48.Поняття url у web-документі.

URL - це скорочення від Uniform Resource Locator (уніфікований, або універсальний, локатор ресурсу). Так називають "глобальну" адресу документа або іншого ресурсу в World Wide Web. Перша частина URL указує на протокол, а друга визначає IP-адресу або доменне ім'я, по якому розташований запитаний ресурс .URL містить інформацію про:1) протокол, за допомогою якого можна одержати файл (найчастіше - http:// або ftp://)

2) адрес або імя машини, на якій лежить цей файл (наприклад, 194.67.56.26 (адреса) або www.mail.ru (ім'я машини))

3) назва папки, у якій лежить цей файл (наприклад, /folder1/subfolder1/)

4) ім'я самого файлу (наприклад, file.txt)

Структура і правила побудови URL-адреси

URL-адреси визначають місцеперебування не комп'ютера або файлу, а інформаційного ресурсу (джерела), котрий, в свою чергу, може бути і комп'ютером, і файлом, і іншою одиницею. URL-адреса складається з двох частин, поділених двокрапкою. Перша (ліва) частина вказує на те, до якого типу належить ресурс і, відповідно, як одержати до нього доступ (точніше, перша частина означає один із мережевих протоколів). Кожний ресурс Інтернету має свій протокол, наприклад, http, ftp, gopher, e-mail та ін. Друга частина URL (після двокрапки) повідомляє користувача, де саме в мережі знаходиться шуканий ресурс. Спосіб доступу до даним мережі (WWW) визначається протоколом http - HyperText Transfer Protocol (Протокол передачі гіпертексту). Щоб скористатися цим протоколом, слід зазначити ім’я комп’ютера, а також повідомити додаткову інформацію, яку комп’ютер зможе використати для пошуку або створення потрібних даних. Ці додаткові дані зазвичай являють собою ім’я та інформацію про каталог. Оскільки ранні розробки World Wide Web здійснювалися на системах Unix, для розділення імен каталогу та імені файла в URL використовується пряма похила риска “/”.

49.Поняття Web-адреси. Складові частини

URL (уніфікований покажчик ресурсу). Це стандартний спосіб посилання на об'єкти в інтернеті. URL використовуються також при використанні інших серверів інтернет: передачі файлів по протоколу FTP ,відправлення електронної пошти та т.п. Розробники HTML-документів використовують URL у своїх документах для створення гіперпосилань на інші веб-сайти. URL містить інформацію про:1) протокол, за допомогою котрoго можна одержати файл 2) адресі або ім'ї машини, на якій лежить цей файл 3) назві папки, у якій лежить цей файл.Для деяких файлів (головних сторінок машин,папок або індексів) назва файлу опускається.Складові частини URLЩоб знайти який-небудь об'єкт в Інтернеті, необхідно дізнатися його адресу, а потім підключитися до компютерної мережі Інтернет. Пошук адреси полягає у визначенні доменного імені або IP-адреси комп’ютера , а підключення до комп'ютера полягає у введенні імені користувача та пароля. Крім цього, необхідно знати, де знаходиться файл на даному комп’ютері, тобто необхідно знати ім'я каталогу. Необхідно також знати відповіді на наступ ні питання:Яке ім'я потрібного вам файлу і як його отримати? Який протокол буде використовуватися для передачі інформації або доступу до об'єкту?Правильно заданий URL відповість на поставлені вище питання,так як містить опис того, де знаходиться об'єкт, і яким чином він може бути доставлений."Яким чином" визначається протоколом обміну, наприклад, HTTP. "Де" визначається ім'ям комп'ютера, ім'ям каталогу та ім'ям файлу. Для розділень частин уніфікованого покажчика ресурсів використовуються символи прямої похилої риси (слеша) і двокрапки. Базова структура URL наведена нижче:http://www.blessed.te.ua/ .