Лекція № 29

«Хірургічні хвороби тварин у промислових комплексах»

Мета заняття: Ознайомитися з хворобами тварин у промислових комплексах. Вивчити методи їх діагностики та лікування. Сформувати лікарське мислення в студентів.

План заняття:

1. Закриті і відкриті ушкодження, ушкодження сухожилків.

2. Артрити і бурсити.

3. Хвороби копитець, ушкодження хвоста.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Борисевич В.Б., Tepeс M.O., Салістий В.Т. Хірургія, офтальмологія і ортопедія. — К.: Вища шк., 1988. — 287 с.

2. Кузнєцов О.К «Ветеринарна хірургія, ортопедія і офтальмологія».-К.: Вища школа, 1978

3. Петренко О.Ф та ін.«Хірургія ветеринарної медицини».-К.:Вища освіта, 2005.- 399

4. Навчальний довідник – НМЦ, 2006

Додаткова:

1. Про ветеринарну медицину: Закон України від 15.11.2001 р.

2. Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" від 16.11.2006 р.

3. Борисевич В.Б., Поваженко І.О., Братюха С.І., Tepee М.О., Сухонос В.П., Калиновський Г.М., Міщишин В.Т. Загальна ветеринарна хірургія. - К.: Вища школа, 1992.-310 с.

4. Бурдинюк А.Ф. Хвороби копит. -К.: Урожай, 1968.

5.Власенко В.М., Тихонюк Л.А., Рубленко М.В. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна анатомія. - Біла Церква, 2006.

1. Закриті і відкриті ушкодження, ушкодження сухожилків.

На фоні остеодистрофічних порушень (відсутність інсоляції, недостатнє надходження з кормом мінеральних речовин, посилена витрата їх з молоком та під час вагітності) спостерігається ураження кістково-сухожилкового та кістково-зв'язкового з'єднань, які мають значне функціональне навантаження. Демінералізація супроводжується ослабленням прикріплення до кісток волокон сухожилків та зв'язок, внаслідок чого тут виникає запалення та проліферативна фібробластична реакція (дистрофічний остеотендиніт та остеодесмоїдит), яка призводить до подовження сухожилків і зв'язок. Змінюються кути суглобів (найчастіше вони прогинаються) і порушується постава кінцівок. Внаслідок цього зменшується навантаження на копитцеві стінки, збільшується тиск на м'якуші, розвивається пододерматит, копитця деформуються, виникають виразка

Уражуються переважно тазові кінцівки, що зумовлено їхніми локомоторними особливостями. Для тазових кінцівок, на відміну від грудних, які підтримують тулуб, характерна функція штовхання тулуба вперед. Це сприяє розміщенню ланок кінцівок під вираженими кутами одна до одної і посилює (порівняно з грудними кінцівками) натягнення сухожилків та зв'язок.

Найчастіше спостерігається ослаблення фіксації до п'яткової кістки й подовження п'яткового сухожилка (п'ятковий остеотендиніт). Кут заплеснового суглоба зменшується до 102 — 120° (у нормі 140 - 157°). Плесно розміщується надто похило (40 - 45°). Підвішуючий апарат пальців перенапружується, виявляється болючість. Внаслідок п'яткового остеотендиніту іноді розвивається контрактура п'яткового сухожилка, що призводить до крутої (надмірно розігнутої) в заплесновому суглобі постави.

На відгодівельних комплексах поширений п'ятковий остеотендиніт. У період інтенсивного росту організм тварини особливо чутливий до остеодистрофічних порушень. Звапнення органічного матриксу кістки відстає від його побудови. Це призводить до ви­кривлення кісток, потовщення їх на місці з'єднання з хрящами, за­хворювань суглобів, у тому числі до своєрідного ушкодження в ді­лянці п'яткового бугра. Внаслідок постійного прикладання тут значних зусиль натягнення, що пов'язано з морфофункціональними особливостями заплеснового суглоба, на фоні дистрофічного процесу виникає асептичне запалення п'яткової кістки (остит). Від кістки спочатку відриваються окремі сухожилкові волокна, ушкоджуються судини і настає запалення п'яткового сухожилка (тендиніт). Міц­ність кістково-сухожилкового з'єднання порушується, і при намаганні зробити садку або просто здійнятися п'ятковий сухожилок відривається від п'яткової кістки.

До остеодистрофічних порушень значно чутливіші бички, ніж телиці. Це зумовлено більшими розмірами кістяка та м'язової тканини, які потребують більше кальцію та інших мінеральних речовин.

Лікування застосовують на початковій стадії захворювання. Показані інсоляція, ультрафіолетове випромінювання. Дуже ефективно діє введення в раціон відеїну або вітаміну D₃. Доза відеїну — 10 - 15 тис. 10 на 100 кг живої маси на добу, обов'язково додають знефторений фосфат або кальцію фосфат

2. Артрити і бурсити.

Травми, яких зазнають тварини, особливо телята під час гри, швидких переміщень хто станку (бички другого періоду відгодівлі), при намаганні зробити садку тощо, є однією з причин захворювання суглобів і бурс.

Ураження тарзального суглоба пов'язане переважно зі статевою активністю; артрит п'ясткового суглоба виникає внаслідок ударів, розтягнень під час падіння; захворювання копитцевого суглоба —; внаслідок ударів під час стрибків, особливо при незадовільному ста­ні підлоги. Гнійний подартрит ускладнює рани в ділянці копитець, а також розвивається при переході нагноєння у зв'язку із септичним пододерматитом, подотрохлеарним бурситом тощо.

Тверда нерівна підлога при спиранні тварини на зап'ясток (при намаганні встати) спричинює прекарпальний бурсит, іноді артрит.

