32. Теоретичні засади електронного врядування

Електронне урядування (електронне урядування) − це форма організації державного управління, яка за рахунок широкого застосування новітніх ІКТ забезпечує якісно новий рівень відкритої взаємодії держави та суспільства, надання повного комплексу державних послуг для всіх категорій громадян та суб’єктів господарювання. Впровадження електронне урядування передбачає реалізацію послідовного, комплексного та індивідуалізованого підходу до надання державних послуг та інформації для населення. Це означає структурну перебудову функціонування державних органів і їх взаємодії з громадянами, організаціями та власними співробітниками. Впровадження електронне урядування є складним процесом, що вимагає значних фінансових витрат і вирішення цілого комплексу взаємозалежних політичних, правових, адміністративних і технологічних тощо проблем.

В узагальненому вигляді е-урядування – це використання інформаційно-телекомунікаційних технологій державними органами з метою:обміну інформацією з громадянами та підприємствами;прискорення та ефективнішого надання державних послуг; забезпечення внутрішньої ефективності; зменшення витрат;реструктуризації адміністративних процесів.

Особливості е-врядування:

• Відкритість і широке охоплення. Органи влади є відкритими, оскільки електронні послуги є доступні всім громадянам у будь-який час. Інформаційне суспільство повинно охоплювати усіх, тому держава вживає заходів для уникнення такої ситуації, коли електронні послуги доступні тільки деяким особам, або ж тільки у визначених районах чи населених пунктах

• Орієнтація на потреби споживача. Органи влади здебільшого фокусуються на потребах громадян. Використовуючи системи управління взаєминами з громадянами (Citizen Relationship Management systems), органи влади можуть стежити за рухом інформації, наданої населенням, аналізувати її для надання якісних, персоніфікованих послуг.

• Інтеграція послуг. Самі послуги органів влади становлять інтегровану систему. Наприклад, підключившись до офіційного веб-порталу, особа може легко подовжити права водія, і їй не потрібно для цього знати складну організаційну структуру автоінспекції.

• Партнерство між державою і приватним сектором. Маючи на меті підвищити якість надання послуг, органи влади все частіше вступають у партнерські стосунки з приватним сектором, щоб, наприклад, швидко й ефективно впроваджувати такі проекти, як створення офіційних веб-порталів.

Ефективність е-урядування визначається трьома рівнозначними складовими: по-перше, можливістю з боку державних органів надавати послуги в електронній формі, по-друге, доступністю до отримання цих послуг, по-третє, готовністю з боку громадян отримувати послуги в електронній формі. Метою електронного врядування є розвиток електроної демократії, відкритості та прозорості влади для громадян, представників бізнесу та громадських організацій.

Впровадження електронного врядування є засобом підвищення ефективності на основі докорінної перебудови проботи державних органів, відбувається впровадження нових процесів і відносин між суб’єктами управління, використання ІКТ, стратегічні інвестиції, запровадження нових форм взаємин між державними установами, приватним сектором та неурядовими організаціями.

До технологічних принципів електронного урядування належать принципи: системності, відкритості, сумісності, стандартизації, ефективності, принцип нових завдань, безпеки данних, принцип єдиної інформаційної бази, принцип продуктивності системи, принцип адаптації.