Тема 7. Управління поведінкою персоналу

Питання та завдання для підготовки до заняття і перевірки знань

1. Взаємозалежність оплати праці та мотивації працівників.

2. Створення та розвиток колективу. Розробка програми створення колективу.

3. Виконання практичного завдання “Мотивація”

Основні поняття

1. Лідерство– це здатність впливати на групи людей, щоб спонукати їх до праці для досягнення поставлених цілей.

2. Управління– це процес впливу на колективи людей з метою ефективної координації їх дій у виробництві.

3. Менеджер– це людина, яка направляє роботу інших і несе персональну відповідальність за її результати.

4. Соціальна група– відносно стійка сукупність людей, яка має спільні інтереси, цінності і норми поведінки, які складаються в межах історично визначеного суспільства. Розрізняють великі, середні та малі соціальні групи, а також формальні і неформальні.

5. Колектив– середня соціальна група, яка об’єднує людей, які зайняті вирішенням конкретних задач, заснована на спільності інтересів, принципів співробітництва, поєднання індивідуальних і колективних інтересів, і яка працює на одному підприємстві чи в одній організації.

6. Мотивація– це процес спонукання людини до діяльності для досягнення цілей.

7. Мотив– це те, що викликає певні дії людини.

8. Стимул– спонукання до дії чи причина поведінки.

9. Матеріальні потреби– це сукупність матеріальних благ, які мають матеріальну форму і виступають у якості головного спонукального мотиву трудової діяльності людини.

10. Споживач– це людина, яка споживає продукти виробництва і сфери послуг для відтворення життєдіяльності.

11. Споживчий кошик– це сума витрат, споживчий мінімум, не­обхідний для підтримки життєвого рівня певної категорії спожи­вачів у розрахунку на одну людину.

12. Грошові доходинаселення включають оплату за працю всіх категорій населення: пенсії, допомоги, стипендії та інші соціальні трансферти; надходження від продажу продуктів сільського господарства: прибутки від власності у вигляді процентів за внески, цінні папери, дивіденди; доходи осіб, зайнятих підприємницькоюдіяль­ністю, а також страхові відшкодування, ссуди, прибутки від продажуіноземної валюти й інше.

13. Грошові витратинаселення включають витрати населення на придбання товарів і оплату послуг, обов’язкові платежі і різно­манітні внески, приріст заощаджень у внесках і цінних паперах.

14. Прожитковий мінімум населення розраховується з урахуваннямйого статево-вікового складу, виходячи із витрат на продукти хар­чування в об’ємі мінімальних розмірів їх споживання, витрат на комунальні послуги, а також податків і обов’язкових платежів, виходячи із структури витрат на них у 10 % найменш забезпечених сімей (у США=1000 доларів).

15. Якість трудового життя– це важлива умова росту продук­тивності праці, що повинна базуватися на рості матеріальних пот­реб і концепції всебічного розвитку особистості.

16. Тарифний розряд включає приблизно рівні за складністю чи важливістю види робіт, відповідно до результатів їх оцінки.

17. Тарифні ставкивизначаються за допомогою лінії оплати, яка у графічній формі показує, за якими тарифними ставками в даний час оплачують види робіт, що знаходяться в одному й тому ж розряді.

18. Заробітна платапредставляє собою ціну робочої сили, щовідповідає вартості предметів споживання і послуг, які забезпечуютьвідтворення робочої сили, задовольняючи матеріальні і духовні потреби працівника та членів його сім’ї.

19. Структура оплати праці працівника включає в себе основну і додаткову заробітну плату, винагороду та премію за кінцевий результат і матеріальну допомогу.

20. Посадовий оклад – величина заробітної плати (тижневої, місячної, річної), що виражена в грошовій формі і відповідає певному робочому місцю (посаді) в організації.

21. Тарифна системапредставляє собою сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюються регулювання заробітної плати різних категорій персоналу. Основними елементами тарифної системи є тарифні ставки, кваліфікаційні розряди, посадові оклади і кваліфікаційні категорії.

22. Відрядна оплата праці передбачає оплату виходячи із фактичновиконаного об’єму робіт у натуральних одиницях (одиницях продукції) і встановлених нормативів заробітної плати на одиницю готової продукції (розцінок).

23. Погодинна оплата праці використовується, коли неможливо пронормувати затрати праці, і базується на установлених годинних тарифних ставках (посадових окладах для службовців) та фактично відпрацьованому часі працівників.

24. Преміювання праці є додатковою формою винагороди персоналуіз прибутку, який виплачується у випадку досягнення планових кінцевих результатів підприємством у цілому чи його підрозділом.

Візуальне супроводження

Таблиця 18