4.2 Вимоги і послідовність інформаційно-аналітичного дослідження

Як правило, інформаційно-аналітичні дослідження проводяться для замовників, які мають ухвалити певне рішення і сподіваються, що інформаційний аналіз забезпечить їх інформацією, яка допоможе це рішення обґрунтувати. Тому етапи інформаційно-аналітичного дослідження є дуже відповідальними. Аналітики ставляться до своєї місії серйозно, зважаючи не тільки на фінансовий бік проблеми, але й на іміджевий. Успіх інформаційно-аналітичного дослідження залежить від умов взаємодії із замовником і його поглядів на проведення робіт.

Існують такі сприятливі умови виконання інформаційно-аналітичного замовлення:

– доступ до інформації, одержаних знань стосовно проблем;

– можливість перевірки нових ідей;

– прозорість відкритої/ закритої мети;

– наявність коштів і кваліфікованого персоналу;

– наявність досвіду з виконання подібних замовлень;

– готовність замовника до поетапних дискусій.

Інформаційно-аналітичні дослідження вимагають такої послідовності у виконанні (етапи):

1. Планування дослідження:

– оцінка передбачуваних витрат часу;

– вибір переліку параметрів аналізу;

– вибір методів, оцінки ( якісний, кількісний, комбінований, одне дослідження чи серія…);

– джерела інформації (наявність стандартів чи еталонів інших джерел інформації);

2. Оцінка прямих і непрямих факторів, що впливають на дослідження:

– оцінка непередбачуваних наслідків і прихованої мети;

– оцінка проміжних і прихованих результатів інформаційно-аналітичного дослідження;

– вибір методів дослідження;

– оцінка бажаних характеристик для дослідження.

3. Інформаційно-пошукова стадія:

– визначення джерел інформації та вибір необхідних даних;

– інтерв’ювання експертів;

– проведення соціологічних досліджень;

– відбирання статистичних даних тощо.

4. Проведення інформаційно-аналітичного дослідження:

– Вибір методу дослідження;

– Порівняння за аналогом;

– Інтерпретація даних і зведення результатів досліджень.

5.Оформлення звіту чи доповіді.

4.3 Загальнонаукові методи в процесах іад

Сьогодні в суспільстві визріло соціальне замовлення на аналітичну діяльність, а це стимулює створення нових аналітичних структур, центрів, служб… Але відчувається нерозвиненість аналітичної (структури), культури, відсутність методологічного забезпечення аналітичної діяльності. Інколи аналітики діють інтуїтивно, неусвідомлено, а часом і не знаючи про існування вже створеної методичної бази. Тому аналітичну діяльність сьогодні треба пропагувати, доповнювати дослідження, розробляти нові сучасні технології аналітичної діяльності з метою створення нового інтелектуального продукту.

Практичні дії в аналітичному забезпеченні базуються на двох напрямах, а саме: на виборі методу аналізу і застосуванні технологій і алгоритмів. Методи аналізу включають у себе певні правила, підходи, принципи, прийоми, сформульовані завдяки людському досвіду і знанням і зведені в чітку систему застосування. Інформаційні аналітики вибирають методи аналізу залежно від аналітичного замовлення з урахуванням його особливостей і кінцевої мети. Одночасно можуть використовуватись декілька методів, але всі вони спрямовані на генерування нового результату, нових знань щодо тієї чи іншої проблеми.

Найчастіше із 30-и загальних методів в інфомаційно-аналітичній діяльності використовуються 7 основних методів:

– порівняння;

– систематизація

– нормативний метод;

– метод аналогій;

– класифікації;

– декомпозиції;

– індукції і дедукції.

Ці методи особливо широко застосовуються для аналізу у таких сферах: "наука, технології, інновації, освіта".

Крім вибору методів аналізу аналітики застосовують технології аналізу. Технології бувають різними залежно від завдання чи замовлення, але водночас мають і загальні блоки операцій, а саме:

– визначення об’єкта, предмета і проблеми аналізу;

– побудова моделі об’єкта, предмета аналізу;

– побудова гіпотез;

– вибір типу аналізу ( системний, проблемний, рекомендаційний, прогнозний, программно-цільовий, ситуаційний, причинно-наслідковий, оціночний…);

– вибір чи розробка методів аналізу;

– доведення гіпотез;

- формування аналітичних висновків.

Цей підхід не є універсальним, але широкозастосованим.

Дамо характеристику кожному із названих вище методів аналізу більш детально:

Метод порівняння – зіставлення даних, що вивчаються, і фактів господарського життя ( належить до економічних методів). Використовується найчастіше в економіці, в ВНЗ, освіті, в сфері екології, соціально-політичній сфері, виробництві, управлінні.

Розрізняють горизонтальний порівняльний аналіз, який застосовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового; вертикальний порівняльний аналіз – для вивчення структури економічних явищ; трендовий аналіз – при вивченні відносних темпів зростання, приросту показників за кілька років до рівня базисного року, при дослідженні рядів динаміки.

Обов’язковою умовою порівняльного аналізу є:

- інтерв’ювання експертів;

- проведення соціологічних досліджень;

- відбирання статистичних даних тощо.

Обов'язковою умовою порівняльного аналізу є зіставність порівнюваних показників, що вимагає: єдності об`ємних, вартісних, якісних, структурних показників; єдності періоду часу, за які проводиться порівняння; зі ставності умов господарсько-виробничої діяльності; єдності методики обчислення показників.

Метод систематизації - зведення наявних даних у певну систему, що дає змогу пояснити їх з позиції системного підходу (використовується найчастіше у ВНЗ, ЦТЕІ, науці, освіті, культурі, економіці, управлінні, бізнесі.)

