- •1. Розкрийте сутність поняття “праця” та поясніть, чому вона є економічною категорією.
- •2. Проаналізуйте кількісні та якісні характеристики праці.
- •3. Розкрийте функції праці у системі людської життєдіяльності.
- •4. Охарактеризуйте населення, як суб’єкт економічних та суспільних процесів та явищ.
- •5. Порівняйте сутність соціально-економічних категорій “трудові ресурси” та ’’трудовий потенціал’’.
- •6. Структуру трудових ресурсів в Україні
- •7. Охарактеризуйте баланси трудових ресурсів, їх види та структуру.
- •8. Розкрийте сутність поняття “зайнятість”, визначте її форми та види.
- •9. Охарактеризуйте основні проблеми зайнятості в Україні, наведіть шляхи їх розв’язання.
- •10. Поясніть сутність поняття “безробіття” та охарактеризуйте його основні види.
- •11. Розкрийте сутність та значення державного регулювання зайнятості населення в Україні, зміст програм сприяння зайнятості.
- •12. Розкрийте сутність поняття ринку праці, умови його виникнення та ефективного функціонування
- •13. Охарактеризуйте основні елементи ринку праці, поясніть їх взаємозв’язок та взаємозалежність.
- •14. Розкрийте сутність кон’юнктури ринку праці, порівняйте її основні види.
- •15. Охарактеризуйте основні функції ринку праці та його сегментації
- •16. Охарактеризуйте інфраструктуру ринку праці та її складові елементи.
- •17. Обгрунтуйте класифікацію ринку праці за основними ознаками.
- •18. Порівняйте основні існуючі моделі ринків праці, вкажіть їх переваги та недоліки.
- •19. Визначте недоліки ринку праці в України та шляхи його удосконалення.
- •20. Охарактеризуйте сутність поняття соціально-трудових відносин, та їх основні елементи.
- •21. Розкрийте сутність основних суб’єктів соціально-трудових відносин
- •22. Визначте принципи та типи соціально-трудових відносин.
- •23. Поясніть фактори формування та оцінки соціально-трудових відносин.
- •25. Розкрийте сутність соціального партнерства
- •26. Дайте характеристику суб’єктам соціального партнерства, поясніть їх функції та структуру.
- •27. Охарактеризуйте систему угод, колективних договорів - їх зміст, призначення та взаємозв’язок.
- •28. Охарактеризуйте механізм функціонування соціального партнерства в Україні.
- •29. Охарактеризуйте роль міжнародної організації праці (моп) в регулюванні соціально-трудових відносин.
- •30. Охарактеризуйте поняття, зміст та завдання організації праці.
- •31. Охарактеризуйте основні напрямки організації праці.
- •32. Охарактеризуйте поділ праці та визначте його основні види.
- •33. Охарактеризуйте сутність та форми кооперування праці.
- •34. Поясніть сутність бригадної форми організації праці, охарактеризуйте ефективність створення та функціонування бригад, їх види.
- •35. Дайте характеристику робочого місця, наведіть класифікацію робочих місць.
- •36. Поясніть особливості, вказавши переваги та недоліки, процесу організації робочого місця.
- •37. Охарактеризуйте умови праці, фактори їх формування та можливі шляхи покращення.
- •38. Поясніть, чим обумовлюється ефективність трудового процесу, та вплив умов праці на ефективність виробничого процесу.
- •39. Розкрийте сутність та значення атестації робочих місць.
- •40. Поясніть значення та основні завдання процесу нормування праці.
- •41. Охарактеризуйте та порівняйте об’єкти нормування праці.
- •42.Охарактеризуйте структуру витрат робочого часу.
- •43. Поясніть поняття нормативів праці та охарактеризуйте їх види.
- •44. Охарактеризуйте основні методи дослідження затрат робочого часу.
- •45. Охарактеризуйте та порівняйте сутність методів фотографії робочого часу та хронометражу.
- •46. Розкрийте структуру технічно - обґрунтованої норми часу та порівняйте методику розрахунку норми часу в різних типах виробництва.
