Тема 10 філософія пізнання та науки

250. На яких принципах та ідеях базується ортодоксальна середньовічна гносеологія?

• “божественного одкровення”

• пошуку істини через досвід та розум;

• раціональне пізнання лише віддаляє від істини, оскільки істини об’єктивної взагалі не існує;

• пізнання істини з опорою на досвід неможливе, оскільки породжує суб’єктивізм та релятивізм в поглядах на світ.

• людський інтелект(розум) може бути корисним у пізнанні істини, але лише як другорядний, допоміжний засіб;

• фідеїзму.

251. За що А.Бергсон критикує людський розум?

• розум нездатний пізнати “життя” у його органічній цілісності;

• розум нездатний проникнути у сферу трансцендентного, а тому у всьому потрібно покладатись лише на віру;

• раціональне пізнання базується на досвіді, а досвід, у свою чергу, є лише комплексом наших власних (суб’єктивних) відчуттів.

• розум звертає увагу лише на типове, стандартне, ігноруючи органічні складові “життя”.

252. Який зміст І.Кант вкладає в поняття “антиномії розуму”?

• протиріччя між здоровим глуздом та чуттєвістю;

• протиріччя між здоровим глуздом та розумом;

• невідповідність досвідного знання трансцендентним істинам;

• протиріччя між апріорними та апостеріорними формами пізнання.

253. Згода з яким судженням означає агностицизм?

• Людство ніколи не буде знати все про все.

• В науках існують не вирішені проблеми.

• Всі наші знання є гіпотези.

• “Річ в собі” принципово не може бути пізнаною.

254. В чому проявляється агностицизм І.Канта?

• в принциповій неможливості пізнати “світ речей для нас”;

• в принциповій неможливості пізнати “світ речей у собі”;

• у неможливості пізнати істину досвідним шляхом;

• в твердженні наявності прірви між “світом речей для нас” і “світом речей у собі”.

255. За І.Кантом, по справжньому пізнати предмет, передусім, означає?

• розкрити всі його сторони;

• ясність та виразність пізнаваного;

• вміння його створити;

• розкрити “річ у собі” ;

• перевірити досвідом.

256. Яку позицію підтримує І.Кант в реченні: “ Без чуттєвості жодного предмету не було б нам дано. А без розсудку жоден предмет не можна було б мислити. Думки без змісту пусті, споглядання без понять сліпі.”?

• емпіричного фундаменталізму;

• раціоналізму;

• відхід від фундаменталізму;

• апріорізму

• агностицизму.

257. Хто із філософів заклав традицію визначати істину як відповідність знання дійсності?

• Ф.Бекон;

• Б.Спіноза;

• П.Гольбах;

• Платон;

• Аристотель;

• К.Маркс.

258. Яке філософське вчення тлумачить істину як відповідність мислення відчуттям суб’єкту?

• неопозитивізм;

• емпіризм;

• суб’єктивізм;

• соліпсизм;

• ідеалізм;

• прагматизм.

259. Які концепції істини відокремлюються в сучасній філософії?

• концепція відносності;

• концепція відповідності;

• концепція достовірності;

• концепція когерентності;

• концепція прагматичності.

260. Який релігійний аналог відповідає тріаді: Істина, Добро та Красота?

• Правда;

• Справедливість;

• Віра;

• Сподівання;

• Надія;

• Порядність;

• Любов;

• Духовність.

261. Розгляньте запропоновані нижче визначення науки. Дайте оцінку кожному з них і вкажіть який аспект науки знайшов в ньому відображення:

• наука – це система знань накопичених людством;

• наука – це форма людської діяльності, що склалась історично і направлена на пізнання та перетворення об’єктивної реальності;

• наука – це форма духовного виробництва знань;

• наука – це сукупність організацій та закладів, в яких відбувається пізнання дійсності та практичне втілення одержаних знань;

• наука – це форма суспільної свідомості;

• наука – це одна з продуктивних сил суспільства.

262. За допомогою чого можна розкрити зміст поняття?

• абстрагування;

• умовиводу;

• категорії;

• судження;

• формальної логіки.

• будь-якого речення.

263. Яке з наведених нижче визначень вірно відображає поняття “проблема”?

• проблема – це питання, яке має виключне знання для теорії і практики;

• проблема – це питання, що має відношення до сутності якогось явища;

• наукова проблема – це завдання, у якого ще немає готового алгоритму її рішення;

• наукова проблема – це таке питання, відповідь на яке не можна одержати шляхом логічного перетворення знання, яке є в науці, воно передбачає вихід за межі відомого знання.