Збер.1.
Керівництво щодо зберігання продовольства, техніки і майна продовольчої служби (Книга I. Зберігання на складах військової частини) призначається для командирів військових частин, кораблів, підрозділів, начальників установ і закладів, офіцерів і молодших фахівців продовольчої служби й інших посадових осіб, що відповідно до вимог статутів і наказів Міністра оборони України займаються питаннями заготівлі, переробки і зберігання продовольства, техніки і майна продовольчої служби.
Дане Керівництво вводиться в дію з моменту доведення його до військ.
З набуттям чинності даного Керівництва “Руководств по хранению продовольствия техники и имущества продовольственной службы” М. ВИ – 87, вважати таким, що втратило чинність .
Керівництво розроблене авторським колективом Центрального науково-дослідного інституту озброєння і військової техніки та Головного продовольчого управління Тилу МО України в складі: полковник А.М.МЕДВЕДЄВ, доцент, кандидат технічних наук – керівник колективу, полковники Ю.М.БАБЕНКО, И.П.ДЕВЯТЕРИКОВ, Г.Я.КОСАРЕВ, М.В.МАРТЫНОВ, підполковник Г.Е.БУЧАРОВ, підполковник П.П.НЕБЕРЕКУТИН, кандидат військових наук, підполковник А. И. СУСУЙКИН, кандидат військових наук, підполковник Б. И. ФЕДОТОВ, майор К.М.ГРИГОРЯН, кандидат технічних наук, майори А.И.ДЕНИСЕНКО,
Розділ 1
Загальні положення
1. Даним Керівництвом визначаються правила зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби на складах військової частини.
2. Основними заходами, що забезпечують зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби, є:
правильне розміщення, раціональне планування, будова, обладнання і спеціалізація приміщень складу за видами продовольства, техніки та майна, постійна підтримка в приміщеннях складу чистоти і порядку;
створення оптимальних умов зберігання для кожного виду продовольства, техніки та майна;
ретельний контроль кількості й якості продовольства, техніки та майна, що надходять і зберігаються на складі;
правильна організація зберігання продовольства, техніки та майна і своєчасне проведення заходів, що забезпечують їхнє зберігання (освіження, підробіток, боротьба зі шкідниками продовольства, технічне обслуговування, консервація і пере консервація техніки та ін.);
правильна організація обліку продовольства, техніки та майна і видачі їх зі складу відповідно до вимог Керівництво з обліку озброєння, техніки, майна й інших матеріальних засобів у Збройних Силах СРСР1 *;
чітка організація протипожежної охорони, суворе дотримання правил охорони праці і технік безпеки.
Розділ 2
Улаштування, облаштування й утримання продовольчого складу військової частини
3. Продовольчий склад військової частини призначений для прийому, зберігання й видачі продовольства, техніки та майна продовольчої служби.
4. Продовольчий склад військової частини повинний мати:
основне сховище;
сховища для олії, солоних огірків і помідорів;
овочесховище для зберігання свіжих картоплі і овочів;
квасильно-засолювальний пункт;
холодильник з відділеннями для м’яса ,свіжої риби та інших продуктів ,які швидко псуються;
сховище для техніки продовольчої служби;
навіси для підробки картоплі і переробки овочів, зберігання фуражу та дерев'яної тари.
Принципова схема улаштування продовольчого складу військової частини показана на рис. 1.
5. Сховища продовольчого складу військової частини будуються за діючими типовими проектами ,які в обов’язковому порядку повинні погоджуватись з Головним продовольчим управління. Вони можуть бути залізобетонними, бетонними, цегельними, дерев'яними та ін. За конструктивним виконанням сховища продовольчого складу можуть бути:
наземними, напівпідземними (напівзаглибленими) і підземними (заглибленими);
одноповерховими й двоповерховими;
опалювальними (теплими), утепленими і неопалюваними (холодними);
з природною і примусово системою вентиляції.