Перебіг артритів у великої рогатої худоби нерідко пов'язаний з сенсибілізацією, що слід враховувати при лікуванні. Спочатку тварині вводять 5-10 мл 2,5 % дипразину або 2 % супрастину, які діють седативно та антигістамінно, що запобігає алергічним реакціям або послаблює їх. У разі відсутності цих препаратів застосовують таку саму кількість 2,5 % аміназину (внутрішньовенно). Роблять артропункцію і промивають порожнину суглоба 0,5 % розчином но­вокаїну, додаючи на кожні 100 мл 500 тис. ОД стрептоміцину чи бензилпеніциліну, після чого вводять 3 — 5 мл 0,5 % розчину новокаїну, що містить 10 - 20 мг хімотрипсину (діє фібринолітично та про­тизапально) та 1,0 неоміцину сульфату або стрептоміцину. Ліку­вання повторюють наступного дня і за потреби через 2-3 доби (не більше!) після останньої ін'єкції. При гнійних артритах додатково вводять внутрішньом'язово антибіотики пролонгованої дії (біцилін-З, біцилін-5).

У свиней можуть виникати стафілострептококові артрити. Збудники проникають у суглоби найчастіше гематогенним чи лімфогенним шляхом (попередньо бактерії долають бар'єрні пристосування тваринного організму). При лікуванні артритів у свиней застосовують антибіотико- та сульфаніламідотерапію, препарати вводять ін-траартикулярно.

Травматично-інфекційні ушкодження шкіри кінцівок, особливо гнійно-некротичні ураження пальців, у свиней можуть ускладнюватися абсцесами в ділянці хребта, що нерідко призводить до параплегії тазових кінцівок. Розвитку парезів та паралічів сприяють захворювання м'язів, у тому числі ревматичного походження

3. Хвороби копитець, ушкодження хвоста.

В умовах комплексів серед хірургічної патології перше місце по­сідають хвороби копитець. Виявляються рани м'якуша, підошви, міжпальцевого склепіння, ламініти, виразки, запалення копитцевого суглоба, човникової сумки та ін.

Хвороби копитець найчастіше спричинюють незадовільний стан підлоги, а також набуті зміни постави кінцівок (остеотендиніт). При надто широких щілинах і вузьких перекладинах створюється надмірний тиск на підошовну поверхню копитця, іноді копитця защем-люються в щілинах, від чого ушкоджуються суглоби пальців, копит-цевий ріг або навіть зривається роговий башмак (ексунгуляція).

При використанні для підлоги крупнозернистого піску, гравію та цементу низької якості або в разі порушення співвідношення складових частин бетону утворюється «наждачна» підлога, яка спричинює надмірне стирання копитцевого рогу. Внаслідок цього виникають масові пододерматити, іноді оголюється основа шкіри.

Дуже негативно діє на копитця скупчення сечі та фекалій. Ко-питцевий ріг стає надмірно пологим, крихким, втрачає еластичність і міцність, копитця легко травмуються; нерідко ріг копитець відшаровується, може гнити. Травми копитець ускладнюються гнійно-некротичним процесом. Особливо часто це буває при використанні глибокої підстилки, яка сприяє розвитку деяких патогенних мік­роорганізмів. Утримання корів на глибокій підстилці супроводжу­ється недостатнім стиранням копитцевого рогу, видовженням та викривленням копитцевих стінок.

Неповноцінна годівля, особливо нестача вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів, згодовування неякісного корму негативно впливають не тільки на резистентність тваринного організму, погіршуючи перебіг патологічного процесу, а й нерідко можуть стати безпосередньою причиною виникнення хвороб кінцівок і копитець. Згодовування значної кількості концентратів, які містять надлишок гістаміну, призводить до виникнення ламініту, остеомаляція супроводжується переломами кісток пальців тощо.

Причини хвороб копитець у свиней у комплексах в основному такі самі, як і у великої рогатої худоби: невдала конструкція чи технологічні огріхи при зведенні приміщень, особливо підлоги, її незадовільний стан, висока бактеріальна забрудненість, несприятливий

Ушкодження хвоста. В умовах безприв'язного утримання відгодівельних бичків на бетонній підлозі, особливо щілинній, виникає травмування хвостів (на хвіст тварини, що лежить, наступають ко­питцями) .

Спочатку спостерігається болючий набряк ушкодженої частини хвоста, випадання волосся, випотівання ексудату. Розвивається гангрена хвоста, що закінчується параплегією тазових кінцівок у зв'язку з висхідним ураженням нервів. Тварини не можуть здійматися, залежуються, втрачають апетит, худнуть; їх вимушено вибра­ковують.

Якщо процес відбувається за типом сухої гангрени, тварини видужують. У разі незначних травм та сухої гангрени хвоста його уражену поверхню періодично змащують спиртовими розчинами брильянтового зеленого, піоктаніну, йоду. Якщо хвороба ускладнюється параплегією тазових кінцівок, тварин вибраковують. З метою профілактики хвіст ампутують.

Підведення підсумків : вирішення проблемних ситуаційних задач, усне фронтальне, опитування.

1. Які закриті відкриті ушкодження трапляються у тварин промислових комплексів ? 2. Причини виникнення цих хвороб ? 3. Умови запобіганню виникненню хірургічних хвороб тварин.

Узагальнення матеріалу: формування висновків.

Видача завдання для самостійної роботи студентів: Домашнє завдання: В.Б. Борисевич «Хірургія, офтальмологія, ортопедія», записати основи профілактики хірургічних захворювань в промислових комплексах.

Розглянуто і затверджено на засіданні циклової

комісії ветеринарних дисциплін

Протокол № від 20 р

Голова циклової комісії

____________________(К. О. Дем’яненко)