- •1. Розкрийте сутність поняття “праця” та поясніть, чому вона є економічною категорією.
- •2. Проаналізуйте кількісні та якісні характеристики праці.
- •3. Розкрийте функції праці у системі людської життєдіяльності.
- •4. Охарактеризуйте населення, як суб’єкт економічних та суспільних процесів та явищ.
- •5. Порівняйте сутність соціально-економічних категорій “трудові ресурси” та ’’трудовий потенціал’’.
- •6. Структуру трудових ресурсів в Україні
- •7. Охарактеризуйте баланси трудових ресурсів, їх види та структуру.
- •8. Розкрийте сутність поняття “зайнятість”, визначте її форми та види.
- •9. Охарактеризуйте основні проблеми зайнятості в Україні, наведіть шляхи їх розв’язання.
- •10. Поясніть сутність поняття “безробіття” та охарактеризуйте його основні види.
- •11. Розкрийте сутність та значення державного регулювання зайнятості населення в Україні, зміст програм сприяння зайнятості.
- •12. Розкрийте сутність поняття ринку праці, умови його виникнення та ефективного функціонування
- •13. Охарактеризуйте основні елементи ринку праці, поясніть їх взаємозв’язок та взаємозалежність.
- •14. Розкрийте сутність кон’юнктури ринку праці, порівняйте її основні види.
- •15. Охарактеризуйте основні функції ринку праці та його сегментації
- •16. Охарактеризуйте інфраструктуру ринку праці та її складові елементи.
- •17. Обгрунтуйте класифікацію ринку праці за основними ознаками.
- •18. Порівняйте основні існуючі моделі ринків праці, вкажіть їх переваги та недоліки.
- •19. Визначте недоліки ринку праці в України та шляхи його удосконалення.
- •20. Охарактеризуйте сутність поняття соціально-трудових відносин, та їх основні елементи.
- •21. Розкрийте сутність основних суб’єктів соціально-трудових відносин
- •22. Визначте принципи та типи соціально-трудових відносин.
- •23. Поясніть фактори формування та оцінки соціально-трудових відносин.
- •25. Розкрийте сутність соціального партнерства
- •26. Дайте характеристику суб’єктам соціального партнерства, поясніть їх функції та структуру.
- •27. Охарактеризуйте систему угод, колективних договорів - їх зміст, призначення та взаємозв’язок.
- •28. Охарактеризуйте механізм функціонування соціального партнерства в Україні.
- •29. Охарактеризуйте роль міжнародної організації праці (моп) в регулюванні соціально-трудових відносин.
- •30. Охарактеризуйте поняття, зміст та завдання організації праці.
- •31. Охарактеризуйте основні напрямки організації праці.
- •32. Охарактеризуйте поділ праці та визначте його основні види.
- •33. Охарактеризуйте сутність та форми кооперування праці.
- •34. Поясніть сутність бригадної форми організації праці, охарактеризуйте ефективність створення та функціонування бригад, їх види.
- •35. Дайте характеристику робочого місця, наведіть класифікацію робочих місць.
- •36. Поясніть особливості, вказавши переваги та недоліки, процесу організації робочого місця.
- •37. Охарактеризуйте умови праці, фактори їх формування та можливі шляхи покращення.
- •38. Поясніть, чим обумовлюється ефективність трудового процесу, та вплив умов праці на ефективність виробничого процесу.
- •39. Розкрийте сутність та значення атестації робочих місць.
- •40. Поясніть значення та основні завдання процесу нормування праці.
- •41. Охарактеризуйте та порівняйте об’єкти нормування праці.
- •42.Охарактеризуйте структуру витрат робочого часу.
- •43. Поясніть поняття нормативів праці та охарактеризуйте їх види.
- •44. Охарактеризуйте основні методи дослідження затрат робочого часу.
- •45. Охарактеризуйте та порівняйте сутність методів фотографії робочого часу та хронометражу.
- •46. Розкрийте структуру технічно - обґрунтованої норми часу та порівняйте методику розрахунку норми часу в різних типах виробництва.
- •47. Назвіть та охарактеризуйте особливості основних методів встановлення норм праці.
- •48. Охарактеризуйте та поясніть продуктивність праці як показник ефективності праці.
- •49. Охарактеризуйте та порівняйте показники продуктивності праці: виробіток та трудомісткість продукції та методи їх вимірювання.
- •50. Поясніть особливості методики розрахунку виробітку за використання різних одиниць виміру.
- •51. Порівняйте види трудомісткості продукції та методику їх розрахунку.
- •52. Охарактеризуйте фактори та резерви підвищення продуктивності праці.
- •53. Дайте характеристику матеріально-технічним, організаційно-економічним та соціально-психологічним факторам.
- •54. З якою метою здійснюється аналіз резервів підвищення продуктивності праці? Як їх класифікують?
- •55. Охарактеризуйте програми управління продуктив. Праці на підприємстві.
- •56. Охарактеризуйте сутність заробітної плати як економічної категорії.
- •57. Назвіть та охарактеризуйте основні функції заробітної плати.
- •58. Охарактеризуйте та порівняйте поняття номінальної та реальної заробітної плати, реальних доходів.
- •59. Охарактеризуйте принципи організації заробітної плати.
- •60. Назвіть та охарактеризуйте структуру та основні елементи організації заробітної плати.