6. Сховища складу повинні забезпечувати:
зручність виконання робіт щодо прийому, зберігання й видачі продовольства, техніки та майна;
правильне і раціональне укладання матеріальних засобів;
підтримку оптимальних умов режиму зберігання;
захист продовольства, техніки та майна від гризунів, пилу, атмосферних опадів, ґрунтової і талої води;
зручні під'їзди автомобільному транспорту;
пожежну безпеку;
достатній фронт роботи щодо видачі і відвантаження військових запасів продовольства в мінімально короткий термін.
7. Дахи, стіни, підлога, люки, вікна і двері сховищ повинні бути добре припасованими, не мати щілин, і виключати потрапляння усередину приміщень атмосферних опадів, пилу, комах і гризунів.
Двері знизу на висоту 60 см оббиваються листовою сталлю (листовим залізом). На вікна встановлюються металеві ґрати, а з внутрішньої сторони – металева сітка з вічками не більшими 1 мм.
Підлога сховищ повинна мати поверхню, стійку до утворення кришки, піску, пилу, і витримувати навантаження, створене матеріальними засобами, що збігаються.
Навколо сховищ обладнаються бетонні чи асфальтні вимощення, а над робочими дверима сховищ споруджуються піддашки для захисту вантажів від атмосферних опадів
8. Навіси і відкриті площадки обладнаються на сухому місці, яке не затоплюється водою, віддаленими від будинків і споруд на відстань, що забезпечує пожежну безпеку. Площадки повинні мати. тверде (асфальтне, бетонне) покриття з кутом нахилу 5–7° в один чи два боки, а навіси, крім того, від однієї до трьох стін - з боків пануючих вітрів.
Межі площадок позначаються стовпчиками висотою 1–1,5 м і обкопуються водовідвідними канавками шириною і глибиною не менш 0,3 м.
9. Освітлювальне і силове електрообладнання сховищ складу повинне відповідати вимогам правил будови електроустановок і бути постійно справним. Електричні лампи в сховищах повинні бути захищені плафонами і металевою сіткою. У сховищах повинне бути робоче й аварійне освітлення (акумуляторні електричні ліхтарі).
10. Кожному сховищу, складу надається номер у відповідності з генеральним планом складу. На всіх сховищах з лівого боку на відстані 50 см від кута будівлі на висоті 2,5 м від поверхні землі до її нижньої сторони вивішується табличка з номером та шифром сховища.. На висоті 1,7 м розміщується вивіска з зазначенням його назви, наприклад: “Овочесховище”, “Квасильно-засолочний
пункт”. На основному сховищі вивішується вивіска з написом “Продовольчий склад”. Вивіски розміщуються на стіні будинку на видному місці біля головного входу. (Нак.ЗМО-НТ ЗСУ № 89 2001, Методичні рекомендації по приведенню обладнання будівель, службових приміщень та їх утримання у відповідності до вимог керівних документів.)
11. Забороняється використовувати для зберігання продовольства і майна споруди, що не забезпечують дотримання санітарно-гігієнічних правил, а також підвали з обладнаними в них розподільними вузлами системи водопостачання, каналізації, опалення і т.ін.
12. До об'єктів складу будуються під'їзні колії з твердим покриттям. Вони повинні забезпечувати двосторонній рух автомобільного транспорту, достатній фронт і зручність проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
13. У залежності від призначення, сховища продовольчого складу військової частини обладнаються:
піддонами та поличними стелажами, скринями, контейнерами, засіками, дошниками й іншим устаткуванням для розміщення продовольства і майна (типи стелажів і скринь приведені на рис 2)
ваговимірювальнимими приладами;
термометрами і психрометрами;
інструментом для розпакування, упакування продовольства й майна та ремонту тари;
найпростішими приладами й інструментами для визначення якості продовольства (щупи, збільшувальне скло, магніти, ложки, тарілки набір сит і т. ін.); '
інвентарем і спеціальним одягом для проведення робіт у складському приміщенні , дошниками і бетонних ямах (драбина, гумові чоботи, килимки гумові, протигази, вила луджені та ін. )
обладнаннанням для перебирання і підробки картоплі й овочів;
інвентарем для прибирання приміщень;
шафами для спеціального і робочого одягу, господарчого інвентарю;
набором обладнання для витратної комори;
колодами зі столом для рубання м'яса;
столами, стільцями і шафами для обладнання робочого місця начальника складу;
санітарно технічним обладнанням для дотримання особистої гігієни працівниками сховищ: раковиною (рукомийником ), милом та рушником.;
засобами пожежегасіння;
медичною аптечкою;
природною або примусовою механічною притоково-витяжною вентиляціею;
комплектом тари для продуктів при їх видачі до їдальні.
