- •1.Суспільні інформаційні відносини
- •2.Інформаційне забезпечення державного управління: сутність та основні ознаки
- •3. Основні принципи інформаційної діяльності органів державного управління
- •4.Інформаційно-аналітична діяльність державного управління
- •5. Моніторинг як інструмент інформаційного забезпечення сфери управління
- •6. Політичне консультування
- •7. Прогнозування політичних процесів і його вплив на ефективність державного управління
- •8. Аналітична складова діяльності органів державної влади та управління
- •10. Основи роботи з інформаційними джерелами
- •9.Політична аналітика в державному управлінні
- •11. Особливості розробки і прийняття управлінських рішень
- •12. Становлення та основні етапи розвитку кдп
- •13. Особливості системи управлінської документації
- •14. Управлінська інформація як об’єкт і суб’єкт управління
- •15. Кдп: сфера практичної діяльності
- •16. Теоретична проблематика кдп як наукової дисципліни
- •17.Обєкт і предмет кдп як наукової дисципліни
- •18. Терміносистема кдп
- •22.Діловодство-дзу-документно-інформаційне забезпечення управління-керування документацією-кдп
- •20. Зв’язки кдп з іншими науковими та навчальними дисциплінами
- •21. Характеристика наукових дисциплін, що розробляють наукові засади технологій кдп
- •23. Роль архівних установ в організації кдп
- •24. Умови ефективного функціонування керування документаційними процесами
- •25. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Україні
- •26. Інформаційно-пошукові системи в установах
- •28. Функції управлінських документів
- •29.Основні завдання та правила документування управлінської інформації
- •30. Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- •32. Теоретичні засади електронного врядування
- •33. Міжнародні стандарти електронного врядування. Міжнародні критерії…
- •34. Електронна демократія: сутність, мета, завдання
- •35. Електронне врядування як об’єкт правового регулювання в Україні
- •36.Сучасна практика впровадження електроного врядування в Україні
- •37. Надання послуг з використанням електронної інформаційної системи
- •39. Урядовий портал України
- •40. Зарубіжні новітні концепції документознавства
- •41. Концепції документознавства Кулешова
- •43. Документознавчі ідеї Кушнаренко
- •44. Документологічна версія документознавства
- •42. Документознавчі ідеї Швецової-Водки
- •45. Основні новітні тенденції розвитку класичного документознавства
43. Документознавчі ідеї Кушнаренко
Н.М.Кушнаренко - автор близько 160 наукових і навчально-методичних праць, серед яких 2 підручника, 3 навчальних посібника, 61 навчально-методична робіта, 56 наукових статтей, 38 тез доповідей. Вона - головний редактор наукової збірки “Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика”, член редколегії науково-практичного журналу “Вісник Книжкової палати”, організатор та учасник понад 40 науково-практичних конференцій міжнародного, всеукраїнського і регіонального рівнів. Її наукові здобутки широко відомі і використовуються в практичній діяльності бібліотечних установ і навчальних закладів культури I-II та III-IV рівнів акредитації України та країн СНД.
Н. М. Кушнаренко виділяє загальне й особливе документознавство. Загальне включає три розділи - теорію документа (документологію), історію документа, історію і теорію документно-комунікаційної діяльності. третій розділ, на думку М. С. Слободяника, є дискусійним і формує певне теоретичне підґрунтя для надмірно широкого погляду на документознавство. До завдань особливого документознавства Н. М. Кушнаренко відносить вивчення окремих типів і видів документів, і процесів документно-комунікаційної діяльності. Особливе документознавство вона розділяє на спеціальне і часткове. Перше вивчає специфіку документів, що функціонують у бібліотеках, архівах музеях, інформаційних центрах. На цій підставі Н. М. Кушнаренко включає до структури документознавства на правах спеціальних наукових дисциплін - бібліотекознавство, бібліографознавство, архівознавство, музеєзнавство, інформацієзнавство. До часткового документознавства віднесено вивчення окремих видів документів, яке відбувається у межах відповідних дисциплін, наприклад, книго-патенто-картознавства. Н. М. Кушнаренко стверджує, що документознавство - це "метанаука для всіх наук документно-комунікативного циклу1". За її словами, "документознавство як інтегративна наукова дисципліна тісно пов'язане із справочинством, книго-, бібліотеко-, бібліографо-, архівознавством, інформатикою тощо. підручник, який, вочевидь, відображає зміст загального документознавства, має розділи: "Теоретичні основи документознавства", "Характеристика окремих видів і типів документів", "Документи на новітніх носіях інформації". Отже, реально загальне документознавство тут складається з теоретичних основ і характеристики видів і типів документів.
"Особливе документознавство", за словами Н. М. Кушнаренко, складається зі спеціального та часткового документознавства. До "спеціального" належать дисципліни, що вивчають "особливості документів, що є об'єктами бібліотечної, архівної, музейної справи", але в переліку цих дисциплін ("бібліотекознавство, бібліографознавство, архівознавство, музеєзнавство, інформацієзнавство") названо не конкретні дисципліни, що вивчають "особливості документів", а галузі знань, які мають значно ширші об'єкти вивчення.
Крім того, до дисциплін спеціального документознавства Н. М. Кушнаренко зарахувала такі, де предметом є "вивчення специфіки різних процесів документно-комунікаційної діяльності": документне фондознавство, каталогознавство, вчення про збереження документів, діловодство тощо. Предметом часткового документознавства, за Н. М. Кушнаренко, є "окремі види та різновиди документа". До часткових документознавчих дисциплін віднесено книго-, патенто-, карто-, кінознавство, галузеве документознавство тощо. Однак у більшості перелічених дисциплін предметом вивчення є не тільки особливості відповідного виду документа. Зокрема, книгознавство - це комплексна наука (або комплекс наукових дисциплін, за іншими уявленнями), до якої належать окремі наукові дисципліни, що вивчають процеси створення та функціонування книги в суспільстві. Вона не може бути "частковою" порівняно з бібліотекознавством або бібліографознавством.
Тобто, Н. М. Кушнаренко обґрунтовує оригінальну авторську концепцію документознавства як мету науки, щодо великої групи споріднених наук