Зм 10 Аудит основних напрямів діяльності підприємства

1 Аудит інвестиційної діяльності

2 Аудит операцій з цінними паперами

3 Аудит виробничої діяльності

4 Аудит експортно-імпортних та валютних операцій

1 Аудит інвестиційної діяльності

Мета аудиту інвестиційної діяльності – визначення доцільності вкладання інвестиції, обґрунтованості використання коштів та ефективності розвитку технічного прогресу, а також сприяння найбільш раціональному використанню майнових й інтелектуальних цінностей при створенні і модернізації основних засобів, реалізації цільових комплексних програм.

Об’єктами аудиту інвестиційної діяльності є інвестиційні проекти, знову створювані та модернізовані основні засоби, цінні папери, цільові вкладення коштів, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності та інші об'єкти власності, а також майнові права, витрати на капітальне будівництво тощо. Джерелами інформації є законодавчі акти з інвестиційної діяльності, проектно-кошторисна документації, нормативно-планова документація, а також первинні документи, облікові регістри і звітність з інвестиційної діяльності, виконання планів капітальних вкладень та введення в дію об'єктів і виробничих потужностей, інша інформація.

В процесі аудиту інвестиційної діяльності проводиться інвентаризація, контрольні заміри, технологічний контроль, експертизи різних видів для дослідження якості й обсягів капітальних робіт, їх відповідності затвердженій проектно-кошторисній документації. Розрахунково-аналітичні методичні прийоми використовуються при визначенні якісних показників виконання планів капітальних вкладень і впровадження нової техніки, виявленні невикористаних резервів. Документальні методичні прийоми контролю використовуються при аудиті операцій, що відображають виконання будівельно-монтажних робіт, придбання обладнання, модернізацію і реконструкцію діючих основних засобів.

У процесі аудиту капітальних інвестицій та основних засобів на підготовчому етапі при загальному ознайомлені з суб’єктом господарювання аудитор з’ясовує розмір і структуру капітальних інвестицій, склад основних засобів, їх види, рівень забезпеченості підприємства основними засобами, ступінь їх зносу, місцезнаходжен­ня, матеріальну відповідальність за них, їхні технічні характеристики.

На ознайомчому етапі аудитор повинен:

ознайомитися з обліковою політикою підприємства в частині організації обліку капітальних інвестицій і основних засобів, встановити, коли відбувались її зміни;

виявити дату проведення останньої інвентаризації капітальних інвестицій та основних засобів, її результати;

перевірити наявність наказів (розпоряджень) про створення на підприємстві постійно діючої комісії зі списання основних засобів, про осіб, відповідаль­них за збереження основних засобів у місцях їх експлуатації, а також вияви­ти, чи укладено з ними договори про повну індивідуальну матеріальну відпо­відальність;

ознайомитись із договорами на оренду основних засобів, укладеними з юридичними і фізичними особами, як зареєстрованими, так і не зареєстровани­ми підприємцями;

упевнитися, що бухгалтерія веде картотеку основних засобів (картки форм 03-6 і 03-8) та інвентарні списки форми № 03-9 за конкретними матеріально відповідальними особами в комп'ютерному чи ручному варіантах;

отримати інформацію (накази, список осіб) про звільнених матеріально відповідальних осіб;

установити, якою мірою бухгалтерія суб’єкта господарювання забезпечена чинними нормативними документами, які визначають правила ведення облі­ку капітальних інвестицій та основних засобів, зразками форм уніфікованої первинної документації з їх обліку.

Отримана таким чином інформація на початку перевірки дасть змогу аудитору отримати загальне уявлення про організацію обліку капітальних інвестицій та основних засобів на даному під­приємстві й допоможе визначити питання, яким із них необхідно приділяти особли­ву увагу.

Важливим завданням є оцінка надійності внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту (якщо такий є) капітальних інвестицій і основних засобів у клієнта.

Оцінка внутрішнього контролю може здійснюватися за такими напрямами:

перевірка наявності первинної документації на всі господарські операції з капітальними інвестиціями і основними засобами;

розподіл функціональних обов’язків посадових осіб, наділених функціями санкціонування і які відповідають за стан і рух основних засобів;

забезпечення належних умов зберігання й експлуатації основних засобів на підприємстві;

наявність необхідних дозволів керівництва на здійснення операцій з основними засобами;

періодичне проведення інвентаризації основних засобів;

належне ведення інвентарного пооб’єктного обліку капітальних інвестицій і основних засобів;

контроль записів у облікових регістрах та інші напрями перевірки.

Головний етап аудиту полягає в контролі оцінки капітальних інвестицій та основних засобів, встановленні їх належності, перевірці достовірності облікових записів і за­лишків на рахунках, перевірці правильності нарахування зносу основних засо­бів і визначенні витрат на їх ремонт. Для аудитора важливе значення має встановлен­ня власника основних засобів суб’єкта господарювання, оскільки від цього залежить, чи відображаються вони в балансі чи на позабалансових рахунках.

Також необхідно перевірити:

правильність організації аналітичного обліку;

наявність інвентарних номерів;

технічну документацію;

документацію, що підтверджує право власності на об’єкти. Перевірку права власності на необоротні активи проводять за обраним методом (суцільно або вибірково), результати оформлюють у робочому документі.

У ході перевірки необхідно встановити правильність віднесення основних засобів до відповідних груп.

На етапі фактичної перевірки аудитор повинен оцінити достовірність наданих підприємством-клієнтом результатів проведеної інвентаризації капітальних інвестицій та основних засобів. Із цією метою аудитор або його асистент повинні спостерігати за ходом проведення інвентаризації, оцінити правильність її методики, документальне оформлення.

Крім того, аудитору слід зробити вибіркову перевірку записів в інвентаризаційних відомос­тях (описах) шляхом самостійного підрахунку окремих видів основних засобів. Ауди­тор за необхідності проводить вибіркову інвентаризацію основних засобів. Результа­ти розходжень оформлюють у робочому документі. При виявленні відхилень від наданих підприємством-клієнтом даних аудитор надсилає листа відповідного змісту керівнику підприємства з рекомендаціями щодо усунення виявлених недоліків.