Перелік обладнання, інвентарю й інструменту загального призначення для сховищ продовольчого складу військової частини приведений у додатку 1.
14. Всі сховища повинні бути обладнанні охоронно-пожежною сигналізаціею. У кожному сховищі повинна бути необхідна документація:
посадові обов’язки начальника складу ;
посадові обов’язки начальника комірника ;
інструкції і плакати щодо утримання складських приміщень;
правила зберігання продовольства (техніки,майна);
порядок ведення боротьби з шкідниками продовольства та майна;
методику підтримання оптимальної температури і вологості повітря;
схему розміщення продовольства, техніки, майна і обладнання у приміщеннях сховища;
інструкції з правил експлуатації електросилових установок і техніки безпеки при роботі в сховищі (розробляються і затверджуються у військовій частині);
інструкцію з правил техніки безпеки при роботі в дошниках чи бетонних ямах (для квасильно-засолочного пункту);
інструкцію щодо правил техніки безпеки при роботі в дошниках або бетонних ямах ( квасильно-засолювальних пунктах);
інструкцію , за якою діє особовий склад при евакуації майна під час пожежі, стихійного лиха ,сигналів оповіщення , а також радіоактивного,хімічного та бактеріологічного ураження, а також склад пожежного розрахунку; .
умови , терміни зберігання і реалізації продуктів, які швидко псуються;
паспорт сховища;
стелажний (штабельний), дошниковий,закромний ярлик;
картку реєстрації температури і відносної вологості повітря у сховищі;
книга обліку наявності і руху матеріальних засобів;
книга запису результатів перевірки посадовими особами;
опис внутрішнього обладнання, інвентарю,інструменту закріплених за сховищем.
15. Обов'язки посадових осіб, інструкції, схеми завантаження сховища розміщаються на дошці документації.
Плакати, стенди з правил зберігання продовольства, техніки і майна вивішуються на освітленому, зручному для читання місці.
Опис внутрішнього обладнання, інвентарю й інструмента розміщається усередині приміщення на висоті 1,5 м від підлоги ліворуч від входу.
Картки реєстрації температури і відносної вологості повітря закріплюються на висоті 1,5 м від підлоги в місцях розташування психрометрів і термометрів.
Стелажний (штабельний, дошниковий) ярлик розміщається на висоті 1,5 м від підлоги по центру чи з правого боку стелажа (штабеля, засіку, дошника).
16. У сховищах складу повинна підтримуватися чистота і порядок, оптимальна температура і відносна вологість повітря.
Продовольство, техніка і майно закладаються на зберігання відповідно до вимог цього Керівництва. Вільну тару, пакувальні матеріали, і сміття необхідно регулярно видаляти зі сховищ.
17. Забороняється захаращувати проходи між штабелями, між штабелями і стінами, доступи до пожежного інвентарю, вимикачів струму і електророзподільних щитів.
Щодня, перед закриттям сховищ, перевіряється протипожежний стан, зовнішнім вимикачем знеструмлюється електромережа, який потім опечатується начальником складу.
18. Особовий склад складу забезпечується спеціальним одягом і взуттям за діючими нормами. Охайність особистого і чистота виробничого одягу є обов'язковою умовою для особового складу.
19. Працівники продовольчого складу при прийнятті їх на роботу здають санітарний мінімум і проходить медичний огляд за встановленим порядком. У подальшому працівники продовольчого складу один раз на місяць проходять медичний огляд. Крім того, один раз в квартал, після хвороби, чергових відпусток та відпусток через хворобу вони підлягають обов'язковому медичному обстеженню на предмет виявлення збудників інфекційних хвороб, а також два рази на рік – на гельмінтоносійство й туберкульоз із рентгеноскопією грудної клітки.
