Тема 5. Німецька класична філософія

98. Кому належить вислів: “Зоряне небо наді мною і моральний закон в мені”.

• І. Фіхте.

• Ф. Шеллінг.

• І. Кант.

• Г. Гегель.

99. Хто відновив в НКФ (німецька класична філософія) матеріалістичну традицію?

• Ф. Ніцше;

• І. Кант;

• Л. Фейербах;

• К. Маркс.

100. За що критикувалась класична філософія представниками некласичної філософії?

• за її об’єктивістське ставлення до людини;

• за її суб’єктивізм в розумінні людини;

• за розуміння людини як раціональної істоти, поведінка якої ніяким чином не пов’язана з зовнішніми стосовно неї умовами;

• за абстрактність спекулятивність та бездоказовість її положень.

101. Система філософії Г.Гегеля включає:

• логіку, як науку про чисте мислення;

• філософію духу;

• філософію природи

• Філософію права

• Філософію свободи

102. В яких афористичних виразах знайшов прояв закон заперечення заперечення?

• Нове – це добре забуте старе.

• Клин вибивають клином.

• Істина народжується як єресь, а вмирає як пересуд.

103. В чому полягає сутність гносеологічної концепції І.Канта?

• Він висуває космогонічну гіпотезу про виникнення та розвиток Всесвіту;

• Відокремлює апріорні та апостеріорні форми пізнання;

• Відокремлює суб’єкт пізнання у якості головного фактору пізнавального процесу.

• Розробляє категоричний імператив як моральний закон

104. Які, на думку І.Канта, існують здатності до пізнання у людини?

• чуттєвість;

• абстрагування;

• розсудок;

• узагальнення;

• розум;

• воля.

105. Ідеї ”чистого розуму”, за Кантом, це:

• ідеї Душі, Духа та Тіла;

• ідеї душі, світу, Бога;

• “Речі у собі”;

• “Речі для нас”.

106. Агностицизм І.Канта, передусім, означає:

• між явищами, тобто “речами для нас” та “речами у собі” існує єдність;

• “Речі у собі” – це не тільки дані досвіду, а й форми пізнання, які організують наш досвід;

• “Речі у собі” – об’єктивні, але непізнаванні;

• між цими двома світами лежить прірва, котру суб’єкту пізнання подолати не під силу.

107. В чому міститься раціональне значення філософії Гегеля?

• Створив власну систему філософії.

• Довів свій об’єктивний ідеалізм до досконалості.

• Розробив діалектику.

• Розробив естетику.

108. З допомогою яких категорій Гегель розкриває сутність свого діалектичного методу?

• Буття – небуття – становлення.

• Кількість - якість – міра.

• Теза – антитеза – синтез.

• Одиничне – особливе - загальне.

109. В яких афористичних висловленнях можна побачити дію закону переходу кількісних змін в якісні.

• Повторення – мати навчання.

• Краще менше, але краще.

• Від великого до смішного – один крок.

• Сім разів відміряй, а один раз відріж.

• Перемагають не числом, а вмінням.

110. З наведених прикладів визначте діалектичне заперечення.

• Смерть людини від непередбаченого випадку.

• Вимирання мамонтів.

• Витиснення парусного флоту паровим.

• Спалення М.В.Гоголем рукопису другого тому “Мертвих душ”.

111. Філософія Г. Гегеля суперечлива. В чому її суперечливість?

• між діалектикою і консервативними поглядами мислення;

• між діалектичним методом і ідеалістичною системою.

112. Які закони сформулював Г. Гегель?

• закони природи;

• закони пізнання;

• закони діалектики.

• закони моралі

113. На яких принципах базується діалектика?

• Субстанціоналізму.

• Розвитку.

• Універсалізму.

• Зв’язку.

114. Яка сфера дії законів діалектики?

• сфера природи;

• сфера суспільства;

• сфера надприродного;

• сфера пізнання;

• сфера історії.

115. Визначте кому належить вислів про предмет філософії?