264. Яке з наведених нижче визначень поняття “факт” вірне?

• факт – це рішення, що фіксує емпіричне знання;

• факт – це фрагмент дійсності, який знаходиться в сфері пізнання;

• факт – це відносно цілісна система елементів буття;

• факт – це явище матеріального чи духовного світу, яке стало добутком нашої свідомості.

265. Які з наведених ознак обов’язкові для наукової теорії?

• системність;

• несуперечність;

• обґрунтованість;

• цілісність;

• простота;

• принципова неспрямованість;

• формалізованість;

• послідовність;

• завершеність;

• здатність до передбачення нових знань.

266. Розташуйте перераховані форми наукового пізнання відповідно до послідовності, що має місце в реальному процесі наукового пізнання:

• Теорія;

• Факт;

• Гіпотеза;

• Проблема;

• Концепція.

Дайте характеристику цим формам наукового пізнання.

267. Які з наведених суджень, на вашу думку, правильно відображають співвідношення науки і моралі:

• Наукові положення не можуть оцінюватися з погляду етики;

• Досягнення науки не можуть бути аморальними;

• Наукові теорії можуть бути як моральними, так і аморальними;

• Моральна оцінка відноситься тільки до використання наукових положень.

Чому в сучасну епоху стала особливо актуальною ця проблема?

268. Вкажіть, у якому із суджень знайшла відображення точка зору антисцієнтизму?

• Наука — джерело прогресу людського суспільства;

• Наукові досягнення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду людям;

• Наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною

силу;

• Наука як вища форма суспільної свідомості має право втручатися в усі області природної і соціальної дійсності, для неї немає ні моральних, ні юридичних перепон;

Чому в сучасну епоху поширився антисцієнтизм?

269. Вкажіть, у яких із суджень знайшла відображення точка зору сцієнтизму?

• Наука — джерело прогресу людського суспільства;

• Наукові досягнення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду людям;

• Наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною силу;

• Наука як вища форма суспільної свідомості має право втручатися в усі області природної і соціальної дійсності, для неї немає ні моральних, ні юридичних перепон.

Які позиції виражають інші з наведених суджень?

270. Що являється основним завданням філософського аналізу знання?

• пошук способів обґрунтування знання;

• обґрунтування знання-уміння;

• пошуки критеріїв достовірності знання-інформації;

• пошуки критеріїв достовірності знання-уміння.

271. Що слід віднести до гносеологічного фундаменталізму?

• уявлення про достовірні та безпомилкові підстави знання;

• поміркований агностицизм;

• раціоналізм;

• сенсуалізм;

• апріорізм;

• емпіризм.

272. Які положення відносяться до позиції емпіричного фундаменталізму?

• людське знання витікає з внутрішнього досвіду;

• людське знання витікає з зовнішнього досвіду;

• існують принципи, які формують чуттєвий досвід;

• душа людини-чиста дошка;

• пізнання формується на основі принципів з допомогою чуттєвого сприйняття;

• без чуттєвого сприйняття не можуть бути загальні принципи.

273. Яка теза відміняє полеміку між емпіричним та раціоналістичним фундаменталізмом?

• чуттєве та раціональне “пронизують” одне одного;

• чуттєве пізнання являється початковим етапом як філогенезі, так і в онтогенезі;

• зміст відчуттів визначається не лише зовнішнім подразником, але мисленням;

• між чуттєвим досвідом та понятійним мисленням існує взаємодія.

274. Яка відповідь на питання відповідає раціоналізму?

• Єдине джерело пізнання – інтуїція.

• Джерелом пізнання є досвід.

• Джерелом пізнання є розум.

• Джерелом пізнання є відчуття.

• Джерелом пізнання є розум і відчуття.

275. В якому судженні виражена точка зору емпіризму?

• теоретичне мислення – головне джерело знань;

• теоретичне мислення не може виходити за межі досвіду;

• теоретичне мислення здатне виходити за межі досвіду;

• теоретичне мислення пов’язане з емпіричним пізнанням.

276. Що вірно?

• Всі сенсуалісти – матеріалісти.

• Ідеалісти не можуть бути сенсуалістами.

• Сенсуалісти можуть бути як матеріалістами так і ідеалістами.

• Всі матеріалісти – сенсуалістами.