20. Для запобігання занесенню кліщів біля входу в сховище необхідно мати шкребки й щітки окремо для чищення взуття й одягу, а доріжки, що розстеляються, змочувати розчином каустичної соди.
Не рідше одного разу на рік проводиться дезінфекція, дезинсекція і дератизація сховищ.
Улаштування і облаштування основного сховища
21. Основне сховище продовольчого складу військової частини призначене для зберігання борошна, крупи, макаронних виробів, цукру й інших сипучих продуктів. Спільним для цих продуктів є невисокий вміст вологи, вони не бояться різкої зміни температури, але легко зволожаться. Тому зберігання цих продуктів належить здійснювати в неопалюваних приміщеннях з доброю вентиляцією, з достатньою світловою поверхнею вікон, щільними стелями, стінами і підлогами, які забезпечують герметизацію приміщень при проведенні дезинсекційних робіт.
Для забезпечення природного провітрювання сховища влаштовуються подвійні двері: зовнішні – суцільні й внутрішні – ґрати.
В основному сховищі складу виділяється приміщення під видаткову комору для щоденної видачі продуктів в їдальню й особам, які отримують продукти на руки.
Основне сховище обладнується стелажами різного типу. У видатковій коморі повинні бути скрині, шафи, прилавки, ваги товарні і настільні, залізна бочка для рослинної олії, різний інвентар для розкриття тари, видачі продуктів, прибирання приміщення. Для зберігання продуктів, що не витримують низьких температур, і для створення нормальних умов роботи в зимовий час видаткова комора може опалюватися.
Холодильник , холодильна камера)
22. Зберігання продуктів, що швидко псуються організується в стаціонарних холодильниках місткістю 25–50 т, побудованих за типовими проектами, у стаціонарних і збірних холодильних камерах.
Холодильні камери повинні мати: термометри, дерев’яні грати, дека для збирання м’ясного соку, гачки із нержавіючої сталі (луджені).для підвішування м’яса .Холодильні агрегати обладнуються знімальною гратчатою загорожею і повинні бути надійно заземлені.
23. Стаціонарні холодильні камери розміщаються в окремій будівлі. Для зменшення припливу тепла, полегшення обслуговування всі холодильні камери варто поєднувати в єдиний блок холодильних камер (мал. 3), відокремлених від інших приміщень загальним тамбуром шириною не менше 1,5 м.
2
4.
У камерах установлюються випарні
батареї, піддони для збору талої води,
утвореної при розтаванні “снігової
шуби", стелажі чи полиці
для укладання продуктів, вішала Рис. 3.
Планування блоку холодильних камер:
1 – машинне відділення; 2 – тамбур; 3 – холодильні камери.
для охолодженого м'яса, піддони для укладання продуктів.
Для контролю температури та вологості в камерах установлюються термометри і психрометри.
Електроосвітлювальні прилади і вимикачі в камерах повинні бути в герметичному виконанні.
25. На продовольчих складах військових частин використовуються холодильні камери складані типу КХС – з температурою зберігання від 0 до +8° С та холодильні камери низькотемперетурні КХН – з температурою зберігання від –13 до –18° С.
(Як правило,) Камери встановлюються в підсобних (допоміжних) приміщеннях складу чи в спеціально відведених місцях. Температура в приміщенні повинна бути не вище +40° С. Місце установки камери повинне бути сухим, віддаленим від джерел тепла і захищене від прямих сонячних променів.
Установка холодильних камер складаних поза приміщенням допускається у випадку крайньої необхідності.
При установці холодильних камер складаних поза приміщеннями для захисту їх і агрегатів від сонячних променів та атмосферних опадів необхідно обладнати навіс і огорожу.
