Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpargalki_filosofiya(1).doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
302.59 Кб
Скачать

4.Філософія Стародавньої Індії

Історія індійської культури сягає глибини віків. Актив¬ну участь в її творенні брали арії — кочові племена, які, за археологічними та етнографічними свідченнями, вийшли, ймовірно, з півдня України. Вже в II тис. до н. е. на тери-торії Індії склались дрібні державні утворення. Давньоін¬дійське суспільство було кастовим, світоглядом його була міфологія, викладена у Ведах — збірниках гімнів1. Веди освячували кастовий лад і проголошували панування кас¬ти жерців (брахманів) над всіма іншими кастами, в тому числі військовою аристократією — кшатріями. Звідси на¬зва ведійської міфології — брахманізм2. Основний мотив ведійської літератури — панування духовного над мате¬ріальним, брахманів над іншими кастами. У середині І тис. до н. е. в давньоіндійському суспіль¬стві сталися відчутні соціально-політичні зміни: розвива¬лися ремесла і торгівля, зростали міста, замість дрібних держав виникали великі державні об'єднання. Домінуюче становище в суспільстві перейшло до кшатріїв: війни спри¬яли усвідомленню ними своєї соціальної значущості, що спонукало їх взяти владу в свої руки. Все це зумовило зміни й у світоглядній сфері: брахманізм поступився місцем релігійним течіям — джайнізму і буддизму, що по¬стали як ідеологічний протест проти кастової природи брах¬манізму, складності його обрядів. Джайнізм і буддизм бу¬ли світоглядами, зрозумілішими і прийнятнішими для про-стих людей.

Одночасно зі змінами соціальних відносин і світогляд¬них ідей формуються основні школи індійської філософії. Як і в інших країнах, філософія в Індії виникає у зв'язку з кризою міфології. Але перехід від ранньокласового до розвинутого класового суспільства відбувався в Індії по¬ступово. Тому і в сфері ідеології не було різких стрибків: більшість філософських систем зберігає міфологічні те¬ми, розвиває їх. Творцями більшості філософських шкіл були жерці-аскети, чим пояснюються такі особливості ін¬дійської філософії, як проповідь аскетизму та містичного споглядання, пасивність і самозаглиблення. Ці особливос¬ті зумовлені не специфікою духу індусів, а соціальними умовами розвитку індійського суспільства.

Серед багатьох шкіл індійської філософії чітко окрес¬люються два їх типи: ортодоксальні, класичні (даршан) і неортодоксальні, некласичні (настіка). Ортодоксальні впі¬знають безумовний авторитет Вед. Неортодоксальні, хоч і запозичують з Вед деякі ідеї, не визнають їх святості.

5.Ортодоксальні філософські школи Стародавньої Індії

Міманса, веданта, санкх'я, йога, ньяя і вайшешика є ортодоксальними (астіка) (визнають авторитет вед).

Система ньяя створена Гаутамою. Об'єктивний світ складається з вічних частинок (ану) води, землі, повітря і вогню. Основну увагу зосереджували на проблемах теорії пізнання і логіки. Система вайшешика заснована мудрецем Канадою, справжнє ім'я-Улука. Кінцевою метою людини є визволення індивідуального я. Санкх'я є філософією дуалістичного реалізму, творцем є мудрець Капіла. Санкх'я визнає існування двох незалежних одна від одної первинних реальностей: духовної (пуруші) і матеріальної (пракриті). Філософія санкх'я заперечує віру в божественне. Засновником філософії йоги вважають мудреця Патанджалі. Визнає існування бога. Бог є вищим об'єктом роздумування для зосередження і самопізнання. Поєднання пуруші і пракриті закладає основу еволюції світу, але припинення цього поєднання веде до його розпаду. Характер практики йоги – засіб досягнення пізнання, яке є істотною умовою визволення. Засновником цієї системи міманса є Джайміні. Мета - захист і виправдання ведичного ритуалізму. Ритуалізм зводиться до визнання авторитету вед, і тому школа міманса висунула теорію про те, що веди не є творами якоїсь особи і тому вони вільні від властивих людям помилок. Обов'язком кожної людини є виконувати те, що є правильним згідно з ведами, і утримуватися від того, що є неправильним. Душу вважали безсмертною. Система веданта виросла із упанішад, які є вершиною вед. Веданта - це збірка всіх філософських думок, розсіяних в упанішадах, та коментарів на ці думки. У веданті існують два напрями: адванта, засновником якої є Шанкара, і вішишта-адваита, заснована Рамануджею. Згідно з адвантою, в світі не існує жодної реальності окрім бога. За вшіишта-адвантою, існують три реальності - матерія душа і бог. Головною з них є бог.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]