- •Види та характерні особливості сучасних мев
- •2. Суть, фактори та тенденції міжнародного поділу праці
- •2. Основні тенденції міжнародного поділу праці.
- •3. Форми та напрямки розвитку міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва.
- •4. Сучасне світове господарство
- •5. Сучасна міжнародна торгівля в системі мев
- •6. Суть, структура та показники світової торгівлі
- •7. Класичні теорії міжнародної торгівлі
- •8. Альтернативні теорії міжнародної торгівлі
- •1.Теорія меркантилізму
- •2.1. Теорія абсолютних переваг (а. Сміт)
- •2.2. Теорія порівняльних переваг (д. Рікардо)
- •3. Неокласичні теорії
- •3.1. Теорія Хекшера-Оліна
- •3.3. Парадокс Леонтьєва
- •5. Теорія ефекту масштабу
- •9.Торгівля послугами та її місце в сучасних міжнародних економічних відносинах
- •10. Міжнародний лізінг
- •11.Міжнародний факторинг і форфейтинг
- •Міжнародний франчайзинг
- •13.Причини та динаміка міжнародного руху капіталу
- •15.Сутність та форми міжнародного руху капіталу
- •14.Особливості сучасного міжнародного руху капіталу
- •16. Роль і характер прямих іноземних інвестицій
- •17. Міжнародні портфельні інвестиції
- •19. Міжнародний кредит та його роль в міжнародних економічних відносинах
- •20.Міжнародна заборгованість
- •21. Суть і сучасні риси міжнародної трудової міграції
- •22.Наслідки міжнародної трудової міграції
- •23.Міграційна політика країн імпортерів та експортерів трудових ресурсів
- •24.Україна в світових міграційних процесах
- •25. Суть і головні передумови міжнародної економічної інтеграції
- •26. Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості.
- •27. Особливості європейських інтеграційних процесів
- •28. Північноамериканська міжнародна економічна інтеграція
- •29.Економічна інтеграція країн Латинської Америки
- •30. Інтеграційні процеси в Азії й Африці
- •31. Україна в сучасних інтеграційних процесах
- •32. Поняття світової валютної системи та її основні елементи
- •Етапи становлення світової валютної системи
- •Проблеми і перспективи розвитку світової валютної системи в умовах глобальної економічної кризи
- •Вільні економічні зони: сутність та цілі створення
- •36.Основні види вільних економічних зон: досвід функціонування.
- •Сутність і особливості процесу глобалізації на сучасному етапі.
- •37.Сутність і особливості процесу глобалізації на сучасному етапі.
- •43.Світова торгівля ліцензіями
- •44. Міжнародний інжиніринг.
- •46.Регулювання міжнародного інвестування
- •47.Регулювання міжнародного технологічного обміну
- •48. Регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •49. Регулювання валютно-кредитної політики країн
- •50. Регулювання зовнішньої заборгованості країн
- •15.1. Діяльність Паризького клубу
16. Роль і характер прямих іноземних інвестицій
Основні чинники прямих іноземних інвестицій
Маркетингові чинники: 1) розмір ринку; 2) зростання ринку; 3) прагнення утримати частину ринку; 4) прагнення добитися успіху в експорті материнської компанії; 5) необхідність підтримувати тісні контакти з покупцями; 6) незадоволеність існуючим станом ринку; 7) експортна база; 8) слідування за покупцями; 9) слідування за конкуренцією.
Торговельні обмеження: 1) торговельні бар'єри, 2) надання місцевими покупцями переваги вітчизняним продуктам.
Вартісні чинники: 1) прагнення бути ближче до джерел постачання; 2) наявність трудових ресурсів; 3) наявність сировини; 4) наявність капіталу і технологій; 5) низька вартість праці; 6) низька вартість інших витрат виробництва; 7) низькі транспортні витрати; 8) фінансові та інші стимули з боку уряду; 9) більш сприятливі рівні цін.