Холодильний агрегат складаної камери установлюють безпосередньо біля камери на масивній основі (фундаменті) висотою 0,4–0,5 м, але не ближче 0,5 м від стін приміщення і камери. Агрегат повинний мати ґратчасту (сітчасту) металеву огорожу, яка знімається і бути надійно заземленим (зануленим).
Рис. 4. Льодовик з бічним розташуванням льоду:
1 – камера схову; 2 – відвід отепленного повітря; 3 – льодосховище; 4 – ґрати; 5 – дренажний колодязь; 6 – підведення охолодженого повітря; 7 – продукти
26. Льодовиками називають найпростіші холодильні спорудження, охолоджувані льодом і призначені для збереження харчових продуктів. У льодовику передбачається одне чи кілька приміщень (камер) для збереження продуктів і приміщення для розміщення льоду – льодосховище. Вони повинні бути зв'язані один з одним так, щоб створити гарну природну циркуляцію повітря між ними, зручне завантаження льоду і відвід води, що утвориться при таненні льоду.
27. Льодовик з бічним розташуванням льоду (мал. 4) розміщається на рівні землі. У стіні, що відокремлює камеру від льодосховища, знизу улаштовуються вікна для надходження холодного повітря в камеру, а зверху – вікна для відводу отепленного повітря з камери в льодосховище. Для посилення циркуляції повітря льодосховище роблять більшої висоти, чим камеру.
Вода з льодосховища приділяється через гідравлічний затвор у дренажному колодязі для перешкоджання надходження теплого повітря в льодосховище.
28. Крижаний склад є холодильником, побудованим з льоду шляхом його замороження. У крижаних складах доцільно зберігати на протязі року овочі, охолоджену рибу, консерви, соління, молочні й інші продукти.
У залежності від кліматичних умов, характеру ґрунту і рівня ґрунтових вод крижані склади будуються трьох типів: наземні, заглиблені, підземні.
По конструкції крижані склади розрізняють: системи Крилова М. М. (мал. 5), тунельного типу, з куполоподібним перекриттям. Крижані склади доцільно будувати в районах, де температура повітря нижче – 10° С утримується протягом не менш двох місяців. Більш вигідно будувати заглиблені і підземні склади, на будівництво яких витрачається менше ізоляційних матеріалів.
29. Площадка для будівництва крижаного складу повинна бути на сухому місці, не затоплюваному дощовими і поталими водами, і забезпечувати їхній швидкий відвід. Рівень залягання ґрунтових вод у районі будівництва складу повинний бути не вище 0,7 м від підошви крижаних стін, а ґрунт площадки – однорідним, що допускає навантаження не менш 1 кгс/див2. Місце забудови вибирається поблизу джерела водопостачання (водопроводу, чи водойми колодязя). Розмір площадки повинний бути достатнім для розташування крижаного складу по довжині з півночі на чи південь з північного сходу на північний захід. Тамбур розташовують на північній чи північно-східній стороні. Бажано на ділянці мати дерева, особливо з південної і західний сторін. Площадка повинна бути зручна для під’їзду транспорту як у період будівництва складу, так і під час його експлуатації.
30. При будівництві складу попередньо (у теплий час року) вирівнюють площадку, викопують котлован глибиною 0,8–1,2 м на площі, що відповідає розмірам майбутнього складу. У зимовий час у котловані наморожують крижану плиту, що утворить підставу складу.
31. Для намороження крижаного масиву виготовляють опалубку з дощок у формі зводів і поперечних рейок. Опалубку перед намороженням льоду покривають рогожами, старою мішковиною, обгортковим папером, солом'яними чи очеретяними матами, клетями і т.п. Для будівництва крижаного складу тунельного типу може застосовуватися переносна опалубка, а для складів з куполоподібним перекриттям – багатооборотні пневматичні опалубки з прогумованої тканини,
Рис. 5. Крижаний склад системи М. М. Крилова:
1 – дерен; 2 – термоізоляція; 3 – крижаний масив; 4 – крижана підстава; 5 – камери; 5 –ніші для установки льодосоляного охолодження; 7 –коридор; у –тамбур; 9 –батареї льодосоляного охолодження; 10 – ґратчаста кишеня для льодосоляної суміші
32. Крижаний масив може створюватися: пошаровим намороженням льоду шляхом періодичних поливань води на опалубку; змішаним способом намороження – укладанням по опалубці шарів кускового льоду і крижаного дріб'язку з наступним заливанням водою; укладанням по опалубці великих шматків льоду призматичної форми, вирізаних на найближчій водоймі. Спосіб намороження вибирають виходячи з умов району будівництва.
