36.Сучасна практика впровадження електроного врядування в Україні

Електронне урядування - це внутрішня урядова інформаційна інфраструктура, а також зовнішня інформаційна інфраструктура, що взаємодіє з громадянами, підприємствами й організаціями. У рамках концепції "електронної держави" інтегруються інформаційні ресурси органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, забезпечується доступ до них, а також створюється система он-лайнових послуг (у тому числі тих, що мають вартісне вираження). Поняття "електронне урядування" містить три основні складові: -доступ громадян, організацій та державних службовців відповідно до рівня їх компетентності до будь-якої інформації, у тому числі оперативної, якою володіють, збирають або генерують органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. не береться до уваги інформація, яка, згідно з чинним законодавством України, не може бути оприлюднена (та, що становить державну таємницю); -збір, обробка і аналіз інформації на основі максимальної автоматизації всіх процесів та процедур в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування, введення електронного документообігу, створення баз даних тощо; -надання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування своїх послуг громадянам, підприємствам та організаціям в он-лайновому режимі. Цей напрям передбачає можливість подавати в електронному вигляді всю звітність та інформацію про себе (як нову, так і змінену), направляти звернення та запити (наприклад, для реєстрації/перереєстрації, отримання довідок, роз'яснень тощо).

Електронне урядування (електронне урядування) − це форма організації державного управління, яка за рахунок широкого застосування новітніх ІКТ забезпечує якісно новий рівень відкритої взаємодії держави та суспільства, надання повного комплексу державних послуг для всіх категорій громадян та суб’єктів господарювання. Впровадження електронне урядування передбачає реалізацію послідовного, комплексного та індивідуалізованого підходу до надання державних послуг та інформації для населення. Це означає структурну перебудову функціонування державних органів і їх взаємодії з громадянами, організаціями та власними співробітниками. Впровадження електронне урядування є складним процесом, що вимагає значних фінансових витрат і вирішення цілого комплексу взаємозалежних політичних, правових, адміністративних і технологічних тощо проблем.

Впровадження електронного урядування є складним процесом, що потребує значних матеріальних, інтелектуальних та фінансових ресурсів та вимагає вирішення комплексу, правових, організаційних і технологічних тощо проблем.в державі вже не один рік функціонує та постійно удосконалюється Єдиний веб-портал органів виконавчої влади та Єдина серверна платформа. Інформацією Єдиного веб-порталу користуються понад 500 тис. відвідувачів щомісяця. Забезпечується його подальший розвиток, інформаційне наповнення, інтеграція до нього веб-сайтів органів виконавчої влади та ведеться робота щодо організації надання інформаційних та інших послуг населенню з використанням мережі Інтернет, успішно функціонують інформаційно-пошукова система Верховної Ради України та фрагменти систем електронного документообігу ряду відомств.

До основних проблем впровадження технологій електронного врядування в Україні належать: відсутність мотивації, політичної волі, проблема доступу до інтернету, кваліфікація державних службовців, питання фінансування, проблема комп’ютерної грамотності населення тощо. результати впровадження ІКТ в органах державної влади носять переважно внутрішньовідомчий характер, що не дозволяє суттєво поліпшити міжвідомчу взаємодію та підвищити якість державних послуг, що надаються громадянам. Неналежно виконується обов'язок органів влади розміщувати та оперативно оновлювати на власних сайтах у мережі Інтернет необхідну інформацію. Сайти часто не підтримуються централізовано, не об'єднуються в єдиний портал і передбачають лише односторонній зв'язок без надання громадянам та бізнесу державних послуг. Актуальною залишається проблема доступу громадян та організацій до мережі Інтернет, особливо в сільській місцевості, невеликих містах та віддалених районах. Не сформована єдина інфраструктура міжвідомчого обміну даними в електронній формі. Відомості в діючих державних інформаційно-аналітичних системах недоступні іншим органам державної влади для оперативного використання.