- •47. Назвіть та охарактеризуйте особливості основних методів встановлення норм праці.
- •48. Охарактеризуйте та поясніть продуктивність праці як показник ефективності праці.
- •49. Охарактеризуйте та порівняйте показники продуктивності праці: виробіток та трудомісткість продукції та методи їх вимірювання.
- •50. Поясніть особливості методики розрахунку виробітку за використання різних одиниць виміру.
- •51. Порівняйте види трудомісткості продукції та методику їх розрахунку.
- •52. Охарактеризуйте фактори та резерви підвищення продуктивності праці.
- •53. Дайте характеристику матеріально-технічним, організаційно-економічним та соціально-психологічним факторам.
- •54. З якою метою здійснюється аналіз резервів підвищення продуктивності праці? Як їх класифікують?
- •55. Охарактеризуйте програми управління продуктив. Праці на підприємстві.
- •56. Охарактеризуйте сутність заробітної плати як економічної категорії.
- •57. Назвіть та охарактеризуйте основні функції заробітної плати.
- •58. Охарактеризуйте та порівняйте поняття номінальної та реальної заробітної плати, реальних доходів.
- •59. Охарактеризуйте принципи організації заробітної плати.
- •60. Назвіть та охарактеризуйте структуру та основні елементи організації заробітної плати.
- •61. Охарактеризуйте систему доплат та надбавок до заробітної плати, яка існує на підприємствах в Україні.
- •62. Визначте основні недоліки в організації заробітної плати та шляхи її вдосконалення.
- •64.Охарактеризуйте необхідність та значення державного регулювання заробітної плати.
- •65. Поясніть поняття мінімальної заробітної плати та методики її встановлення.
- •66. Охарактеризуйте основні норми та гарантії щодо оплати праці, відпусток, оплати часу виконання державних та громадських обов’язків.
19. Визначте недоліки ринку праці в України та шляхи його удосконалення.
Ринок праці - суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів.
Різкі коливання на ринку праці, що виникають у результаті циклічних перерв у виробництві, відставання попиту на робочу силу від її пропонування призводять не лише до значних порушень у відтворенні робочої сили, а й до значних вибухів.
За останні роки чотири процеси докорінно змінили у розвинутих країнах стан ринку праці:
Зростання профспілок (зрівняння влади між працівником та роботодавцем)
Послаблення соціальних недоліків (закон про соціальне страхування, житлове будівництво, медицина, освіта…)
Держава взяла на себе відповідальність за рівень виробництва (зниження податків або збільшення видатків з бюджету, або і те і інше. Таким чином держава збільшує попит і нарощує виробництво).
Процес становлення ринку праці в Україні супроводжується посиленням його сегментації. В соціально-економічній структурі працездатного населення відбуваються суттєві зрушення, які трансформують практично однорідну всезагальну зайнятість дореформенного періоду в сегментований ринок праці. Кожний сегмент як зайнятого, так і не зайнятого населення відрізняється специфікою свого соціального статусу, економічною поведінкою, гарантіями зайнятості, рівнем та стабільністю доходів, конкурентоспроможністю та захищеністю ринку праці. В посиленні сегментації ринку праці на сучасному етапі беруть участь різні фактори, зокрема структурні зміни в економіці, поява альтернативних форм господарювання і власності, спад виробництва і зниження життєвих стандартів українців. Наслідком дій цих факторів стало значне розшарування населення, загострення проблеми безробіття, зубожіння певних соціальних верств.
На відміну від дуалістичної моделі західних ринків, українському ринку праці властива трисекторна модель, яка охоплює: зайнятих в офіційній економіці; зайнятих в неофіційній економіці та зайнятих одночасно в офіційній та неофіційній економіках. Особливу тривогу викликають соціально вразливі сегменти ринку праці, представлені конкурентоспроможними працівниками з нестійкою зайнятістью, спадним попитом на послуги праці, низкими та нестабільними доходами.
Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп; підвищення якості та конкурентоспроможномті робочої сили; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу зайнятих, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.
