Лекція 4 Наукова природа інформаційно – аналітичної діяльності. Методика інформаційно-аналітичних досліджень

4.1 Специфіка інформаційно - аналітичних досліджень

4.2 Вимоги і послідовність інформаційно-аналітичних досліджень

4.3 Загальнонаукові методи в процесі ІАД

4.1 Специфіка інформаційно - аналітичних досліджень

Особливість інформаційно-аналітичної діяльності у науковій сфері по­лягає в необхідності чіткого усвідомлення багатогранності оцінювання такої складної функціональної системи, якій притаманна своя специфіка розвитку.

По-перше, наука, технології, інновації відносяться до міжгалузевих сфер діяльності. Мають широкі можливості інтелектуального розвитку. Інтелект за своєю природно-функціональною сутію буквально приречений на творче вдосконалення життя.

По-друге, наука і науково-технічна діяльність є основою технологічно­го розвитку, прогресу і випереджаючого руху суспільства. Крім цього, в су­часних умовах одні й ті самі прогресивні технології і структурно-організанійні схеми швидко впроваджуються в усьому світі. Цей фактор у значній мірі сприяє глобалізації суспільства і економіки. У період роз­витку науково-технічної думки інтеграційна функція наукових знань у суспільстві значно зросла.

По-третє, відбуваються глобалізаційні процеси у сфері економіки, політики, інформації тощо, які обслуговує наука, маючи інтернаціональний характер.

По-четверте, світові глобалізаційні процеси відбуваються на фоні гли­бокої диференціації праці і особливо науки. Ця закономірність є наслідком обмеженості фізичних і інтелектуальних можливостей як суб'єктів, так і об'єктів різних видів діяльності.

Усе це вимагає пошуку нових підходів до організації самої НТД і її інформаційно-аналітичного забезпечення.

Наука і науково-технічна діяльність повністю відносяться до процесів інтелектуальної праці, починаючи з пошуку доцільних і практично прий­нятних рішень, у тому числі і на побутовому рівні. З цієї точки зору саме мислення треба вважати своєрідною системою праці, причому праці, випе­реджаючої на мікрорівні трудового процесу.

Поглиблення процесів диференціації вимагає певних методичних підходів, які б усвідомлено враховували взаємозв'язок різних наук і досвіду в рамках вузької спеціалізації. Сьогодні, з одного боку, є розуміння об'єктивної необхідності інтеграції знань з огляду на єдність існуючої при­роди, а з другого, практичні дії треба пристосовувати до вимог дифе­ренціації творчої праці і знань. Балансуючи на цих протиріччях, можна пе­ремагати в жорсткому конкурентному середовищі. За таких умов існування сфери НТД великого значення набуває інформація, точніше – інфор­маційно-аналітичне забезпечення.

Нагромадження світовою спільнотою знань як об'єктивно необхідного світового ресурсу реалізується на всіх етапах соціально-економічного руху людства в творчих процесах виробничої праці. Величезну роль у цьому русі відіграє наукова діяльність через вияв практичного потенціалу як духовно­го розвитку людей, так і вдосконалення умов їхнього життя. Включення творчого людського чинника в усі соціально-економічні процеси давно ста­ло нормою розвитку цивілізованого світу.

На практиці сьогодні відбувається перехід учених фундаментальної дисципліни і прикладної науки у сферу інформаційно-аналітичної діяльності, яка швидко рухається вперед. Міграція вчених саме прикладної науки в інформаційну аналітику може відбуватися саме на шляху знання предметної сфери. Методи інформаційної аналітики забезпечують точність і об’єктивність оцінок, які можуть бути особливо важливими, якщо:

отримані результати є комплексними, складними для спостереження і містять багато елементів, що взаємодіють між собою;

рішення, що ухвалюють на підставі інформації дослідження: важливі, витратні, довгострокові, проблемні;

аналітичні дослідження спрямовані на необхідність підтвердження адекватності чи неадекватності рішення інших людей.

Інформаційно - аналітична діяльність базується на використанні конкретних методів пізнавальної діяльності. Кожен метод є набором відпрацьованих правил, прийомів, критеріїв, алгоритмів тощо. Ці методи, а їх існує декілька десятків, відомі, проте їх треба вміти використовувати. Аналітик створює нові знання в тому секторі діяльності, який він досліджує, або який знаходиться в полі його професійного інтересу. Аналітик є дослідником своєї предметної сфери і працює в режимі реального часу.

Аналітики, як і інші дослідники, для збирання та накопичення інформації використовують увесь існуючий набір наукових методів – інтерв’ю, анкетування, тести знань та вмінь, вивчення поглядів, спостереження, аналіз змісту документів та звітності, перевірку матеріальних доказів тощо. Схема для збирання та накопичення даних залежить від того, яка інформація потрібна для відповіді на конкретні завдання, поставлені перед аналітиком. Специфіка аналітичного дослідження робить працю інформаційного аналітика дуже важливою і ця особливість характеризується певними моментами. Один з них – це можливість взяти активну участь у впровадженні нових наукових знань та зробити свій внесок удосконалення соціально-економічних моделей, програм чи проектів.

Інформаційна аналітика як наукова діяльність має свої особливості порівняно з класичними дослідженнями. Перерахуємо деякі з них:

– на відміну від традиційних досліджень, які відбуваються на своїх власних моделях і методах, аналітики працюють у межах замовлення, проблеми чи програми. Інформаційний аналітик, залежно від замовлення, будує власну технологію дослідження.. Як правило, під час таких досліджень порівнюється те, що є наявним сьогодні, з тим, що планується на майбутнє. Дослідник прагне залишатись об’єктивним; він зацікавлений у тому, щоб знайти аргументи і варіанти, які б могли довести, наскільки результат роботи буде відповідати поставленим цілям. Елементи порівняння за різними критеріями оцінювання завжди присутні і це відрізняє від інших видів дослідження;

– інформаційно-аналітичне дослідження проводяться у своїй більшості на замовлення і вимоги замовника є чіткими і цілеспрямованими і тому найчастіше результати роботи аналітика не націлені на подальше використання кінцевого результату іншими групами спеціалістів. Робота аналітика від самого початку проводиться у рамках і за певних обмежень замовника;

– результати звичайних досліджень, як правило, публікуються. Обмін результатами досліджень в середовищі наукової та професійної еліти є обов’язковим, і з ними знайомиться широка наукова спільнота. Інформаційно-аналітичні дослідження, у своїй більшості, залишаються неопублікованими. Замовники часто вважають, що інформація, отримана в результаті аналітичного дослідження, покликана відповісти на їхні питання, і зовсім не бажають розголошувати результати дослідження;

– інформаційно-аналітичні дослідження належать до групи різнопланових і полі тематичних досліджень;

– інформаційні аналітики належать до дослідників, які заглиблюються у свої наукові проблеми і дуже мало таких, які прагнуть віддати свої ідеї "ноу-хау" іншим; (інтроверти – спрямовані всередину; екстраверти – керівники наукових шкіл, роботу спрямовують на контакти з науковцями, учнями).