II) будемо використовувати дані попередньої задачі:
A = 200, P – V = 20; T = 23 %; F = 500; I0 = 2000.
Тепер розглянемо чутливість показника ефективності IRR на зміну терміну проекту. Нехай кількість вироблених товарів Q* = 60.
n = 6, 7, …, 15.
|
|
| |||||||||
|
n, |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
IRR, % |
17.33 |
20.47 |
22.59 |
24.06 |
25.11 |
25.86 |
26.41 |
26.82 |
27.12 |
27.35 |
Мірою ризику будемо вважати коефіціент варіації значень IRR.
;
M (IRR)
= 24,312.
D (IRR) = 600,811 - (24,312)2 = 9,738
Тоді величина ризику буде :
|
|
| |||||||||
|
n, |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
IRR, % |
6.4 |
10.22 |
13.08 |
15.11 |
16.58 |
17.67 |
18.49 |
19.11 |
19.59 |
19.97 |
D (IRR) = 262,157 - (15,662)2 = 16,858
Суттєвими є перші 7-8 років проекту, які дають досить значний прибуток. Надалі треба підвищувати ціну товару або модернізовувати виробництво, адже проект майже не буде приносити прибутку.
III)
Тепер для розрахунку будемо вважати, що виросли змінні витрати (наприклад, ціна на сировину виросла, а ціну не можемо вище зробити, тому що товар не буду конкурентноспроможний на ринку). Тобто, зменшилася різниця (P – V) . Оцінимо тепер зміну IRR , дивлячись на нові дані.
P – V = 15.
У першому випадку (
)
:
|
n, |
9 |
12 |
15 |
|
IRR |
8.8. % |
12.54 % |
14.33 % |
Якщо
:
|
n, |
9 |
12 |
15 |
|
IRR |
2.83 % |
7.5 % |
9.85 % |
Як бачимо, не досить значна зміна умов виробництва суттєво впливає на результат. Наприклад, у хімічній промисловості постійно дорожчає сировина та паливні матеріали, внаслідок чого необхідно підвищувати ціну на продукцію. Але , тоді продукція стає менш конкурентно спроможньою на ринку адже існують більш сучасні методи виробництва з меншими затратами праці й ресурсів.
Приклад 3.
IV ) Тепер будемо розглядати чутливість NPV на зміну терміну періоду проекту nта зміну ставки дисконтування r.Будемо використовувати ті ж дані:
A= 200,P–V= 20;T= 23 %;F= 500;I0 = 2000.
Q*= 100.
R= 5, 10, 30 %.
n= 6, 9, 12, 15р.
Для цього кожного разу будемо знаходити NPVвідносно n таr.
|
|
|
| ||
|
n1, р. |
NPV1, гр.од. |
n2, р. |
NPV2, гр.од. | |
|
r = 5 % |
6 |
3744 |
6 |
2485 |
|
9 |
5935 |
9 |
4649 | |
|
12 |
7827 |
12 |
6542 | |
|
15 |
9462 |
15 |
8176 | |
|
r = 10 % |
6 |
2944 |
6 |
1746 |
|
9 |
4457 |
9 |
3259 | |
|
12 |
5594 |
12 |
4396 | |
|
15 |
6448 |
15 |
5251 | |
|
r = 30 % |
6 |
1031 |
6 |
94.72 |
|
9 |
1436 |
9 |
500.32 | |
|
12 |
1621 |
12 |
684.93 | |
|
15 |
1705 |
15 |
768.97 | |
a) При r = 5 %
;
b) При r = 10 %
;
c) При r = 30 %
;
4) Аналіз запасу безпеки інвестиційних проектів та аналіз беззбиктовості (cvp-analysis, break-even analysis).
Нехай інвестуваня фірми пов’язане з виробництвом продукта А. Тоді чистий наведений ефект визначається за формулою:
1. Розрахунок статичної точки беззибтковості (break-even point):
Точка беззбитковості може бути визначена як об’єм продаж, при якому дохід дорівнює сумарним витратам ;
Запишемо основне рівняння моделі, яке показує, що прибуток до виплати податків NI визначається сумарним доходом мінус усі постійні та змінні витрати:
Точка беззбитковості по означенню відповідає умові NI = 0, звідки:
Тобто, точка беззбитковості ВЕР – такий обсяг виробництва,при якому прибуток до виплати податків рівний 0, або сукупні витрати рівні виторгу.
Якщо стоїть задача у визначенні цільового об’єму продаж QT, тобто. такого значення, яке відповідає заданому значенню прибутка NIT, то використаємо аналогічне співвідношення:
,
звідки
.