Він передбачає оцінку поведінки об`єкта як системи з усіма чинниками, які впливають на його функціонування. Єдиної процедури проведення системного аналізу в наукових досліджуваннях, поки що немає, в ньому широко використовують методи системної динаміки, теорії ігор, евристичного програмування, програмно-цільового управління тощо.

Є велика кількість різновидів і варіантів системного аналізу ( див. таблицю 3.1), які використовують залежно від вимог замовника, і тому перший етап осмислення аналітичного замовлення і вибір варіанта є дуже відповідальним, оскільки закладається основа майбутнього результату.

Таблиця 4.1

Класифікація методів системного аналізу

Якісні методи	Кількісні методи
Індивідуальні: -вільних асоціацій -записної книжки -анкетувань -діагностичний -морфологічного аналізу	Графічні: -сітковий -дерева цілей -матричний -кібернитичної моделі
Групові: -мозкової атаки -синтетики -семінарів -сценаріїв -експертних оцінок -метод „Дельфі"	Кількісні: -економічного аналізу -статистичного аналізу.
	Методи моделювання: -кібернетичні моделі -економіко-математичне моделювання -теорія ігор.

Нормативний метод- обгрунтовується сукупністью нормативів, що відбивають ефективність системи, а потім реальна система порівнюється з нормативною,що дає можливість виявити характер відхилення від норми.

Метод аналогій- передбачає доказ аналогій між двома об`єктами і перенесення системи пояснень з одного об`акта на інший.

Звичайна схема умови вводу за аналогією: об`єкту А притаманні ознаки а,в,с,д,е, об`єкту В притаманні ознаки в,с,д,е; отже, об`єкт В, ймовірно протаманна ознака а. Аналогія, якщо розглядати її ізольовано, не має значної доказової сили не тільки тому, що ступінь цієї ймовірності може бути дуже низьким у результаті випадкової схожості або фіксації несуттєвих ознак об`єктів порівняння. З метою підвищення ймовірності висновку за аналогією висувають такі вимоги:

- аналогія повинна бути на суттєвих ознаках і якнайбільшій кількості схожих характеристик об`єктів порівняння;

- зв`язок ознаки, щодо якої робиться висновок, зі знайденими в об`єктах загальними ознаками має бути дуже тісним;

- аналогія не повинна призводити до висновку про схожість об`єктів у всіх ознаках;

- висновок за аналогією повинен доповнюватися дослідженням відмінностей і доказами того, що ці відмінності не можуть слугувати основою відмови від висновків за аналогією.

У сучасній науці розвиненою галуззю систематичного застосування аналогій є так звана теорія подібностей, що широко використовується в моделюванні.

Метод класифікацій – упорядкування об`єктів на підставі істотних ознак за певними класами.

Це робиться за допомогою аналізу вже класифікованих об`єктів і формулювання набору правин. Класифікація використовується у випадку, якщо наперед відомі класи зарахування об`єктів, наприклад нового товару до товарної групи, клієнта до певної категорії. (Належить до методів „глибокого здобування даних")

Метод декомпозиції – розчленування будь-якого складного явища на прості складові. Об`єктом розчленування можуть бути, як реальні соціальні, так і інтелектуальні системи. Для досягнення адекватності декомпозиції застосовується декомпозиційне моделювання, тобто створення нової моделі і порівняння її із системою до декомпозиції.

Однак такий розподіл методів певною мірою умовний, бо будь-який з них може переходити з категорії в категорію в міру розвитку пізнання.

Індукцією називають такий метод дослідження, за якого загальний вис­новок про характеристики множини елементів роблять на підставі ви­вчення цих характеристик якоїсь частини елементів цієї множини. Таким чином, індукція забезпечує можливість переходу від поодиноких фактів до загальних положень.

У реальному пізнанні індукція завжди виступає в єдності з дедукцією, ко­ли висновок про характеристики будь-якого елемента множин робиться на підставі пізнання загальних характеристик всієї множини.

Крім загальнонаукових методів дослідження, в процесі інформаційного дослідження документної інформації, використовують також методи емпіричних досліджень – методи опитування, спостереження, експерименту, До цієї групи можна віднести й метод контент-аналізу та його різновиди. Дані методи допомагають одержати об’єктивні результати, що підтверджують або спростовують висунуті гіпотези.

Застосовуються дуже часто в аналітичній діяльності інформаційно-прогнозні методи – когнітивне картування, моделювання, аналіз процесу прийняття рішення, експертна оцінка, які дають можливість дослідити не лише поточний стан, але й тенденції розвитку об’єкта вивчення та розробляти способи впливу на нього.

Для створення довідково-пошукових масивів інформації використовують методики створення інформаційних документів – методики згортання змісту документної інформації (бібліографування, індексування, систематизація, фрагментування, анотування, реферування) та методику узагальнення змістової інформації (методика огляду, відбір інформації під проблему).

У прцесах автоматизації використовують методи викладу інформації в інформаційних документах – екстрагування, перефразування, інтерпретація.

Питання для самоперевірки

10. У чому полягають особливості інформаційної аналітики як науки?

11. Які етапи проведення інформаційно-аналітичного дослідження?

12. Які особливості інформаційної аналітики у порівнянні з класичними дослідженнями?

13. Які із загальнонаукових методів дослідження можуть бути використані в інформаційній аналітиці? Як саме?

14. Які методи входять у системну методологію?

15. Які сприятливі умови проведення порівняння?

16. Яка особливість методів класифікації та декомпозиції? Назвіть схожі та відмінні риси цих методів.

17. Які ще методи інформаційно-аналітичних досліджень, крім загальнонаукових?

18. Які методи, окрім розглянутих у лекції, ви можете назвати?