8.Філософія школи санхя

Серед багатьох шкіл індійської філософії чітко окрес¬люються два їх типи: ортодоксальні, класичні (даршан) і неортодоксальні, некласичні (настіка). Ортодоксальні впі¬знають безумовний авторитет Вед. Неортодоксальні, хоч і запозичують з Вед деякі ідеї, не визнають їх святості.

Ортодоксальні, класичні (даршан) філософські шко¬ли. До них належать веданта, міманса, вайшешика, санкх'я, ньяя і йога. Основою світу вони проголошують Брахмана, Бога, духовну субстанцію. Спочатку брахман поставав як особа Бога, згодом він трансформувався в духовну субстан¬цію, основу всього сущого. Так, уже в Упанішадах (комента¬рях до Вед) відзначається: «Те, чим породжуються ці істо¬ти, чим живуть народжені, в що вони входять, вмираючи, те й намагайтеся пізнати, то і є Брахман». Брахман породжує, відтворює і підтримує все суще. Але він є безособовим началом. Носієм принципу індивідуальності є атман, який облаштовує світопорядок, є внутрішнім правителем. Ці два космогонічні начала чимось нагадують матерію і форму Арі- стотеля. Але ця аналогія приблизна.

Сутність людини також включає атман і брахман. Мета людського життя полягає в тому, щоб подолати низку нескінченних перевтілень і злитися з космічними атманом і брахманом, розчинитися в них. Існує декілька сходин які ведуть до осягнення брахмана. Вищою з них є ме¬дитація, заснована на практиці йоги. Санкх'я вважає основою світу матерію (пракриті) і ат- ман — принцип індивідуальності й духовності.

9.Школа йоги: основні ідеї.

Засновником вважають Патанджалі. Визнає існування бога. Йога вчить, що найвищого блаженства людина може досягти не зміною об’єктивних умов свого інування, а повним звільненням своєї свідомості від зовнішнього світу і досягненням особливого психічного стану – «самадхи»(зосередження). Йога означає припинення всіх функцій розуму. В практиці йоги є 8 степенів: вгамування(утримання від нанесення шкоди будь-чиєму життю, від брехні, крадіжок), культура етики (виховання хороших звичок: очищення, задоволення, роздуми про бога, аскетизм(відмовництво), положення(стале і зручне), контроль над диханням( регулювання процесів дихання), віддалення почуттів(відсторонення від об’єктів), увага(зосередження уваги на внутрішньо органічних чи поза органічних об’єктах кінчик носа), споглядання(незмінне і безперервне роздумування про об’єкт) і зосередженість(стан, коли споглядаюча свідомість губиться в об’єкті споглядання і перестає сама себе усвідомлювати).

10.Філософія Буддизму

Засновником буддизму був принц Гаутама, захищений з дитинства від життєвих прикрощів та негараздів, він був вражений випадково побаченими фактами людського страждання і смерті. Гаутама сів під сандаловим деревом, давши собі слово не зрушити з місця доти, доки не знайде відповіді на основні питання життя. Тут на нього найшло просвітлення, і він став Буддою (просвітленим, знаючим), проголосивши учням "чотири благородні істини

Перша істина про існування. (страждання є не випадковим, воно існує всюди - у всіх формах існування і у всіх видах досвіду).

Друга істина (немає нічого, що було б з нічим не пов'язане і існувало незалежно. Тому нічого сталого немає. Всі речі підлягають зміні).

Третя істина - про припинення страждань.(оскільки страждання залежить від певних умов, то воно повинно припинитися, як тільки будуть усунені ці умови.)

Четверта істина зводиться до контролю над умовами, які спричиняють страждання. Цей шлях відомий як восьмиступеневий благородний шлях: правильне розуміння, правильна рішучість, правильне мовлення, правильна поведінка, правильне життя, правильні зусилля, правильний керунок думки і правильна зосередженість. Нірвана - одне із центральних понять буддизму та джайнізму, що означає вищий стан блаженства людської душі. Людина, яка досягнула стану нірвани є святою і осягнула найвищий смисл буття.

Теоретичні положення вчення Будди є такими:

• всі речі взаємозумовлені, немає нічого, що існувало б само по собі;

• всі речі внаслідок зміни, умов, від яких вони залежать,

підлягають змінам, отже, немає нічого постійного;

• немає ніякої душі, немає бога і ніякої іншої перманентної субстанції.