53. Характеристика соціально-педагогічної компетентності фахівця із соціальної роботи.

Роль фахівця з соціальної роботи полягає в тому, щоб полегшити адаптацію літньої людини в нових умовах. Для цього необхідні відомості про характерологічних особливостях літньої людини, схильностях і інтересах, установках і звичках. З'ясування цих обставин важливо і для створення мікросоціальних груп, так само переслідують мету поліпшення соціально-психологічної адаптації осіб похилого віку. Крім вивчення особливостей особистості та інших обставин, фахівець з соціальної роботи може і повинна навчити літньої людини спілкуванню, вмінню розуміти людину більш слабе, ніж він сам, осмислення ситуації спільного мешкання і так далі. [24] У цих обставинах фахівець з соціальної роботи, володіючи певними знаннями і практичним досвідом, виступає і як соціальний психолог, і як соціальний педагог. Роль фахівця, що володіє основами знань з геронтопсихології, деонтології та соціальної педагогіки, зростає і у зв'язку з необхідністю навчання персоналу будинків-інтернатів у диференційованому підході до літніх людей.

У результаті аналізу варіативних характеристик фахівця в різних областях соціальної практики, що визначають сутність соціально-педагогічної компетентності, яка потрібна в тій чи іншій сфері професійної діяльності, визначені такі параметри: професійна підготовленість; ерудованість у галузі політики, економіки, соціального розвитку, культури; комунікабельність; професійний такт і делікатність; емоційна стійкість і готовність до психологічних навантажень; толерантність, доброзичливість і увага до людей, вміння приймати рішення і відповідати за їх наслідки; здатність викликати інтерес суспільства до результатів своєї професійної діяльності. Соціально-педагогічна некомпетентність негативно позначається на діяльності практикуючого фахівця, покликаного надавати допомогу вдома самотнім людям похилого віку, інвалідам, вести соціальну роботу з дітьми та їх сім'ями. [25] Тому спостерігається плинність кадрів в соціальних службах через незадоволення і клієнтів, і фахівців соціальної сфери результатами діяльності.

54. Етичний кодекс соціального працівника і поведінка в соціальній роботі професіоналів.

Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи (соціальних пра­цівників і соціальних педагогів) України — це документ, який націлює на здійснення соціальної роботи в багатьох функціональних сферах із метою розвитку потенціалу та можливостей особистості, а також і задоволення людських потреб. В Етичному кодексі спеціалістів із соціальної роботи ви­значені діяльності, виконання службових обов'язків, організації взаємодії з клієнтами. У документі визначено шляхи роз­в'язання моральних проблем та прийняття найбільш адекватного про­фесійного рішення в етичних питаннях. В основу Етичного кодексу спеціалістів із соціальної роботи Ук­раїни покладено міжнародні етичні принципи й стандарти соціальної роботи, що визначені на загальних зборах Міжнародної Федерації соціальних працівників (6—8 липня 1994 р.) Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України містить: - етичні принципи діяльності спеціалістів із соціальної роботи (пе­релік базових етичних ідей і традицій, що стають підґрунтям для прийняття етичного рішення в соціальній роботі); - норми етичної поведінки спеціалістів із соціальної роботи (осно­ва професійної діяльності).

Етичні принципи діяльності спеціалістів із соціальної роботи

Поважання гідності кожної людини;

Пріоритетність інтересів клієнтів;

Толерантність;

Довіра та взаємодія у вирішенні проблем клієнта;

Доступність послуг;

Конфіденційність;

Дотримання норм професійної етики.

Норми етичної поведінки спеціалістів із соціальної роботи є осно­вою їх професійної діяльності згідно із загальнолюдськими ціннос­тями та етичними принципами соціальної роботи. Стиль поведінки соціального працівника чи соціального педагога у ході взаємодії з клієнтом обумовлюється сукупністю його особистісних якостей, його ціннісними орієнтаціями та інтересами і має вирішальний вплив на систему відносин, які він формує, а також виступає вирішальним фактором, який забезпечує ефективність його роботи. При цьому деякі соціальні педагоги відчувають себе краще в ситуаціях співробітництва і взаємодопомоги. Одні більш умілі знаходять спільну мову з любителями "поговорити", другі з більшим успіхом працюють з "мовчунами". Одні витримують агресивність з боку клієнта, інші – ні. Тому роль особистісних якостей соціального педагога, без сумніву, надзвичайно важлива у його професійній діяльності. Професіоналізм соціального працівника виражається в умінні зберігати баланс контрольованого емоційного включення у практичну ситуацію.