Друге заняття План

1. Причини феодальної роздробленості та занепаду Давньоруської держави.

2. Галицько-Волинське князівство. Внутрішня та зовнішня політика Романа Мстиславовича та Данила Галицького.

3. Боротьба населення Київської Русі проти монголо-татарської навали.

4. Місце Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу.

Теми рефератів

1. Галицько-Волинське князівство - спадкоємець державницьких та соціокультурних традицій Київської Русі.

2. Князь Данило Галицький.

Додаткова література:

1. Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. -К.,1984.

2. Костомаров Н.И. Исторические произведения. - К.,1990. - С.238-262.

3. Серія “Україна крізь віки”. В 15-ти томах. – К., 1998-2000.

Т.5. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. – К.,1998.

Методичні рекомендації

Відповідаючи на перше запитання, бажано назвати причини феодальної роздробленості і пояснити кожну з них. Так, доцільно з’ясувати, чому піднесення продуктивних сил у сільському господарстві та ремеслі наприкінці XI ст., пов’язане передусім з поширенням трипілля, створило економічні передумови для політичного розпаду держави. Показати роль в цьому процесі з’їзду князів у Любечі (1097р.), який ухвалив рішення про заміну принципу ротації влади принципом спадкового наслідування. Окремо зупинитися на проблемах Києва. Показати роль монголо–татарської навали у закріпленні феодальної роздробленості Русі.

Висвітлюючи друге питання, треба скористатися схемою чи мапою, щоб уявити собі ситуацію, в якій опинилась Київська Русь. Бажано з’ясувати кордони Галичини і Волині, які були прикриті від монголо–татар, мали тісні стосунки з західноєвропейськими державами, охарактеризувати політико–економічний устрій Галицько–Волинського князівства. Далі необхідно показати основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Романа Мстиславовича і Данила Галицького, зокрема, звернути увагу на спробу Папи Римського скористатися розпадом Київської Русі і поширити католицтво на українські землі.

Відповідь на третє запитання бажано почати із з’ясування того, хто такі монголо-татари, тобто розповісти про їх походження, державний устрій, перші походи і загарбання величезних територій. Далі зупинитися на боротьбі Русі з монголо–татарськими варварами і значенні цієї боротьби для захисту себе і народів Європи. Стисло показати наслідки монголо-татарської навали.

Четверте запитання плану є надзвичайно важливим, і відповідь на нього, не в останню чергу, залежить від того, наскільки студент здатний аналізувати історичні події. Треба мати на увазі, що Київська Русь була найбільшою державою Європи, відіграла величезну роль в історії українського, російського та білоруського народів. Значення Галицько–Волинської держави в нашій історії випливає, передусім, з того, що вона об’єднала тільки етнічні українські землі, сприяла їх подальшому розвитку, зберегла і розвинула державні традиції Київської Русі.

Тема 3 Українські землі у складі Литви і Польщі. Виникнення українського козацтва

З початком XIV ст. спадкоємниця давньої Русі - Галицько-Волинська держава поступово почала втрачати свої позиції. До цього спричиняло:

• економічні, демографічні, політичні втрати, пов’язані з монголо-татарською навалою;

• постійні зазіхання на суверенітет і незалежність держави з боку сусідніх Польщі та Угорщини;

• спустошливі напади кримсько-татарських орд;

• суперництво за владу між князями, боярські чвари;

• втрата елітою почуття національного обов’язку, інтернаціональна погоня за вигодою;

• перемога в політичному протиборстві, тенденції відокремлення земель.