В атмосферне повітря

а) Якщо викиди і скиди полютантів в межах допустимих норм, то сума платежів за забруднення буде мати наступний вигляд:

П=П₁+П₂+П₃+П₄…П_і;

Де п1, п2, п3, п4…Пі – плата за викиди і скиди полютантів в межах допустимих норм, грн.;

П – сума збору за забруднення довкілля і-тою кількістю полютантів, грн.

Плата за забруднення довкілля одним видом полютанта (П) визначається за формулою:

де М_лім – маса і-тої забруднюючої речовини в межах установлених лімітів, в тоннах;

Н_бі – базовий норматив плати за забруднення довкілля і-тою забруднюючою речовиною, грн./т;

К_нас – коригувальний коефіцієнт, який залежить від кількості мешканців населеного пункту (змінюється в межах від 1 до 1.8 – див. табл. 5.2.1.);

К_ф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (змінюється в межах від 1 до 1,65 – див. табл. 5.2.2.); коефіцієнти К_нас і К_ф встановлюються Міністерством охорони НПС України;

К₃ – коригувальний коефіцієнт, який залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту даною забруднюючою речовиною;

К₃=q/ГДК,

де q – середньорічна концентрація даної забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірювань на стаціонарних постах у даному населеному пункті за попередній рік, мг/м³. Значення показника розраховується інспектором управління МОНПС. У випадку, коли моніторинг у даному населеному пункті не ведеться, а інструментальні вимірювання відсутні, значення коефіцієнту приймається рівним 1.

К_а – коефіцієнт, що характеризує відносну небезпеку шкідливої домішки у викиді (безрозмірний показник).

У свою чергу, К_а=1/ГДК_с.д. , де ГДК_с.д. – середньодобова гранично допустима концентрація забруднювача (або ОБРВ), мг/м³. Якщо ГДК_с.д. <1, то коефіцієнт К_а дорівнює величині, зворотній ГДК_с.д. У випадку, коли ГДК_с.д. >1, коефіцієнт К_а=10*(1/ГДК).Якщо для речовини не встановлено ГДК_с.д., то використовується максимально разова ГДК (ГДК_м.р.). При відсутності затвердженої для речовини ГДК_м.р коефіцієнт К_а приймається рівним 500.

б) Якщо викиди полютантів перевищують допустимі викиди, то виплачуються штрафи в розмірах, що визначаються за формулою:

Ш = Ш₁+Ш₂+Ш₃…Ш_і;

де Ш₁, Ш₂, Ш₃…Ш_і – штрафи за перевищення допустимих викидів по кожному видові полютанту, грн.;

Ш – сума штрафів, грн.

Штраф за перевищення допустимої норми викиду визначається за формулою:

де К_кр – коефіцієнт кратності, що використовується для обчислення штрафів, безрозмірні одиниці. (Прийнято «5» від 09.07.99р. нак. № 544/3837)

Порядок сплати за розміщення відходів

Плата за розміщення відходів визначається за формулою:

В= В₁+В₂+В₃…В_і

де В₁, В₂, В₃…В_і – плата за розміщення відходів по кожному типу полютанту, грн.;

а) в межах установлених норм плата за розміщення відходів визначається за формулою:

б ) Якщо відходів розміщено більше, ніж встановлено нормативами, то плата за розміщення відходів визначається таким чином:

де М_лім – обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), у тоннах (т);

М_і – обсяг фактичного розміщення відходів і-того виду, (т);

Н_бі – норматив збору за тонну відходів і–того виду в межах ліміту, у гривнях (грн./т);

К_т – коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів (див. табл. 5.2.4.);

К_о – коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів (див. табл. 5.2.5.);

К_кр – коефіцієнт кратності збору за понадмірне розміщення відходів – 5.

Суми збору, який справляється за розміщення відходів (П_рв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів.