4 Порядок складання аудиторського висновку

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсум­кові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторсь­кий висновок.

В аудиторському звіті відображаються результати виявлених пору­шень, помилок, відхилень; оцінка стану бухгалтерського обліку; дос­товірність фінансової звітності та законності господарських операцій.

У Законі України «Про аудиторську діяльність» (ст.7) зазначено, що аудиторський висновок - це документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувались при її складанні.

Висновок може бути безумовно-позитивним позитивним (немодифікованим або модифікованим), умовно-позитивним, негативним або дається відмова від висловлення думки про фінансову звітність підпри­ємства (модифіковані висновки) .

Позитивний висновок оформлюється за наявності безу­мовної позитивної згоди, або коли існують нефундаментальна невпевненість (наприклад, внаслідок того, що аудитор не брав участі у проведенні інвентаризації, не може підтвердити початкові залишки в балансі, оскільки за попередній період аудит проводився іншою аудиторською фірмою тощо) і нефундаментальна незгода, які не впливають на повноту і достовірність фінансової звітності.

Він складається, якщо:

• аудитор отримав всю інформацію та пояснення, необхідні для цілей аудиту;

• надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;

• є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;

• фінансова документація підготовлена відповідно до прийнятої на підприємстві облікової політики, котра відповідає вимогам законодавства;

• фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних і не містить суттєвих відхилень;

• фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

У деяких випадках аудитор не в змозі надати беззастережний висновок, оскільки існують певні обмеження внаслідок фундаментальної невпевненості і незгоди.

Основними причинами фундаментальної невпевненості можуть бути:

• значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не в змозі одержати всю необхідну інформацію та пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку);

• не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі перевірки, який диктується клієнтом;

• ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства).

Причини незгоди:

- неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій;

- розходження в думках стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку та ін.

Наявність фундаментальної незгоди - основа для негативного вис­новку, а фундаментальної невпевненості - для відмови від видачі висновку. В цьому випадку все залежить від рівня незгоди або невпевненості.

Відповідно до МСА 700 “Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення” аудиторський висновок повинен містити наступні елементи:

1. заголовок;

2. адресат;

3. вступний параграф;

4. відповідальність управлінського персоналу за фін. звіти;

5. відповідальність аудитора;

6. аудиторська думка;

7. інші обов’язки стосовно надання висновку;

8. підпис аудитора;

9. дата аудиторського висновку;

10. адреса аудитора.