Тема 2 Київська Русь та її місце в історії українського народу. Політична роздрібненість. Галицько–Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі

Передумови виникнення держави у східних слов'ян :

• Зручне географічне розташування;

• Створення союзів племен (найбільший союз - полян);

• Перетворення Подніпров’я на економічний центр руських земель;

• Утворення чіткого кордону розселення слов’ян;

• Подальший розвиток ремісництва, торгівлі, землеробства, скотарства;

• Соціальне розшарування суспільства;

• Формування класу великих землевласників — земельної аристократії;

• Заснування та забудова міст;

• Виникнення нових соціальних відносин –феодальних.

Становлення держави східних слов’ян відбувалося протягом тривалого часу і було закономірним результатом внутрішньої еволюції їхнього суспільства. За свідченням арабських авторів, у VIII-ІХ ст. існували 3 осередки східнослов’янської державності: Куявія (земля полян з Києвом); Славія (Новгородська земля); Артанія (Ростово-Суздальська земля або, за твердженням професора Й.Винокура, – південна Волинь і Поділля). Найбільшим було державне об’єднання, яке літописець називає Руською Землею з центром у Києві. Воно і стало тим територіальним і політичним ядром, навколо якого зросла Древньоруська держава. За літописним повідомленням Нестора, Київ було засновано у V ст. Розпочалося правління династії Києвічів. В ІХ ст. – князювання в Києві нащадків Кия, Аскольда та Діра. В 882 р. Новгородський князь Олег вбив Аскольда та Діра. Відбувається зміна династій. До управління приходить династія Рюриковичів.

Київська Русь в своєму розвитку пройшла кілька етапів і залишила помітний слід у світовій історії та державотворчій традиції народів Східної Європи. Існують такі теорії походження Давньоруської держави:

Норманська. Її підтримували: Г.Баєр, Г.Міллер, Л.Шльоцер, О.Шахматов, М.Погодін.

Антинорманська – М.Ломоносов, В.Ключевський, Б.Рибаков, М.Костомаров, М.Грушевський, П.Толочко.

Хозарська – академік О.Пріцак і його школа.

Візантійська – підтримують церковні історики.

В дійсності Давньоруська держава формувалася століттями місцевим (автохтонним) населенням. На цей процес впливали і нормани, і візантійці, і хозари, і болгари, і інші народи.

Етапи розвитку Древньої Русі

1-й етап

Початок князювання Рюриковичів: Олега (882-912 рр.); Ігоря (912-945рр.); Ольги (945-969 рр.); Святослава (869-972 рр.)

Основні напрямки політики:

зовнішньої: 1) активне розширення державних кордонів, приєднання – древлян, сіверян, кривичів, радимичів, хорватів, уличів – Олегом; вятичів, ятвягів, ясів, косогів – Святославом; 2) походи з метою досягнення вигідних торгових угод з Візантією, витіснення хозарів.

внутрішньої: 1) централізація управління державою; 2) придушення автономістських виступів підкорених народів; 3) упорядкування збору данини; 4) адміністративна реформа; 5) підтримка нових форм феодальної експлуатації (відробітки, грошова рента).

ІІ-й етап

Розквіт і піднесення (кінець Х – середина ХІ ст.).

Час князювання Володимира (978-1015 рр.); Ярослава Мудрого (1019-1054рр.). Русь стала найбільшою державою Європи.