Причілки і склепінна стеля наморожують товщиною 2 м, а торцеві і внутрішні стіни – до 3 м. Перекриття складу роблять склепінними (із прольотами 4–6 м).
Після намороження крижаного масиву і пристрою тамбура опалубку видаляють і роблять теплоізоляційні роботи.
Як ізоляційний матеріал застосовуються обпилювання, стружки, торф, шлак, мох і ін. Застосовувати солому не рекомендується через її швидке загнивання. Товщина шаруючи теплоізоляції повинна бути від 0,7 до 1,5 м і більш з урахуванням кліматичних умов району будівництва і типу складу.
Зменшення шаруючи ізоляції приводить до швидкого руйнування складу. Особлива увага звертається на ізоляцію сполучення крижаного масиву з тамбуром.
Для кращого збереження крижаного масиву шар ізоляції рясно воложать водою і проморожують. Шар промороженої ізоляції покривають шаром сухої ізоляції (0,1–0,2 м), а потім – дерном.
33. Температура усередині складу повинна бути не вище –1... –0,5° С. Для зниження температури повітря в складі нижче 0° С застосовують лідосоляне охолодження у виді ґратчастих дерев'яних кишень. Таким способом можна понизити температуру до –6° С. Температура лідосоляної суміші повинна бути на шістьох – вісім градусів нижче, ніж необхідна температура в камері. Для одержання лідосоляної суміші необхідно до льоду, що має розміри шматків не більш 100 мм на кожній стороні, додати потрібне по концентрації кількість повареної солі, при цьому лід починає танути, а температура суміші знижується з 0° С до температури, що відповідає концентрації солі.
Для створення рівномірної концентрації солі по висоті кишені рекомендується нижню третину обсягу завантажувати чистим льодом, середину – сумішшю льоду з 40% солі, що домішується, і верхню третину – сумішшю льоду і що залишилися 60% солі.
Лід для лідосоляної суміші заготовлюється і зберігається окремо в кількості, необхідному для охолодження складу протягом теплого періоду часу. Витрата лідосоляної суміші складає близько 400–500 кг на тонну продукту, що завантажується на збереження.
По закінченні будівельних робіт і установки устаткування крижаний склад приймається по акті і на нього складається паспорт, як і на сховище.
34. У зимовий час чи щорічно через рік, виробляється ремонт складу. Шляхом пошарового намороження протягом 15–20 днів відновлюється виколотий і лід, що станув, «а підлозі і стінах складу.)
Камери холодильників не повинні мати стороннього запаху і повинні утримуватися в належному санітарному стані. Завантаження продуктів у підготовлені камери допускаються тільки після досягнення в них необхідної температури і вологості повітря.
35. Рейки, решітки, прокладки і піддони підлягають обов'язковій дезінфекції, промиванню і просушуванню. Гаки для підвішування м'яса лудяться, а каретки, їх направляючі, вішала і металеві частини вантажних візків фарбуються (металізуються).
36. У камерах стаціонарного холодильника продукти укладаються на піддони в щільні й стійкі штабелі на відстані не менше 0,3 м від стін, стелі та охолоджуючих приладів. У холодильних камер складаних відстань між продуктами і стінами камери повинна бути не меншою 0,5 м.
37. Контроль за температурою в камерах здійснюється два рази на добу. Коливання температури допускаються в межах 1°С за добу. При завантаженні і вивантаженні від 20% до 50% місткості камери за добу допускається підвищення температури на 3° С, а понад 50% місткості – на 4° С.
Категорично забороняється робота камер холодильних та стаціонарних холодильників при несправному обладнанні.