє розвиткові другої. Нині в Україні державна політика розвитку управління сфери НТД знаходиться ще не на достатньому рівні.

Сьогодні у світі інформаційна сфера НТД розвивається дуже швидко. Про це свідчить динаміка дослідницької активності розвинених країн світу. Дослідження проведено на публікаціях 5500 журналів у галузі природничих наук, 1800 – соціальних, 1200 – гуманітарних і мистецтва. Динаміка досліджень за періодами така, млн. публікацій:

Роки

1983-1987 – 2,4

1988-1992 – 2,8

1993-1997 – 3,3

1998-2002 – 3,6

(2004 р.)

Реальна кількість публікацій у світі набагато більша. Відповідно до закону Мура в сучасних умовах поновлення інформації відбувається через кожні 1,5 роки.

Тому можливості використання необхідної інформації залежать від ступеня її систематизації, аналізу і підготовки інформаційних продуктів у зручній для сприйняття формі. Іншими словами, велике значення в системах інформаційного забезпечення поряд із телекомунікаційними мережами, процесом технологізації мають інформаційні ресурси як масиви зібраної і систематизованої інформації визначеного напряму. В розвинених країнах світу створення відповідних інформаційних ресурсів у сфері НТД стає пріоритетним напрямом розвитку держав. У нашій країні функціонує державна система НТІ, призначена виконувати такі основні функції:

• формування інтегрованого національного ресурсу;

• обслуговування масового споживача зі зручним доступом до інформа-ційних ресурсів як для окремих громадян, так і для юридичних структур, установ тощо;

• здійснення інформаційного моніторингу розвитку НТД для владних структур,

Організація системи забезпечення цих трьох основних напрямів потребує суттєвої підтримки держави – як фінансової, так і організаційно-правової.

До основних напрямів ефективного розвитку НТІ слід віднести такі:

• удосконалення системи державного управління цією сферою діяльності з чіткою ієрархією по вертикалі можливостей і відповідальності як органів НТІ, так і органів державного управління;

• створення державного інтегрованого ресурсу з забезпеченням функціонування веб-порталів з проблем науково-технічної діяльності;

• створення умов функціонування системи НТІ, а саме: вирішення нормативно-правового статусу та фінансування.

Науково-технічна інформація в Україні

Для здійснення інформаційно-аналітичної функції необхідно мати можливість користуватися великими інформаційними масивами, як правило державними. Як було зазначено вище, в Україні складалася практика формування державних інформаційних ресурсів за галузевим принципом. До таких інформащйних ресурсів можна віднести масиви з промислової власності (Державний департамент з промисноної власності МОН України), потоки нормативно-технічної документації (Держаний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики), звіти з НДДКР, дисертації, технології тощо (УкрІНТЕІ МОН України), науково-технічні видання (Книжкова Палата України, Національна бібліотека ім. Вернадського НАН України, Державна науково-технічна бібліотека МОН України), статистичні звіти (Держстандарт України).

У країні закріплено нормативно-правовою базою саме галузевий принцип зведення інформаційних потоків первинної інформації. Але крім цих зафіксованих масивів є велика кількість документів науково-технічної діяльності, які не обробляються. До таких потоків слід віднести звіти про наукові закордонні відрядження, виставкову діяльність, інформацію про науково-технічні досягнення, переклади статей, доповідей та звітів, про міжнародну науково-технічну діяльність за державними угодами і прямими договорами по реалізації цих угод, передовий досвід тощо. Ці дані розрізнені і не систематизовані.

До науково-технічної інформації завжди, а особливо сьогодні проявляється підвищений інтерес. Всі країни зацікавлені в доступі до наукової і науково-технічної інформації на міжнародному рівні. Ось чому кожна країна, створюючи свої інформаційні ресурси, розробляє системи доступу до них для споживачів інших країн. Такі системи прямого доступу до інформації у сучасних умовах не всі країни можуть побудувати, оскільки вони є дорогими. Функціонують міжнародні організації і комітети, які координують міждержавний обмін науково-технічною інформацією.

В Україні УкрІНТЕІ визначено Національним інформаційним центром у чотирьох міжнародних організаціях: міждержавній координаційній Раді з науково-технічної інформації, Міжнародному Центрі наукової і технічної інформації (МЦНТІ), Міжнародній інформаційній системі програми ООН з питань навколишнього середовища та Міжнародній системі АGRIS/САRIS-FАО. Через ці структури наша держава активно співпрацює з інформаційними структурами інших країн.

У рамках двосторонніх угод здійснюється обмін науково-технічною інформацією з профільними організаціями країн СНД, серед яких АзНІІНТІ (Азербайджанська Республіка), БелІСА (Республіка Бєларусь), ТЕХІНФОРМ (Республіка Грузія), Киргизпатент (Киргизька Республіка), КаздержІНТІ (Республіка Казахстан), НІЕІ (Республіка Молдова), ДФНТІ (Республіка Узбекистан), Мінпромнауки Російської Федерації.

Зараз створюється веб-портал МЦНТІ, об'єднана інформаційна мережа інформаційних ресурсів різних країн..

Для споживачів екологічної інформації у відповідності до ратифікованої Україною Орхуської конвенції щодо участі громадськості у вирішенні екологічних проблем запропоновано відповідний доступ до інформації:

• БД "Реєстр екологічних джерел інформації України";

• БД екологічних організацій України;

• Дайджесту екологічних новин;

Розроблено веб-сайт НВЦ ІНФОТЕРРА в Україні, що репрезентує Україну в міжнародній екологічній мережі UNEP.net.

З перерахованих прикладів видно, що інтеграція України у світовий інформаційний простір у сфері НТД проводиться активно. Але якщо порівняти стан справ у цій сфері діяльності зі станом в інших країнах, то ситуація в Україні не є оптимальною.