20. Охарактеризуйте сутність поняття соціально-трудових відносин, та їх основні елементи.
Соціально-трудові відносини – це сукупність економічних, соціально-психологічних, адміністративних та правових методів і норм, спрямованих на включення робочої сили в процес праці та її відтворення на основі ринкових механізмів – попиту, пропозиції, ринкової ціни. Соціально-трудові відносини – це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками та роботодавцями в умовах ринкової економіки,націлених на забезпечення високого рівня та якості життя людини, колективу й суспільства в цілому. Комплексна характеристика соціально-трудових відносин передбачає з’ясування сутності таких категорій, як сторона, суб’єкт, предмет відносин у соціально-трудовій сфері, їхніх типів та рівнів тощо. У сукупності ці елементи та відносини, що їх відображають, утворюють систему соціально-трудових відносин.
Система соціально-трудових відносин включає такі взаємопов'язані елементи: суб'єкти, види, рівні, предмети, принципи і типи. Основними суб'єктами соціально-трудових відносин у ринковій економіці виступають:
-наймані працівники, об'єднання найманих працівників чи їхні органи;
-роботодавці, об'єднання роботодавців чи їхні органи;
-органи законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування від імені держави.
Суб'єкт соціально-трудових відносин - це юридична або фізична особа, яка володіє первинними або делегованими первинними носіями правами в соціально-трудових відносинах.
Рівень соціально - трудових відносин визначається властивостями соціально-економічного простору, в якому функціонують суб'єкти соціально-трудових відносин. Залежно від кількості учасників та напрямків взаємозв'язків між ними виділяють індивідуальний, груповий та змішаний рівні соціально-трудових відносин.
Індивідуальний рівень характеризується взаємозв'язками між окремими найманими працівниками, окремим найманим працівником і окремим роботодавцем, окремими роботодавцями.
Груповий рівень соціально-трудових відносин представлений взаємодією об'єднань найманих працівників з об'єднаннями роботодавців.
Змішаний рівень соціально-трудових відносин характеризується відносинами працівників і роботодавців з державою; найманий працівник - держава; роботодавець - держава.
Залежно від територіального критерію виділяють рівень підприємства, галузі, регіону.
Під предметом соціально-трудових відносин розуміють соціально-трудові процеси і явища, які виникають у соціально-трудовій сфері. Їх можна розділити на три блоки: соціально-трудові відносини зайнятості; соціально-трудові відносини, які пов'язані з організацією та ефективністю праці; соціально-трудові відносини, які виникають у зв'язку з винагородою за працю.
Тип соціально-трудових відносин визначається їх характером, способами їх регулювання, вирішенням проблем, тобто тим, яким конкретно чином приймаються рішеннями у соціально-трудових відносинах. Основну роль у визначенні типу соціально-трудових відносин відіграють принципи рівності і нерівності.
Типи соціально-трудових відносин відображають можливі умови взаємодії між суб'єктами соціально-трудових відносин, підкреслюють їх ставлення один до одного.
Основними типами соціально-трудових відносин є патерналізм та соціальне партнерство.
Соціально-трудові відносини - це зв'язуюча ланка між підлеглими і керівниками, групами підлеглих і керівниками, певними групами керівників і окремими їх членами. Ні одна група керівників, ні один член трудової організації не можуть існувати поза такими відносинами. В практиці виділяють види соціально-трудових відносин за окремими ознаками.
По змісту діяльності: виробничо-функціональні; професійно-кваліфікаційні; соціально-психологічні; суспільно-організаційні.
По суб'єкту: міжорганізаційні (організація - організація); внутрішньоорганізаційні (організація - особистість); внутрішньовиробничі (особистість - особистість).
По обсягу керівних повноважень: відношення по горизонталі; відношення по вертикалі.
По характеру розподілу прибутків: у відповідності з трудовим внеском; не відповідно трудовому внеску.
По ступеню регламентованості: формальні (офіційно оформлені); неформальні (офіційно не оформлені).
По способу спілкування: безособові; міжособові.