- •1.Суспільні інформаційні відносини
- •2.Інформаційне забезпечення державного управління: сутність та основні ознаки
- •3. Основні принципи інформаційної діяльності органів державного управління
- •4.Інформаційно-аналітична діяльність державного управління
- •5. Моніторинг як інструмент інформаційного забезпечення сфери управління
- •6. Політичне консультування
- •7. Прогнозування політичних процесів і його вплив на ефективність державного управління
- •8. Аналітична складова діяльності органів державної влади та управління
- •10. Основи роботи з інформаційними джерелами
- •9.Політична аналітика в державному управлінні
- •11. Особливості розробки і прийняття управлінських рішень
- •12. Становлення та основні етапи розвитку кдп
- •13. Особливості системи управлінської документації
- •14. Управлінська інформація як об’єкт і суб’єкт управління
- •15. Кдп: сфера практичної діяльності
- •16. Теоретична проблематика кдп як наукової дисципліни
- •17.Обєкт і предмет кдп як наукової дисципліни
- •18. Терміносистема кдп
- •22.Діловодство-дзу-документно-інформаційне забезпечення управління-керування документацією-кдп
- •20. Зв’язки кдп з іншими науковими та навчальними дисциплінами
- •21. Характеристика наукових дисциплін, що розробляють наукові засади технологій кдп
- •23. Роль архівних установ в організації кдп
- •24. Умови ефективного функціонування керування документаційними процесами
- •25. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Україні
- •26. Інформаційно-пошукові системи в установах
- •28. Функції управлінських документів
- •29.Основні завдання та правила документування управлінської інформації
- •30. Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- •32. Теоретичні засади електронного врядування
- •33. Міжнародні стандарти електронного врядування. Міжнародні критерії…
- •34. Електронна демократія: сутність, мета, завдання
- •35. Електронне врядування як об’єкт правового регулювання в Україні
- •36.Сучасна практика впровадження електроного врядування в Україні
- •37. Надання послуг з використанням електронної інформаційної системи
- •39. Урядовий портал України
- •40. Зарубіжні новітні концепції документознавства
- •41. Концепції документознавства Кулешова
- •43. Документознавчі ідеї Кушнаренко
- •44. Документологічна версія документознавства
- •42. Документознавчі ідеї Швецової-Водки
- •45. Основні новітні тенденції розвитку класичного документознавства
29.Основні завдання та правила документування управлінської інформації
Документ є засобом закріплення на папері або іншому матеріалі інформації про конкретні факти, події і явища об’єктивної дійсності та інтелектуальної діяльності людини.
Документи створюються для того, щоб зафіксувати необхідну інформацію, передати її на відстань, зберегти при необхідності її використання в майбутньому.
Діяльність підприємства, установи, організації відображається в різноманітних документах, сукупність яких становить систему документації.
Процес створення документа називається документуванням діяльності конкретної установи, організації. Система документування – це сукупність процесів у створенні всіх видів документації, яка використовується, наприклад, в органах державної податкової служби.
Документування включає операції зі складання, погодження, оформлення документа. При цьому працівники повинні дотримуватись відповідних вимог, норм, стандартів щодо створення документів.
Робота з готовими документами, створеними в установі та одержаними ззовні, називається документообігом. Документообіг об’єднує такі процеси діловодства, як приймання, реєстрація і розгляд документів, рух документів до виконавців, контроль за виконанням, зберігання і використання документів тощо.
Головне завдання служби діловодства – організувати документообіг таким чином, щоб це забезпечувало оперативну, безперебійну та ефективну діяльність установи.
З метою кращого розуміння суті документування управлінської діяльності, вироблення специфічних вимог до окремих видів документів, останні прийнято поділяти на певні однорідні групи, тобто класифікувати.
Документи можна класифікувати за різними ознаками, зокрема, за змістом, походженням, формою, за місцем складання, за термінами зберігання тощо.
