9. Охарактеризуйте основні проблеми зайнятості в Україні, наведіть шляхи їх розв’язання.

Основними проблемами в зайнятості населення в Україні є:

Відсутня чітко виражена державна політика при виборі напрямів витрачання зібраних у фондах зайнятості коштів.

Пріоритетом у період економічного спаду повинна бути не високовитратна при малій віддачі активна політика (у тих формах, в яких вона здійснюється зараз), а ефективна пасивна політика на ринку праці, що проводиться у всіх ринково-орієнтованих країнах. Це означає необхідність розробки принципово іншої системи страхування від безробіття.

Демографічна проблема.

У країні прискорюється старіння нації, чисельність і питома вага населення у віці молодше працездатного (основне джерело поповнення трудових ресурсів) скоротиться з 5,1 млн. чоловік в 1993 році до 4,4 млн. чоловік у 2005 році (з 10 , 2% до 8,4%).

Це призводить до необоротних вимірів у професійному складі трудових ресурсів: людям у зрілому віці сутужніше перемінити кваліфікацію, - словом, знижується мобільність трудових ресурсів. Уже сьогодні в ряді територій Центральної і Західної України частка осіб похилого віку більше 30-40% і має тенденцію до зростання

Однією з глибинних причин росту безробіття стає диференціація населення за доходами. Елітні шари населення, на користь яких перерозподіляється сьогодні національний доход, не можуть сформувати могутнього попиту на предмети масового споживання вітчизняного виробництва, що сприяє його стагнації і, як наслідок, безробіттю.

Недостатній рівень реформування трудової сфери, що призводить до неефективної зайнятості та проявляється в концентрації робочої сили на збиткових підприємствах; значні масштаби недовикористання робочого часу зайнятих, низька ефективність праці та недостатній рівень її оплати; зниження частини працюючих у високотехнологічних та наукоємних видах діяльності; відсутність зв'язку між трудовим внеском і доходами працівників і т.д.

Перехід спеціалістів у сферу неформальної зайнятості, тіньової економіки, міграція за кордон.

Міграційні потоки з України формуються за рахунок найбільш мобільної частини економічно активного і неактивного населення, в складі якої знаходяться в основному чоловіки віком від 25 до 50 років і жінок від 20-40 років. У більшості випадків через обмеженість можливості отримати високооплачувану роботу, зазначені категорії часто перебувають у стані вимушеної неповної зайнятості, на низькооплачуваних роботах з постійними затримками заробітної плати.

Шляхи вирішення проблем зайнятості

Важливим напрямом запобігання безробіттю серед молоді є реалізація спеціалізованих програм, які забезпечують розширення зайнятості молоді шляхом створення для неї додаткових робочих місць без великих матеріальних витрат, зокрема шляхом організації сезонної і тимчасової участі в проведенні сільськогосподарських робіт, обслуговуванні і ремонті сільськогосподарської техніки, транспортуванні і реалізації урожаю., через надання допомоги інвалідам, людям похилого віку, через роботу в лікарнях, інтернатах, дитячих будинках та ін.

Державна активна політика зайнятості передбачає розроблення програм сприяння зайнятості. Ці програми можуть охоплювати як окремі категорії населення, передусім маргінальні групи: молодь, жінок, інвалідів, так і специфічні випадки загрози безробіття, зумовлені економічною або іншою ситуацією (демографічним, політичним, стихійним лихом тощо).

У розвинутих країнах більшість програм зайнятості стосується певних категорій населення, які потребують підтримки й допомоги.

Розрізняють довгострокові й короткострокові (на один рік) програми. Вони розробляються як на державному, так і на регіональному рівнях.

Метою державних і регіональних програм зайнятості є сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці.