2 Види аудиту, його відмінність від ревізії

У міжнародній практиці аудит класифікують за такими ознаками:

• об­'єктами: аудит фінансової звітності, аудит на відповідність, операційний аудит;

• суб'єктами: внутрішній і зовнішній аудит;

• за обов’язковістю здійсненням: обов’язковий і необов’язковий (добровільний);

• за періодичністю проведення: періодичний і неперіодичний;

• за типом клієнта: загальний, банківський, страховий, аудит бірж, аудит позабюджетних фондів та ін.

Аудит фінансової звітності виконується для визначення того, чи узгоджена фінансова звітність із встановленими критеріями (якісними аспектами фінансової звітності) та складена відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і П(С)БО.

Аудит на відповідність має на меті визначити, чи дотримуються в господарській системі ті специфічні процедури або правила, які приписані персоналу адміністрацією, а також включає перевірку відповідності рівня заро­бітної платні мінімальному рівню, визначеному законом; перевірку контрактів із банками й іншими кредиторами тощо.

Операційний аудит – це перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінки її продуктивності й ефективності. По завершенню цього аудиту менеджерові зазвичай видаються рекомендації з удосконалення операцій.

Внутрішній аудит здійснюється кваліфікованими пра­цівниками підприємства. Він необхідний для запобігання втратам ресурсів і обгрунтування необхідності внутрішніх змін на підприємстві.

Зовнішній аудит здійснюється на договірній основі сертифікованими аудиторами. Дозволяє визначати правомірність та ефективність діяльності як структурних підрозділів підприємств, так і їх керівництва. Проводиться для підтвердження фінансової звітності підприємств.

Проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств-емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.

Аудит і ревізія відрізняються за їх метою, характером діяльності, управлінськими зв'язками, характером оплати послуг, завданнями проведення і результатами перевірок.

Метою аудиту є перевірка достовірності, повноти фінансової звітності і відповідності її чинному законодавству та надання допомоги клієнту.

Метою ревізії є виявлення недоліків, їх усунення та покарання вин­них осіб, що завдають шкоди підприємству. Ревізія дає повну, об'єктив­ну оцінку стану економіки, діяльності підприємств і збереження влас­ності окремих суб'єктів господарювання.

Ревізію відрізняє від інших методів контролю плановість її прове­дення, глибина її контролю, комплексний підхід, який характеризується не тільки перевіркою процесів постачання, виробництва та реалізації, але й функціями управління цими процесами. Результати ревізії оформлю­ються актом, який має юридичну силу та є джерелом доказів у слідчій і судовій практиці.

За характером діяльності при аудиті перевіряється підприємницька діяльність, яка зводиться до виконання розпоряджень.

За основою взаємодії аудит – це добровільний захід, що виконується на основі договору, а ревізія виконується за наказом вищих або держав­них органів.

За управлінськими зв'язками аудит досліджує горизонтальні зв'яз­ки, які забезпечують рівноправність у взаєминах з клієнтом, а ревізія – вертикальні зв'язки, що встановлюються вищими органами управління.

За джерелами оплати праці аудит здійснюється за договірними розц­інками, за рахунок клієнта, а ревізія – за рахунок бюджету.