Класифікація документів
1. За змістом
1. Організаційно-розпорядчі (уп равлінські документи: інструкції, накази, листи, акти, протоколи)
2. Фінансово-розрахункові (бухгал терсь кі, банківські документи)
3. Постачально-збутові
2. За призначенням
1. Організаційні (положення, ста тути, інст рук ції, правила тощо)
2. Розпорядчі (накази, роз по ряд ження, вка зів ки, рішення)
3. Інформаційно-довідкові (довідки, лис ти, телеграми, доповідні і пояснювальні записки тощо)
3. За формою
1. Типові (положення, статути, інструкції, які розробляються вищими органами)
2. Трафаретні (бланки документів з постій ною інформацією та вільними місцями для заповнення змінної інформації)
3. Індивідуальні (готуються кожного разу ви ко нав цями по-новому: доповідні і пояс ню валь ні записки, переважна більшість служ бо вих листів та ін.)
4. За напрямом руху
1. Вхідні
2. Вихідні
5. За місцем скла дан ня і викорис тання
1. Внутрішні (складаються і використовуються безпосередньо в установі)
2. Зовнішні (вхідна і вихідна кореспон ден ція)
6. За походженням
1. Офіційні (стосуються діяльності юри дич них осіб)
2. Особисті: 2.1. Офіційно-особисті (трудова книжка, по с відчення особи); 2.2. Особисті власного походження
7. За терміном виконання 1. Термінові (повинні бути виконані у вста новлені строки та з позначкою “Терміново”) 2. Нетермінові (без конкретно зазна че но го в них терміну виконання)
8. За стадіями створення
1. Оригінали (перші примірники документів, які мають оригінали підписів по са до вих осіб)
2. Копії: 2.1. Відпуск (повна копія документа, оформ лена одночасно з оригіналом під копірку) 2.2. Витяг (копія частини документу, зас від чена у встановленому порядку) 2.3. Дублікат (повторно виданий до ку мент)
9. За ступенем гласності 1. Звичайні
2. Для службового користування (інфор ма ція для обмеженого кола осіб, не під ля гає публікації у засобах масової інфор ма ції) 3. Таємні (містять державну таємницю)
10. За терміном зберігання
1. Документи постійного зберігання
2. Документи довгострокового зберігання (понад 10 років)
3. Документи короткострокового зберігання (до 10 років)
Залежно від кола питань, вирішуваних органом, обсягу та характеру його компетенції, порядку розв'язання питань (на основі колегіальності або єдиноначальності), а також обсягу та характеру взаємозв'язків з іншими органами (установами) формується комплекс документів органу і визначається система діловодства. Відомі три системи діловодства: централізована, децентралізована та змішана.
Централізована система передбачає, що всі документи – вхідні, вихідні та внутрішні реєструються в одному місці (канцелярія, секретаріат).
Заголовок до тексту документа повинен бути узгоджений з назвою документа і містити короткий виклад його основного смислового аспекту.Заголовок відповідає на питання "про що?", "кого?", "чого?". Текст документа містить інформацію, заради зафіксування якої було створено документ.Організації здійснюють діловодство, ведуть документацію і листування українською мовою. Текст документа повинен бути викладений стисло, грамотно, зрозуміло, без повторів та вживання слів і зворотів, які не несуть смислового навантаження.Текст оформлюють у вигляді суцільного складного тексту, анкети, таблиці або поєднання цих форм. Відмітку про наявність додатків розміщують під текстом документа.Гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖУЮ (без лапок), назви посади, підпису, ініціалу(-ів) і прізвища особи, яка затвердила документ, дати затвердження. Гриф обмеження доступу до документа (таємно, для службового користування) проставляють без лапок праворуч у верхньому куті на першій сторінці документа. За потреби його доповнюють даними, передбаченими нормативно-правовими актами, які регламентують порядок ведення діловодства, що містить інформацію обмеженого доступу. Візою оформлюють внутрішнє погодження документа. Віза складається з назви посади, особистого підпису, ініціалів і прізвища особи, яка візує документ, дати завізування. Візу розміщують як на лицьовому, так і на зворотному боці останнього аркуша документа.