Прийняття Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2005-2010 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. № 1153) дасть можливість суттєво виправити ситуацію в нашій державі.

Створення державних відкритих освітніх і наукових систем, з одного боку, сприятиме накопиченню наукових знань, а з другого – розширенню доступу широких верств населення до різноманітних інформаційних ресурсів у сферах освіти і НТД.

Інформаційна аналітика у сфері НТД тісно пов'язана з наявністю сформованого інформаційного продукту, який віддзеркалює науково-технічну продукцію різних відомств і установ. Розрізненою інформацією користуватися незручно. Тому сьогодні для нашої держави залишається пріоритетною проблема управління інформацією і її використанням. На формування системи інформаційного обміну має бути спрямована і аналітична діяльність, завії даннями якої в розвитку науково-технічної інформації як галузі є такі:

по-перше – розробка нових методичних підходів до здійснення процесів пошуку інформації, аналізу, оцінки, прогнозу і формування висновків;

по-друге – удосконалення процесу взаємодії зі споживачами-замовни-ками під час інформаційно-аналітичного забезпечення процесів прийняття рішень на різних щаблях управління державою.

Інформаційна аналітика стає значним важелем у розвитку науково-технічної інформації. Стратегічною метою управління інформацією є вихід через прогнозно-аналітичну функцію на управління іншими ресурсами, зокрема трудовими, фінансовими і матеріальними. Саме тому на цьому етапі розвитку роль держави в управлінні інформаційними ресурсами як замовника і координатора є вирішальною. Це необхідно для забезпечення функціонування управлінських хвиль інформації.

Таким чином, підсумовуючи наведене, можна констатувати, що назріла необхідність розробки і затвердження державної концепції управління інформаційним ресурсом НТД, який буде наданий у розпорядження державної системи НТІ.

В основу такої концепції необхідно покласти шляхи вирішення проблеми управління інформаційними ресурсами:

перша – нормативно-правова проблема. Декілька законів України, що стосуються цього питання, не мають підкріплення підзаконними актами. Це, як мінімум, п'ять норм статей тільки Закону "Про науково-технічну інформацію", наприклад:

ст.6, п.4. Щодо права власності на науково-технічну інформацію та встановлення форм договорів на передачу науково-технічної інформації, створеної за кошти державного бюджету;

ст.10, п.2. Розподіл інформаційних ресурсів між різними організаціями та порядок обміну може регулюватись загальнодержавними рішеннями;

ст.10, п.З. У поповненні інформаційних ресурсів національної системи НТІ беруть участь фізичні і юридичні особи незалежно від форм власності. При цьому законодавством України можуть встановлюватись обов'язкові норми їх участі;

друга – проблема розробки державних стандартів у сфері НТІ. Для забезпечення сумісності інформаційних ресурсів та можливості їхньої інтеграції необхідно розробити і прийняти низку державних стандартів, привести до відповідного рівня класифікатори і рубрикатори, положення про порядок створення електронних ресурсів, баз і банків даних тощо.

В УкрІНТЕІ створено згідно з Наказом Держстандарту України від 10 грудня 2001 р. № 608 Технічний комітет стандартизації: Інформація і документація зі сферою діяльності (ТК 144):

01.140 Інформатика. Видавнича справа.

01.140.10 Письмо і транслітерація.

01.140.20 Інформатика.

01.140.30 Організаційно-розпорядча, торговельна та виробнича діяльність.

01.140.40 Видавнича справа.

35.40 Набори знаків і кодування інформації.

35.240.30 Застосування інформаційних технологій в інформаційній діяльності, документуванні та видавничій справі.

ТК 144 координує роботи з стандартизації в галузі інформаційних наук – розробляє та вносить пропозиції в План державної стандартизації, розробляє проекти національних стандартів та займається питаннями їхньої гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами. Також до функцій ТК144 відноситься розгляд проектів міждержавних стандартів (ГОСТів) щодо доцільності їхнього впровадження в Україні. У 2004 – 2005 рр. в УкрІНТЕІ розроблено 8 проектів ДСТУ, гармонізованих зі стандартами І5О, з яких 7 уже затверджено Держспоживстандартом України, запропоновано розроблення ще близько 30 державних стандартів, частину яких включено до плану стандартизації;

третя – проблема моніторингу інформаційних ресурсів, вирішення якої дасть можливість налагодити ефективний інформаційний обмін і виключити дублювання у створенні баз даних. Державного рішення потребує вирішення питання циркуляції в електронному вигляді рефератів від організацій – генераторів інформації до інформаційних органів;

четверта – відсутність управління національними інформаційними ресурсами НТД як здобутком держави. Для забезпечення такого підходу потрібні нормативні документи. Було б доцільним розробити і затвердити на рівні Кабінету Міністрів України Положення про національний інформаційний фонд джерел науково-технічної діяльності і низку інших документів нижчого рівня;

п'ята – організаційна побудова інфраструктури для формування інтелектуалізованого інформаційного простору.

Питання для самоперевірки

1. Які найтиповіші моделі відтворення економіки ви можете назвати?

2. За якою моделлю економіки розвивається Україна?

3. Від чого залежить розвиток науково-технічної сфери України?

4. Що включає у себе термін "дослідження та розвиток" в американській літературі?

5. Які види фінансування науково-дослідницьких робіт існують у США?

6. Яка структура науково-дослідницької роботи в інших країнах світу (Японїї, Китаї…)?

7. Які основні причини відставання науково-дослідницьких робіт в Україні?

8. Які шляхи удосконалення розвитку науки слід зробити в Україні?

9. Яка роль НТІ у розвитку науки?