- •61. Охарактеризуйте систему доплат та надбавок до заробітної плати, яка існує на підприємствах в Україні.
- •62. Визначте основні недоліки в організації заробітної плати та шляхи її вдосконалення.
- •64.Охарактеризуйте необхідність та значення державного регулювання заробітної плати.
- •65. Поясніть поняття мінімальної заробітної плати та методики її встановлення.
- •66. Охарактеризуйте основні норми та гарантії щодо оплати праці, відпусток, оплати часу виконання державних та громадських обов’язків.
5. Порівняйте сутність соціально-економічних категорій “трудові ресурси” та ’’трудовий потенціал’’.
Трудові ресурси є найважливішою продуктивною силою суспільства, а також носієм відносин, що формуються у процесі відтворення робочої сили.
Трудові ресурси - це працездатне населення у працездатному віці, зайняте в різних сферах суспільно корисної праці й навчанням із відривом од виробництва. Це - чоловіки у віці 16—59 років і жінки у віці 16-54 роки, крім непрацюючих інвалідів праці й війни І та II груп і осіб, які отримують пенсії на пільгових умовах (чоловіки віком 50-59 років, жінки віком 50-54 роки). До трудових ресурсів також відносять населення старше і молодше працездатного віку, якщо воно зайняте в суспільному виробництві.
Ширшим поняттям порівняно з робочою силою і трудовими ресурсами є поняття трудового потенціалу.
Визначення останнього поки що має дискусійний характер; у загальному понятті під трудовим потенціалом розуміють можливу кількість і якість праці.
Він має сукупність якостей, що визначають працездатність людини, тобто фізичний, психологічний, моральний потенціал, обсяг загальних і спеціальних знань і навичок.
Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприємства, території, суспільства. Трудовий потенціал складається з багатьох складових, основними з яких є здоров'я, освіта, професіоналізм, творчий потенціал, активність.
Узагальненими показниками трудового потенціалу виступають:
-
здоров'я населення, яке проявляється в середній тривалості життя, частці інвалідів, смертності за окремими віковими групами;
-
моральність населення, що характеризується ставленням суспільства до соціально незахищених верств населення, релігійністю, показниками соціальної напруженості, злочинністю;
-
творчий потенціал населення, який проявляється в темпах науково-технічного прогресу, кількості патентів і міжнародних премій тощо;
Трудовий потенціал — це інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення.
6. Структуру трудових ресурсів в Україні
Трудові ресурси — це частина населення України, яка має необхідний фізичний розвиток, здоров’я, освіту, професійні знання та кваліфікацію для заняття суспільно корисною працею. Трудові ресурси вважаються головною продуктивною силою суспільства. Чисельний склад трудових ресурсів залежить від природного приросту, статево-вікової структури, а також міграції населення.
До трудових ресурсів в Україні, як і в більшості країн світу, відносять працездатне населення у працездатному віці. Для чоловіків тривалість працездатного віку становить 44 роки (від 16 до 59 включно), а для жінок — 39 років (від 16 до 54 років включно). Це основна частина трудових ресурсів України, яка становить більш як 95% всіх її трудових ресурсів. Крім того, до трудових ресурсів відносять зайнятих у суспільному виробництві підлітків до 16 років та осіб пенсійного віку (без інвалідів I та II групи, а також непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах).
Чисельність трудових ресурсів — показник динамічний, він постійно змінюється залежно від багатьох факторів: демографічних, соціальних та економічних.
Усі зайняті трудові ресурси розподіляються за різними видами зайнятості: зайняті в суспільному виробництві (зайняті на державних та кооперативних підприємствах та в організаціях); зайняті в домашньому та особистому підсобному сільському господарстві та зайняті індивідуальною трудовою діяльністю; зайняті на навчанні з відривом від виробництва; зайняті у сфері військової діяльності (військовослужбовці). Окрему групу становлять безробітні. Все зайняте у народному господарстві населення розподіляється між галузями матеріального виробництва та невиробничої сфери.
До зайнятих у галузях матеріального виробництва відносять усіх робітників і службовців, які працюють у промисловості, сільському, лісовому та рибному господарстві, на транспорті і зв’язку (в частині обслуговування виробничих галузей), а також на будівництві; зайняті в торгівлі і громадському харчуванні, на здачі предметів на прокат, у посередницькій та комерційній діяльності, у збуті і матеріально-технічному постачанні, в інформаційно-обчислювальному обслуговуванні, в операціях з нерухомим майном; зайняті розвідкою надр, в геодезичній та гідрометеорологічній службі та інших галузях матеріального виробництва.
До зайнятих у невиробничих галузях відносять працюючих у житлово-комунальному господарстві і невиробничих видах побутового обслуговування, охороні здоров’я, фізичній культурі і соціальному забезпеченні, народній освіті, культурі та мистецтві, науці та науковому обслуговуванні, на транспорті і зв’язку (в частині обслуговування населення і невиробничих галузей), фінансуванні, кредитуванні та страхуванні, в апараті органів державного та господарського управління, органах управління кооперативних та громадських організацій.
Підприємства і організації матеріального виробництва і невиробничої сфери можуть мати різну форму власності (державну, колективну, індивідуальну та приватну). Структура зайнятості наводиться в балансі трудових ресурсів, який складається на кожний рік у середньорічному обчисленні.