Інвестиційний клімат: 1) загальне ставлення до іноземних інвестицій; 2) політична стабільність; 3) обмеження на власність; 4) регулювання валютних курсів; 5) стабільність іноземної валюти; 6) структура податків; 7) добре знання країни.Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) займають особливе місце серед форм міжнародного руху капіталу. Це зумовлено двома основними факторами:прямі іноземні інвестиції — це реальні інвестиції, які, на відміну від портфельних, не є чисто фінансовими актами, що виражені в національній валюті. Вони здійснюються у підприємства, землю та інші капітальні товари;прямі іноземні інвестиції, на відміну від портфельних, звичайно забезпечують управлінський контроль над об'єктом, в який інвестовано капітал.До виникнення транснаціональних корпорацій (ТНК) усі приватні іноземні інвестиції були в основному «портфельними». З появою ТНК (тобто підприємств, що є власниками або контролюють виробництво товарів та послуг за межами країни, в якій вони базуються)[10] частина міжнародного руху капіталу набуває форми ПІІ.ПІІ — це різновид іноземних інвестицій, призначених для виробництва і забезпечення контролю над діяльністю підприємств завдяки володінню контрольним пакетом акцій. Пропорція, що визначає під- контрольність, в різних країнах неоднакова. У США формально визнається прямим зарубіжним інвестуванням будь-яке вкладання капіталу, якщо інвестор має або отримує 10% власності. ПІІ охоплюють усі види інвестування — чи то придбання нових акцій, чи просте кредитування, аби тільки інвестуюча фірма мала понад 10% акцій зарубіжної фірми. Частка участі в акціонерному капіталі фірми може бути отримана і в обмін на технологію, кваліфіковані кадри, ринки тощо.Власність інвестора (повна або часткова) та його контроль над зарубіжним підприємством, котре стає частиною організаційної структури ТНК як її філія або дочірнє товариство, — головна відмінність ШІ від інших видів інвестування.Характерною рисою ПІІ можна вважати і переважання рівня продажів продукції, виробленої за кордоном за допомогою ПІІ, над продажами вітчизняної продукції у вигляді товарного експорту. Прямі іноземні інвестиції становлять основу панування ТНК на світовому ринку. Вони дозволяють транснаціональним корпораціям використовувати підприємства в зарубіжних країнах для виробництва і збуту продукції і швидко розповсюджувати нові товари і нові технології в міжнародному масштабі, тим самим підвищуючи свою конкурентоспроможність. Для них ПІІ мотивовані в кінцевому підсумку прибутком. Основні чинники прямих іноземних інвестицій
Маркетингові чинники: 1) розмір ринку; 2) зростання ринку; 3) прагнення утримати частину ринку; 4) прагнення добитися успіху в експорті материнської компанії; 5) необхідність підтримувати тісні контакти з покупцями; 6) незадоволеність існуючим станом ринку; 7) експортна база; 8) слідування за покупцями; 9) слідування за конкуренцією.
Торговельні обмеження: 1) торговельні бар'єри, 2) надання місцевими покупцями переваги вітчизняним продуктам.
Вартісні чинники: 1) прагнення бути ближче до джерел постачання; 2) наявність трудових ресурсів; 3) наявність сировини; 4) наявність капіталу і технологій; 5) низька вартість праці; 6) низька вартість інших витрат виробництва; 7) низькі транспортні витрати; 8) фінансові та інші стимули з боку уряду; 9) більш сприятливі рівні цін.
Інвестиційний клімат: 1) загальне ставлення до іноземних інвестицій; 2) політична стабільність; 3) обмеження на власність; 4) регулювання валютних курсів; 5) стабільність іноземної валюти; 6) структура податків; 7) добре знання країни.
Загальні: 1) очікування високих прибутків; 2) інші.
Зазначені чинники ПІІ конкретизуються під час вироблення інвестиційної політики за допомогою системи індикаторів, яка включає близько 340 показників і понад 100 оцінок експертів в економічній, юридичній, технічній, соціальній та інших галузях.Дані аналізу створюють 10 основних чинників, що дають змогу оцінити потенційні можливості країни як приймаючої ПІІ або так званий конкурентний потенціал країни. Ці чинники охоплюють:
динаміку економіки (економічного потенціалу);
виробничу потужність промисловості;
динаміку ринку;
фінансову допомогу збоку уряду;
людський капітал;
престиж держави;
забезпеченість сировиною;
орієнтацію на зовнішній ринок (експортні можливості);
інноваційний потенціал;
громадську стабільність.